До Міжнародного дня захисту дітей працівники Державної установи «Укрметртестстандарт» провели вибіркову перевірку якості деяких дитячих продуктів, одягу та іграшок. Закупівлі робили в торговельній мережі «Ашан», мегамаркеті с. Ходосіївка (Київська обл.) мегамаркеті «Магелан» та на ринку. Сподіваємося, що результати перевірки допоможуть читачам зорієнтуватися серед розмаїття товарів і вибрати якісний.
ЯКИЙ СІК - НАЙЛІПШИЙ
За задумом, фруктовий або овочевий сік, особливо призначений для дитячого харчування, має бути безпечним і здоровим продуктом. У нього не можна додавати жодних консервантів, ароматизаторів, барвників. Проте, навіть якщо на упаковці є помітка «100% сік», відновлений чи виготовлений з концентрованого соку, це зовсім не означає, що ваша дитина справді будете пити корисний напій. Через багаторазову теплову обробку кількість вітамінів і мінералів у такому соку значно знижена. Але й це можна допустити. Небезпеку становить оксиметилфурфурол – речовина, яка утворюється в соках під впливом високих температур чи тривалого зберігання сировини ( у свіжоприготовлених її немає). Вона має канцерогенні властивості й у великих дозах спричиняє судоми, параліч, навіть незначне перевищення оксиметилфурфуролу пригнічує нервову систему. В Україні (як і Європі) існують стандарти, за якими вміст оксиметилфурфуролу в соках суворо регламентируется: є норма, яку не рекомендовано перевищувати. Зокрема, в наших протестованих соках масова частка цієї речовини має бути не більш як 20 мг/кг. Із перевірених 8 соків вітчизняного й російського виробників 2 мали високий вміст оксиметилфурфуролу: сік яблучно-вишневий з цукром неосвітлений пастеризований для дитячого харчування торгівельної марки (т. м.) «Карапуз» (Асоціація дитячого харчування м. Дніпропетровськ) – 28,5 мг/кг, і сік з яблук та чорної смородини відновлений стерилізований для дитячого харчування «Фруто Няня» (ВАТ «Прогрес», Росія) - 29,7 мг/кг. А от уже перевірка якості овочевих пюре для дитячого харчування потішила своїми результатами. Із 6 екземплярів різних марок і виробників: т.м. «Кроха» (Білорусь); т.м. «Bebivita» (Росія), «Semper» (Швеція), «HIPP Kft» (Угорщина), «HIPP» (Німеччина), всі відповідали вимогам.
ДЕЯКІ «ДИТЯЧІ» СОСИСКИ НЕ ВАРТО ВЖИВАТИ НАВІТЬ ДОРОСЛИМ
Фахівці Укрметртестстандарту перевірили й ковбасні вироби для найменшеньких споживачів. У сосисках зі зворушливими назвами «Кроха», «Дитячі» із заспокійливою якістю «вищий сорт» було виявлено складові, які відповідно до ДСТУ 4436-2005 «Ковбаси варені, сосиски, хліби м’ясні. Загальні технічні умови» не мають там бути взагалі або бути в невеликій кількості. Так, у варених сосисках «Дитячі» (ТОВ «Алан», м. Дніпропетровськ) і сосисках «Кроха» (ВКФ «Укрпромпостач-95», с. Пристроми Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.) мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми значно перевищували допустиму норму: в 1 г не більш як 1,0х10 (3). Крім того, спритні виробники м’ясної продукції з Дніпропетровська надумали одночасно ще й воду продавати – масова частка вологи в їхніх сосисках перевищує допустимі норми. А турботливі працівники ПП «Колос» (м. Чернівці) «збагатили» сосиски «Дитячі» ще й такими шкідливими речовинами, як штучні барвники тартразин (Е102) та жовтий сонячний захід (Е110). Наприклад, тартразин належить до промислових відходів, його використовують як синтетичну харчову добавку, за своєю природою є кам’яновугільним дьогтем. Він є потужним алергеном, надзвичайно небезпечним для астматиків і дітей, які стають надміру збудливими, дратівливими, в них порушується сон. Може спричинити мігрень, свербіж (кропивницю) порушення зору.
ЯКІСНОГО МОРОЗИВА ПОБІЛЬШАЛО
Зазвичай виробники молочної продукції найбільше грішать використанням рослинних жирів. Як правило, фактичний показник нижчий від заявленого на упаковці. Проте останнє травневе тестування групи пломбірів є приємним для ласунів – майже всі експериментальні пломбіри гарної якості й повністю відповідають маркуванню. Отож спекотного літнього дня спокійно ласуйте «Пломбіром №1» (т.м. «Рудь» ЗАТ «Житомирський маслозавод»), «Пломбір» т.м. «Геркулес» (ЗАТ «Геркулес», м. Донецьк), «Пломбір» т.м. «Ажур» 12% (Смілянська філія ТОВ «Еліт», м. Сміла), «Пломбір 19», «Хладик» (АТЗТ «Хладопром», м. Харків), «Пломбір у вафельному стаканчику» т.м. «Твоє морозиво» (ВАТ «Львівський хладокомбінат», м. Львів). Із перевірених зразків морозива лише «Супер пломбір» 20% жиру т.м. «Ласунка» (ВАТ «Львівський хладокомбінат», м. Львів) – підвів свою марку і виявився зовсім не «супер». Згідно з ДСТУ 4733-2007, цей прохолоджувальний продукт має містити винятково молочний жир, натомість у його складі виявили 15% немолочних жирів. Хоча звичайний пломбір цієї марки відповідав стандартам.
НА КОМБІНЕЗОНАХ, ШКАРПЕТКАХ, ТРУСИКАХ МАЄ БУТИ МАРКУВАННЯ
Купуючи продукти харчування, одяг, побутову техніку, ми найбільше довіряємо товарам дитячої категорії, переконані, що в їхніх виробників не підніметься рука заподіяти шкоду здоров’ю малюків. Проте, як виявилося, недобросовісні виробники й постачальники товарів нашою довірою користуються. Як показали дослідження дитячого одягу, продуктів, іграшок, проведені Уркметртестстандартом, навіть для наших найменшеньких діток-немовляток вони можуть становити небезпеку. Вибираючи сорочечки, повзунки, шкарпетки, інші товари своїм малюкам, зверніть увагу на наявність маркування із зазначенням назви товару та виробника, адреси, складу сировини тощо. Якщо виникли сумніви щодо якості вподобаного товару, попросіть у продавця сертифікат відповідності, аби переконатися, що товар справді хороший. На жаль, не всі товари дитячого призначення підлягають обов’язковій сертифікації, до таких належить лише натільна білизна (сорочечки, шапочки, шкарпетки тощо), але є вимоги до складу сировини, з якої виготовляють ту чи ту річ. Результати випробувань дитячої білизни та одягу як для немовляток, так і старших дітей показали, що вітчизняні та імпортні товари виготовляють і реалізують із безліччю порушень. До, так би мовити, незначних огріхів можна віднести відсутність маркування або назви матеріалу, з якого виготовлено річ, а от найбільше вводить в оману невідповідність маркування й справжніх параметрів товару. Так, показники маркування комбінезона для дітей до 2 років і повзунів з товарним знаком «flexi baby & kids» (Туреччина, постачальник ФОП Озманян Т.) мали відмінності щодо складу сировини. Аналіз тканини показав, що замість 100% бавовни тканина містила її понад 70%, решта – поліефір (поліестер), які заборонено використовувати для пошиття одягу дітей цього віку. Така сама історія з дитячими трусиками, причому майже з усіма зразками, взятими на експертизу. Крім бавовни, вони містили повітронепроникний елестан, що спричиняє щільне облягання тіла дитинки, перетискає судини, порушуючи кровообіг у статевих органах, тощо. Враховуючи оманливе маркування зі 100% бавовною, потрібно уважно придивлятися до таких речей, перевіряти їх на розтягнення. Зазвичай натуральні тканини: бавовна, ситець, льон, майже не розтягуються, якщо уподобана річ тягнеться легко – без сумніву, у складі є синтетичні волокна. …Привабливий махровий халатик у смужечку («DaNa тм», на замовлення ФОП Глодюк А.В, виготовлено ПП Ліновицький Д., Україна) з маркуванням 100% бавовна виявився шкідливою підробкою із 100% поліефіру, який не пропускає повітря, не всотує воду, затримує її на тілі, спричиняючи переохолодження взимку й парниковий ефект улітку. Сертифікату на товар немає, тож варто запам’ятати виробника й замовника цієї шкідливої речі. Є й приємні моменти перевірки, як зазначила начальник лабораторії аналітичних досліджень та випробувань ДП «Укрметртестстандарт» Галина Некрашевич, тішить те, що цього разу під час тестування якості вперше за останні роки не виявили жодного порушення стійкості фарби, тож попередня робота в цьому напрямку вже дала свої результати.
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ДИТЯЧЕ ВЗУТТЯ
Не можна залишити поза увагою й дитяче взуття, особливо для малюків ясельного та дошкільного віку. Сандалі та босоніжки для таких дітей не дозволяється виготовляти з відкритою п’ятковою частиною, аби запобігти деформації стопи в малюків. Тож, купуючи літнє взуття, слід пам’ятати, що п’ятка має бути закритою. Крім того, обов’язково зверніть увагу на підошву та устілку: має бути основна устілка, виготовлена зазвичай зі шкіри чи картону. Не можна також брати для дитини взуття, в якому устілка з тканини приклеєна прямо до підошви, крім того, що сама підошва виготовлена із синтетичного матеріалу, через стопи в організм потраплятимуть шкідливі випари з клею. На взутті має бути обов’язково маркування (можливо, на підошві чи з внутрішнього боку, або на причепленій бирці) із зазначеними виробником, адресою виробника, складом сировини та іншими характеристиками. До того ж, зверніть увагу на те, що весь товар: взуття, одяг, іграшки – має бути запакованим у пакувальну тару й мати національний знак відповідності продукції. На жаль, навряд чи в когось удома є лабораторія, де можна було б перевірити продукти, і не завжди ми можемо віднести неякісні товари туди, де їх купували, навіть з тієї причини, що просто вже з’їли їх. А поки Верховна Рада прийме закон, де буде регламентовано права споживачів і передбачено штрафні санкції до порушників вимог національних стандартів, нам з вами залишається бути максимально обережними й уважними до того, що купуємо, і за ознак отруєння, нудоти звертатися до лікаря, а потім у Спілку захисту прав споживачів, аби там заявити про неякісний товар, недобросовісного виробника і, можливо, отримати якусь компенсацію. Візьміть собі за звичку обов’язково під час купівлі зберігати чек - про всяк випадок, може, згодиться.
Любов ПОЛЬОВА-САХАНДА,
