ОБРАЗЛИВІСТЬ – НАЙКОРОТШИЙ ШЛЯХ ДО ХВОРОБ

ОБРАЗЛИВІСТЬ – НАЙКОРОТШИЙ ШЛЯХ ДО ХВОРОБ

Чи замислювалися ви над особливостями свого характеру, скажімо, над такою рисою, як образливість? Щоб дізнатися, чи притаманна вам образливість, уявіть собі ситуацію: начальник зробив вам зауваження. Ви вважаєте, що він несправедливо оцінив вашу роботу, й тому впродовж кількох днів ваша голова повністю заповнена думками, чому з вами так несправедливо повелися. Прокручуєте по кілька разів свої роздуми в голові, вас переповнює образа, якої ви не можете позбутися. Якщо саме такий випадок стався у вашому житті, це означає, що ви дуже образливі, відчуття образи перетворюється для вас у справжнє страждання.
Чому ми ображаємося? Вважається, що всі ми з дитинства. І механізм виникнення деяких образ можна пояснити вихованням у сім’ї. Найчастіше образливі діти бувають із неповноцінних сімей. Відсутність батька в сім’ї – надійного захисника дитини, призводить до поступового розвитку образливості вже з самого дитинства. А далі образливість у дорослому віці розростається все більше. Образа сприймається як особисте, яке оцінюється як несправедливе й образливе ставлення, завдання збитку для честі.

Причина почуття образи

Серед різноманітних причин образи можна виділити такі. Не здійснилася надія. Дівчина зустрічалася з хлопцем, сподівалася на серйозні стосунки, створення сім’ї, але він віддав перевагу іншій. Ситуація, коли хтось бажає вам нашкодити, розповсюджує про вас плітки. Нас часто вражає те, що поведінка іншої людини, її думки, дії не відповідають нашим очікуванням, поглядам на те, якими вони мають бути. Ми хочемо, щоб людина знала, чого ми від неї очікуємо, й поводилася саме так. Коли ж бажання з дійсністю не збігається, ми ображаємося.
Образливим може бути й необачно сказане слово. Класичним прикладом є твір Миколи Гоголя «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем». Герої повісті довгі роки приятелювали й дня не могли прожити, щоб не дізнатися про здоров’я один одного, вели тривалі бесіди, сперечалися. І лише одне просте слово «гусак», яким Іван Никифорович необдумано назвав свого друга, про що відразу ж і пожалкував, зробило їх непримиренними ворогами. Ось як описує Гоголь реакцію образи: «Іван Іванович не міг більше володіти собою: губи його тремтіли; очима він так кліпав, що ставало страшно».
Геніальний класик, хоч і не був лікарем, точно передав глибину нестерпної образи героя повісті Івана Івановича. Мені, як лікарю, зрозуміла така фізіологічна реакція на образу – це залповий викид адреналіну в кров, що призводить до таких негативних емоцій, як образа, незадоволення, досада.
Образливість може бути притаманна людям будь-якої професії та різного віку. До речі, з віком образливість посилюється. Ось як описує письменник Олександр Сизоненко під час зустрічі в Кончі-Озерній момент, коли Юрій Смолич образився на нього за те, що проголосував проти обрання його головою Спілки письменників. Сизоненко виправдовувався, що голосував не так проти нього, як за Олеся Гончара, який був молодшим за Смолича на 20 років. «Та й коли це було? Ще минулої весни. Можна й забути, але таке не забувається, бо відчуваю себе ображеним, як покинуте й забуте дитя. Хоч і розумію, що після третього інфаркту на сімдесят другому році яке вже там головування». Думаю, що інфаркти розвинулися на тлі образ від своїх колег-письменників.
Герой роману Ліни Костенко «Записки українського самасшедшего» розповідає про несподівану смерть своєї тещі. Дружина звинувачує його в передчасній смерті матері, мовляв, весь побут на ній лежав, може б, вона ще пожила, а ми її вік заїли. Образа на чоловіка зробила її знервованою, змарнілою, постійно роздратованою, вона все більше втрачала свою привабливість. «Жінки довше переживають образу, незалежно від того, вони образили чи їх ображено», - дає тонкий психологічний аналіз Ліна Костенко.

Тривала образа руйнує здоров’я

Образа здатна завдавати багато шкоди здоров’ю, особливо емоційних людей зі слабкою нервовою системою. Постійне відчуття образи виснажує нервову систему й може зумовити збої в діяльності різних органів. Відомі випадки, коли інфаркт, інсульт були спричинені навіть минулорічною образою. Образа – це смертельна отрута для душі, яка поглинає масу енергії та робить щастя неможливим. А ще негативізм образи в тому, що ця риса характеру робить ображеного злим, агресивним. Усе це породжує численні неврози, а на їх тлі безліч таких хвороб, як виразка шлунка, дванадцятипалої кишки, вегетосудинні дистонії, та інші.

Як запобігти образам

Ефективних стовідсоткових рецептів від образливості немає, поради мають бути індивідуальними. Класична порада: образи записуйте на піску, а благодіяння (добрі справи) вирізуйте на мармурі. Слід бути готовим до невдачі. Не впадайте у відчай, а переконайте себе, що хоч і невдача, та ви отримали неоцінний досвід, який допоможе в майбутньому. Як кажуть: за одного битого двох небитих дають.
Коли нас ображають, важко втриматися від образи. Але намагайтеся згадати та уявити шкідливість цієї емоції й тому відведіть їй не більше 2-3 хвилин. Ще кажуть, що з образою потрібно переспати, щоб зранку налаштуватися на позитивну думку, а негативне переживання зникне.
А ще звертайтеся до мудрих порад Біблії: прощати образи. Однак цьому слід вчитися щоденно. Ви ображаєтеся, це неминуче, та зумійте прокрутити в голові ситуацію, зробити аналіз усіх деталей, що зумовили образу, й прощайте всіх і кожного окремо по-християнськи. Здатність прощати іншого навіть тоді, коли той винен, – це найвища мудрість.
Лев Толстой писав, що найбільша образа - від невдячності власних дітей. І все ж таки намагайтеся і їх прощати, знайти виправдальні для їхньої поведінки факти.
Як тільки ви почнете практикувати у своєму житті необразливість, ваші близькі перестануть страждати від почуття провини, яка виникає через вашу образу на них. І до вас повернеться здоров’я, спокій і гармонія життя. Не забувайте, що образитися – це означає захворіти і духовно, й фізично.
Існує і такий варіант звільнення від образи – через гумор. Це не кожному дано, але слід учитися. Роль гумору чудово продемонстрував данський карикатурист Херлуф Бідструп. Згадайте: начальник влаштував розгін підлеглому, той прийшовши додому, накричав на сина. Ображена дитина дала стусана собаці, а ображений собака вчепився в сідниці татуся. Коло замкнулося.
Тож не забувайте: образа - це своєрідний бумеранг, який при її культивуванні повернеться до вас серйозною хворобою.

Броніслава ВЛАЗНЄВА,
кандидат медичних наук.