КОЗАЦЬКІ ПРАКТИКИ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ДУХУ Й ТІЛА

Поділитися:
Козацькі практики для здоров'я духу й тіла

Стародавні індійські та китайські знання про методи лікування травами, масажами, голками, про роботу зі свідомістю й здоров'ям організму завдяки медитації, йозі, дихальним практикам зараз служать нашому здоров'ю. Але ж і в нас є не менш дієві методики відновлення організму, свідомості й духу: це українські козацькі практики, які на Запорозькій Січі використовували характерники, воїни для підтримання сили духу, загоєння ран після боїв, для богатирського здоров'я й довголіття. Козаки були довгожителями. Багато тих, хто вижив у боях, жили понад 100 років, зберігаючи дієздатність і гострий розум. Це була ціла школа Січі, в якій навчали молодих козаків, як використовувати чудодійні цілющі трави Дикого Поля, взаємодіяти зі стихіями, розвивати силу й витривалість, ясновидіння, використовувати спеціальні замовляння, які захищали їх і наводили страх на супротивника. Скільки легенд присвячено цьому! Багато з цих найцінніших знань втрачено разом із руйнуванням Запорозької Січі Катериною ІІ, але багато які по крупинках зараз відновлюються. Олена СВІТКО, лікар, фітотерапевт, посвячена в козачки на Запорозькій Січі, у своїй цілительській практиці зібрала й використовує багато які з практик характерників. Сьогодні вона повідає, як використовувати стародавні традиції та козацькі рецепти для нашого зцілення.

Стародавні козацькі корені та цілительські знання

- Олено Віталіївно, у Вас в роду були мольфари, козаки, цілителі, й багато чого від них Ви перейняли. Розкажіть, будь ласка, про Ваш рід, як Ви стали цілителькою й почали розкривати в собі ці знання.

- За радянських часів багато знань приховувалися - адже це було небезпечно. Але знання й гени неможливо приховати. Мій прадід по материнській лінії Григорій Чушенко був відомим мольфаром із роду характерників із запорозького братства. Він умів зупиняти кров, біль, лікувати багато недуг, знав козацькі замовляння. Бувало, вишиковував своїх дітей, клав монетку на ручки й промовляв «гаряче», знімав монетку, а там - пухир, потім подмухав - а пухиря ані сліду. Такими практиками він обирав спадкоємця, кому передати сили. Частково вони перейшли до тітки, мами й згодом до мене.
Його дружина, а моя прабабуся Емілія Софкопова, - ясновидиця 6-го порядку з Чехії. Того дня, коли вона померла, я народилася, це був день архангела Михаїла. Я думаю, що в мене з нею теж дуже тісний зв'язок. По батьковій лінії в роду було багато священиків.
Їхні гени в мені проявилися вже в дитинстві. Це були радянські часи, й батьки з бабусями були не в захваті від мого бажання знань, але я нічого не могла з собою вдіяти. Ще маленькою я казала, що працюватиму в інституті чаклунства. У школі вивчала хіромантію, роздивлялася дитячі руки, ходила до лісу з дідусем, який був лісничим Голосіївського лісу, й ми разом збирали лікарські трави, спілкувалися з дубами.
Потім я розшукувала зірок лікування в селах, до кого шикувалися люди в черзі, та пройшла навчання в багатьох цілителів: діда Нечая, бабусі Горпини, Теклі та в  багатьох інших. Також на острові Хортиця прийняла посвяту в козачки й отримала передання козацьких знань лікування травами, замовляннями, молитвами. Тепер, використовуючи їх, я допомагаю відновлювати здоров'я багатьом людям в Україні та за кордоном.

Трави, енергія й сили природи - головні «ліки» на Січі

- На Вашу думку, звідки прийшли ці знання лікування, роботи з енергіями в Україну та на Запорозьку Січ?

- Я цікавилася й вивчала, звідки з'явилися характерники, ці системні містичні знання про лікування, про роботу з силами природи й замовляннями, які є покликом, роботою з невидимими духовними силами. Я вважаю, що в давнину через Україну до Індії йшли жерці з Атлантиди, які врятувалися після потопу. Це підтверджує те, що в нас є схожі практики, системи лікування й навіть слова, як у індусів. Частина цих жерців осіла в Україні, залишивши й поширивши серед особливих людей свої знання.
Так з'явилися мольфари й характерники. Вони вміли підключатися до цієї колосальної космічної структури, до Абсолюту, якого козаки називали маною - надприродною силою, що пронизує весь простір. Завдяки цьому вони безпосередньо отримували величезні пласти енергії, підключали свою свідомість до знань Всесвіту.
Саме ці стародавні жрецькі практики Атлантиди використовували характерники, з'являючись перед противником у вигляді тварини; завдяки цій мані насилали на вороже військо ілюзію, що перед ним стоїть цілий полк козаків. І поки війська билися, характерник сидів і спостерігав. Про це є багато легенд, які не є вигадками. Одним із таких потужних характерників був легендарний кошовий отаман Війська Запорозького Іван Сірко. Кажуть, він дістав таке прізвисько завдяки своєму вмінню перетворюватись на сірого вовка.
У козаків на Січі була дуже сильна медицина, лікарі, що знали безліч способів, як уберегти козаків від різних недуг і зцілити за лічені дні порубаних у бою бійців. Цих лікарів на Хортиці називали глинюками. Можливо, саме тому, що вони використовували дуже багато методів лікування на основі глини.
Один із методів: порубаного в бою козака садили в глиняну яму, заливали її спеціальними настоями трав і зіллям, читаючи замовляння. Після чого часто козаки відновлювалися за лічені дні. Вороги, бачачи в наступному бою на конях козаків, що недавно були при смерті, називали їх шайтанами.
Тут була й спеціальна система навчання роботи з енергіями, на кшталт практик Шаоліньського монастиря. Новоприбулих козаків, особливо, якщо бачили, що вони мають паранормальні здібності, вчили працювати з чотирма стихіями: водою, землею, повітрям і вогнем. Козак мав проходити через вогонь, тривалий час вміти перебувати під водою, затримуючи надовго подих і дихаючи через трубочку.
Він також опановував методику повітря, яка дарує безстрашність: стрибав зі скелі, не знаючи, що внизу є «рятівна соломинка». Під час такого стрибка мозок впадав у стан перемикання, зміненої свідомості. Козаки також проходили випробування в Херсонській пустелі, де вчилися самостійно виживати без їжі й води. Так вироблялися витривалість і воля.

Любка дволиста й калган - зілля для сили та витривалості

- Козаки славилися своєю витривалістю, а що із зілля допомагало їм бути завжди в тонусі, при богатирському здоров'ї?

- Коли козаки були в поході та не мали особливо часу попоїсти й відновити сили, вони жували й давали коням траву любку дволисту, або салеп. Це дуже ефективне зілля, схоже на маленьку орхідею, дає сили, допомагає проти кашлю, недуг шлунка, дарує довголіття. Наші сучасники її можуть замовити в інтернеті й також подовжити своє життя в хорошому самопочутті, за прикладом козаків.
Для цього треба сушені бульби салепу змолоти на млинку для кави    й 1 ч. л. порошку залити 0,5 літра води. Варити на слабкому вогні, як кисіль, 10 хв. Коли трохи охолоне, додати 1 ст. л. сухого молока й меду. Виходить кисіль, який слід випити протягом дня. Він чинить протиракову дію, зміцнює імунну систему, шлунок.
Любка містить полісахариди й величезний спектр речовин, що підвищують лібідо, дають більше енергії, поліпшують працездатність.
        Козаки брали з собою також козацький женьшень - калган. Він збільшує тривалість життя, надає активність, збільшує чоловічу силу, є чудовим засобом від проносу, захворювань товстої кишки: дизентерії, ентериту, коліту, зупиняє кровотечі з прямої кишки.
Якщо є подібні проблеми, зробіть настоянку калгану. 200 г кореневищ калгану подрібнити, залити 1 л самогонки, настоювати 20 днів. Пити по 20 мл чоловікам 2-3 рази на день до їди. Це буде позитивно впливати й на їхню потенцію.
Жінкам краще підійде калганово-винна настоянка. 100 г калгану подрібнити, залити 2 л червоного домашнього вина, поварити на слабкому вогні 10 хв. Перед вимиканням додати півкілограма ягід ожини. Вживати під час їди по 50 мл такої суміші, не переціджуючи. Це чудовий засіб за кишкових захворювань, що супроводжуються кров'ю, спиняє будь-які кровотечі, сприяє загоєнню внутрішніх виразок, виразки шлунка.

Зілля й мазі для загоєння виразок і ран на шкірі

- Які козацькі зілля допомагають загоєнню ран і їх можна використовувати від невигойних виразок, варикозу, діабету, від псоріазу та інших шкірних захворювань?

- Дуже помічний за дерматиту, прищів, гнійників, псоріазу, ран такий спосіб. Зробити кульки діаметром 3 см з житнього хліба й, читаючи «Отче наш», цими кульками викочувати проблемні місця (качати кулькою по проблемній ділянці тіла). Потім вимочити їх у сметані й віддати собаці, щоб він, з'ївши їх, потім загавкав, «вигавкав» недугу. Собаці це не зашкодить, а людині допоможе. Якщо собаки немає, то можна кульки після викачування закопати з лівого боку за воротами або під деревом.
Я цим методом викачувала маму, коли вона підняла на кладовищі кинуті квіти, й після цього в неї почали боліти руки. Після викачування з молитвою її рук усе минулося.
Також я варю мазі за рецептами, які використовували характерники: болетамівні, добрі від шкірних хвороб та пухлин. Для цього я збираю більше 20 трав на Івана Купала й роблю з них унікальну цілющу суміш.
Цю мазь можна взяти в мене або приготувати за спрощеним рецептом мазь із живиці з травами: 200 г ялинової чи кедрової живиці, 1 літр топленого свинячого внутрішнього жиру або оливкової олії тримаємо на водяній бані, поки живиця не розтане. При цьому читаємо молитви, 22-й Псалом, різні замовляння. Приблизно за годину починаємо додавати трави по 50 г: квіти календули, чорнобривці, верес, технічну коноплю, листя верби, коріння ірису, ромашку, буквицю, вербену, звіробій. Для знеболення я додаю гриби мухомори, але це треба робити правильно, тому вам це робити не раджу. Процес приготування забирає приблизно день. Коли маса стає зелено-жовтою, додаю 150 г воску. Це надасть мазі потрібної консистенції.
Щоб перевірити, чи мазь достатньо загусла, я набираю трохи на ножик і капаю її на скло. Якщо не загусає, додаю ще воску й розливаю по баночках. Зберігати в холодильнику.
У мої мазі я кладу глину, морську сіль, ладан, підмор бджіл, більше трав, але вони рідкісні, тому дістати їх складно. Виходить чарівна мазь, сильний антибактеріальний засіб, який допомагає буквально за кілька днів загоїти гнилу рану, трофічну виразку, наприклад, за варикозного розширення вен.
Інший спрощений рецепт козацької мазі від трофічних ран: зібрати в лісі 100 г живиці, залити 0,5 л олії, варити, поки живиця не розтане, остудити та, накладаючи на натуральну тканину мазь, прикладати її до рани.
Чудова мазь із софори японської, яка загоює навіть рубані рани. Купити ягоди софори в аптеці, перемолоти 100 г, додати 400 г вершкового масла, варити на водяній бані годину, перецідити, охолодити й накладати на трофічну виразку. Також софору японську треба вживати всередину від 10 крапель до 1 ч. л. 4-5 разів на добу до поліпшення стану. Завдяки біологічно активним речовинам вона має протизапальну, протимікробну, кровоспинну дію.

Козацьке глинолікування й «ковальська вода»

- Які козацькі рецепти на основі глини дійшли до наших часів і як їх краще використовувати?

- Використовували глину по-різному, залежно від захворювання. Козаки-характерники робили компрес на щитоподібну залозу, на місця з пухлинами, ранами. Чудово допомагає глиняно-водна суміш для детоксикації всього організму, особливо добра біла глина. У разі отруєння, діареї білу глину розводили з водою (1 ч. л. на склянку води) й випивали на голодний шлунок. Вона - найпотужніший сорбент, що витягує токсини, отрути, а також є джерелом кальцію.
Чудове засіб у разі  захворювань печінки, підшлункової залози, діабету - глина з травами. Спочатку приготуйте відвар: 1 ст. л. трави золототисячнику запарити склянкою окропу, настоювати 7 хвилин. Потім у теплий відвар всипати 1 ст. л. білої глини (купити в аптеці), перемішати. Вживати вранці на порожній шлунок за годину до їди,    малими ковточками.
Цей напій дуже ефективний за глисних інвазій, болю в  кишківнику, поганого апетиту. Коли діти погано їдять, мають глистів, давайте їм по 40 мл напою за 40 хвилин до їди, й у дитини очиститься організм, повернеться здоровий апетит.
Козацькі обгортання глиною дуже гарні, особливо для літніх людей, що страждають від дерматиту, псоріазу, за ран та виразок шкірного покриву. Для цього 1 кг гілок верби варити в 5 л води 1 годину, читаючи різні заклинання. (Наприклад: «Щоб була ти чиста, як Діва Пречиста»; помішуючи суміш, промовляти молитву «Богородице Діво, радуйся», «Отче наш».) У такий відвар верби після приготування додати 1 кг білої глини, перемішати за годинниковою стрілкою дерев'яною лопаткою й занурити в суміш довгу полотняну сорочку.
Цю просочену сумішшю сорочку одягають на голе тіло й обгортають зверху цератою. Людину кладуть на піч і закутують, щоб добре прогрілася, пропітніла, й із потом вийшли всі токсини. За псоріазу, дерматиту досить зробити таких 3-4 обгортання, й шкіра помітно очиститься.
Тяжко поранених воїнів, які втратили багато крові, на Січі ще й поїли «ковальською, розпеченою водою» - в якій охолоджували шаблі в процесі загартовування. Це козацьке «чаклунство» можна легко пояснити за допомогою хімії: окис заліза, потрапляючи у воду, робить із неї потрібну для ослабленого організму, багату на мінерали воду. Цією «залізною водою» ще й обмивали рани.
У наших умовах, коли мечів та шабель немає, таку воду можна приготувати за допомогою великої срібної монети. Тримаючи її щипчиками, розпекти над вогнем 2-3 хвилини, потім опустити в чашку з водою, щоб у момент зіткнення вода зашипіла. Потім додати 1 ст. л. натурального яблучного оцту, 3 краплі йоду, 1 ст. л. меду.
Пити вранці натщесерце та ввечері за виразки шлунка, для профілактики й лікування вірусних інфекцій, коронавірусу, за бронхіту, захворювань гормональної системи, щитоподібної залози, проносів.
Одночасно з питтям такої води будьте на дієті, їжте маленькими порціями, але часто, тушковані овочі: буряки, капусту, моркву, кабачки, гарбузи. Суворо дотримуючись таких порад, ви зможете позбутися виразки шлунка за тиждень-півтора.

Затримка подиху - ключ до довголіття

- Козаки славилися своєю витривалістю, невтомністю, енергійністю, веселою вдачею. Які ще практики ми можемо в них запозичити, щоб мати молодечу енергію до похилих років?

- Вони використовували техніки, що гармонізують роботу психіки, дають бадьорість, кисень усьому тілу, розробляють легені - це дихальні практики, особливо на затримку подиху. Вони допомогли в походах виграти не одну битву. Адже часто козаки протягом тривалого часу ховалися під водою, дихаючи через очеретяні трубочки. Є багато свідчень, що ціле військо ховалося від половців або з'являлося нізвідки, коли козаки вискакували із засідки в очеретах. Цю затримку подиху чудово використовувати для бадьорості та омолодження.
        Дихальна практика: спочатку робимо 10 повних спокійних вдихів і видихів. Потім після видиху робимо ще підвидих, при цьому втягуємо анус, живіт і затримуємо подих від 15 секунд до 2 хвилин (по ваших можливостях, максимально довго). У цей час організм зазнає стресу й, щоб зберегти життєдіяльність мозку, він виробляє величезну кількість біологічно активних речовин.
Другий варіант - цю дихальну практику можна доповнити духовною. Козаки поклонялися Богородиці, вона - заступниця козацтва, й такі дихальні практики вони супроводжували молитвою. На вдиху людина подумки читала молитву «Господи, Ісусу Христе, Сину та Слово Боже, Богородице, помилуйте мене, дитя Боже», потім 10 секунд - затримка подиху. Тоді знову читали цю молитву на видиху, але трохи повільніше, щоб видих був на кілька секунд довший за вдих, затримка подиху на видиху - 15 секунд.
        Цілюща сила затримки на видиху криється в окисленні організму - це дуже корисно, сприяє омолодженню, поліпшенню роботи мозку, нормалізує тиск, добре за кашлю, наповнює силами.
Рекомендую таке дихання із затримками на 15 секунд робити літнім людям бодай по 3-5 кіл, повторюючи кілька разів протягом дня. Особливо, якщо ви багато працювали на городі й втомилися, якщо надворі спека й у цій екстремальній ситуації піднявся тиск, болить серце - відразу робіть. Ось побачите, як швидко стабілізується самопочуття.

- Ми багато чули про те, що в козаків були обереги, які охороняли їхнє життя й здоров'я не тільки від лихого ока, а й від кулі. Які з них ми можемо використовувати в наших оселях для залучення здоров'я й добробуту?

- Обереги є різні. Наприклад, на Запорозькій Січі характерник на цвях начитував замовляння й потім клав цвях у пляшку з водою. Цю воду людина випивала, а цвях чи інший замовлений предмет носила при собі, й такого козака кулі обходили, відскакували від нього. Адже так навколо нього створювалося потужне біоенергетичне поле, захист людини.
Я ношу мольфарський оберіг, де багато літер: кожна з них - це вибита окрема молитва. Я її отримала від Михайла Нечая на Хортиці, коли проходила посвяту в козачки й просила про передання цілительських сил.
Може бути оберіг у вигляді каменя зі знаковими структурами або висічений мольфарський знак - сонце, але обов'язково на оберіг начитуються замовляння та молитви залежно від потреби: на любов, щастя, захист життя. Це цілий великий ритуал.
        Поділюся одним замовлянням, потужною енергетичною практикою, яку характерники, мольфари використовували для вигнання злого духа, хвороб, нещасть із дому й із людини. Характерник брав хреста чи ножа, хрестив ним себе, а потім - хворого, й примовляв: «Не моїм духом, а Божим духом, не моїми словами, а Божими словами» й говорив після замовляння: «Вийшов золотий чоловік із золотої церкви, пішов на золоту гору в золотому вбранні. Зустрів ...(ім'я хворого називаємо). Упав той на коліна й просить: «Золотий чоловіче, вижени з мене лиху біду». Бере золотий чоловік ...(ім'я прохача називаємо) за руку й веде до Пречистої Діви, щоб вона сказала, які ліки дати від злого болю. Пречиста Діва дала йому золотого меча, трембіту та долото. Золотий чоловік біль мечем вирубав, золотим долотом видовбав, золотою трембітою витрубив біль, болючий-колючий. Поніс лісами, щоб зник і пропав поганий біль.
Бере ...(ім'я) золотий чоловік, веде до Господа Бога. Узяв Господь Бог ...(ім'я) за праву руку, Ісус Христос - за ліву, повели до святої золотої церкви, завели в один брід по коліна, в інший брід - по пояс, у третій брід - по шию, облили від поганого болю. Завели в золоту церкву, засвітило Сонечко в обличчя, а Місяць - у потилицю. Узяв Господь Бог хустинку, витер від поганого болю».
Такі обереги й замовляння - це цілий звід енергетичних практик і правил, які силою слова та енергії допомагали людині бути в силі та здоров'ї. Уміння відчувати природу, знати, як застосовувати всі її багатства для здоров'я та самозцілення, лежали в основі багатьох козацьких практик.
Зараз настав час нам повернутися до цього бездонного колодязя знань, до пізнання чудес, що нам дарує Матінка-Природа, й тоді ми також будемо жити в здоров'ї довгі роки.
Перед застосуванням рекомендацій порадьтеся з вашим лікарем.

Розмовляла Валентина Берник.

передплата