або Час поповнювати домашню аптечку осінніми дарунками
КОРІННЯ ВАЛЕРІАНИ «ПРОЖЕНЕ» ГЛИСТІВ
Про заспокійливу дію валеріани на нервову систему людини було відомо ще лікарям Стародавньої Греції. Діоскорид вважав валеріану здатною керувати думками. Пліній Старший відносив її до засобів, що збуджують думку, Авіценна рекомендував - для зміцнення мозку. Крім того, її вважали одним із найпопулярніших ароматичних засобів. Звідси ще одна назва – ладаниця, або лісовий ладан. У народній медицині коріння та кореневище валеріани застосовували в разі епілепсії, як вітрогінний, протиглисний засіб. Крім того, воно поліпшує коронарний кровообіг, посилює жовчовиділення й секрецію залоз травного тракту, виявляє спазмолітичну та гіпотензивну дію. Заготовляють коріння та кореневище у вересні-жовтні. Його викопують, очищають від землі, грубі частини кореневища розрізають уздовж. Після цього сировину ретельно промивають у проточній воді, підв’ялюють на відкритому повітрі 2-3 доби й розкладають сушитися в сараях, на горищах, під наметами. Сухий корінь валеріани має своєрідний і різкий запах, тому зберігати його потрібно окремо від інших трав, у сухому місці. Він не втрачає своїх цілющих властивостей протягом 3 років. • У разі високого тиску 10 г коріння валеріани залити 1 склянкою перевареної води й варити на слабкому вогні 30 хв, настояти 2 години. Приймати засіб по 1 ст. л. після їди 3-4 рази на день. • За головного болю та мігрені: 20 г коріння валеріани залити склянкою окропу, тримати на водяній бані під кришкою 15 хв, настоювати 45 хв, перецідити, відтиснути й довести перевареною водою до 200 мл. Приймати по 2-3 ст. л. через 30 хв після їди. • Щоб заспокоїти нерви, приймають гарячий настій коріння валеріани (2 ч. л. подрібненої сировини на склянку окропу) по 1 ст. л. 3-4 рази на день. Дітям настій можна давати 2-3 рази на день по 1 ч. л. За надто підвищеної збудливості рекомендується приймати від 0,3 до 0,5 склянки гарячого настою 2-3 рази на день; у разі безсоння - до 0,5 склянки перед сном. • За безсоння існує ще такий рецепт: 2 ч. л. сухого подрібненого коріння валеріани залити холодною водою й настоювати протягом 8-10 годин, потім трохи нагріти, профільтрувати, випити за 2 години до сну. Або: приймати сік свіжого коріння валеріани по 1 ст. л. тричі на день. • У разі клімаксу та менопаузи, болю в ділянці серця, підвищеної стомлюваності 1 ст. л. подрібненого сухого коріння валеріани лікарської залити 0,5 л окропу. Дати настоятися 25 хв під кришкою на водяній бані зі щойно закипілою водою, потім зняти й почекати, доки не охолоне, перецідити, відтиснути, долити перевареною водою до початкового об’єму. Приймати по 125 мл через 2 години після їди 2-3 рази на день. • Стрічкові глисти: 1 ст. л. подрібненого коріння валеріани лікарської залити склянкою прохолодної перевареної води, настоювати під кришкою від 8 до 12 годин, профільтрувати. Приймати по 1 ст. л. настою 3-4 рази на день. • У разі епілепсії помічний такий засіб з коріння валеріани: 1 ст. л. подрібненої сировини залити 1 склянкою холодної перевареної води, настоювати 6-8 годин, перецідити. Приймати по 1 ст. л на день. За цієї проблеми застосовують також відвар коріння: 1 ст. л. подрібненої сировини залити 1 склянкою окропу, кип’ятити протягом 15 хв на великому вогні, настояти 10 хв, перецідити. Приймати відвар по 1 ст. л. на день. • У разі нейродерміту 1 ст. л. сухого коріння залити 1 склянкою окропу, настояти, закутавши, 1 годину й перецідити. Приймати по 1 ст. л. 4-5 разів на день. Дітям - по 1 ч. л. 3-4 рази на день. • Ванни з відваром коріння валеріани заспокоюють серце й нервову систему, вони знижують збудливість спинного мозку й особливо рекомендуються за безсоння, слабкості серця і нервів, у разі судом, кольок, астми, епілепсії тощо. - 100 г коріння настояти в 1 л води 10 годин, процідити і вилити у ванну. - 100 г коріння залити 2 л води, довести до кипіння, через 10 хв процідити і вилити у ванну. • Порошок з коріння валеріани приймають у разі пневмонії: 1-2 г порошку на 1 ст. л. води. • За глаукоми та погіршення зору потрібно 50 г порошку коріння рослини залити 1 л червоного виноградного вина, настоювати 15 діб, процідити і вживати по 1 ст. л. тричі на день до їди. • Зняти нервове напруження й зумовлені ним спазми допоможе чай з коріння валеріани та листя меліси, взятих у рівних частинах: 2 ч. л. суміші залити 250 мл окропу, дати настоятися 15 хв, процідити і маленькими ковтками повільно випити гарячим. Увага! Не можна приймати валеріану понад 1,5-2 місяці, оскільки ймовірні порушення в роботі стравоходу, головний біль, занепокоєння, закрепи.
КОРІННЯ СОЛОДКИ ГОЛОЇ – ПОМІЧ ДЛЯ ШЛУНКА ТА БРОНХІВ
У Тибеті вважали, що коріння солодки голої сприяє довголіттю. Його також широко застосовували в Ассирії, Шумерії, Стародавньому Єгипті. Коріння солодки володіє протизапальною, антигістамінною, антиалергійною дією і регулює водно-сольовий обмін. Воно помічне за виразки шлунка й дванадцятипалої кишки, кашлю, гастриту тощо. Коріння солодки можна заготовляти протягом усього року, крім морозного періоду (грудень-лютий). Викопані кореневища з корінням відокремлюють від надземних стебел та інших домішок, перебирають, видаляють коріння з бурими й чорними плямами або ушкоджене шкідниками. Сушать на повітрі, розкладаючи тонким шаром (5-10 см) і періодично перевертаючи. Після сушіння довгі рівні кореневища очищають від коркової частини. Зберігають сировину в сухому провітрюваному приміщенні в марлевих торбинках, пакетах. Термін зберігання - 10 років. • Як відхаркувальний, легкий проносний і протизапальний засіб застосовують відвар коріння солодки: 10 г сировини залити 200 мл окропу, накрити кришкою, варити на киплячій водяній бані 20 хв, настояти 1-2 години, перецідити, відтиснути й довести перевареною водою до 200 мл. Приймати по 1 ст. л. 4-5 разів на день. Або: 1 ст. л. сировини на 1 склянку окропу, пити по 1/4-1/3 склянки 4-5 разів на день. • У разі гастриту й виразки шлунка: близько 1 мл соку коріння солодки розвести в 100 мл гарячої води. Цей розчин випити помірно теплим за 2-3 прийоми. • Настій кореня солодки й липового цвіту, взятих у співвідношенні 2:1, заспокоїть кашель, посприяє розрідженню густого, в’язкого мокротиння. • У народній медицині в разі кашлю та інших застудних захворювань застосовують порошок з коріння солодки голої, змішаний з медом: 0,5 ч. л. порошку на 1 ч. л. меду, приймати таку дозу тричі на день перед їдою. Лікуватися до повного одужання. • За фарингіту, ларингіту, утрудненого дихання, виразки шлунка та інших шлункових захворювань рекомендується жувати невеликі шматочки кореня солодки. Це допомагає також зняти похмільний синдром. • У разі надсадного кашлю: 1 ст. л. подрібненого сухого коріння солодки залити 250 мл окропу, кип’ятити на слабкому вогні 10 хв, після цього перецідити через марлю, складену в кілька шарів. Приймати відвар теплим до 5 разів на день перед їдою. • У разі захворювань нирок, сечового міхура залити 6 г коріння 1 склянкою окропу, кип’ятити в накритому посуді 30 хв, процідити, перевареною водою довести до початкового об’єму. Приймати по 1 ст. л. тричі на день до їди. • За хронічних закрепів, хвороб травного тракту, отруєнь та артритів: 10 г коріння солодки (це близько 1 ст. л.) залити 200 мл окропу, накрити кришкою, поставити на водяну баню і витримати протягом 20 хв. Потім настояти 1-2 години, перецідити, відтиснути й долити 1 склянку води. Приймати засіб по 1 ст. л. 4-5 разів на день. Увага! За тривалого вживання солодки голої підвищується артеріальний тиск, можуть з’явитися набряки, послаблюється лібідо, розвивається гінекомастія та ін. Протипоказано приймати солодку в разі аритмії, вагітності та ожиріння.
КОРІНЬ ЦИКОРІЮ ЗАСПОКОЇТЬ СЕРЦЕ
В Європі цикорій культивують і вирощують спеціально для виробництва напоїв і ліків. Найцінніша частина цикорію - корінь. Відвари і настоянки з коріння посилюють апетит, поліпшують травлення, заспокоюють нервову систему, допомагають роботі серця. У народній медицині цикорій застосовують за хвороб печінки, селезінки, нирок. У разі екземи й задавнених ран застосовують обтирання спиртовою настоянкою або обмивання охолодженим відваром кореня цикорію. Також настій і відвар коріння цикорію помічні за жовчнокам’яної хвороби, гастроентериту, виразки шлунка, проносів тощо. Коріння цикорію заготовляють у жовтні. Його ліпше викопувати, а не висмикувати із землі руками. Промите коріння слід розкласти на тканині або щільному папері й злегка підсушити. Після цього очистити від дрібних й ушкоджених корінців і продовжувати сушити або на сонці, або в духовці (за температури 35-40°С). Щоб зрозуміти, що корінь готовий, потрібно відламати невелику частину, якщо при цьому почується тріск - сировина висохла повністю. Готове коріння набуває буровато-сірого кольору, на зламі воно біле або злегка жовтувате. Зберігати сировину ліпше в паперових пакетах або полотняних торбинках, у сухому темному місці. • За хвороб селезінки застосовують настій цикорію: 20 г подрібненого коріння заварити 1 склянкою окропу, дати настоятися протягом години, приймайте по 1-2 ст. л. тричі на день. • У разі захворювань печінки рекомендується 2 ст. л. коріння заварити 0,5 л окропу, додати 2 ст. л. меду і 1 ч. л. фруктового оцту. Відвар приймати гарячим протягом дня без обмежень. • Для профілактики бронхіту й ларингіту, а також за хвороб легенів корисно поєднувати використання ліків на основі цикорію з перебуванням у лазні. Подрібнене коріння цикорію змішати з листям кропиви собачої у співвідношенні 1:1. Заварити 1,5 ст. л. цієї суміші 1 склянкою окропу і випити в лазні. • У разі аритмії допоможе такий рецепт: 1 ч. л. подрібненого коріння цикорію залити 2 склянками води, довести до кипіння. Настоювати протягом 1-2 годин під кришкою, процідити, додати 1 ч. л. меду. Приймати по 0,5 склянки тричі на день перед їдою. • Тим, хто хоче позбутися зайвих кілограмів, радять приймати по 0,5 склянки настою цикорію (1 ст. л. подрібненого коріння на 0,5 л води) 3-4 рази на день до їди. • Цикорій стимулює жовчоутворення, розслаблює гладкі м’язи: 2 ст. л. подрібненого коріння залити 2 склянками води і кип’ятити 30 хв, настоювати 30 хв, перецідити. Приймати по 0,5 склянки тричі на день до їди. • У разі екземи, фурункульозу, псоріазу, атопічного дерматиту роблять щодня аплікації з настою цикорію (2 ч. л. подрібненого коріння на 200 мл окропу) на 20-30 хв протягом 3-5 днів до зменшення запалення або підсушування мокнучої поверхні. • За діатезу в дітей: 4 ст. л. суміші подрібненого коріння і надземної частини цикорію, узятих порівну, залити 1 склянкою гарячої води, кип’ятити 30 хв, охолодити протягом 10 хв, процідити й відтиснути, застосовувати як примочки та обливання. Кава з цикорію: висушене корінні подрібнити й обсмажити на сковорідці, злегка змащеній олією, 1-2 ч. л. приготованого таким чином цикорію заварити склянкою гарячої води. Щоб отримати справжнє задоволення від «кави» з цикорію, не потрібно шукати в ньому схожості з натуральною кавою. Слід відчути його власний, оригінальний смак та аромат. Такий напій багатий на цілющі властивості, поліпшує кровообіг, розчиняє та виводить жовчні камені, додає людині бадьорості вранці, а випитий на ніч - запобігає безсонню. Чай із цикорію: 1 ч. л. коріння залити 250 мл холодної води, довести до кипіння і варити 2-3 хв, перецідити. Крім виготовлення цілющих напоїв та лікувальних засобів, коріння цикорію застосовують для приготування салатів (із солодким перцем, огірками та цибулею), вінегретів (із солоними огірками, зеленим горошком, морквою, цибулею, яйцями). Цикорій, тушкований на олії або вершковому маслі, з яєчно-масляним соусом уживають як гарнір до картопляної або м’ясної страви. У будь-якому вигляді він надає їжі особливо пікантного смаку. Увага! Людям, які страждають від захворювань судин, а також варикозного розширення вен, геморою, виразки шлунка, перед застосуванням цикорію слід проконсультуватися з лікарем.
Підготувала Алла ГРІШИЛО.
