Однак, якщо вона харчується неправильно, їй ніякі ліки не допоможуть. Так стверджує одна з найдавніших та наймудріших систем оздоровлення людини – Аюрведа. Основними засобами лікування та профілактики в цій системі є режим харчування, дієта та фітотерапія, а також масажі, очисні та відновлювальні процедури.
Випробувавши на собі корисний вплив давньоіндійського мистецтва здоров’я, ректор Національного університету харчових технологій, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Анатолій Українець разом із фахівцями цього ВНЗ з нового навчального року запроваджує спеціалізацію на рівні магістратури з основ Аюрведи. Студенти, зокрема, навчатимуться технології аюрведичного харчування та правильного способу життя людини в гармонії з природою.
Причини всіх хвороб – нестача мудрості
Так кажуть в Індії – країні, яка для європейської людини є символом мудрості та загадковості. І якщо для нас на першому місці в лікуванні хвороб є прагнення зцілити тіло, й уже тоді наша душа заспокоїться, то аюрведична система відштовхується спочатку від духовної суті, вона прагне навчити, як привести фізичне тіло людини та його відчуття в гармонію з навколишнім світом. «Аюр» із санскриту означає – життя, «веда» – знання. Отож, про життя треба мати знання. Коли в людини недостатнє розуміння природної гармонії життя, вона не вміє до нього пристосуватися, хвороби атакують її одна за одною. Цій системі вже 5000 років, тож їй можна довіряти.
Анатолій Іванович разом зі співробітниками університету стали першопрохідцями аюрведичного напрямку в нашій країні, маючи намір наблизити ведичні знання до сьогодення й адаптувати давні принципи до умов України.
Це ефективний, простий, доступний і дешевий метод оздоровлення, - розповідає ректор. - Ми вважаємо, що цю традицію можна й потрібно найповніше використати в Україні. Серед аюрведичних методів лікування є багато простих. Дотримуватися правильного способу життя, дієти, використовувати лікарські трави, займатися йогою та медитацією можна самостійно.
Ми звикли розраховувати на лікаря чи цілителя, а от Аюрведа пропонує, й дуже слушно, розраховувати на себе. Бо змінити внутрішню природу може тільки сама людина. І ніякий терапевтичний метод не вилікує, поки людина не житиме в гармонії з власною природою.
Загальні правила життя дуже прості й корисні для всіх: споживати лише натуральну їжу, пити чисту воду, дотримуватися режиму харчування. Вживати лише свіжоприготовлену їжу, вона має бути теплою, відповідати конституції людини та сезону. Та й споживати її бажано свідомо, з повною концентрацією уваги на фізіологічному процесі. Після їди потрібно спокійно посидіти 5-15 хв для нормального травлення.
За Аюрведою, їжа, окрім поживних речовин, дає людині енергію – Прану. А її кількість залежить від якості та свіжості продуктів і приготованих із них страв.
- Якщо, скажімо, наше життя безладне, а харчування, робота й увесь спосіб життя з його стресами є антагоністичними цим методам, - каже Анатолій Іванович, - то й очікувати користі від трав та фізіотерапії немає сенсу. Бо м’які засоби натуропатії працюють на тонкому внутрішньому рівні, коригуючи та поліпшуючи властивості нашої життєвої сили.
В Аюрведі хвороби діагностуються за дошами, тобто, за типом конституції тіла, а лікування здійснюється за допомогою шести смаків. Дві людини з однаковою хворобою можуть вживати одну й ту саму, наприклад, якусь гірку, траву. Одній вона допоможе, другій – ні. Бо в них різні доші - типи, що визначаються за конституцією, уподобаннями, звичками, характером тощо. Так само й харчі та трави мають свої доші (певні характеристики).
Трави треба їсти
Правильне харчування передбачає щоденне споживання не тільки «хліба насущного», а й «трав насущних». Аюрведа вважає трави тонкою їжею. Їх можна приймати як у малих, так і у великих дозах (понад 30 г на день). Щоправда, великі дози рекомендує тільки фахівець. А от у малих дозах трави діють м’яко, й кожна людина повинна регулярно їх використовувати.
В Аюрведі, - каже Анатолій Іванович, - зовсім інший підхід до застосування трав, аніж у нас. Якщо ми гіркі трави вживаємо для підвищення життєздатності та стимулювання травлення, то індійські лікарі вважають їх непридатними для тонізації в сенсі поживності. Вони застосовують їх у разі жару чи лихоманки і в невеликих кількостях. Високе дозування, як вони вважають, навіть пригнічує травлення, послаблює асиміляцію та порушує перистальтику. Тому хронічно слабкі чи виснажені люди їх майже не вживають.
Бо гіркі трави за своєю природою, як повітря, висушують тканини та життєві флюїди й можуть спричиняти навіть спазми мускулатури, надмір його ?????висушує та псує легені, завдає шкоди серцю, але й нестача його призводить до накопичення в організмі токсинів. За лихоманки гіркоти атакують і руйнують отрути, які проникли в тканини та спричинили цю лихоманку. Показані такі трави й у разі артриту. А щоб траволікування було по-справжньому ефективним, його доповнюють відповідною дієтою.
Лікують смаки
Смаки мають бути врівноваженими - це головне правило в лікуванні хвороб за Аюрведою. Найбільшу лікувальну цінність мають гіркий, терпкий і гострий смаки. Вони швидко впливають на організм і найбільш ефективно усувають патогенні чинники та застійні явища. А от кислий, солоний і солодкий смаки частіше вживають для тривалого лікування, щоб тонізувати організм. Однак їх має бути вміру. У нас же солодкий і солоний смаки – в пошані. Проте надмір солодкого шкідливий для селезінки та підшлункової залози, сприяє накопиченню токсинів, надмір солоного - для нирок, спричиняє млявість і рихлість, надмір кислого завдає шкоди печінці, закислює організм, а надмір в’язкого смаку послаблює товсту кишку. Будь-який із смаків у надмірній кількості завдає шкоди всьому організмові.
- Дуже добре комбінувати різні смаки, - зацікавлює Анатолій Іванович. – Якщо поєднати гострий і гіркий смаки, вони набудуть осушувальних і очисних властивостей, поєднання гострого, кислого й солоного - стимулює травлення. Гострий смак сприяє перетравленню солодкого й використовується у вигляді спецій разом із солодкими стравами. А солодкий смак, своєю чергою, послаблює відчуття печіння від гострого. Тому гвоздику, як правило, вживають із цукром. Гострий смак сприяє потовиділенню, а терпкий, навпаки, послаблює його.
Гіркий смак нейтралізує потяг до солодкого. В Індії навіть випускають таблетки з трав і мінералів, що поєднують усі шість смаків. Надходячи до організму в правильній пропорції, вони сприяють доброму травленню й поліпшують засвоєння поживних речовин. Застосовують їх також за зниженого апетиту та анорексії. Подібний аюрведичному рецепт із застосуванням рослин, що ростуть у наших широтах, можна зробити власноруч.
Для цього в рівних кількостях беруть: корінь солодки (солодкий смак), плоди глоду (кислий), морську сіль (солоний), імбир (гострий), барбарис (гіркий) і червону малину (терпкий). Усе перемолоти, змішати й уживати по 1 г щоранку.
І хоча індійські трави ростуть у зовсім іншому кліматичному поясі, багато з них мають свої аналоги в нашій полосі. Це аїр, алтея, базилік, гібіскус, гірчиця, конюшина, льон, малина, мати-й-мачуха тощо. Багато аюрведичних трав – поширені в нас як спеції, наприклад, імбир, коріандр, куркума. Із них можна легко приготувати аюрведичні фітокомпозиції з належним фармакологічним результатом.
«Йогівський чай» очищує кров, поліпшує травлення, відновлює фізичні сили, зміцнює нервову систему й підвищує настрій, захищає від застуд та грипу. І може замінити ранкову каву, бо має чудовий смак та енергетичний вплив. Дозування спецій – за бажанням. Але орієнтовно беруть по 9 шт. гвоздики та кардамону, 1 паличку кориці, 4 ч. л. куркуми, 5-10 ч. л. свіжонатертого кореня імбиру. Усе це слід покласти у киплячу воду (2 л) й прокип’ятити 5 хв. Усипати 0,5 ч. л. чорного чаю й 1 склянку молока. Довести до кипіння.
Їжа впливає на тіло та на психіку
Те, що неправильне харчування спричиняє захворювання, сповідує не лише Аюрведа, а й усі сучасні системи оздоровлення. Проте індійська система розглядає харчування як головний засіб тривалого лікування фізичного тіла та вважає, що природа нашої їжі впливає на наші емоції й може зумовлювати схильність не лише до фізичних захворювань, а й навіть до психічних. Так само й негативні емоції здатні порушити процес травлення, а погане травлення негативно позначається на наших емоціях. Утворюється замкнене коло. Тому навіть якісна їжа, яку вживають у поганому настрої, може спричинити хворобу. Також дуже важливо, із яким настроєм страву готують. А треба це робити з добрими думками та чистим серцем.
- Життєву силу людині дають не м’ясо, не риба, й це підтверджується, а молочні продукти та зерно, й вони є головною їжею індійців, - ділиться набутим досвідом Анатолій Українець. - Відбувається переосмислення цінностей. Проте й серед молочних дозволяються не всі продукти. Переважають полегшене молоко, його не треба кип’ятити, а лише довести до кип’ятіння, до підняття пінки, сир Панір, який спеціально приготовлений і на смак він зовсім інший, ніж у нас, свіжий йогурт і масло гхі. Це основне, що дає життєву силу, як кажуть в Індії – оджас. Люди, які страждають від непереносності лактози чи алергії на молочний білок, можуть вживати йогурти, зроблені власноруч. Йогуртові бактерії ферментують лактозу, тому цей молочний продукт перетравлюється та засвоюється ліпше й легше, ніж молоко. Посуд для приготування йогурту облити окропом чи простерилізувати. Потім насухо витерти. Молоко нагріти до 90°С (довести до закипання). Зняти з плити й остудити до 38-42°С. У молоко ввести закваску (продається в аптеці) й ретельно перемішати. (Перед цим розвести закваску невеликою кількістю теплого молока, розмішуючи до однорідної консистенції). Якщо замість сухої закваски використовується магазинний йогурт чи домашній від попередньої партії, його також слід розвести невеликою кількістю молока, щоб не залишалися йогуртові згустки, та поступово, невеликими порціями вводити в решту молока, щораз усе ретельно перемішуючи. Як тільки підігріте молоко досягне потрібної температури, слід дуже швидко змішати його із закваскою. Поки суміш не охолола, негайно слід перелити її в термос, який безпосередньо перед цим потрібно ошпарити окропом і швидко насухо протерти рушником. Потім укутати термос із йогуртом теплим шарфом і залишити в теплому місці на 8-12 годин.
Для приготуваня сиру Панір удома слід у каструлю із грубим дном налити 1 л молока, коли воно закипить, долити тонкою цівкою 150 мл кефіру (чи стільки ж «живого» йогурту, чи 250 мл кислої сироватки, чи 2 ст. л. соку лимона, чи 1 ч. л. лимонної кислоти), постійно перемішуючи. Через кілька хвилин сир відділиться від сироватки й підніметься доверху. Його слід покласти в марлю, зав’язати її й накласти прес. Через кілька годин сир готовий до вживання. Він насичений великою кількістю калію та кальцію, і його широко використовують у медицині. Завдяки йому нормалізується тиск, поліпшується робота серця, виводяться шлаки з організму, активується нервова система, поліпшується провідність волокон, швидше лікуються різні грижі, зміцнюється скелет у дітей і дорослих, знижується стомлюваність і підвищується витривалість. Його вживають за опущених органів і варикозного розширення вен. Можна споживати у великих кількостях.
Масло Гхі – це наше звичайне топлене масло, – продовжує Анатолій Українець. - Робити його слід із несолоного свіжого базарного вершкового масла. Головною метою цього процесу є відокремлення від молочного жиру білків і вуглеводів. Треба стежити, щоб масло не пересмажилося. Готують його так: 450 г масла нарізати шматочками й покласти в каструлю з товстими стінками і товстим дном, щоб не пригоріло. Поставити на середній вогонь і акуратно помішувати. Як тільки масло закипить, зменшити вогонь до мінімуму. А коли пінка загусне, прибрати її, не торкаючись дна (можна заправити нею кашу). Гарячим процідити через 4 шари марлі й вилити в скляну баночку. Зберігати в прохолодному місці. Топити близько 1 год. Таке масло зберігається без холодильника протягом півроку й не псується, і на ньому можна тушкувати овочі, воно не горить, і класти його в супи. Це надаватиме продуктам незвичного приємного смаку. Після використання такого масла вже через місяць відчуватиметься його користь. Воно справді додає життєвих сил. Я, наприклад, після першої поїздки до Індії (2 роки тому) споживаю тільки масло гхі в будь-якому вигляді. І рекомендую всім його вживати. Воно оздоровлює печінку, поліпшує травний процес та помічне в разі закрепів (але велика кількість може призвести до проносу), благотворно впливає на нервові тканини, головний та кістковий мозок, поліпшує пам’ять і увагу, омолоджує й тонізує, відновлює клітини, є прекрасним імуностимулятором. За головного болю народна медицина рекомендує втирати масло у скроні, масажуючи їх, як знеболювальне воно помічне за болю у спині та забиттях, посилює життєву енергію. Ним від інфекцій змащують ніздрі й закапують теплим по 1 краплі в кожне вухо, якщо вони болять. Народні цілителі рекомендують проти ночі протирати ним раковини вух, стопи та пупок. Масло гхі чудово поєднується з гіркими травами, що посилює їхню дію.
Чимало на обідньому столі в індійців фруктових салатів. Вони дуже багаті на компоненти. В одному такому салаті я нарахував до 10 інгредієнтів – це манго, кавуни, дині, банани, усе, що росте довкола. Це можна робити й у нас…
Підготувала Тетяна Кияниченко.
