Обмін речовин – ознака життя, його припинення – ознака смерті, а його порушення – ознака хвороби. Існують хвороби, які можуть розвинутися лише в середовищі зі зміненим кислотно-лужним балансом. Їх перелік досить об'ємний. Лікар-терапевт, доктор китайської медицини Діана ЧЕНЦОВА у своїй багаторічній лікарській практиці не раз переконувалася, що нормалізація балансу кислот і лугів в організмі допомагає позбутися хворобливих станів. Кислотно-лужний баланс – це один із найважливіших показників того, в яких умовах живуть і працюють клітини нашого організму.
Правильний обмін речовин відбувається в нейтральному середовищі
Наше тіло приблизно на 70% складається з води. Але це не дистильована вода. У ній містяться різні речовини.
Внутрішня рідина постійно омиває наші клітини, приносить їм поживні речовини й забирає шлаки. Але в ній самій також відбуваються різноманітні біохімічні реакції та біофізичні процеси. І все йде добре й правильно, якщо ця рідина зберігає нейтралітет (має нейтральну реакцію).
Нейтральне середовище, тобто слаболужне, є результатом однакового вмісту кислот і лугів, що надходять в організм із їжею чи утворюються в ході обміну речовин. Але коли ця рівноправність порушується – в міжклітинній чи внутрішньоклітинній рідині підвищується вміст кислот і лугів, – в організмі відбуваються зміни.
Ось уявіть, як у судинах плине кислота чи луг. Тоді клітини нашого серця, печінки, мозку, легень стискаються: вони намагаються захиститися. Також порушуються й інші процеси організму. Усе це призводить до утворення вільних радикалів, канцерогенних речовин та інших отрут, нерозчинних солей, які згодом осідають камінням у різних органах. Можна сказати, що в нашому організмі точиться хімічна війна.
Зрушення кислотно-лужної рівноваги в кислий бік називають ацидозом, а в бік підвищеного вмісту лугів – алкалозом.
Коли відхилення від норми в бік ацидозу чи алкалозу надто великі, або коли ці зміни існують надто тривалий час, в організмі розвиваються хворобливі стани. Порушується життєдіяльність клітин, які змушені працювати в розчині чи то кислот, чи то лугів; спотворюється обмін речовин, який не може відбуватися нормально в ненормальних умовах, унаслідок чого інтенсивно утворюються вільні радикали, які руйнують наші клітини або зумовлюють їх мутації (виникають онкологічні, генетичні та автоімунні захворювання), відбувається бурхливий розвиток атеросклерозу та його ускладнень, виникає порушення жирового обміну (призводить до ожиріння), а порушення вуглеводного обміну призводить до розвитку цукрового діабету 2-го типу; порушення білкового обміну (розвиток різних алергій), мінерального обміну (утворення каменів у нирках, жовчному міхурі, відкладення солей у суглобах), нуклеїнового обміну (розвиваються злоякісні пухлини), обміну речовин у нейронах головного мозку (розвиваються тяжкі психічні захворювання, порушується функція керування діяльністю органів та систем, що призводить, зокрема, до розвитку гіпертонії, бронхіальної астми, захворювань органів травлення, сечовипускання та низки інших), порушується діяльність імунної системи (розвиваються імунодефіцитні захворювання), відбуваються раннє старіння організму та багато інших патологічних змін.
Про що сигналізують змінені показники рН
Стан кислотно-лужного балансу характеризується водневим показником – рН, який у нормі дорівнює: для плазми крові – 7,35 - 7,45; для сечі – 6,0 - 7,0; для слини – від 6,4 - 6,8 до 7,9; для поту – 6,0 - 5,5; для вмісту шлунка – 1,8 - 3,0; для кишкового слизу – 7,8 - 8,4; для жовчі – 7,5 - 8,0; для вагінального слизу – 6,4 - 7,2; для простатичного соку – 4,5 - 5,0. Зменшення водневого показника свідчить про наявність ацидозу, а збільшення – алкалозу.
Зменшення рН сечі може свідчити про розвиток подагри, а збільшення – про запальні чи застійні явища в нирках. Зменшення рН слини – про перевантаженість організму кислототворною їжею, а збільшення – про надмірне надходження луготворної їжі.
Зменшення рН поту за наявності будь-якого гострого захворювання в перші 5-7 днів може свідчити про активну позицію імунної системи в боротьбі з інфекцією, а збільшення – про недостатню активність захисних сил організму, про виникнення затяжного перебігу захворювання, про розвиток різних ускладнень або про перехід захворювання в хронічну форму.
Зменшення рН кишкового слизу – про наявність активного запального процесу в кишківнику, в тому числі про можливість глистової інвазії, дисбактеріозу, ерозій кишківника тощо, а збільшення – про розвиток атонічного закрепу, формування дивертикул, про можливий розвиток геморою та про інші застійні процеси в кишківнику.
Зменшення рН вагінального слизу й простатичного соку свідчить про можливість розвитку активної інфекції, ерозивних процесів слизової оболонки, порушення гормонального балансу, про ризик розвитку онкологічних захворювань; а його збільшення – про зниження активності імунної системи, про ризик розвитку пліснявки (молочниці) та інших грибкових захворювань, формування хронічних запальних захворювань матки й придатків.
Самостійна діагностика кислотно-лужного балансу
Загальне погіршення стану, слабкість, зміна поведінки, порушення сну, поява болю в м'язах, суглобах, головного болю, важкості й болю в усьому тілі тощо – всі ці симптоми можуть говорити про виникнення кислотно-лужного дисбалансу. Однак існують і «специфічні» скарги.
За наявності ацидозу (зрушення в кислий бік): у роті з'являється солоний або кислий присмак, підвищується чутливість зубів до холодної, гарячої, гострої чи кислої їжі, руйнуються зуби, на зубній емалі з'являються темні плями, розвивається запалення ясен; під час випорожнення виникає відчуття печіння в ділянці заднього проходу, під час сечовипускання – печіння в сечовипускальному каналі після сечовипускання й виділення концентрованої сечі; порушується носове дихання через праву ніздрю («іньський» бік тіла); може «бити струмом» в момент доторку до побутових електроприладів (бо поверхня тіла за ацидозу заряджена позитивно); бліднуть кон'юнктиви очей; гіршає самопочуття під час проходження холодного атмосферного фронту за вітряної погоди.
За наявності алкалозу (зрушення в лужний бік): у роті з'являється неприємний присмак, що нагадує зіпсовану їжу, з'являється неприємний «каловий» запах із рота, активно утворюються зубний наліт і зубний камінь; під час випорожнення виділяється в'язкий, важкозмиваний кал із домішками слизу; можлива поява печіння під час сечовипускання, помутніння сечі; порушується носове дихання через ліву ніздрю («янський» бік тіла); поверхня тіла заряджена негативно («б'ється струмом»), кон'юнктиви очей червоніють, помітні кровоносні судини, гіршає самопочуття під час проходження теплого атмосферного фронту, що супроводжується підвищенням вологості.
Для самостійної діагностики схильності організму до порушення кислотно-лужного балансу можна застосувати визначення індексу Кроде: треба виміряти артеріальний тиск (верхній показник – систолічний тиск, нижній – діастолічний), підрахувати кількість серцевих скорочень (ЧСС). За нормальної серцевої діяльності підраховується пульс, а за її порушення – рахувати безпосередньо удари серця. Розділити показник нижнього (діастолічного) тиску на частоту серцевих скорочень і відняти від цього числа одиницю (АД:ЧСС-1). Якщо вийшло позитивне число – організм схильний до алкалозу (лужного зрушення), якщо негативне – до ацидозу (кислотного зрушення).
Ці результати потрібні для того, щоб правильно формувати харчування та режим руху, від яких багато в чому залежить стан кислотно-лужного балансу в організмі.
Продукти, що регулюють внутрішнє середовище
Усю їжу, яку ми вживаємо, дієтологи поділяють на дві великі групи: кислототворна їжа (під час перетравлення такої їжі в травному тракті утворюється велика кількість кислот, таку їжу називають «закиснювальною») та луготворна (коли утворюється велика кількість лугів. Її називають «залужнювальною»). Існує також поділ їжі за ступенем впливу на кислотно-лужний баланс: від інтенсивного впливу – велике закиснення чи велике залужнення – до ледь помітного впливу – незначне закиснення чи залужнення.
До продуктів, які дуже-дуже закиснюють організм, належать: яєчний білок, дичина, устриці, раки; дуже закиснюють – виноградний сік, фрукти, зварені з цукром, боби запечені, яйця, телятина, печінка яловича, курчата, риба (будь-яка), мідії; середній ступінь закиснення – банани зелені, сливи мариновані, горох сухий, крохмаль, ячні крупи, білий хліб і борошно, земляні горіхи, мамалига й кукурудзяні пластівці, свинина нежирна, бекон пісний, сир твердий; слабке закиснення – яловичина, ячмінь, чорний хліб, сир м'який, вершки, баранина тушкована, бекон жирний.
Дуже велике залужнення організму відбувається в разі вживання: свіжих буряків, моркви, свіжих помідорів та огірків, цвітної капусти, селери, лопуха, сушених абрикосів, інжиру, ягід (від дуже великого до середнього); велике залужнення – від молока незбираного та молочної сироватки, вівсяних крупів, картоплі зі шкіркою, перцю, редиски, свіжих бобів, пастернаку, дині, кавуна, кульбаби свіжої, цвітної та білоголовкової капусти, майже всіх фруктів, смородини, натурального апельсинового й лимонного соку (лимонний сік із цукром, навпаки, дуже закиснює), персиків, сушених слив, свіжих абрикосів; середнє залужнення – свіжі й сушені яблука, стиглі банани, натуральний виноградний сік і виноград, вишні, чорнослив, родзинки, фініки, цибуля, зелений горошок, мигдаль; слабо залужнюють організм – журавлина, свиняче сало.
Для оптимального збереження рівня кислотно-лужного балансу в разі ацидозу потрібно переважно вживати луготворні продукти, а за наявності алкалозу – кислототворні.
Мікроелементи допоможуть усунути наслідки дисбалансу
З огляду на те, що в разі ацидозу наш організм втрачає фосфор та сірку, раціон слід поповнювати продуктами, які містять ці мікроелементи в достатній кількості (пшеничні висівки, кукурудза, сухофрукти, часник, боби, горіхи, насіння, гарбузове насіння, цільні зерна, брюссельська капуста, цибуля, соя, зародки пшениці тощо).
Наявність кислототворних іонів у тканинних рідинах забезпечує участь у процесах окиснення заліза, що призводить до розвитку залізодефіцитної анемії. Тому за ацидозу в раціон харчування треба вводити продукти з підвищеним вмістом двовалентного заліза: зелені листові овочі з нейтральною реакцією, цільні зерна й зерновий хліб, буряки, квасолю, червону сочевицю, просо, персики, груші, гарбузи, рисові та пшеничні висівки, кунжут, водорості тощо.
За ацидозу для очищення організму рекомендується: рясне лужне пиття (свіжоприготовані овочеві соки, або ж овочеві відвари, якщо є захворювання травного тракту); малими порціями часте харчування луготворними продуктами (овочеві й фруктові страви, частково в сирому вигляді, а частково – кулінарно оброблені (1:3); лужні клізми та мікроклізми (з ромашкою, відваром коріння лопуха, коріння кульбаби, вівсяної соломи).
У разі алкалозу організм втрачає дуже цінні для діяльності серця, печінки, нервової та м'язової систем калій і магній, тому в раціон потрібно вводити продукти з підвищеним їх вмістом: різноманітні фрукти, боби, банани, риба, м'ясо, птиця, картопля, калина, пшеничні висівки тощо.
Також у разі порушення кислотно-лужного балансу відбувається втрата іонізованого кальцію, який, вступаючи в реакції з кислототворними та луготворними іонами, утворює нерозчинні сполуки, внаслідок чого формуються «кам'яні» хвороби, відбувається відкладення солей у різних порожнинах.
Тому за будь-якої форми кислотно-лужного дисбалансу рекомендується застосування іонізованих форм кальцію в поєднанні з магнієм, який стабілізує іонний стан кальцію, запобігаючи каменеутворенню, й цинком, який перешкоджає «виходу» кальцію з кісткових тканин. Цьому сприяє періодичне вживання під час їди препаратів кальцію, магнію та цинку.
Правила приготування їжі та її вживання
Нагрівання їжі (варіння, тушкування, смаження тощо) посилює її кислототворну дію, а заморожування, охолодження, висушування посилює луготворну дію. Під час готування їжі слід поєднувати й ті, й ті властивості або в одній страві, або чергуючи їх; використовувати їжу треба в день її приготування, а готувати її – тільки в неушкодженому посуді, бажано зі сталі, кераміки чи скла (вона хімічно інертна); не їсти «на ходу», не їсти похапцем, не їсти великими шматками (як кажуть китайські кулінари, адекватна порція їжі, яку ви кладете до рота, – це та кількість, яку ви можете вхопити китайськими паличками).
Не їсти надто гарячих чи дуже холодних страв, обов'язково вживати прянощі відповідно до виду страви, не зловживати спеціями. Їсти 3-4 рази на день. Уникати негативної інформації під час їди; їсти, перебуваючи в спокійному стані духу. Після їди слід певний час побути в стані спокою.
Стежити за вчасним випорожненням товстого кишківника – головного видільника лугів, усувати закрепи чи проноси, пов'язані з похибками в харчуванні.
За обсягом на одиницю білкової їжі має припадати 3 одиниці рослинної (1:3) – тоді все буде добре. До речі, славнозвісна китайська кулінарія побудована саме на такому співвідношенні. Переконалася я в цьому, коли якось в одному китайському ресторані замовила свинину. А коли страву принесли – довго шукала її серед різних хрустких, кисленьких, солоденьких смужок. Виявляється, вона скромненько перебувала собі серед овочів, покраяна малими смужками. Китайську кулінарію вважають однією з найбільш збалансованих, тому сьогодні багато людей віддають їй перевагу.
Хоча й наша слов'янська кухня нітрохи не гірша, якщо правильно все приготувати. Треба, щоб до нашого організму збалансовано надходила й така їжа, що залужнює, й така, що закиснює організм.
Стан кислотно-лужного балансу також залежить від дихання.
Звукова гімнастика Цигун для відновлення кислотно-лужного балансу
Стан кислотно-лужного балансу залежить також від дихання. У процесі дихання утворюється вуглекислий газ, і залежно від того, як ми дихаємо, в нашому організмі може перебувати певна кількість цієї субстанції. У разі високої концентрації вуглекислого газу внутрішні середовища організму стають більш кислими, тобто розвивається ацидоз, а в разі низької – більш лужними (розвивається алкалоз).
А позаяк основна частина вуглекислого газу виводиться легенями, то їх функціонування також впливає на стан кислотно-лужного балансу. Якщо легені функціонують неефективно, то велика частина вуглекислого газу залишається в організмі, що призводить до розвитку ацидозу, й, навпаки, за підвищеної вентиляції з організму усувається наднормативна кількість вуглекислоти й розвивається алкалоз.
Найпростіший варіант дихальної гімнастики – це ритмічне 4-тактове дихання (на рахунок «4»: вдих – затримка – видих – затримка). Повторити такий ритм протягом 1-5 хвилин, бажано вранці та перед сном. Важливо мати на увазі: в разі ацидозу акцентується видих (може перевищувати тривалість вдиху вдвічі та черевний тип дихання). У разі алкалозу – уповільнений темп дихання й тривалі (до 45 сек) затримки повітря на вдиху й особливо на видиху (діафрагмальне дихання).
У процесі звукової гімнастики Цигун, одночасно з тренуванням вдиху-видиху вимовляються певні звуки, вібрації яких сприяють нормалізації енергетики головних органів, що підтримують оптимальний рівень кислотно-лужного балансу. Метод ґрунтується на різних амплітудах вібрацій 6 звуків, що відповідають вібраціям 6 типів енергії Ци (печінки, нирок, підшлункової залози, легень, серця та потрійного обігрівача).
Звук має виходити не з горла, а з ділянки грудей на видиху. Крім лікувального ефекту, ці вправи сприятливо впливають на голос: він стає чистим і звучним.
У разі ацидозу рекомендується більш висока тональність видаваних звуків, а в разі алкалозу – нижча, грудна.
«Чуй» – нирки. П. п.: сісти рівно, схрестити руки на грудях, заспокоїти подих, розслабитися. Видих – через рот, вдих – через ніс. Живіт під час видиху втягується, язик не торкається верхнього піднебіння. Під час видиху робити легкий натиск на живіт. Під час спокійного дихання уявіть, як м'яка хвиля синього кольору піднімається від підошов, по ногах, передній поверхні живота, проникає в нирки, потім рухається по грудях і м'яко розливається по руках, сягаючи третіх пальців на кистях рук на вдиху, плавно й повільно вдихати ?? ???, вимовляючи слово «Чуй». Робити 10 - 20 разів.
Вправа поліпшує енергетику та функцію нирок, поліпшує слух, знімає зубний біль, втому очей. Цю вправу можна виконувати самостійно, а не в комплексі, в разі захворювань нирок, вух, очей, повторюючи її до 50 разів.
«Ху» – підшлункова залоза. Можна залишатися в попередньому початковому положенні або лягти на тверду поверхню. Розслабитися, руки покласти вільно (в зручній позиції). Робити повільні вдихи, випинаючи живіт і уявляючи, як золоте сяйво виходить із великих пальців стопи, піднімається по внутрішній поверхні гомілок, стегон, проникає в ділянку малого таза, потім іде по бічних поверхнях живота й грудей, проникає в підшлункову залозу, зігріваючи її, піднімається до рівня молочних залоз, наповнює їх теплим світлом і рухається до мізинців на руках. На видиху напружте прес і повільно вимовляйте звук «Ху», немовби видихаючи золоту пару. Повторити вправу 10 - 20 разів. Стежте за тим, щоб усі м'язи, крім преса, були розслаблені.
Ця вправа підсилює м'язи живота, усуває відчуття дискомфорту в шлунку, сприяє припиненню проносу, зменшує нудоту й усуває блювоту.
«Сюй» – печінка. П. п. – те саме. Дихальні рухи виконуються на початку вдиху розширенням грудної клітки, в кінці – випинанням живота. Під час вдиху уявляйте, як блискучий зелений струмочок піднімається від пальців стопи по її склепінню, струмує по нозі, по передній поверхні живота, проникає в печінку, очищуючи й омолоджуючи її, стрімко піднімається вгору й розливається по руках, сягаючи великих пальців кистей рук. На видиху вимовляйте звук «Сюй», одночасно скорочуючи м'язи преса та м'язи грудної клітки. Повторіть вправу 10 - 20 разів.
Вона сприяє лікуванню хвороб печінки, регулює виділення жовчі, виліковує світлобоязнь, швидко знімає нервове напруження.
«Си» – легені. П. п. – сидячи. Тіло розслаблене, руки в зручному положенні. Під час вдиху обидві руки по дузі розходяться врізнобіч – вгору, долоні звернені догори, що збільшує обсяг повітря, яке надходить у легені. Вдихаючи, уявіть, як біле світіння наповнює ваші груди легкою свіжою енергією. На видиху вимовляйте звук «Си», скорочуючи тільки м'язи грудної клітки. Руки плавно перемістіть до нижньої частини живота в ділянку точки «море енергії» (приблизно на 2,5 см нижче пупка), уявляючи, як біле сяйво енергії кистей рук проникає в цю зону, піднімається до легень і повертається в кисті рук, замикаючи енергетичне коло обертання енергії очищення. Повторіть вправу 10 - 20 разів.
Вона допомагає відновленню функції легень у разі їх захворювань, за гострих застудних захворювань, за ГРВІ, грипу, кашлю будь-якого походження, за гаймориту та інших захворювань органів дихання.
«Ке» – серце. П. п. – сидячи або стоячи. Залишайтеся з рівною спиною. Під час вдиху обидві руки піднімаються через боки й схрещуються на рівні чола. Вдихаючи, уявляйте, як разом із руками від землі піднімається світляний рожевий теплий шлейф, рухається слідом за руками, перетікає по кистях рук через центр чола до мозку, живлячи й освіжаючи його. Під час видиху вимовляйте звук «Ке», втягуючи живіт і переміщаючи руки від ділянки чола до серця, переміщаючи разом із ними й рожеве світіння, наповнюючи ним серце. Повторіть вправу 10 - 20 разів.
Вона сприяє усуненню порушень серцевої діяльності, усуненню сухості та гіркоти в роті, нормалізації артеріального тиску.
«Сі» – потрійний обігрівач. П. п. – лежачи на спині, що дає змогу робити вдих і видих, не залучаючи м'язи спини, розслабити всі м'язи, які не беруть безпосередньої участі в дихальних рухах. У процесі дихання беруть участь грудна клітка й прес, немовби масажуючи три енергетичні центри обігрівача – низ живота, ділянку шлунка, центр грудної клітки. Вільно вдихаючи, уявіть, як червона хвиля енергії повільно прокочується вздовж хребта, поширюється від плечового поясу по руках до пальців кистей, піднімається назад до бічних поверхонь шиї, до скронь, проникаючи до головного мозку, очей, вух, наповнюючи їх світлою чистою енергією. Під час видиху вимовляйте звук «Сі», уявляючи, як енергія видиху поширюється в просторі, заповнюючи три енергетичних центри потрійного обігрівача. Повторити 5 - 10 разів.
Вправа зміцнює та гармонізує весь організм і корисна для повноцінного відновлення здоров'я за будь-яких його порушень.
Вкрай важливо для збереження оптимального кислотно-лужного балансу зберігати баланс емоцій у нашій свідомості. Бо часті стреси, наявність «хронічного стресу» зумовлюють і тяжче порушення кислотно-лужного балансу, й повторне виникнення кислотно-лужного дисбалансу, й низьку ефективність відновлення оптимального співвідношення кислот і лугів.
З огляду на, що головними постачальниками кислот і лугів у нашому організмі є дихальна й травна системи, а головними інструментами балансування – печінка й нирки, потрібно забезпечити їх нормальну діяльність. А це означає, що треба забезпечити адекватну функцію зовнішнього дихання.
І тут особливо важливою є якість повітря, яким ми дихаємо (в ньому не має бути газових домішок – тютюнового диму, кухонних газів, випарів від засобів побутової хімії та синтетичних парфумерних засобів). Найшкідливішим місцем в оселі з цього погляду є кухня. А ті, хто готує їжу, зазнають навіть більшого негативного впливу, ніж сталевари. Важливо повітря зволожувати й освіжати.
