Сьогодні, мабуть, відомо вже всім, що кульбаба - рослина цілюща й дуже корисна. І, що важливо, має широкий спектр дії. Але, на жаль, багато хто забуває скористатися цілющими властивостями цієї рослини, хоча вона є з ранньої весни й до пізньої осені. До того ж, із метою оздоровлення можна брати всі частини кульбаби - коріння, листя, квіти, стебла.
Про що свідчать науково-лабораторні дослідження
У суцвіттях і в листі кульбаби містяться каротиноїди (потрібні очам, імунній системі), тритерпенові спирти (поліпшують обмінні процеси), вітаміни: С (захищає клітини від ушкоджень, знижує ризик утворення тромбів, підвищує імунітет, має антибактеріальні та протизапальні властивості та багато іншого); В2 (важливий для нормалізації обміну речовин, насичення організму киснем); В6 (підвищує працездатність мозку, сприяє поліпшенню пам'яті та настрою) й Р (сприяє зміцненню судин, поліпшує функції підшлункової залози й жовчного міхура); мінеральні солі заліза (кровотворна та багато інших функцій), кальцій і фосфор (зміцнення кісток і м'язів, нормалізація обмінних процесів), марганець (потрібен для роботи нервової та ферментної систем), мідь, бор, нікель, титан, молібден (усі вони потрібні для нормального функціонування харчових та ендокринних залоз, обміну речовин, нервової системи тощо) та інші важливі елементи.
Коріння кульбаби, крім багатьох названих вище речовин, містить у собі вуглевод інулін (25-30%), дуже важливий для нормалізації роботи підшлункової залози.
У кульбабі містяться й інші біологічно активні речовини. Немає сенсу все перелічувати. Але слід відзначити, що вони мають жовчогінні, діуретичні, спазмолітичні, проносні, відхаркувальні, заспокійливі, снодійні, а також сечогінні й потогінні, противірусні, протитуберкульозні, фунгіцидні, антігельмінтні та антиканцерогенні властивості.
Люди в давнину не мали наукових уявлень про те, наскільки ця рослина багата на біохімічні елементи, але шляхом власних проб та відкриттів зрозуміли благотворний вплив її на організм.
Коли й для чого застосовують препарати кульбаби
У народній медицині кульбабу застосовують у разі захворювань печінки та жовчного міхура, а також запальних хвороб нирок. Її використовують для поліпшення роботи серцево-судинної системи, в боротьбі з атеросклерозом. Ця рослина корисна за цукрового діабету, захворювань суглобів, за набряків, низького рівня калію, за гастриту зі зниженою кислотністю, поганого апетиту. Її застосовують у терапії парезів, паралічів. Кульбаба має й ще одну дуже добру властивість - антитоксичну, тому її застосовують у разі інтоксикацій, отруєнь різного походження та як антигельмінтний засіб.
Кульбаба сприяє поліпшенню обмінних процесів в організмі, а також показників крові, тому її використовують як допоміжний засіб за анемії, недокрів'я.
Крім того, застосовують для лікування захворювань шкіри, вона допомагає позбутися висипів, усунути бородавки, зменшити алергійні реакції від укусу комах. Ця рослина усуває підвищену стомлюваність, підвищує загальний тонус організму.
Сік, оздоровчий коктейль, спиртова настоянка
Сік кульбаби вважається одним із найкорисніших. Його застосовують для поліпшення обміну речовин, роботи печінки та жовчного міхура, оздоровлення хребта, суглобів і зміцнення кісток, підвищення тонусу організму.
Добувати сік кульбаби найкраще в травні-червні. Для цього всю рослину разом із корінням, листям та квітами мелють на млинку для м'яса, віддушують сік через марлю. Вживають по 1 ч. л. 3 рази за день за 20 хв до їди. Якщо він здається дуже гірким, його можна вживати разом із відваром вівса (50-100 мл) і невеликою кількістю меду.
Також можна заготувати сік кульбаби на запас, змішавши його з горілкою в пропорції 1:1, вилити в стерильну банку, зберігати в темному місці.
У разі захворювань хребта, кісток, для підвищення міцності зубів, для боротьби з пародонтозом і т.ін. дуже помічний свіжий сік кульбаби, який було отримано з коріння та листя рослини, в суміші з соком моркви й листя ріпи.
Крім уже описаного вище застосування, з цього соку готують оздоровчий коктейль: 2/3 склянки морквяного соку, 3 ст. л. соку кульбаби, 1 ст. л. меду та сік чорної редьки до верху склянки. П'ють натщесерце 1 раз за день вранці для поліпшення зору, щоб позбутися хвороб хребта, остеохондрозу, остеомієліту, виразкової хвороби шлунка та пародонтозу. Курс - 1 місяць.
Дуже корисною вважається суміш соків кульбаби, моркви та листя чи коренеплоду редьки (редиски), узятих в рівних пропорціях. Її вживають по 1-2 ст. л. 3 рази за день. Особливо її рекомендують для оздоровлення хребта та кісток.
Також можна приготувати спиртову настоянку не з соку, а з рослини кульбаби: заповнити банку доверху цілими рослинами (коріння, листя, стебла, квітки), залити горілкою, настоювати 21 день у темному місці, після чого віддушити й сировину викинути, а настоянку пити 1-2 рази на день по 30 мл для боротьби із застудними захворюваннями, поліпшення обміну речовин, підвищення сил.
Настої, відвари, збори
У випадках недокрів'я чи авітамінозу, за поганого апетиту: 1 ч. л. коріння та листя кульбаби залити 1 склянкою окропу, настоювати 1-2 години в добре закутаній посудині. Далі настій треба ретельно відцідити й пити по 1/4 склянки 3-4 рази за день за 20 хв до їди. За таких проблем зі здоров'ям можна також вживати сік, приготований із листя кульбаби, 3-4 рази на день до їди по 1 ч. л. - 1 ст. л.
Відвар листя й суцвіть кульбаби часто застосовують як жовчогінний, сечогінний, заспокійливий, полівітамінний, кровоочисний засіб. 1 ч. л. подрібненої трави залити склянкою окропу, прокип'ятити 2 хв, настоювати 30 хв, перецідити. Пити по 0,5 склянки 3 рази за день до їди. Добре допомагає в разі закрепів, здуття, геморою, цукрового діабету. Зовнішньо застосовують для обробки висипань на шкірі (псоріаз, екзема, алергія, акне), а також опіків, укусів комах.
Для поліпшення обміну речовин, а також за різних захворювань крові готують такий настій: 1 ст. л. добре подрібненого коріння кульбаби залити 1 склянкою окропу, після чого посудину з настоєм добре закутати й настоювати 1-2 години, перецідити й пити по 1/4 склянки 3-4 рази за день приблизно за 30 хвилин до їди.
За діабету застосовують коріння у вигляді відвару (10-20 г сировини залити 200 мл води, довести до кипіння, тримати на слабкому вогні 5 хв, настояти 20 хв) по 1-2 ст. л. перед їдою 3 рази за день. Дія посилюється, якщо поєднати коріння кульбаби з листям чорниць, кропиви та стулками квасолі, взятими в рівних пропорціях. Відвар цієї суміші готують і вживають так само, як і відвар коріння.
Ефективним також є такий збір: узяти в рівних пропорціях листя кульбаби, цикорію, кропиви, горіха, галеги (трава). 1,5 ч. л. збору залити 1 склянкою води, довести до кипіння, тримати на слабкому вогні 2-3 хв, після зняття настояти 10 хв, перецідити, вживати по 3 ст. л. 3 рази за день за 15-20 хв до їди.
Якщо мучить ревматизм, для полегшення стану застосовують квіти й стебла рослини. Зібрати в чистому місці та тут же розтерти квіти кульбаби, змішати їх із цукром у пропорції 1:1 Поставити на 1 день на відкрите місце, але не на сонці. Далі помістити в холодильник на 1,5 тижня. Вміст віддушити, профільтрувати й знову поставити в холодильник. Вживати по 30 мл 3 рази за день протягом місяця.
Стебла кульбаби, на яких росте жовта квіточка, вважаються ще більш ефективним засобом від ревматизму. Їх треба їсти сирими - до 10 шт за день.
Корисний мед, оздоровчий салат
Для нормалізації роботи нирок та печінки, поліпшення обміну речовин, зменшення проявів остеохондрозу, болю в суглобах потрібно приготувати мед із квітів кульбаби, зібраних у чистому місці (2-3 км від доріг). На 1 літр меду слід набрати 350 квіток разом із зеленою основою у вигляді кошика, але без стеблинок. Гарненько промити холодною водою всю квіткову масу й залити 1 літром холодної води, поставити на вогонь, довести до кипіння й варити на слабкому вогні 1 годину під кришкою. Потім відкинути квітки на друшляк, і коли вся рідина стече, викинути їх. В отриманий зелений відвар всипати 1 кг цукру, довести до кипіння й знову варити ще 1 годину на слабкому вогні. За 15 хвилин до закінчення видушити туди сік одного лимона. Дати рідині відстоятися до наступного ранку.
Вживати по 1 ч. л. 3 рази на день. Одній людині на рік (від кульбаб до кульбаб) буде потрібно три такі порції кульбабового меду.
За проблем зі щитоподібною залозою потрібно вживати салат із молодого листя кульбаби, додаючи до нього трохи морської капусти, коріння чи зелень петрушки, варений буряк (у довільних пропорціях) і заправляти олією. Цей салат буде потужним джерелом йоду для організму. Щоб частково усунути гіркоту зі свіжого листя кульбаби, його вимочують у солоній воді 30 хв, а потім уже їдять.
Кульбабова олія та одеколонове розтирання
Суглобовий біль добре знімають розтиранням із квітів кульбаби, настояних на потрійному одеколоні протягом 10-12 днів. Ця процедура дає стійкий болетамівний ефект. Для цього збирають квітучі головки кульбаби, щільно складають у банку, заливають потрійним одеколоном, настоюють 3 тижні, після цього настоянка готова. Її можна перецідити, а можна й не переціджувати.
За проблем із травленням, закрепів, для поліпшення роботи печінки й жовчного міхура застосовують кульбабову олію. Для її приготування квіти кульбаби разом із квітковими стеблами збирають у чистому місці за сухої сонячної погоди. Розтирають до появи соку й розкладають у скляні банки, заповнюючи їх наполовину. Потім доверху заливають свіжою соняшниковою олією, обв'язують горлечка марлею та виносять на весь день на яскраве сонце на 3 тижні. Потім фільтрують, віддушують сировину й зберігають у темному місці за кімнатної температури. Олію з кульбаби вживають всередину по 1 ст. л. 3 рази на день безпосередньо перед їдою, а якщо це важко - навіть під час їди.
Шкірні хвороби, застарілі рани, шрами, сліди від опіків, екземи, псоріаз, бешихові запалення, імпетиго усувають накладанням на уражені місця просочених цією олією лляних серветок.
У разі закрепів як гарне проносне з висушеного коріння кульбаби готують порошок (за допомогою млинка для кави). Його вживають 3 рази за день по 0,5 ч. л.
Якщо людину вкусила комаха, допоможе свіжий, щойно зірваний листочок кульбаби, ретельно подрібнений і розтертий до стану однорідної кашки, після чого цю кашку треба прикласти до місця укусу й прив'язати, пов'язку слід змінити через 2-3 години.
Бородавки невеликого розміру - так би мовити, молоді, добре виводяться соком кульбаби: їх треба рясно змащувати кілька разів на день.
Відваром кульбаби можна протирати обличчя, відвар готують так: 2 ст. л. листя кульбаби варять 15 хвилин у 300 мл води, після чого переціджують і дають охолонути.
Протипоказання до застосування кульбаби
Не рекомендується вживати кульбабу особам, у яких гострий стан із закупоренням жовчних шляхів. Також слід з обережністю поставитися до вживання кульбаби тим, у кого підвищена секреція соляної кислоти, а якщо говорити простіше, - людям із виразковими хворобами та гастритами. Передозування засобів із кульбаби може спричинити нестримну блювоту та діарею.
Дітям до 19 років меду з кульбаби вживати не можна до завершення росту скелета організму, а разом із ним - і формування кісток, інакше кульбабовий мед може ушкодити молоду, ще не сформовану кісткову тканину.
Страви з кульбаби
Листя кульбаби можна додавати в салати, супи, вінегрети, страви з картоплі, плов і будь-які інші страви, щоб збагатити їх корисними речовинами.
Буряково-кульбабовий салат. Буряк - 1 шт.; листя кульбаби - 150 г, козиний сир (можна замінити будь-яким іншим) - 50 г, оливкова (чи інша) олія - 20 мл; волоські горіхи (можна замінити насінням гарбуза чи соняшнику) - 30 г, можна також додати 10 г кунжутового насіння й 1 ст. л. яблучного чи бальзамічного оцту.
Буряк зварити й натерти на тертці з великими вічками, листя кульбаби промити, покласти в солону воду на 30 хвилин, вийняти, обсушити за допомогою рушника, нарізати, змішати з буряком, додати нарізаний маленькими кубиками сир, подрібнені горіхи, заправити за смаком сіллю, оцтом та олією.
Яєчно-кульбабовий салат. Курячі яйця - 2 шт., листя кульбаби - 300 г, солоний або свіжий огірок - 1-2 шт., картопля - 1 шт., морква (невелика) - 1 шт., ріпчаста цибуля - 1 шт.
Зварити картоплю, моркву, яйця й нарізати дрібними кубиками, решту інгредієнтів нарізати так само. В окремій посудині приготувати приправу: ретельно змішати до однорідної консистенції 1 ч. л. гірчиці, 3 ст. л. олії, 1 ст. л. яблучного оцту, 1 ч. л. меду, трошки солі (за смаком). Полити приправою салат.
Перед застосуванням рецептів порадьтеся з лікарем.
