ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ДЛЯ СЕРЦЯ ВІД РАННЬОЇ ВЕСНИ ДО ГЛИБОКОЇ ОСЕНІ. Ч. 1

Поділитися:
ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ДЛЯ СЕРЦЯ  ВІД РАННЬОЇ ВЕСНИ ДО ГЛИБОКОЇ ОСЕНІ. Ч. 1

Рідко зустрічаються люди, які жодного разу не поскаржилися б на серце. Позначаються все більш відчутні в наш вік нервові та психічні навантаження, стреси, погіршення екологічної обстановки. Однак і сама людина часто винна в тому, що не береже своє серце, не підтримує його. Запізніле розуміння цієї простої істини приходить після інфаркту: адже реально можна було не допустити його, уважніше прислухавшись до тривожних сигналів серця. Не можна вводити себе в оману таблетками, які тимчасово знімають серцевий біль, але за перших проявів хвороби варто скористатися народними рецептами.

Особлива аура весняних рослин

Настала весна: рослини в цю пору року, пробуджуючись разом із нами після зимової сплячки, володіють особливою аурою та енергетикою. Після їх прийому наше серце помпує кров з подвійною силою, яка змітає на своєму шляху всі тромби, що утворилися, й весь організм розквітає заново. Виняткову лікувальну силу має весняна береза, особливо береза ​​бородавчаста. Із молоденького клейкого листя готують горілчану настоянку. Скляну банку заповнюють на дві третини листочками, вщерть наливають горілку, закривають і 10 діб настоюють. Дозу визначають індивідуально: від 30 крапель до 1 ч. л. Приймають на воді тричі на день до їди. Пити до двох місяців поспіль. Рекомендую щороку робити таку настоянку. Вгамовується біль у серці, зникає задишка, з’являється бадьорість.
А набряки серцевого походження знімають водними настоями листя (1:5) та спиртовими настоянками (1:10) бруньок берези. Пізніше березових листочків з’являються жіночі червонуваті, лускаті шишечки сосни, цим вони відрізняються від світлих чоловічих тичинкових колосків, повних жовтого пилку. Вони добре допомагають у разі болю в серці. Свіжі червоні шишечки так само, як і березові листочки, заливають горілкою й настоюють не менше двох тижнів. Приймають від 1 ч. л. до 1 ст. л. тричі на день.
У разі набряків серцевого походження успішно використовують настій сон-трави (сону розкритого). Приймають його в малих дозах: 1 ч. л. подрібненої рослини заливають склянкою окропу, настоюють кілька годин у теплі й п’ють по 1 ст. л. протягом дня - це добова доза, яку приймають кожні 1,5-2 години. Настій діє ще й заспокійливо, спричиняє уповільнення серцевого ритму.
Увага! Якщо нирки вражені нефритом, сон-трави слід остерігатися. Рослина досить отруйна, особливо у свіжому вигляді, що зумовлює в людей забобонне відчуття страху своєю назвою, але рідко який травник обходиться без неї: виліковує дитячі конвульсії - спазмофілію, оживляючи соком онімілі частини тіла, втамовує ревматичний біль. У разі важких пологів сон-трава полегшує перейми. Призначають за хвороб серця й таке диво весни, як первоцвіт. Ходять навесні лісовими галявинками травники, висмикують із квіткових стрілок одні лише жовтенькі квіточки. Хворе серце відгукується на них із вдячністю. Для приготування настою 2 ст. л. сушених квіточок заливають 3 склянками окропу. Настоюють у теплому місці ніч. Це добова доза. Приймають 3 тижні, хоча ніяких обмежень у часі немає, бо квіти первоцвіту абсолютно нешкідливі для організму. Такий само настій п’ють у разі головного болю, запаморочення, безсоння, захворювань, спричинених підняттям важкого й фізичним перенапруженням. Для поліпшення роботи серця користуються таким популярним засобом, як кропива. У молодої кропиви (до цвітіння!) зрізують вершечки разом із листям, сушать у тіні. Відвар кропиви: 10 ст. л. подрібненої трави заливають 1 л води, кип’ятять на слабкому вогні 5 хв, приймають по півсклянки 4 рази на день із медом чи цукром. Іще такий рецепт горілчаної настоянки: половину півлітрової пляшки заповнити свіжою травневою кропивою, залити горілкою. Горло пляшки зав’язати марлею. Першої доби тримати на вікні, а інші 10 діб -  у шафі в темряві. Процідити, відтиснути. Приймати по 1 ч. л. натщесерце вранці за 30 хв до їди й 1 ч. л. на ніч. Випити весь вміст пляшки. Людина робиться бадьорою, здоровою, поліпшуються робота серця, склад крові, минає склероз. Настоянка дуже позитивно діє на організм, особливо в літніх людей. Саме навесні той час, щоб позбутися частого серцебиття за допомогою горицвіту. Готують такий відвар: у закипілу воду (склянка), максимально зменшивши вогонь, всипати подрібнену траву горицвіту, буквально на кінчику ножа, кілька грамів. Кип’ятити протягом трьох хвилин, не більше. Потім ємність накрити. Настоювати в теплому місці впродовж 20 хв. Відвар процідити, вживати тричі на день по 1 ст. л. Результат стане помітним уже за кілька днів. Лікування сильного серцебиття доповнюється вживанням чаю з весняної фіолетової лісової фіалки. Заливають склянкою окропу 1 ст. л. висушеної сировини, настоюють 10 хв. Пити такий чай потрібно тричі на день протягом 3 місяців.
Не можна не згадати й про конвалію. Настоянка: квіти конвалії щільно засипають у пляшку з темного скла, додають спирт, потім пляшку закопують у землю на 10 діб. Прийом починають з 5 крапель і закінчують 15. Із кожним днем ​​- на одну краплю більше.
Щойно з’являться квіти шипшини, раджу приготувати з них настоянку: заповнити банку майже доверху, залити повністю горілкою, щільно закрити й поставити в темне місце на 3 тижні. Після проціджування пити по 40 крапель тричі на день до їди. Місяць приймати, місяць перерва.

Бальзам від усіх серцевих бід

Рекомендую й бальзам для серця, який, як кажуть, допомагає від усіх серцевих бід. Для його приготування слід змішати по 10 мл настоянки арніки, травневої конвалії, наперстянки, а також додати 20 мл настоянки квіток і листя глоду. Бальзам потрібно пити по 30 крапель тричі на день за півгодини до їди.

Влітку трави, набравшись сили, віддають її людям

З приходом літа всі рослини набралися великої енергії й більшою мірою здатні допомогти всім нашим органам, у тому числі й серцю. Можна приготувати водний настій (1:5) зі свіжої трави волошок, узятої на початку цвітіння. Всередину приймають по третині склянки настою натще. Цей склад зміцнить серце, позбавить ішемічного болю й відчуття страху, добре знайомого сердечникам під час нападів стенокардії. Для зняття набряків серцевого походження з успіхом використовують квітки блакитної волошки - не квіткові кошики, а лише крайові пелюстки. Добова доза - 2 склянки окропу, в якому настояна 1 ст. л. пелюсток волошки. Приймають за півгодини до їди тричі на день.
У разі захворювань серця застосовують спиртову настоянку грициків звичайних. Вона благотворно впливає на серцевий м’яз. Настоянку використовують і для зниження артеріального тиску. Готують з 2 частин трави на 3 частини горілки (за об’ємом), приймають по 1 ч. л. тричі на день за 20 хв до їди на 1 ст. л. води.
Усюди, не тільки на луці чи в полі, а й на малодоглянутих міських газонах, у дворах, де є хоч трохи трави, в цей час можна побачити льонок звичайний. У дитинстві ми чомусь називали його левовим зівом. Льонок хороший і для серця, уповільнює ритм серцевих скорочень, збільшує швидкість кровоплину, підвищує тонус серцевого м’яза. Цікаво, що ця рослина має здатність збільшувати силу м’язів у хворих із прогресивною м’язовою дистрофією. Адже серце – той же м’яз. Льонок, як і будь-яку іншу траву, треба застосовувати вміло, знаючи тонкощі. Настій його насіння, наприклад, лікує жовчний міхур. Порошок трави, розтертий із маслом, допомагає в разі затвердінь, пухлин. Гарячий настій усієї рослини, без кип’ятіння – в разі застуди, задишки, зниженого кров’яного тиску. Такий же настій, тільки більш концентрований, застосовують для полоскання за грибкових уражень слизової оболонки порожнини рота й гнійної форми пародонтозу.
Точну рецептуру наведу під час опису відповідних хвороб, а тепер важливо знати застосування для серця. Тут використовують спиртову настоянку з розрахунку 10 частин спирту чи горілки на 2 частини трави. З горілкою траву настоюють удвічі довше - не менш як 2 тижні. За нормального та підвищеного тиску настоянку приймають по 40 крапель, за гіпотонії - по 2 ч. л. на чарку води кілька разів на день до їди.
Золототисячник, широко застосовуваний у разі хвороб шлунка, печінки, запалення жовчного міхура, також може надати чималу допомогу й серцю. Не випадково в народній медицині він має ще одну назву - сердечник. І повсюдно там використовують у вигляді відвару в разі захворювань серця. Відвар: 1 ч. л. трави заливають однією склянкою окропу, щільно закривають, дають настоятися ніч у теплому місці, п’ють протягом дня рівними порціями за півгодини до їди.

Кожному - своє

 Є чимало інших рослин, застосовуваних у народі в разі хвороб серця, причому кожен намагається брати з них ті, які виростають поряд. Мешканцям степових районів марно шукати герань лісову, що росте в розріджених темнохвойних і змішаних лісах. Спиртову настойку трави (1:10) цього виду герані п’ють краплями в разі болю в серці. Зате степові простори й луки люблять миколайчики плоскі. Інколи продають на ринку сушені пучки цієї своєрідної рослини - нібито від нервів та епілепсії. Насправді миколайчики служать хорошим протизапальним і відхаркувальним засобом у разі надсадного кашлю, хронічних бронхітів.
Водний відвар трави, зібраної під час цвітіння, дають пити й людям із хворим серцем. Миколайчики якоюсь мірою справді мають протисудомну дію, усувають спазми м’язів внутрішніх органів, у тому числі й м’язів серця. Вони зменшують больові відчуття не тільки в серці, а й за головного, зубного болю. Середня доза - 1 ст. л. подрібненої трави на склянку води. Довести до кипіння й кип’ятити на слабкому вогні 5 хв. Приймати по 1 ст. л. 5 разів на день.
Є трава мокриця, яку сердито виполюють садівники, коли під час вологого літа немає ніякого зладу з нею. Дуже корисна травичка, хоча мало хто звертається до неї. Мабуть, не знають її загальнозміцнювальної, протизапальної й навіть протипухлинної дії. Водний настій мокриці застосовують за болю в ділянці серця: вона помітно поліпшує його роботу, а в разі набряку ніг серцевого походження приймають ванни з міцнішого настою трави. Мокрицею користуються не в суворих пропорціях, наприклад, для водного настою 2 ст. л. трави заливають 0,5 л окропу. Настоюють без кип’ятіння. Для ножної ванни кладуть трави вдвічі більше, заварюючи щоразу до 5 літрів.
Незамінний за серцевих набряків хвощ польовий. Настій: 4 ч. л. трави залити двома склянками окропу. Випити ковтками протягом дня. Лікувальна дія настою проявляється вже в першу добу його прийому. Увага! В разі гострого запалення нирок і взагалі за важких уражень нирок від хвоща потрібно відмовитися.

(Продовження).

В’ячеслав ВАРНАВСЬКИЙ,
лікар, фітотерапевт.