Збуджувальні засоби стимулюють внутрішні органи
Збуджувальні засоби стимулюють діяльність окремих органів, тканин або цілого організму. До найпоширеніших речовин рослинного походження належить, передусім, кофеїн, що міститься в листі чаю та кавових зернах, який збуджує центральну нервову систему й тонізує весь організм. Дуже сильно стимулюють центральну нервову систему насіння строфанту, яке зумовлює загальний підйом усіх життєвих функцій, поліпшення зору, слуху, ослаблення больових відчуттів, посилює діяльність серця, органів травлення і дихання. Камфора з камфорного лавра, модрини стимулює діяльність серця й дихання. Аналогічно діє й кордіамін. Алкалоїд ефедрин з ефедри зумовлює стимуляцію симпатичної нервової системи. Велику групу збуджувальних тонізувальних речовин становлять сполуки женьшеню, аралії, заманихи, елеутерококу, левзеї, лимоннику китайського. Вони мають різну хімічну природу: тонізують життєві процеси, нормалізують кровообіг, дихання і травлення, знімають скам'янілість і скутість, зумовлені стресами і спазмами гладких м'язів. Саме тому ці речовини називають антистресовими або адаптогенними.
Перш за все, хочеться назвати засіб, що збуджує апетит після виснаження організму. Це — базилік духмяний. Його препарати, настої і відвари, свіжий сік мають протизапальну дію. Їх застосовують у разі кашлю, особливо під час кашлюку, бронхіальної астми, епілепсії, як збудливий засіб у разі пригнічення центральної нервової системи, ослаблення функції дихання, порушень кровообігу, як загальнотонізувальні засоби в разі астенії. Є відомості, що препарати базиліка застосовують за атеросклерозу, хвороб шлунка, пухлин різної етіології, авітамінозів, для лікування шкірних захворювань. Він є ефективним лактогенним засобом для мам-годувальниць. Застосовують його в разі пієліту й циститу, хронічного захворювання кишечнику, дизентерії. Насіння у вигляді відварів вживають у разі нежитю, для промивання очей, лікування шкірних захворювань. Ось кілька рецептів.
У разі здуття живота, нетравлення, відсутності апетиту: 1 ч. л. сушеного листя базиліка духмяного залити 250 мл окропу, настояти 10 хвилин. Приймати по одному кухлику в день без цукру. За хронічного здуття живота, коліту приймати по 3—5 кухликів на день між прийомами їжі протягом 10 днів, курс слід повторити через тиждень. У разі запалення горла 2 ст. л. сушеного листя залити 250 мл окропу, кип'ятити 20 хвилин, остудити. Полоскати горло відваром тричі на день.
Глистогінні засоби пригнічують круглих і стрічкових глистів, що паразитують у кишечнику людини. Відразу ж попереджаю, що отрути проти глистів зазвичай токсичні, тому їх застосовують у таких дозах і формах, аби не спричинити важких наслідків. Перед застосуванням глистогінних засобів потрібно визначити види паразитів і відповідно до цього застосувати ті чи ті препарати. Проти круглих глистів вживають цитварний полин, у якому є згубні для них сапоніни. Сапонін використовують разом із проносним препаратом, щоб прискорити перистальтику й видалити мертвих та пригнічених живих глистів разом із залишками сапоніну і каловими масами. Речовини чоловічої папороті діють проти стрічкових глистів. І хоча вони не вбивають, зате паралізують їхню нервову і м'язову систему так, що глисти втрачають здатність утримуватися присосками на слизовій оболонці кишечнику. У цьому разі додають проносні засоби, щоб прискорити видалення отрути з організму разом із паралізованими глистами, оскільки вони можуть ожити. Зазвичай цитварний полин і чоловічу папороть використовують у вигляді відвару з розрахунку одна чайна ложка на одну склянку окропу, настоюють ніч. Приймають не більш як по дві столові ложки двічі на день до їди.
Глистогінні рослини виженуть глистів і токсини
Глистогінні властивості має гарбузове насіння. Алкалоїд міститься в сірувато-зеленій плівці на насінні і вигідно відрізняється від інших тим, що зовсім не шкідливий для людини. Тепер наведу два приклади з моєї практики. Для вигнання дрібних глистів у сліпій кишці я використовую суміш золототисячнику зонтичного, пижма і цмину піскового, взятих у рівних частинах. Рецепт: 1 дес. л. суміші заварити однією склянкою окропу, приймати по 1 ст. л. чотири рази на день. Можна застосовувати і горілчану настоянку (1:4). Приймати по 20 крапель тричі на день за 0,5 години до їди.
Кореневище папороті чоловічої використовую як активний засіб проти солітера (стрічкового глиста). Також корінь ефективний і в разі різних цепнів????. Треба виконати такі процедури: за два дні приймати рідку їжу з малим вмістом жирів (сухарі, супи на крупах, хліб білий, кисляк, кисіль, чай, кава, риба свіжа). Напередодні випити на вечерю солодкий чай, можна каву з сухарем, а на ніч проносна сіль (1 ст. л.), перед сном з'їсти шматочок цибулі з оселедцем. Вранці на голодний шлунок приймати відвар кореня папороті чоловічої, поступово через 20 хвилин. Через 30 хвилин після прийому ліків приймають 1 ст. л. проносного (сольового). Якщо протягом 3 годин випорожнень не буде, ставлять теплу клізму. Під час виходу солітера без головки, треба поставити клізму ще 2—3 рази. У разі позивів сідають на горщик з гарячим молоком і тужаться.
Папороть чоловіча (ефірний екстракт) — приймають кожні 5 хвилин, запиваючи 1% розчином харчової соди. Відвар папороті готують із розрахунку 1 ч. л. на склянку води, згущують до половини склянки, приймають по 1 ч. л. із медом.
Плоди, трави і коріння для відновлення організму
Мова піде про рослини, які стали особливо популярними останнім часом: гінкго білобу, родіолу рожеву, солодку, селеру і шипшину.
Гінкго білоба прискорює кровотечу в мозку і статевих органах. Крім того, його плоди використовують як нирковий тонік, який розкриває енергію «янь», що має на увазі підвищення сексуальності. Плоди гінкго їдять у смаженому вигляді.
Виготовлені з родіоли рожевої препарати поліпшують діяльність усієї кровоносної системи, підвищують постачання крові в мозок і до дітородних органів, знімають занепокоєння і втому, лікують статеве безсилля, передчасне сім'явиверження.
Солодка гола. Вже за часів перших єгипетських фараонів були відомі прекрасні відновлювальні та збуджувальні властивості кореня солодки. Запахові та харчові особливості рослини підвищують вироблення чоловічого статевого гормону тестостерону і гальмують його перетворення в дигідротестостерон, що забезпечує високу статеву активність. Крім того, речовини, які містяться в корені солодки, здатні відновити порушений баланс жіночого статевого гормону естрогену, що поліпшує загальний фізичний і духовний стан жінки.
Із кореневищ родіоли рожевої і солодки голої готують настої на горілці (1:10). Настоюють три тижні в темному місці. Приймають по 2 ст. л. після їди.
Селера: для того щоб набути еротичну цінність, корінь селери повинен пройти термічну обробку. Найліпше приймати варене коріння. Вони набудуть ще більших смакових і сексуальних якостей, якщо будуть обсипані мигдалем або лісовими горіхами. Селера містить андростерон — чоловічий статевий гормон, який за допомогою свого запаху здатний приваблювати осіб протилежної статі.
Шипшина: для лікування імпотенції, сексуальної неврастенії, сперматореї (мимовільного витікання сперми, зумовленого слабкістю м'язової оболонки сім'явипорскувальної протоки), для позбавлення від депресивних станів і дратівливості використовуйте відвар із засушених ягід шипшини. Зваріть у 2 склянках води 2 ст. л. сухих ягід. Дайте настоятися цьому відвару всю ніч, а вранці його процідіть. Такий настій потрібно пити замість чаю.
В'ячеслав ВАРНАВСЬКИЙ,
лікар, фітотерапевт.
