Перші ознаки – привід для тривоги
За статистикою, в Україні понад 90% населення страждає від захворювань пародонта (в Європі - до 75%). І якщо комусь здається, що найбільше зубів ми втрачаємо внаслідок карієсу, він дуже помиляється: захворювання пародонта (особливо генералізований пародонтит) у 5-10 разів частіше стає причиною втрати зубів, ніж карієс. Усе починається із, здавалося б, незначної проблеми – кровоточивості ясен, на яку більшість із нас мало звертає увагу.
Не болить, спати не заважає – чого йти до лікаря? Так міркуємо, доки помічаємо, що зуб починає розхитуватися, а згодом так само безболісно випадає (при цьому він часто може бути практично неушкодженим). Більшість пацієнтів звертається до стоматолога на задавненій стадій хвороби, коли зуб урятувати вкрай складно. До того ж генералізований пародонтит навряд чи обмежиться одним зубом – це генералізоване захворювання. Воно виникає вже в молодому віці й поступово прогресує, досягаючи в осіб віком 40 років поширеності до 50%, причому 20-30% цих хворих повністю втрачають зуби. З віком частота генералізованого пародонтиту досягає 95%, а то й 100%.
У молодому віці захворювання проявляється запаленням ясен, це так званий гінгівіт. За своєчасного кваліфікованого лікування гінгівіту вдається запобігати його переходу в генералізований пародонтит і, таким чином, втраті зубів.
Саме ж лікування генералізованого пародонтиту потребує значних зусиль як від лікаря-стоматолога, так і від пацієнта, значної кількості часу – 10-15 сеансів лікування, й подальшого постійного диспансерного нагляду. Складність полягає в поєднанні терапевтичного, ортопедичного, хірургічного та фізіотерапевтичного лікування. Але воно вкрай потрібне.
Де тонко, там і рветься
Поняття «пародонт» об’єднує комплекс анатомічних утворень: ясна, періодонт, кісткову тканину альвеоли й цемент кореня зуба, які мають спільні джерела іннервації та кровопостачання, становлять єдине ціле. Пародонт виконує низку важливих функцій: утримує зуба, формує бар’єр, який перешкоджає проникненню мікроорганізмів та шкідливих речовин у ділянку кореня; забезпечує живлення зуба; рефлекторну функцію (в періодонта багато чутливих нервових закінчень).
У разі поширення патологічного процесу на весь комплекс тканин пародонта в ньому розвивається своєрідний дистрофічно-запальний процес, який отримав назву генералізованого пародонтиту. Це захворювання розпочинається мимовільно, прогресує роками, характеризується руйнуванням усього комплексу тканин пародонта. Як його уникнути? Найперше – врахувати причини, через які воно виникає. А їх немало – як зовнішніх, так і внутрішніх, як місцевих так і загальних.
Зубні відкладення (зубний наліт, бляшка та зубний камінь). Це справжня механічна, хімічна й бактеріологічна зброя, яка руйнує пародонт. Слід пам’ятати, що підвищеному утворенню зубних бляшок сприяють ротове дихання, куріння тютюну, м’яка консистенція їжі, надмірне вживання легкозасвоюваних вуглеводів, незадовільна гігієна порожнини рота тощо.
Мікрофлора. У порожнині рота постійно міститься приблизно 400 штамів різноманітних мікроорганізмів. Загалом це сапрофіти, які дуже успішно співіснують з організмом людини. За певних умов, як місцевих (погіршення гігієнічного стану порожнини рота тощо), так і загальних (захворювання внутрішніх органів і систем тощо), певна кількість сапрофітної мікрофлори перетворюється на умовно- патогенну й починає руйнувати тканини пародонта.
Вважають, що початок розвитку гінгівіту пов’язаний з дією мікроорганізмів, кількість яких значно зростає в міру накопичення на зубах бляшок. У подальшому відбувається заміщення одних умовно-патогенних штамів мікроорганізмів на інші, більш патогенні, які починають руйнувати й інші тканини пародонта, наприклад, кістку альвеоли.
Несанована порожнина рота. Що більше каріозних зубів у порожнині рота й що більше затягувати з їх лікуванням, то швидше ушкоджується пародонт. Причина цього стану дуже проста: каріозні порожнини можна розглядати як своєрідний термостат з вирощування умовно-патогенної мікрофлори. Тому своєчасне лікування карієсу та санація ротової порожнини є дуже важливим заходом запобігання ураженням тканин пародонта.
На стан пародонта негативно впливають неповноцінні пломби, неякісні протези, шкідливі звички, особливо тютюнопаління, тощо – тож і цим чинникам слід приділити належну увагу.
Серед загальних чинників великого значення надають порушенням обміну речовин. Однак і вони тісно пов’язані з чинником харчування (білкова повноцінність, вітамінна забезпеченість, мікроелементний склад тощо). Дефіцит вітамінів чи порушення їх всмоктування можуть зумовити різноманітні порушення в тканинах пародонта. Водночас вітамінотерапія може бути досить ефективною в лікуванні захворювань пародонта. До того ж вітаміни значно зміцнюють імунологічну систему організму, також є дієвою перешкодою розвитку уражень пародонта й, зокрема, генералізованого пародонтиту.
Дивись у корінь
На жаль, видимий дефект – беззуба усмішка, це лише « квіточки» генералізованого пародонтиту, хоча й украй неприємні. Ще більша небезпека полягає в тому, що розвиток патологічного процесу в пародонті справляє дуже значний вплив на загальний стан організму. Це зумовлено тим, що умовно-патогенні мікроорганізми із уражених тканин пародонта дуже легко проникають у кров і розносяться по всьому організму. У подальшому вони осідають у внутрішніх органах і спричиняють ураження серця (ендокардит, міокардит тощо), суглобів, нирок, легень тощо. Це підтверджує той факт, що під час мікробіологічних досліджень у цих внутрішніх органах виявляють ті ж самі мікроорганізми, що і в ураженому зубі.
Існує навіть точка зору, що запалення ясен і хронічна інтоксикація з тканин пародонта відіграють провідну роль у розвитку таких хронічних захворювань, як атеросклероз, ревматизм, ураження нирок, інсульт, діабет тощо.
Усе це свідчить про крайню потребу своєчасного лікування захворювань пародонта. На початкових стадіях захворювання, коли запальним процесом охоплено лише ясна, лікувального ефекту можна легко досягти раціональною гігієною порожнини рота та відносно незначним медикаментозним лікуванням. Це дуже значно зменшує кількість зубних відкладень і, відповідно, умовно-патогенних мікроорганізмів.
Лікування генералізованого пародонтиту, окрім гігієнічних заходів, потребує застосування терапевтичних, ортопедичних, хірургічних та фізіотерапевтичних методів. Воно досить тривале й після проведеного курсу лікування потрібний постійний диспансерний нагляд за хворим. Проте правильно проведене комплексне лікування є дуже ефективним і в разі підтримання доброго стану тканин пародонта дає змогу зберегти ротову порожнину та загальний стан пацієнта в доброму стані.
Що важливо знати
- Підступність захворювань пародонта полягає в тому, що вони виникають з дуже незначними симптомами в осіб молодого віку. Першими проявами є незначна кровоточивість ясен. Вона поступово прогресує, запалення в яснах може призвести до їх руйнування в разі розвитку виразково-некротичного гінгівіту. Останній потребує дуже прискіпливої уваги пацієнта та лікаря-стоматолога, оскільки простими засобами його вилікувати неможливо. Запалення в яснах зазвичай набуває хронічного перебігу й поступово, протягом років, поширюється на інші тканини пародонта: альвеолярну кістку, періодонта тощо.
У цьому разі пацієнт може запримітити появу певної рухомості уражених зубів. Досить часто пацієнти звертають увагу на зміщення зубів за межі зубного ряду. Це відбувається внаслідок руйнування патологічним процесом тканин пародонта, зуб не витримує нормального жувального навантаження й під його впливом зміщується в той чи той бік. Висновок із цього може бути лише один: звертатися до лікаря-стоматолога треба уже за перших проявів захворювання, а саме: кровоточивості ясен.
- Слід наголосити: ніякого самостійного лікування генералізованого пародонтиту! За перших ознак потрібно звернутися до лікаря, який надасть відповідну допомогу. Тільки за його призначенням можна дома проводити те чи те лікування: полоскання, раціональне чищення зубів, приймання медикаментозних препаратів тощо. На жаль, як показала багаторічна практика, самостійне лікування генералізованого пародонтиту лише призводить до задавнення патологічного процесу й пацієнт звертається до лікаря, який змушений видаляти уражені зуби.
- Немає якоїсь специфічної дієти в разі захворювань пародонта. Якщо за карієсу дієта є дуже важливим чинником лікування, то в разі захворювань пародонта наголошують лише на тому, що вона має бути повноцінною й забезпечувати нормальні функції організму.
- Лікування генералізованого пародонтиту досить складне, оскільки потребує поєднаних зусиль лікарів: стоматологів-терапевтів, ортопедів та хірургів. На жаль, не всі лікувальні заклади, навіть у місті Києві, можуть забезпечити подібний обсяг лікувальної допомоги.
Одним із комплексних стоматологічних закладів є стоматологічний медичний центр Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Це потужний науковий центр, у якому з 30-х років минулого вже ХХ століття розробляють проблему профілактики та лікування захворювань пародонта. У центрі працюють досвідчені лікарі та наукові працівники. Він має сучасне обладнання й надає медичну допомогу пацієнтам із захворюваннями пародонта в повному обсязі. Тобто, пацієнт отримує повноцінну терапевтичну допомогу й медикаментозне лікування.
По завершенні медикаментозного лікування йому може бути проведене ортопедичне лікування з тимчасовим шинування рухомих зубів. У подальшому за потреби пацієнта прооперують. Методи хірургічно лікування дають змогу досягти періоду стабілізації захворювання на 10-15 років. Втрачені в результаті генералізованого пародонтиту зуби можуть бути відновлені за допомогою ортопедичного лікування з використанням різноманітних конструкцій зубних протезів.
Потужне фізіотерапевтичне відділення дає змогу провести всі види цього лікування. Такий комплекс лікувальних заходів, які пацієнт може отримати в одному корпусі лікувального закладу, є підґрунтям успішного лікування генералізованого пародонтиту та інших захворювань пародонта.
Анатолій БОРИСЕНКО,
завідувач кафедри терапевтичної стоматології
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця,
професор, доктор медичних наук.
