"НЕ ЗБИРАЙТЕ СКАРБИ НА ЗЕМЛІ..."

Поділитися:

На Хмельниччині є невелике село Шиїнці. Мешканці Хмельниччини, прилеглої Вінниччини, і не тільки вони знають, чим воно особливо примітне: тут проживає чернець отець Симон — незвичайна людина. Він має три вищі освіти: педагогічну, медичну й духовну. Отця Симона дуже поважають і шанують — за дар ясновидіння й духовного цілительства, а також за вміння за каноном Господнім виганяти погань з людини. Як стверджує о. Симон, до кожної людини від народження, як і ангела, приставлено нечистого, котрий все людське життя прагне загубити душу, щоб одержати підвищення в посаді й у званні. До кожного приставлено, так не кожного вдається збити з дороги... Спілкування з цим талановитим духівником із Хмельниччини спонукало подивитися на багато речей у нашому житті по-іншому. От про що розповів чернець-провидець.

НЕ ВСІ ХВОРОБИ ЛІКУЮТЬСЯ МЕДИЦИНОЮ

Хвороби є тілесні й духовні. Тілесні лікуються медициною. Господь каже в Святому Письмі: «Душа перебуває в храмі», тобто в тілі. І цей храм потрібно доглядати, а не чекати, коли він дасть тріщини і зруйнує. У тілі, яке тріщить, і душа втриматися не зможе. Якщо медицина не може людині допомогти, отже, її хвороби спричинені ураженням душі — чаклунством, чаруванням, родовими прокльонами і т.ін. А ці питання допоможе розв’язати тільки церква. Поки цього не стане, медицина, хоч як би вона цього хотіла, не зможе допомогти цій людині. Навіть медикаменти не даватимуть потрібного позитивного результату, поки там не буде наведено порядок у духовному плані. Дуже важливо те, як людина живе, чи дотримується вона Заповідей, чи дотримується молитви, чи буває в храмі, як поводиться в повсякденному житті, які людина мовить слова. Адже слово може образити, і це тягне за собою відповідні наслідки. Перед тим як щось зробити або почати — почитай Заповіді й звір своє бажання з ними. Іноді так хочеться, так хочеться, але не завжди все можна! Якщо людині не може допомогти медицина, потрібно подати в церкву за неї записочку «Про здоров’я», замовити проскомідію, молебень  «За болящого». У молебнях за болящого й у канонах говориться: «Якщо людина лежить, хворіє, але просить Бога оздоровити її та кається у своїх гріхах, то служіння молебню про недужих дає зцілення». Але в піснях цього молебню говориться й таке: «Покайся й не гріши більше, щоб гірше не було». Тобто, якщо ти покаявся й знову продовжуєш так само грішити, то Господь тебе покарає ще суворіше, ніж раніш. Останнім часом з’явилося дуже багато нехристиянських сект, учінь, так званих «наставників», які відводять людину від Істини. Одного разу до мене привезли жінку. Вона хвалилася: «А в мене є наставник, він мені відкрив третє око». — «Так, він тобі розповів багато байок, — кажу їй. — Але ти забуваєш про те, що насправді він тебе навчив витягувати з людей силу, не говорячи тобі про це. Ти тягнеш із тих, хто тебе оточує, а твій «наставник» тягне з тебе — ту, що ти вкрала в інших, та ще твою особисту. І в результаті таких його «наставлянь» ти дотягнеш до дерев’яного ящика»...Тому сучасній людині в наявній кількості інформації треба бути надзвичайно обережною!

ЯК ЧИТАТИ МОЛИТВИ

У житті кожної людини має бути присутня молитва — храмова й домашня (вранішня і вечірня). Молитви можна читати напам’ять, але краще все-таки читати з Молитвослова. Коли читаєш напам’ять, біси можуть вставити певне слово або забрати його, і з молитви вийде червона доріжка в пекло. Хоча я особисто знаю напам’ять молитви й службу, однаково читаю строго з книжки, щоб не було помилки. Перше, що потрібно просити в молитві, щоб Господь у житті людини все зробив для того, щоб її душа врятувалася й потрапила до Царства Небесного. Друге: потрібно дякувати Господу за все, навіть погане, тому що ми не знаємо, що, як, звідки й навіщо в житті людини — за наші гріхи або за гріхи наших предків. Звичайно, це не передається з покоління в покоління через нотаріуса, але духовно. І кожен з нас уже з народження одержує певну родову скарбничку — така собі скриня з коштовностями. Молитві заважає неуважність — у цей момент біси можуть посилати різні суєтні думки: щоб тільки збити з молитви. Тому не слід нервувати під час молитви. За стародавнім статутом чернецтва, якщо чернець молиться, а біси йому не дають, він має відкласти молитву на якийсь час і зайнятися роботою. Починати молитву потрібно з короткої Ісусової молитви, а коли відчуєш, що можеш молитися далі — продовжуй. Неуважність під час молитви небезпечна тим, що породжує нерішучість, що межує із метушливістю. А від метушні «на хвіст» сідають біси.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ СТАТОК

Матеріальне в нашому житті — не головне. Статок у людини залежить від її працьовитості, освіти, і якщо людина у своєму житті дотримується Заповідей, по совісті трудиться, любить свою роботу, то згодом у неї почнуть рости й матеріальні статки, і цю людину цінуватимуть та поважатимуть. У Святому Письмі Господь говорить: «Не збирайте скарби на землі, ви повинні збирати скарби на небесах» — тобто духовні. Тому що все, що зберемо на землі, перетвориться на попіл. Скільки мені доводилося відспівувати людей, жодного разу не бачив небіжчика, якого б закопали з дипломатом «зелених». З іншого боку, статок людині потрібен, але для того, щоб він був, треба трудитися й бути «на своєму місці». Звичайно ж, людина може вибрати професію на свій розсуд, однак, дай Боже, щоб вона віднайшла те, що їй призначене Господом. На жаль, це не завжди буває так. Усі хочуть мати багато грошей, але запитання — чи заробили вони це. А якщо не заробили, не заслужили — потрібно жити на ті кошти, які заслужили в Бога. Тому не тіште себе мріями про великий грубий гаманець. Краще моліться про те, щоб Бог послав достатньо для вашого життя. Часто молода людина не може правильно оцінити ситуацію, що склалася в її житті, у тому числі й у матеріальному плані. У кожного віку — своя риса для прийняття інформації. Тому потрібно питатися поради старших — батьків, досвідченіших людей, тому що життя їх уже «побило». Звичайно, коли в юнака вже є своя родина, діти, його батьки вже не можуть тупати ногами й гримати на нього. Вони мають шанобливо порадити, матеріально підтримати (це навіть необхідно), але не вимагати встановлення таких самих порядків, як у своїй родині.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНА ЗАЗДРІСТЬ

Іншим разом людина заздрить: сусідка має аж дві корови... Але ніколи не слід заздрити. Потрібно прагнути своєю працею досягти хоча б такого статусу, як у сусідки, а то й вищого — але без заздрощів. Тому що людина не знає, чому заздрить. Може, та людина поїхала на перехрестя з автоматом, відстріляла кілька людей, відібрала в них гаманці й купила другу корову. А ти позаздрив і, відповідно до церковного законодавства, став співучасником гріха...

НЕ ВСЕ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НЕЇ...

Тому що існують програми, які негативно позначаються на житті людини — заздрість, чаклунство, родові прокльони. Буває, найближчі подруги заздрять, роблять мерзенні речі — чаклують, щоб швидше вийти заміж, відібравши у своєї подруги щастя; найближчі й, здавалося б, добрі сусіди підливають заговорену воду, підкидають «вироби», щоб стати багатшими, успішнішими за рахунок благотворної енергетики свого сусіда, а то й звести його зі світу заради матеріальних цінностей. Тому треба вчитися розбиратися в людях і не поспішати розмовляти з усіма про все. Потрібно частіше відвідувати храм, щодня молитися вдома – вранці і ввечері. У церкві потрібно замовити молебень від чаклунства й побути на ньому. Відслужити молебень слід в будинку, де проживаєте. Очиститися й відгородитися від усілякої скверни допоможе сповідь і таїнство святого причастя. Щоб бути менш уразливим до різних зовнішніх впливів, людині треба змінювати на краще свій внутрішній світ і характер. А в усе, що робите, потрібно вкладати любов: чи то вишивання скатертини, чи то будівництво будинку, чи то готування їжі й т.ін. Ніхто з людей не знає своєї дійсної особистої справи, тієї, яка в неї перебуває в родовій скарбничці. А тим часом таке явище, як родове прокляття, дуже обтяжує людське життя різного роду покараннями, переходячи з покоління в покоління.Родове прокляття не зніме ніхто — ні священик, ні чернець, не кажучи вже про так званих «майстрів», від звернення до яких церква взагалі особливо застерігає. Зняти покарання від Господа може тільки сам Господь. Але це треба заслужити.Проте навіть у сформованій ситуації можна полегшити собі долю молитвою, покаянням, добрими справами, про що ми згадували вище. Особливо допомагає за родового прокльону дитяча молитва, яку проказує дитина віком до 7—9 років. Для цього дитина присутня на щоденній молитві поруч із батьками, молиться з їхніх слів — і цим заробляє великий «плюс» як для себе особисто, так і в долю свого роду. І коли цих «плюсів» набереться багато, у Господа можна заслужити пом’якшення покарання роду.

ЧОМУ ЦВИНТАР — НЕ МІСЦЕ ДЛЯ ДОЗВІЛЬНИХ ПРОГУЛЯНОК

— Нерідко буває, що ще за життя замовляють собі місце на цвинтарі й ставлять пам’ятники, на яких висічено ім’я, залишається тільки вписати дату кончини... — Це дуже погано. Люди забувають про те, що в могилах поруч із такими купленими ділянками лежать небіжчики... Якось до мене привезли для вичитування молоду жінку 24 років, у якої вже був чоловік і двоє дітей. Із неї кричав біс, точніше «їх був легіон». Коли я запитав у біса, як він прийшов до цієї молодої особи, він відповів: «Коли їй було 6 років, вона вийшла з будинку погуляти по селу й зайшла на цвинтар. А там ховали бабусю — таку гарненьку». — «А як її звали?» — питаю. Він мені називає прізвище, ім’я, по батькові. А поруч односельці молодої жінки. Я не місцевий, а вони добре знають цю бабусю. Служу молебень, щоб біс покинув молоду жінку. Він не хотів іти, просив, щоб я дозволив йому перейти в її сина. Адже біс ніколи не захоче переходити до пенсіонера, йому треба доконати щось свіженьке, молоде. Я йому наказую: «Вийди!» А він говорить: «Ой, знову лізти в цю могилу, до неї під хустку». Виявляється, коли бабуся вмирала, вона домовилася з бісом, якому служила, про те, як їй померти легко: він міг пересісти до першого, хто підійде на цвинтарі до труни. Я кажу: «Вертайся в могилу». А він: «Ну, добре, я йду. Але запам’ятай: на могилі росте травичка, травичку скубуть гуси — гарні гуси будуть...» Тобто, коли «бабуся» вмерла, її душа пішла на сповідь до Господа (вона належить Йому одному), щоб потрапити остаточно туди, куди вона заслужила, тіло (порох) потрапило в могилу й разом з тілом — біс відьми. Тому не слід відвідувати цвинтар у невстановлені дні. Ну, звідки ти можеш знати, що перебуває в могилі твого родича? І що ти принесеш звідти додому?.. Одна бабуся мені каже: «Панотче, а що тут такого? Я нарвала на цвинтарі горіхів, продала на базарі». А я їй відповідаю: «А звідки ти знаєш, що в якому горісі перебуває?!» У горісі з цвинтаря може сидіти чийсь нечистий, людина з’їсть, він потрапить до цієї людини — і програма почнеться знову... Тому, за апостольськими правилами, з цвинтаря не можна брати нічого. Навіть у воєнний час не дозволяється з цвинтаря брати камені для свого захисту. Одна бабуся прийшла до мене зі скаргою на хвороби, які не припиняються. Виявляється, вона любить ходити на цвинтар і їсти суниці з могили свого онука. Я їй і сказав: «Коли наїсися остаточно, тоді приходь до мене. Після кожного твого сніданку суницями я над тобою стояти з кадилом не буду». Є запитання й прохання потрібні (які варто ставити), є дурні, а є такі, які миряни мають розв’язувати самі, а не священик за них повинен ноги переставляти. — Кажуть, що ліжко, на якому померла людина, найліпше викинути... — Це вже на розсуд близьких. Можна над ним прочитати молитву «На освячення всякої речі», обкропити святою водою — і користуватися. І так варто робити з будь-якою річчю, яку принесли в будинок. Одного разу в мого знайомого зіпсувалися окуляри. Ми пішли до магазину оптики. Купили оправу, нові скельця й попросили працівницю майстерні при аптеці виготовити нові окуляри. Вона зробила це прямо при нас. Ми розплатилися й пішли додому. Удома чоловік надягнув нові окуляри й відразу ж відчув, що від них у нього розколюється голова. Виявляється: працівниця майстерні теж має проблеми із зором і її почали брати завидки, що в мого знайомого зір усе-таки ліпший, ніж у неї. І ці думки створили несприятливу програму. А коли освятили окуляри — все нормалізувалося.

РЕЦЕПТ ОМОЛОДЖЕННЯ ВІД о. СИМОНА

Ніщо так не омолоджує людину — її організм, її шкіру (у тому числі й шкіру обличчя), як цей простий рецепт для омолодження печінки. Увечері потрібно взяти 1 склянку чистої води, обережно опустити в неї 1 столову ложку меду. Не розмішуючи рідини й не виймаючи з неї ложки, залишити так до ранку. Уранці неквапом вийняти ложку, обережно влити 1 десертну ложку олії (найліпше маслинової), не розмішувати. Вміст склянки випити повільно, ковтками. Можна так «лікуватися» курсами, а можна й постійно — для профілактики.

Наталія ВИШНЕВСЬКА, для «Здоров’я і довголіття». Київ—Хмельниччина—Київ.

передплата