ЛІКІВ НЕ ПОТРІБНО, КОЛИ ПІД РУКОЮ Є СІЛЬ

Поділитися:
ЛІКІВ НЕ ПОТРІБНО, КОЛИ ПІД РУКОЮ Є СІЛЬ

Природний сорбент- очисник

Цілющі властивості солі відомі здавна. Зокрема, під час Другої світової війни за відсутності медикаментів та антибіотиків лікарі рятували поранених від гангрени та інших запальних процесів накладанням на уражені ділянки сольових пов’язок. Після цього рани швидко очищалися від гною й гоїлися. Важко собі уявити, скільки тоді життів урятував такий простий природний засіб. У чому ж його секрет?
Річ у тім, що сольовий розчин - це активний сорбент, який витягує з хворого органа чи рани весь бруд та інфекцію. У міру поглинання рідини з підшкірного шару піднімається й тканинна рідина з глибших шарів, а разом з нею й усі хвороботворні мікроби, віруси, отрути, грибки, неорганічні речовини тощо. Таким чином, під час дії сольової пов’язки в тканинах хворого органа відбувається очищення від патогенних чинників і ліквідація патологічного процесу. При цьому сольова пов’язка виконує роль своєрідного фільтра, який пропускає через себе мікроорганізми й частинки речовини, що мають обсяг, менший, ніж просвіт міжтканинної пори. Зазвичай позитивний результат досягається протягом 7-10 днів. В окремих випадках потрібен  триваліший термін.
Слід наголосити, що для лікування підходить лише гіпертонічний розчин солі, тобто 8 чи 10% сольовий розчин, що відповідає 8 чи 10 г солі на 100 мл води.
Розчин солі, концентрація якого не перевищує 10%, не чинить негативного впливу на шкіру й витягує тільки рідину, не ушкоджуючи клітини крові, епідерміс та інші тканини.
Сольова пов’язка не тільки благотворно впливає на ділянку накладання, а й сприяє оздоровленню всього організму: відбувається поступове оновлення міжтканинної рідини, виводяться токсини, підвищується пружність тканин, а також поліпшується функціонування всіх органів і систем.

Як правильно накладатисольові пов’язки

Для того щоб оздоровчі процедури із сольових пов’язок не зашкодили організму й при цьому виявилися корисними та ефективними, слід дотримуватися кількох нескладних правил. Зокрема.
Для пов’язки потрібно брати лляну чи бавовняну тканину, ліпше зі старенького простирадла, яке не один раз прали:  така тканина має більш рихлу й м’яку структуру, чи можна використати й звичайну марлю. Першу слід складати в 3-4 (не більше) шари, а останню - в 6-8 шарів.
Пов’язку слід змочити в гарячому сольовому розчині, трохи відтиснути (занадто інтенсивне викручування зробить пов’язку малоефективною, а мокра тканина  неприємно відчуватиметься на шкірі) й накласти на уражену ділянку чи на проекцію хворого органа.
Для приготування сольового розчину для дорослих зазвичай беруть 2 ч. л. кухонної солі на 1 склянку води, а для дітей - 2 ч. л. на 250 мл води. Температура води має бути 60-70 С – поки приготуєте пов’язку, то вона охолоне.
У жодному разі не можна накривати пов’язку зверху поліетиленом чи іншим матеріалом, який не пропускає повітря й вологу. Просочену розчином тканину прикріплюють до шкіри за допомогою марлі, бинта чи тонкого лейкопластиру.
Уранці, після зняття аплікації, тканину слід ретельно прополоскати в теплій воді, висушити та попрасувати – й вона знову готова до використання.
Воду для сольового розчину можна брати звичайну переварену, а ліпше - дистильовану.
Перед проведенням оздоровчої процедури слід вимити ділянку шкіри, куди буде накладатися пов’язка, теплою водою з милом чи іншим мийним засобом, а потім обсушити м’яким рушничком.
Після зняття пов’язки шкіру треба протерти теплою вологою тканиною чи серветкою.
Зазвичай за відсутності протипоказань соляну пов’язку залишають на 10-13 годин.
Увага! Концентрація солі у воді має бути не більшою, ніж 10%. Перевищення призводить до появи болісних відчуттів у ділянці накладення пов’язки й ушкоджує дрібні кровоносні судини у верхніх шарах шкіри.
Сольові пов’язки протипоказані за деяких шкірних захворювань інфекційного та неінфекційного походження, тому перед застосуванням цього методу слід порадитися з лікарем. Якщо існують проблеми із серцево-судинною системою, то накладати пов’язки  не частіш як через день. У разі ж склерозу судин мозку сольові пов’язки протипоказані.

Застосування сольових пов’язок за різних захворювань

Абсцес (неускладнений): просочити в сольовому розчині кімнатної температури заздалегідь підготовлену пов’язку, накласти її на уражену ділянку й слабо закріпити бинтом, через 2-3 години пов’язку зняти й акуратно промокнути шкіру стерильною марлею. У разі спонтанного прориву абсцесу інфіковану ділянку обробити антисептиком.
У разі нежитю сольові пов’язки допоможуть полегшити дихання, усунуть набряклість верхніх дихальних шляхів і прискорять відходження слизу. Накладати пов’язки слід на ділянку перенісся та ніс. Потрібно стежити за тим, щоб сольовий розчин не потрапив в очі.
За головного болю, нежитю, перших ознаках грипу, ГРЗ, головного болю, зумовленого запальними процесами, рекомендується робити сольову пов’язку навколо голови. Для неї слід використовувати тільки 8% розчин солі.
Сольові пов’язки допоможуть і в разі захворювань печінки (запалення жовчного міхура, холецистит, цироз  печінки). Пов’язку (смужка полотна, згорнутого в 3-4 шари, шириною 25 см) накладають від основи правої грудної залози – в жінок, і соска – в чоловіків, до середини живота спереду й до хребта ззаду. Щільно прибинтовують одним широким бинтом. Через 10 годин пов’язку слід зняти й до правого боку живота прикласти гарячу грілку, обгорнуту рушником у два шари, десь на 30 хв.  Це потрібно робити обов’язково для того, щоб жовчні шляхи розширилися й загусла жовчна маса могла вільно пройти в кишечник. Без прогрівання ця маса (після кількох пов’язок) закупорює жовчну протоку й  може стати причиною гострого болю. Курс:  7-10 процедур.
У разі водянки сольову пов’язку потрібно робити на весь живіт.
У разі аденоми простати робити на ніч сольові пов’язки на ділянку сечового міхура й паху.
За мастопатії накладати сольову пов’язку на обидві грудні залози. Робити процедуру на ніч і тримати 8-10 годин. Курс - 2 тижні.
У деяких людей пов’язка на груди може послабити ритми серцевої діяльності, у цьому разі робити її слід через добу.
У разі запалення серцевого м’яза й оболонок серця (міокардит, ендокардит, перикардит) у підігрітому до 70°С 9% сольовому розчині змочити й трохи відтиснути кінці полотняної смужки, складеної в 3-4 шари, перекинути її через ліве плече: змочені кінці мають накрити ділянку серця - спереду й ззаду (між лопатками). Ці кінці потрібно прибинтувати одним широким марлевим бинтом навколо грудної клітки. Таку пов’язку слід накладати на ніч через добу протягом 2 тижнів.
Увага! Стенокардію, ішемічну хворобу серця, вади клапанів серця сольовими пов’язками не лікують.
За зниженого рівня гемоглобіну крові сольову пов’язку з 3-4 шарів бавовняного чи лляного полотна (чи 8 шарів марлі) накладають на всю грудну клітку спереду: вона має покривати всю грудну кістку, печінку, селезінку - кровотворні органи. Курс: 2 тижні (першого тижня робити процедуру щодоби, другого - через день).
У разі радіаційного опромінення одночасно з пов’язкою на грудну клітку (як описано в попередньому рецепті) слід накладати й другу сольову пов’язку на шию, на ділянку щитоподібної залози.
Запалення слизової оболонки кишечнику (ентерит, коліт) та апендицит сольова пов’язка, накладена на весь живіт на ніч, успішно лікує протягом 1 тижня.
У разі отруєнь, наприклад, неякісною їжею, накладати 3-4 таких пов’язки на ділянку живота та кишечнику на 9-10 годин. Дітям досить 1-2 пов’язок на такий же період часу, щоб кишечник очистився від токсинів.
За хвороб щитоподібної залози з вузлами та ущільненнями накладати на 3-4 години пов’язку (не гарячу, а теплу), змочену в 9% розчині солі (на 1 л води 90 г кухонної солі), на ділянку щитоподібної залози. Один край пов’язки покласти на підборіддя, інший – на груди. Аби вона довше зберігала тепло, її можна прикрити сухим бавовняним рушником. Слід намагатися, щоб між пов’язкою й рушником залишався повітряний простір. Зазвичай курс становить 10 щоденних процедур.

«Солона сорочка» очистить від шлаків та негативу

У народній медицині цю процедуру використовують для лікування різних неврозів, неврастенії, нервового й фізичного виснаження, застудних захворювань і навіть епілепсії. Крім того, сольова сорочка добре очищає організм від шлаків та токсинів.
Знахарі вважають, що на таку сорочку переходять хвороби й шлаки з організму людини. До того ж цілителі застосовують її для магічного ритуалу очищення від злих чар, нечистої сили та пристріту.
Для проведення процедури потрібно одягнути попередньо змочену в концентрованому розчині солі (5-7 ст. л. на 1 л води) й добре відтиснену сорочку. Потім лягти в ліжко, гарно закутатися й лежати до тих пір, доки сорочка повністю не висохне. Процедуру слід робити на ніч перед сном. Уранці тіло слід обтерти сухим рушником, щоб сіль обсипалася, й одягнути чисту білизну.

«Солоні» шкарпетки  скажуть «ні» застуді

Ця процедура дуже ефективна на самому початку застуди. Узяти тонкі бавовняні шкарпетки, вивернути їх і «пом’яти» в солі, подрібненій до порошкоподібного стану. «Посолені» таким чином шкарпетки вивернути назад й одягнути на ноги. Потім лягти в ліжко, приклавши до стоп грілку, й добре вкритися.
Сольовий пил від «шкарпеток» створює лікувальний мікроклімат для стоп і стимулює  рефлекторні зони. Крім того, такі гарячі аплікації на стопи поліпшують імунітет   та загальне самопочуття. Ефект можна підсилити, насипавши в «посолені» шкарпетки трохи гірчичного порошку, розчавленого часнику чи сухого часникового порошку, а також червоного перцю.

Овочево-сольові компреси – поміч для суглобів

Такі компреси готують з овочевих вичавок (капусти, буряку, моркви) й кухонної солі.
Помічено, що тварина, пітніючи, втрачає сіль, яка кристалізується під її шерстю й витягує на себе шлаки лімфи через шкіру. Запозичуючи подібний механізм витягування солей, народні цілителі винайшли овочеві сольові компреси, що допомагають боротися з болем та нерухомістю суглобів.
Дія таких компресів подвійна: з одного боку, сіль витягує з хворих клітин неорганічні солі та шлаки, зневоднює хвороботворні мікроорганізми, а з іншого - овочеві вичавки підживлюють клітини тіла органічними речовинами. Овочево-сольовий компрес рекомендується ставити на хворий суглоб на 5 годин щодня. Потрібно зробити 3-4 курсів по 7-10 днів з тижневою перервою.

Інші рецепти із сіллю

Паста з медом і сіллю. Порошок солі змішати з медом в однакових пропорціях і добре розтерти. Використовувати для відбілювання зубів і в разі пародонтозу. Для цього пасту слід узяти вказівним пальцем і без натиску натирати зуби, захоплюючи при цьому й ясна. Таку профілактичну чистку зубів рекомендується проводити 1-2 рази на тиждень.
Сіль із жиром: 100 г жиру змішати з 1 ст. л. подрібненої кухонної солі. Змащувати уражені артритом суглоби та екземні рани.
Солоні коржики застосовують як аплікації на хворі ділянки (подагричні суглоби, розтягнення зв’язок тощо) для швидкого зняття гострого болю. Для цього слід змішати кухонну сіль із борошном у пропорції 1:1, додати трохи води й замісити дуже круте тісто.
Холодний сольовий компрес допоможе зняти локалізований біль, зумовлений розширенням судин (наприклад, головний біль, забиття тощо), в разі варикозного розширення вен. Для приготування компресу сіль потрібно насипати в ситцеву чи бавовняну торбинку чи просто загорнути в полотняну тканину й покласти на кілька хвилин у морозильну камеру.  Прикладати до місця болю.
Компрес із солі та гірчиці використовують за болю в разі артриту й радикуліту чи для аплікацій на стопи під час застуди. Для приготування цього компресу дрібненьку  сіль змішати з гірчичним порошком у рівних пропорціях, нанести суміш на складений у кілька шарів бинт чи натуральну тканину. Накладати як компрес на хворі ділянки.

Підготувала Алла ГРІШИЛО.