Що таке « міжхребцева грижа»?
Хребет людини складається з хребців, між якими розташовані міжхребцеві диски. Вони дають можливість хребту рухатися і забезпечують його амортизацію, пом'якшуючи навантаження. Міжхребцевий диск складається з жорсткого зовнішнього фіброзного кільця і м'якого внутрішнього пульпозного ядра.
Грижа міжхребцевого диска виникає тоді, коли відбувається розрив фіброзного кільця і невелика частина пульпозного ядра виштовхується назовні, в спинномозковий канал, стискаючи спинний мозок або нервовий корінець, який проходить поряд. Так виникає біль у спині, який залежно від локалізації грижі може віддавати в ногу (якщо він виник у поперековому відділі хребта) або руку (якщо в шийному).
Коли грижа стає небезпечною
У багатьох випадках грижа міжхребцевого диска не турбує людину (буває, що її випадково виявляють під час медичних обстежень). І навіть якщо періодично виникає біль, він через деякий час (кілька тижнів) минає сам по собі. Існує думка, що 80% населення має міжхребцеві грижі і тільки 30% із них про це знає.
Але в деяких випадках грижа міжхребцевого диска може бути дуже серйозною проблемою, спричиняючи необоротні ураження нервових структур, відчуття слабкості в кінцівках, порушення роботи тазових органів (сечовий міхур, статеві органи) і навіть призводить до паралічу. Тому в разі виникнення гострого болю в хребті, особливо якщо такі напади трапляються часто, дуже важливо проконсультуватися у ХОРОШОГО фахівця. Слово «хороший» не випадково написано великими літерами. Тому що далеко не кожен лікар, який береться за лікування хребта, дійсно приносить полегшення хворому.
Сьогодні існують різні методи лікування цього захворювання. З них найефективнішими вважаються апітоксинотерапія (бджоловжалювання), голковколювання, лікувально-профілактичні тренажери в комплексі з лікувальною фізкультурою. В особливо критичних випадках хворому потрібне хірургічне втручання.
Поширені симптоми
• Біль у попереку (іноді поколювання й оніміння), який починається від сідниць і поширюється вниз по задній або бічній поверхні ноги нижче коліна.
• Біль у нозі, який часто виникає через деякий час після початку болю в попереку або сам по собі.
• Виникнення або посилення болю під час сидіння, кашлю, чхання, нахилів уперед.
• Біль під час сну, який виникає у разі перевертання з одного боку на інший.
• Головний біль.
• Підвищення артеріального тиску.
Небезпечні сигнали
• Слабкість у нозі (частіше в стопі й коліні);
• Порушення сечовипускання (затримання сечі, нетримання сечі);
• Порушення дефекації: стійкі запори, неконтрольовані випорожнення;
• Оніміння в ділянці промежини;
• Порушення чутливості в ногах;
• Порушення ходи;
• Параліч.
Описані вище симптоми вимагають обов'язкової консультації у лікаря. А «небезпечні сигнали » вказують на те, що звернення до фахівця має відбутися негайно. Тому що існує ймовірність того, що грижа великого розміру перекрила канал хребта, здавлюючи всі нерви, які проходять по ньому.
Причини виникнення
Як стверджують фахівці, останнім часом кількість людей, що страждають від грижі, значно збільшилася і пояснюється зміною способу життя сучасної людини. Щоб простежити цей зв'язок, потрібно ознайомитися з анатомією і фізіологією хребта. Річ у тім, що в міжхребцевому диску відсутні кровоносні судини. Тому міжхребцевий диск живиться за допомогою тканини, яка оточує хребець і через яку просочуються потрібні йому речовини. Цей процес більш активний під час руху хребта. Але сьогодні люди здебільшого ведуть малорухливий спосіб життя, що погіршує живлення міжхребцевих дисків і, як наслідок, знижує їх міцність. Це і призводить до розриву.
Небезпечними з точки зору виникнення міжхребцевих гриж є і важкі фізичні навантаження. Структура волокон фіброзного кільця диска розрахована на певний обсяг і спрямування рухів хребта. Якщо вони порушуються, перевищують норму, то відбувається поступове руйнування фіброзного кільця. Його розрив і формування грижі може статися навіть у разі одноразового фізичного навантаження (наприклад, під час підняття тяжкості).
До чинників ризику виникнення даної патології також належать:
Остеохондроз: ця хвороба є основною причиною виникнення міжхребцевої грижі.
Вік: міжхребцева грижа найчастіше виникає у людей між 25 і 50 роками в результаті старіння й дегенерації дисків. Однак вона може трапитися в будь-якому віці, навіть у дітей.
Надмірна маса тіла: спричиняє додаткові навантаження на диски в нижній частині спини.
Куріння: знижує рівень кисню в крові, позбавляючи тканини організму життєво важливих поживних речовин.
Зріст: у високих людей (чоловіків вище 180 см і жінок вище 170 см) збільшений ризик виникнення гриж міжхребцевих дисків.
Професійна діяльність, пов'язана з навантаженнями на хребет. Люди, які тривалий час перебувають у стані сидіння або стояння в одному положенні.
Народні поради
Народна медицина радить для усунення міжхребцевих гриж застосовувати такі засоби:
* Настоянка індійської цибулі: 1 цибулину перемолоти на млинку для м’яса і залити 0, 5 л 40-градусним спиртом або горілкою. Легенько натерти хребет і вкутатися. Під час регулярного проведення цієї процедури грижа всихає.
* Настоянка насіння туї: 1 склянку подрібненого насіння залити 0,5 л спирту, настояти, збовтуючи 20 днів. Потім легенько розтерти хребет і вкутатися.
* Трава шабельника болотного добре допомагає за міжхребцевої грижі. 3 столові ложки сухої подрібненої трави шабельника болотного залити 0,5 л горілки, настоювати 20 днів за кімнатної температури, процідити. Приймати настоянку до їди за 10—15 хвилин, по 1 ст. ложці тричі на день. На ніч цим же засобом протирайте хворі місця хребта.
Укуси бджіл. Потрібно провести 6 сеансів укусів. Бажано звернутися до апітерапевта. Укуси виконуються в певні точки хворого місця. Бджолина отрута сприяє усуненню запалення, а також поліпшенню кровообігу, внаслідок чого хворобливі симптоми зникають. Це лікування протипоказано за наявності алергії.
Помірні рухи — профілактика больових нападів. Потрібно уникати тривалих статичних положень тіла, тобто не лежати й не сидіти занадто довго. Тривале лежання і сидіння призводить до ослаблення м'язів та обмеження руху в суглобах. Тому ліпше вести по можливості активний спосіб життя, з частими перервами на відпочинок, проте діяльності, яка погіршує стан ушкодженого відділу хребта (підняття важких речей, часто повторювані нахили тощо) слід уникати.
