OЗДОРОВЛЮЄМО ПІДШЛУНКОВУ ЗАЛОЗУ

Oздоровлюємо підшлункову залозу

Діана Ченцова, лікар-терапевт Запорізького відновлювального центру «Шлях життя».

«Матір» нашого тіла допоможе вберегтися від осінніх хвороб

Підшлункову залозу китайські медики називають матір'ю нашого тіла. Вона відповідає за стан наших м'язів, жирової тканини, колагену, а також за утворення крові та лімфи. Тому підшлункову залозу ще називають конструктором нашого тіла. Підтримка й оздоровлення підшлункової залози сприяє зниженню ризику осінніх захворювань, включно із запаленням шлунка, кишківника, порушенням відпливу жовчі, запаленням ЛОР-органів, бронхів та легенів, а також розвитком осінньої депресії та панічних атак.
Головні завдання підшлункової залози – перетворення з'їденої їжі на живильну субстанцію – Інь Ци (життєву енергію), яку можуть засвоювати клітини нашого тіла. Ба більше: підшлункова залоза може накопичувати цю субстанцію й видавати її органам у міру потреби. Тому підшлункову залозу ще називають символом достатку й коморою нашого тіла. І поки підшлункова залоза сильна та сповнена енергії, поки в коморі досить поживи, людина випромінює молодість і здоров'я.

Ознаки слабості підшлункової залози (ПШЖ)

1. Розлад травлення: почуття важкості в животі після їди, здуття живота, тупий біль по всьому животу, бурчання, часте випорожнення кашкоподібним чи рідким калом, іноді з домішкою шматочків неперетравленої їжі, порушення слиновиділення, жирний чи солодкий присмак у роті.
2. Розлад апетиту: потяг до солодкого, зниження смакових відчуттів (уся їжа здається позбавленою смаку), відраза до певних видів їжі або надання переваги  певним смакам.
3. Ураження судин: розширення вен, ознаки застою крові та лімфи, важкість у ногах, підвищена кровоточивість, носові кровотечі, рясні місячні, кров у мокротинні, домішки крові в калі, крововиливи.
4. Зміни настрою: занепокоєння, тривожність, емоційна вразливість.
5. Порушення жирового обміну: целюліт, жирові «подушки» на стегнах, сідницях, зашийку.
6. Порушення м'язів: млявість, атрофія, швидка стомлюваність. Ослаблення м'язів також часто є причиною опущення внутрішніх органів та розвитку гриж.
7. Ураження суглобів: артрит, артроз, остеопороз, підвищена вразливість тазостегнового суглоба (зона відповідальності підшлункової залози).

Способи підтримки підшлункової залози

«Матір нашого тіла» конче потребує постійної підтримки – як на рівні фізичних, так і на рівні енергетичних та психічних можливостей. Потрібно тренувати м'язи, свою свідомість, дотримуватися правильного харчування й «вмикати» спеціальні точки, які допомагають підшлунковій зарядитися життєдайною енергією.
Тренування м'язів. М'язи – це «дзеркало», в якому відбивається сила чи слабкість підшлункової залози, тому регулярне тренування м'язів – чудовий спосіб зміцнити цей орган, а також кровоносні судини (що допоможе перешкоджати виділенню крові). Крім цього, зміцнення підшлункової залози дає змогу утримувати внутрішні органи на своїх місцях. А виконання спеціальних вправ сприяє поліпшенню або відновленню тазостегнового суглоба.
Робота зі свідомістю. Коли знижуються запаси в коморі нашого тіла (запаси живильної субстанції), виникає почуття невпевненості. Людину терзають сумніви у слушності своїх рішень та дій, що може призвести до помилок, а тому – до досади й розчарування, які люди іноді «заїдають» солоденьким. Однак за слабкості підшлункової залози виникають труднощі з повноцінним засвоєнням їжі, й зайві калорії трансформуються в жир, формуючи синдром «порожнього вогню» – ожиріння й цукровий діабет.
Для відновлення енергетичного балансу в підшлунковій залозі позбуваємося повторного переживання минулих прикрощів і коригуємо самооцінку.

Корекція харчування.

Важливим способом підтримання підшлункової залози є корекція харчування:
- обмежуємо вживання алкоголю, надмір якого провокує запалення; жирної їжі, яка провокує застій; солодкої їжі як джерела внутрішнього жару; рафінованих продуктів, що виснажують підшлункову залозу й пригнічують засвоєння вітамінів та мікроелементів, а також прискорюють темпи старіння (наприклад, денною нормою вважається споживання 300-400 г «швидких» вуглеводів, тобто 3 ст. л. меду або 5 ч. л. цукру, бажано в першій половині дня);
- віддаємо перевагу продуктам, які мають залужнювальні властивості. Дуже  залужнюють організм: свіжі буряки, морква, свіжі помідори та огірки, цвітна капуста, селера, лопух, сушені абрикоси, інжир, ягоди. Добре залужнюють: молоко та сироватка, вівсяні крупи, картопля зі шкіркою, перець, редиска, свіжі боби, пастернак, дині, кавуни, білоголова капуста, фрукти, смородина, натуральний апельсиновий та лимонний соки (лимонний сік із цукром, навпаки, - дуже закислює), персики, сушені сливи, свіжі абрикоси. Пересічно залужнюють: свіжі й сушені яблука, стиглі банани, натуральний виноградний сік та виноград, вишні, чорнослив, родзинки, фініки, цибуля, зелений горошок, мигдаль. Слабо залужнюють: журавлина, свиняче сало;
- пам'ятаймо, що відмова від сніданку або голодування вкрай негативно позначаються й на стані підшлункової залози, й на запасах живильної субстанції Інь Ци – фундаментальної субстанції нашого тіла;
- доповнюємо свій раціон продуктами, що поповнюють підшлункову залозу. Це рослинна їжа, багата на білки: горох, квасоля, гарбузи, дині, кукурудза, цвітна капуста, болгарський перець. А також річкова риба, курятина, вершкове масло, які поповнюють і зігрівають підшлункову залозу за нестачі енергії.
У разі застійного надміру енергії, що провокує хронічний панкреатит, вживаємо продукти, які поповнюють і охолоджують підшлункову залозу (кабачки, огірки, морква, кавуни, яблука, морські водорості, полуниці, агрус, сливи, персики тощо);
- вводимо у свій раціон страви з картоплі, які сприяють оздоровленню підшлункової залози, виведенню з організму отрут і зайвої рідини, сприяють ліквідації запалення, в тому числі за ураження суглобів, мають слабку проносну дію за хронічних закрепів. Також дієтологи відзначають здатність картоплі коригувати вміст у крові цукру й ліпідів, поліпшувати травлення, в тому числі за хронічного гастриту, зменшувати ризик розвитку атеросклерозу;
- дотримуємося правил харчування для поліпшення функції та енергетики підшлункової залози: обов'язковим є теплий сніданок. Теплі варені страви чудово поповнюють підшлункову залозу. Це варені злаки: пшениця, овес, пшоно, рис. Це теплі м'ясні бульйони навпіл з овочевими відварами для перших страв. Це варені, тушковані, бланшовані овочі; варені, тушковані або приготовані на парі м'ясні чи рибні страви. Для поліпшення смаку й травної активності підшлункової залози використовуємо приправи з додаванням м'яти, базиліку, ялівцю, шавлії, лимона, меліси, кропу, фенхеля, полину.
Корисно вживати компоти з корицею, білий або зелений чай, чай із глодом. Наприклад, можна приготувати такий чай: 15 г глоду, 10 г шкірки мандарина, 3 г червоного чаю залити 500 мл окропу, настояти 30 хв і пити протягом дня.
Можемо приготувати рагу для підшлункової залози: подрібнюємо 1 невеликий корінь селери, 1 морквину, половинку головки капусти, 1 цибулину, помідор, половинку болгарської перчини. Усе складаємо в сотейник (або в каструлю з грубими стінками), додаємо невелику кількість води, олії, сіль, цукор, приправи за смаком і тушкуємо на слабкому вогні до готовності. Їмо рагу в теплому вигляді.

Енергетична підтримка

Ще один спосіб підтримати підшлункову залозу – активізація біологічно активних точок: VC12 – центр травлення (міститься на 4 цуні вгору від пупка, визначають у положенні лежачи на спині); VG4 – точка «брама життя» (міститься під остистим відростком II поперекового хребця); RP6 – точка жіночої краси та чоловічої сили; E36 – точка гармонізації травлення, кровообігу та нервової діяльності (розміщена на відстані 3 цунів від нижньо-зовнішнього краю надколінка).

У разі судинних проблем додатково треба впливати на точку RP9 – точка контролю рідин тіла (розміщена в западині біля заднього нижнього краю внутрішнього виступу великогомілкової кістки, на 2 цуні нижче нижнього краю надколінка, в щілині між м'язами. Відшукується за зігнутої в коліні ноги), та на RP4 – точка підтримання енергетики підшлункової залози (розміщена на відстані 1 цуня дозаду від основного суглоба великого пальця ноги, допереду – від внутрішньої кісточки).

Ці точки можна самостійно масажувати за технікою «пальцевий укол»: знаходимо на своєму тілі потрібну точку (при цьому зовсім не обов'язково знаходити її з точністю до міліметра, досить визначити зону її розташування на тілі). Великим чи вказівним пальцем натискаємо на точку до появи легкого болю, потім, не припиняючи тиску, виконуємо обертальні рухи, не зміщуючи пальця з точки, – 10 разів за годинниковою стрілкою та 10 разів – проти. Загальна тривалість масажу – 5-10 хвилин. Такий масаж можна робити кілька разів на день.

Щоб точно визначити, китайці використовують міру – цунь. У кожної людини свій, індивідуальний, цунь. Один цунь можна визначити за шириною великого пальця лівої руки (на лінії, що проходить через кут нігтьового ложа). Якщо стулити разом 4 пальці випростаної долоні лівої руки, то їхня загальна ширина становитиме 3 цуні.

У разі розладу травлення можна робити масаж навколопупкової зони: притискати теплі долоні до пупка, й робити масаж плавними натискальними коловими рухами 36 разів за годинниковою стрілкою й 36 разів – проти.