Маргарита Петрівна належать до тих людей, які не можуть пройти повз людські страждання. Її призначення на Землі - творити добро. Неспроста й прізвище Маргарити Петрівни - ДОБРОДІЙ. Вочевидь, десь на генетичному рівні, глибоко в підсвідомості криється установка: не залишатися байдужою до людей. Навіть не виникло сумніву, що робити, коли на зимовому Майдані почалися перестрілки, коли виявилися поранені й убиті. Вона бігла в саму гущу боротьби, до хлопців, із бинтами, джгутами та іншими медичними засобами. Як лікар, бачила своє місце саме там.
І сама отримала, що називається, по мізках. Від беркутівців. Кілька ударів по голові призвели до черепно-мозкової травми, виникла тріщина, струс мозку, й мало не втратила око. Рятувала себе сама: за допомогою унікального приладу інформаційно-хвильової терапії, який створив український учений директор Інституту інформаційно-хвильових технологій, науковий керівник міжнародного науково-медичного центру інформаційно-хвильової терапії (ІХТ) «Біополіс», Президент міжнародної асоціації лікарів ІХТ, академік Української та Європейської академій наук, доктор технічних наук, професор Микола Колбун.
Адже Маргарита Петрівна - лікар особливий: інформаційно-хвильової терапії. А ця терапія допомагає досягти позитивних результатів, яких не завжди вдається досягти методами офіційної медицини.
Трофічна виразка виліковна
У цьому переконалася одна з сусідок Маргарити Добродій. Жінка вже в літньому віці довго страждала від нестерпного болю. Лікарі нічим не могли допомогти. Розводили руками, мовляв, хвороба не з приємних, та й вік... «Та який там вік, - обурилася Маргарита Петрівна, - 72 роки - це ще молода жінка!» Вже одним таким оптимізмом вона підбадьорила зажурливу сусідку. Просиджувала біля ліжка хворої годинами.
- Зазвичай, - розповідає Добродій, - достатньо 20-40 хвилин, стільки триває сеанс, щоб запустити організм на хвилю оздоровлення. Але лікування трофічної виразки потребує більшої уваги. От і доводилося затримуватися біля сусідського ліжка іноді навіть допізна.
Однак сусідка, назвемо її Лідія, хоч як любила Маргариту Петрівну, все ж дотримувалася принципу: довіряй, але перевіряй. Так от, Лідія перед кожним курсом лікування ІХТ йшла в поліклініку й проводила всі потрібні аналізи. Те ж саме вона робила й після лікування. Результати аналізів приводили її в захват. Вони підтверджували, що справді організм іде на поправку. Адже в разі хронічних захворювань, буває, потрібно провести не один курс лікування, а два, а то й три. І не завжди відразу ж хвороба зникає. Але організм уже на клітинному рівні реагує на процес лікування. І це підтверджують аналізи.
Інформаційно-хвильова терапія ніяк не схожа на звичну нам - медикаментозну. Тут немає звичної голки, яка впорскує в наш організм якісь ліки. Та немає й ліків як таких. Практично, лікар навіть не торкається людини, якій допомагає зцілитися.
Що ж відбувається з організмом під впливом невеликого приладу, схожого на трубочку? Це питання 10 років тому хвилювало й Маргариту Добродій. Тоді вона ще нічого не знала про ІХТ: в Україні тільки почали використовувати прилад під назвою «Поріг» у Центрі «Біополіс», хоча в інших країнах його вже давно успішно застосовували...
Як «хвилюється» серце?
У старшої медсестри військового шпиталю з двадцятирічним стажем Маргарити Добродій несподівано серце «розхвилювалося». Стенокардія, міокардит. Такий діагноз визначили лікарі. Маргарита пила заспокійливі, якісь пігулки, лікувалася в багатьох клініках, зокрема, й у клініці імені Стражеска. Усе безрезультатно. До того ж півроку взагалі не спала. І жоден лікар не міг встановити причину.
Хтось із знайомих порадив звернутися в Центр інформаційно-хвильової терапії «Біополіс». Прийшла з недовірою, як, власне, й усі, хто вперше дізнається про цей метод. Тут досвідчений лікар розгадав таємницю безсоння: винен вагусний нерв. Уже після третього сеансу вона побачила сон. Переконалася на власному серці, що метод працює, й дуже добре. Стенокардія залишила її.
На цьому випробування нового методу на собі не закінчилися. Алергія не давала спокою. Ні ліки неможливо випити, ні напарфумитися, ні губи підфарбувати. Реакція організму була просто нестерпною. Так би вона й страждала до цих пір, якби не ІХТ. Випробувавши на собі, Маргарита вирішила глибше пізнати всі секрети інформаційно-хвильової терапії й допомагати іншим. Так життя звело її з творцем цього унікального напряму в медицині майбутнього Миколою Колбуном.
Микола Колбун пропонував усім, хто вирішив у своїй медичній практиці використовувати ІХТ, побачити в усіх живих організмах відкриті складно організовані саморегулювальні системи, які не можуть існувати без притоку й відтоку енергії. Ця енергія потрібна для безлічі життєво важливих процесів: синтезу речовин, росту та відновлення тканин, перенесення речовин із клітини в клітину, електричної передачі нервових імпульсів тощо.
- Навколо людини існує енергоінформаційне поле, електромагнітне поле, - каже Маргарита Добродій. - І ось виходить, що внутрішній стан здоров’я взаємопов’язаний зі станом цього поля. І якщо людина захворіла, воно буде спотворене. А в разі ушкодження органів на їхньому рівні на полі будуть «пробоїни».
Те, що зцілювати людей можна, впливаючи не на тіло, а на місця ушкоджень в аурі, тоді для медсестри офіційної медицини було відкриттям. Сьогодні Маргарита Добродій вважає, що такий нестандартний метод відновлення організму є не просто одним із кращих, а й природним для людини. Адже інформація (електромагнітні хвилі, закладені в приладі) передається на весь організм і змінює програму хвороби на здоров’я. Іншими словами, за допомогою ІХТ організм сам змінює свій електромагнітний гомеостаз, а разом із ним і оптимальний клітинний обмін речовин. Тобто, ІХТ ставить організм у такі умови, що він відновлюється. Під дією приладу відбувається наближення зовнішніх інформаційних електромагнітних полів широкого спектра частот із внутрішніми випромінюваннями організму.
- Це зовні прилад здається простим, схожим на трубочку, - розповідає Добродій. - Насправді використовуються інформаційні технології, які продукують до 20 різних низькочастотних хвиль. Вони абсолютно нешкідливі для людини. Навпаки, наш організм із ними ніби співпрацює. Він, за принципом гомеопатії, бере ті хвилі й таку їх кількість, яка потрібна для відновлення. Хворий організм, як активна локаційна система, сам налаштовується на потрібну частоту хвиль. Він «обмацує» зовнішнє середовище й вибирає оптимальні для себе «терапевтичні» електромагнітні випромінювання, які відновлюють порушений електромагнітний гомеостаз.
Направляється прилад, як під час акупунктури, але не на точки, а на зони. Вони розташовані на поверхні шкіри людини й пов’язані з певними органами.
- Дуже важливо, - говорить Маргарита Петрівна, - довіряти методу й лікарю. Є захворювання, які потребують кількох курсів. Як правило, це хронічні хвороби, тяжкі випадки, задавнені стани. І, буває, не вистачає терпіння у хворої людини. «Де ж результат?» - запитує вона після трьох сеансів. І припиняє лікування. Тут потрібна співпраця з лікарем.
Є захворювання, які можна вилікувати й за три сеанси, наприклад, запалення сечового міхура, гайморит. А ось бронхіти, бронхіальну астму, судинні захворювання потрібно лікувати довше. До того ж, якщо людина хворіє давно, то лікування буде тривалим. І якщо вже вирішили скористатися новими технологіями, потрібно налаштуватися і пройти весь курс до кінця.
«Полоскочіть» щитоподібну залозу
Навіть якщо немає жодних скарг, Маргарита Петрівна обов’язково направить прилад на зону щитоподібної залози. Такої профілактики потребують усі кияни. До речі, що стосується профілактики (будь-яких захворювань), то поки що нічого ліпшого людство не вигадало. ІХТ сама «виявить» поломку й «залатає діри». Це набагато продуктивніше, ніж потім лікуватися. Тому інформаційно-хвильову терапію вважають найліпшим профілактичним методом. На жаль, ми якось не звикли до того, щоб запобігти хворобі, й воліємо її «отримати» й тоді вже з нею боротися.
Це помилка, вважає Маргарита Петрівна й радить особливу увагу приділяти профілактиці. «Обов’язково відвідайте ендокринолога, - турбується про всіх нас лікар. - Адже на перших стадіях за гіпотиреозу й гіпертиреозу за допомогою ІХТ вдається навіть уникнути операцій та гормональної терапії». Інформаційні хвилі щитоподібна залоза відчуває буквально на фізичному рівні: як лоскітливість. Ось така вона чутлива.
Печінка просто жадає, коли її «омиють» інформаційні хвилі
Природа наділила людину чудовою хімічною лабораторією! Упав - синець. «Мертва» кров спрямувалася в печінку. Тут її знешкодять і виведуть геть з організму. І ми живемо довго й щасливо. Усе, що може «вбити» людину, сортується й переробляється тут. У відповідь ми повинні бути їй безмежно вдячні й постійно очищати, пестити її, турбуватися про неї. Вона є індуктором нашої імунної системи. Організм успішно бореться з будь-яким захворюванням лише в одному випадку: якщо імунна система дужа. Тому від стану печінки залежить і стан інших органів. Вона є ключиком до одужання за різних патологій. Чи то псоріаз, алергія, глаукома та інші, здавалося б, не пов’язані з печінкою порушення.
- Але що мене особливо вразило, то це роль ІХТ як мітли, - ділиться своїм захопленням Добродій. - «Вимітає» усілякі камені, пісок із нирок, сечового та жовчного міхура, глисти. Єдине «але»: великі камені ми не чіпаємо. Ось чому я наполягаю на профілактичній ролі цієї терапії. Поки орган «не засмітився» чи є незначні утворення, потрібно якомога швидше ці забруднення виводити з організму.
Про бронхіальну астму діти забувають назавжди
Тут уже не знаєш, хто більше страждає: діти чи батьки. Дітям ой як важко дихати, а ще ці лікарі зі здоровезною голкою (в усякому разі, так здається дітям), боляче ж. Але найголовніше - не виліковує, а допомагає лише на час. А батькам? Бачити, як страждає їхнє маля, ну просто нестерпно. «Краще б я замість моєї дитинки страждала», - журиться матуся. «Ні, не краще, - заперечує Маргарита Петрівна. - Малюк п’ять-десять сеансів посидить чи на ручках, чи просто в кріслі всього хвилин 5. І дитина назавжди забуде про свою хворобу. Дитячий організм особливо добре реагує на інформаційні хвилі. А ось якщо матуся захворіє, астму буде лікувати складніше. І тут уже від організму залежить: може зникнути, а може доведеться періодично «заряджатися». Але все одно це краще, ніж уколи та таблетки. Не постраждають нирки й печінка.
Діти дуже люблять малювати. І дарувати свої малюнки. Так вони висловлюють свою подяку. І в Маргарити Петрівни цілий стос таких дитячих малюнків. Адже ще вчора вони задихалися, а сьогодні: як це добре - дихати, і грати можна вільно, й спати спокійно. І малювати пташок, хмари, маму, тата, собачок, кішечок, дерева й величезні квіти. Адже в дітей усе велике. І добро велике.
Ось таке велике спасибі висить на стіні поряд із картинами, які малює у вільний час Маргарита Петрівна. Це чарівні пейзажі, портрети. Так малювали в ХІХ столітті. Незвичайно! Але Маргарита Петрівна цього ніде не навчалася. Це її душа, відкрита людям, її серце, яке болить за інших. Адже саме воно привело Маргариту Петрівну в інформаційно-хвильову терапію. І в прямому, і в переносному сенсі. І вона впевнена, що майбутнє медицини - за інформаційними технологіями...
Тетяна КИЯНИЧЕНКО.
