ЛІКУВАННЯ ОСТЕОМИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РОЗМІРУ ТА КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ

ЛІКУВАННЯ ОСТЕОМИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РОЗМІРУ ТА КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ

Під час рентгенографії виявили остеому лобових пазух. Лікарі пропонують операцію. Чи можна обійтися без неї?
З повагою Ірина.
смт Орлівщина.

Лист коментує завідувач поліклініки Інституту отоларингології ім. Коломійченка Юрій ДРАГОМИРІК.
Остеомою називають доброякісну пухлину, основу якої складають клітини кісткової тканини. Остеома може виникнути в будь-якому місці, і в приносових та лобових пазухах зокрема. Найчастіше остеому випадково виявляють під час обстеження (флюорографії, комп’ютерної томографії) в разі звернення хворих з приводу інших захворювань та патологічних станів.
Медики й досі не дійшли єдиного висновку про причини виникнення остеом. У процесі утворення пухлини спостерігається ріст клітин кісткової тканини, який спричиняє поступово появу симптомів та ознак захворювання. Серед причин, які зумовлюють ріст тканини, може бути травма придаткової пазухи, нагноєння в результаті запального процесу, зниження імунітету. А також наявність в організмі вогнища хронічної інфекції, спричиненої грибами, вірусами та бактеріями, ембріональний ріст клітин сполучної тканини й перетворення її в кісткову тканину тощо.
У разі внутрішнього росту чи досягнення пухлиною значних розмірів може виникати відчуття тиснення в місці її росту, яке супроводжується головним болем. У міру росту пухлини та її проростання в орбітальну частину черепа може виникати порушення зору, обмеження його рухливості та відхилення назовні.
Якщо остеома розташована в гайморовій пазусі, то виникає відчуття утрудненого носового дихання та біль у носі. Інші мозкові симптоми й розлади можуть виникати в разі значного збільшення пухлини. До них належать епілептоїдні напади, порушення слуху, нюху й зору, атаксія та інші симптоми.
Оскільки остеома лобової пазухи, наприклад, вирізняється повільним перебігом, то протягом багатьох років пухлина може не завдавати неприємних відчуттів. Особливо це стосується тих випадків, коли спостерігається зовнішній ріст пухлини.
Лікування остеоми залежить від її розміру й клінічних проявів. Якщо вона не заважає людині, не росте, не спричиняє болю й дискомфорту, хвора може обійтися без операції, періодично проходячи огляди фахівця. Оперативне втручання показане в тих випадках, коли остеома активно росте та наявні клінічні ознаки погіршення стану.