ЛІПІДОГРАМА ПОПЕРЕДЖАЄ ПРО АТЕРОСКЛЕРОЗ

Ліпідограма попереджає про атеросклероз

Атеросклероз - захворювання, за якого стінки артерій ущільнюються й втрачають еластичність через формування на них бляшок, що складаються переважно з холестерину. Просвіт стінок звужується, що призводить до порушення кровопостачання різних органів. Ця недуга досить поширена й небезпечна, як і інші судинні захворювання. Однак сучасна медицина дає можливість не тільки їх лікувати, а й запобігати їм.

Для цього потрібно здати аналіз крові на холестерин та його фракції - ліпідограму, за якою можна визначити коефіцієнт атерогенності, тобто схильності до атеросклерозу. Сьогодні цей показник є одним із найточніших методів оцінки ризику розвитку такого захворювання. У цьому переконує лікар найвищої категорії, начальник відділення народної та нетрадиційної медицини Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України, полковник медичної служби в запасі Юрій Нечипоренко.

«Без холестерину немає атеросклерозу»

Так вважають медики всього світу слідом за основоположником сучасних уявлень про атеросклероз, академіком світового масштабу Н. Анічковим, який ще на початку минулого століття відкрив провідне значення ліпідів, і головне ― холестерину, у виникненні й розвитку атеросклерозу. Це досягнення визнано в США одним із 10 найважливіших відкриттів у медицині. Учений вперше показав, що в основі атеросклеротичних уражень артерій лежить інфільтрація, тобто проникнення холестерину в стінку судини.

- Атеросклероз розвивається тільки за високого вмісту в крові холестерину чи, іншими словами, тільки за штучно утвореного надміру холестерину в організмі, - розповідає Юрій Нечипоренко. - Це ― захворювання всього організму, бо можуть уражатися судини різних ділянок. Наприклад, за атеросклерозу артерій, що живлять серце, виникає коронарна недостатність, яка призводить до стенокардії та інфаркту міокарда.
Атеросклероз ниркових судин призводить до недостатнього кровообігу в нирках, у зв’язку з чим порушується діяльність нирок і часто розвивається артеріальна гіпертонія. За уражених судин мозку з’являються стомлюваність, головний біль, запаморочення, шум у голові й навіть утрата пам’яті. За атеросклерозу судин ніг ― біль у литках під час ходьби, настає переміжна кульгавість. А надалі хвороба може призвести до змертвіння ділянок тканини ― гангрени й виразок. Ось чому важливо вчасно провести аналіз на холестерин.

Для визначення показників ліпідограми використовують кров із вени, яку беруть вранці натще. Перед цим слід утриматися від їжі протягом 6-8 годин і уникати фізичних навантажень.

- Ліпідограма визначає кількість холестерину і його фракції в крові. З її допомогою обчислюється коефіцієнт атерогенності, - продовжує Юрій Нечипоренко. - Зазвичай людина розуміє так, що існує «хороший» холестерин, а отже - не небезпечний, і «поганий» - його в організмі бути не повинно. Але тут вона трохи помиляється.
 

«Поганого» холестерину не буває

Насправді, люди самі вигадали легенду про «поганий» холестерин, який і провокує судинні захворювання. Так, це слушно. Як ми знаємо, що більше в харчуванні жирів тваринного походження (жирне м’ясо, ковбасні вироби, жирні молочні продукти тощо), то вищою є захворюваність на атеросклероз. Але холестерин із їжі дає 20-40% усього наявного в організмі холестерину, решта 60-80% синтезуються самими тканинами організму.
І це підтверджують останні наукові праці в цій галузі. Синтез холестерину в організмі відбувається з оцтової кислоти, яка є проміжним продуктом обміну різних речовин. А її джерелом можуть бути не тільки жири, а й вуглеводи. І певні форми харчового ожиріння пов’язані з надмірним споживанням саме вуглеводів, а не жирів.

Але важливо й інше: утворення й накопичення холестерину в печінці перебуває у зворотній залежності від його кількості, що надходить із їжею. Тобто, утворення й накопичення підвищується, коли холестерину в їжі мало, й знижується, коли його багато. І якщо продукти, які містять холестерин, цілковито вилучити з раціону, він просто почне у великій кількості утворюватися в організмі. Тому важливим є співвідношення цих двох типів холестерину.

- Під час лабораторного аналізу, - пояснює Юрій Борисович, - у сироватці крові після осадження визначають так звані ліпопротеїдні комплекси. Їх співвідношення якраз і важливе для лікаря, щоб або діагностувати хворобу, або запобігти її виникненню.

Отже, що ж відбувається в нашому організмі, коли жирна їжа потрапляє до травного тракту? У ньому, - продовжує лікар, - жири розщеплюються за допомогою ферментів та білірубіну, й унаслідок руйнування утворюються жирні кислоти (ліпіди) та гліцерин, який у крові вступає у взаємодію із холестерином. Утворюються так звані хіломікрони. Вони потрапляють до печінки, де виробляються інші форми: холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ, чи бета-ліпопротеїди) та холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ, чи альфа-ліпопротеїди).

Що більше в організмі виробляється ліпопротеїдів низької щільності, а саме їх по-народному називають «поганим» холестерином, то вища концентрація жирних кислот постачається всередину клітин. Залишки жирів після перетворення їх у клітині видаляються шляхом зв’язування з ліпопротеїдами високої щільності, які в народі називають «хорошим» холестерином. Іншими словами, «хороший» холестерин (ЛПВЩ) запобігає накопиченню ліпідів у клітині й захищає судини від атеросклерозу. Він їх транспортує й знешкоджує в печінці.

Ось чому важливо знати кількість кожної фракції та коефіцієнт різниці між вмістом ЛПНЩ і ЛПВЩ, який якраз і відображає ймовірність виникнення судинних захворювань. Його називають коефіцієнтом атерогенності. Співвідношення між типами холестерину має бути правильним. І саме ліпідограма ставить усі крапки над «і».

- Кожна з цих сполук, - роз’яснює Юрій Борисович, - виконує свою функцію і впливає на утворення холестеринових бляшок у стінці судини. І не варто применшувати значення жодного з цих типів. Нещодавно дослідники в Німеччині й Данії з’ясували, що ліпопротеїди низької щільності є компонентом плазми крові, який може не тільки пов’язувати, а й нейтралізувати небезпечні бактеріальні токсини. А це означає, що «поганий» холестерин допомагає підтримувати імунну систему. Тому треба просто стежити за тим, щоб його рівень не перевищував встановленої норми, тоді все буде гаразд.

Про що скажуть цифри

- Щоб контролювати рівень холестерину, - попереджає доктор, - людям, старшим 40 років, потрібно раз на рік робити спеціальний аналіз крові. Норма холестерину в крові має вимірюватися регулярно, особливо в тих, хто схильний до захворювань судин, щитоподібної залози, гіпертонії.

За офіційними рекомендаціями Європейського товариства атеросклерозу, «нормальні» рівні жирових фракцій в крові мають бути такими: загальний холестерин - менше 5,2 ммоль /л, холестерин ліпопротеїдів низької щільності - менше 3-3,5 ммоль /л, холестерин ліпопротеїдів високої щільності - більше 1,0 ммоль /л. Тригліцериди - менше 2,0 ммоль /л.

Мають значення і вік, і стать. Після 20 років рівень холестерину природним чином починає зростати. У чоловіків, старших 40 років, норма холестерину не повинна перевищувати 6,7 ммоль /л (260 мг на 100 мл). А в жінок до менопаузи він залишається досить низьким. Після 55 років існує ризик розвитку високого холестерину. Нормою для жінок віком від 40 до 50 років вважають 6,6 ммоль /л (250 мг на 100 мл), від 50 до 60 років - 7,2 ммоль /л (280 мг на 100 мл), за 60 років - 7,7 ммоль /л (295 мг на 100 мл).

- Концентрація ЛПНЩ, вища за 4,9 ммоль /л, - продовжує Юрій Нечипоренко, - вказує на те, що в людини атеросклероз та ішемічна хвороба серця. Якщо концентрація ЛПНЩ перебуває в діапазоні примежових значень ― 4,0-4,9 ммоль /л, це свідчить про те, що атеросклероз та ІХС розвиваються.

Нормальний рівень «шкідливого» холестерину коливається в межах 4-5,2 ммоль /л. ??? Якщо рівень вищий, без лікування не обійтися. ЛПВЩ у чоловіків менше 1,16 ммоль /л, а в жінок менше 0,9 ммоль /л ― ознака наявності атеросклерозу чи ІХС. Зниження показника до примежових значень (у жінок 0,9-1,40 ммоль /л, у чоловіків 1,16-1,68 ммоль /л) свідчить про розвиток атеросклерозу й ІХС. Підвищення ж свідчить про те, що ризик розвитку ІХС мінімальний.

 

Коефіцієнт атерогенності вказує на хворий орган

Дуже важливо, щоб «хороший» і «поганий» холестерин були збалансовані відносно один одного. У нормі коефіцієнт атерогенності (КА) становить 2-2,5. Коли його значення збільшується до 4, виникає висока схильність до відкладення атеросклеротичних бляшок у стінках судин. У разі вираженого атеросклерозу КА збільшується до 7. Це сигнал, щоб негайно лікуватися, аби запобігти ускладненню з боку серця: ішемічній хворобі та інфаркту міокарда.

Формула для визначення цього показника виглядає так: КА = від загальної кількості холестерину відняти показник, який утворено від показника ЛПВЩ, поділеного на показник ЛПНЩ. Це число не має перевищувати 3. Ось як Юрій Борисович пояснив важливість показника цього коефіцієнта:

- Якщо КА менше 3, то вміст антиатерогенних фракцій вищий, тобто ризик розвитку атеросклерозу мінімальний. Якщо 3 - 4, то вищий вміст атерогенних фракцій, отже, наявний високий ступінь імовірності розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Якщо показник перевищує 5 ― це висока ймовірність атеросклерозу, що значно підвищує можливість судинних захворювань серця, головного мозку, кінцівок, нирок. Більш високі значення (9 - 10) означають, що хвороба вже почала проявлятися. Також дуже важливо вимірювати КА під час діагностики хвороб щитоподібної залози, діабету, печінки й у разі алкоголізму.

Проблема - не лише в жирній їжі

Головне - не допускати переїдання. Бо загрозу розвитку атеросклерозу й інших судинних захворювань створюють не сама їжа чи жир, а їх надмір у постійному раціоні. На початкових стадіях цих захворювань регулювати рівень холестерину в крові допоможе правильно дібрана дієта, яка передбачає зменшення в раціоні кількості насичених жирів тваринного походження. Однак є й інші, не менш важливі причини.


- Ось, - розповідає Юрій Нечипоренко, - багато хто каже: «Та ми жирного взагалі не їмо. Ми сала ― та нізащо у світі, м’яса, та що ви?» А холестерин завищений. Отже, є ще якісь процеси, які призводять до цього. Таке я часто спостерігаю у своїй остеопатичній практиці. А відбувається ось що. Усі внутрішні органи пов’язані між собою й мають свою рухливість. І коли виникає напруження в одному місці, воно передається всіма ниточками й доходить до зв’язок печінки, спричиняючи порушення її функції, і як наслідок - жировий гепатоз. Потім бачимо, що й функція печінки знизилася, й холестерин підвищився.
І для цього справді не обов’язково їсти сало. Може бути стан неврозу. Холерик, наприклад, виплесне негативні емоції. А інший ― ваготонік ― утримає емоцію в собі, а внаслідок відбувається спазм кишечнику, порушується перистальтика, страждає якість кишкового травлення. Тобто, неправильне функціонування теж призводить до завищеного холестерину.


Тому такі чинники, як нервове напруження, фізична активність, також впливають на частоту захворюваності на атеросклероз та інші судинні недуги. Власне, за депресії також слід зробити аналіз крові на холестерин, бо його нестача може позначитися на емоційному стані.


Корисні поради. Британські вчені зробили досить цікаве відкриття: у 30% людей є ген, який збільшує кількість «хорошого» холестерину. Щоб розбудити його, потрібно харчуватися кожні 4-5 годин в один і той же час. Ніхто не знає, чи є у нього цей ген. Але хай там як, а порада ця ― корисна.

Так само, як і те, що для підтримання рівня холестерину в межах норми слід відмовитися від насичених і тугоплавких жирів, що містяться в яловичому й баранячому жирах. «Поганий» холестерин міститься тільки у тваринних жирах. А коли готуєте курку чи іншу птицю, знімайте жирну шкірку, в якій якраз і накопичено практично весь холестерин. Після приготування м’ясного чи курячого бульйону його слід охолодити й зняти застиглий жир. Саме він є тугоплавким видом жиру, підвищує рівень «шкідливого» холестерину й завдає найбільшої шкоди судинам.
 

Корисний холестерин міститься в жирних сортах риби (в тунці чи скумбрії). Її слід з’їдати по 100 г 2 рази на тиждень. Це допоможе підтримувати кров у розрідженому стані й не дасть утворюватися тромбам, ризик виникнення яких дуже високий за підвищеного рівня холестерину в крові.


І неодмінно потрібно відмовитися від сигарет: вони знижують рівень «хорошого» холестерину. Але щойно ви кинете курити, як «хороший» холестерин підвищиться аж на 10%.
 

Підготувала Тетяна Кияниченко.