ПО ЗДОРОВ’Я – В ОПОЛОНКУ

ПО ЗДОРОВ’Я – В ОПОЛОНКУ

Моржування – спосіб позбутися хвороб

На сторінках газети ми вже неодноразово писали про яхтсмена-навколосвітника Валерія Петущака. Валерій Дісанович виявився неабияким «джерелом» мудрості й досвіду у сфері зцілення людського організму. Його статті про оздоровлення водою й голодуванням мали численні відгуки у наших читачів. Сьогодні Валерій Петущак поділиться ще й досвідом моржування, який випробуваний часом його багаторічної практики.

ГОЛОВНЕ В ЦІЙ СПРАВІ – НАВАЖИТИСЯ…

Моржуванням я став займатися з осені 1956 року, коли навчався в 10 класі. Про зимове купання я нічого не знав - моржувальників у Києві тоді ще не було. Але навесні прочитав статтю в газеті, що в Києві є чоловік, який купається взимку, причому йому вже за 70. Це мене дуже й дуже зацікавило, тому що з дитинства я готував себе до мандрівок, тобто призвичаювався до холоду, аскетичного життя й т.ін. І ось восени, десь у жовтні, я з товаришем розпочав купання в Дніпрі на Трухановому острові. Купатися було прохолодно й не дуже приємно, тож непокоїлися, що ж то буде взимку. Той добродій, про якого писали в газеті, приходив на купання в довгому, до п’ят, кожусі. Ми ж не афішували вдома свої чудернацькі задуми, тому на Дніпро йшли в звичайних демісезонних коротеньких пальтах. У тому, що в такому вбранні можна витримати зимовий екстрим, упевненості зовсім не було. І тут несподівано в листопаді настала зима: 5 градусів морозу, річка біля берега вкрилася кригою, випав сніжок. Бр-р, як було боязко роздягатися і йти у воду. Але виявилося, що вода значно тепліша, ніж повітря, й заходити в неї не так уже й складно. Проте, коли ми вийшли з води, нас охопив мороз і так позамерзали пальці рук, що навіть жодного ґудзика не могли застібнути, просто понакидали одяг, не застібуючись. До того ж пальці на ногах заклякли так, що ми їх не відчували. Я подумав: ну ось ноги я безсумнівно відморозив. Та через 500 метрів швидкої ходи відчув, що великі пальці на ногах почали відігріватися. Коли ж перейшли міст, ноги розігрілися до відчуття жару в ступнях. А крутий підйом на Володимирську гірку так розігрів наші тіла й надав такої енергії, що увесь день після того літати хотілося. Так ми купалися впродовж усієї зими. З нами ходили й друзі, які спочатку лише спостерігали за нашим моржуванням, потім хтось захотів і собі спробувати. Отож четверо-п’ятеро наших товаришів почали моржування посеред зими. І ніхто з них не захворів, навіть не підхопив легкої застуди.

ЧОМУ ЛЮДИ СТАЮТЬ «МОРЖАМИ»

Через кілька років моржування набуло популярності в Києві й на Трухановому острові зробили роздягальню, де можна було й поспілкуватися. Я всім ставив одне й те ж запитання: чому ви купаєтеся? Виявилося, що серед моржувальників були люди, які шукали й знайшли в моржуванні засіб позбутися важкої хвороби. Одна жінка розповіла, що багато років була ревматиком. До моржування майже кожну зиму проводила в лікарні. Якось навесні, гуляючи берегом Дніпра, побачила людей, які купалися. І ось на свій страх та ризик наступного дня наважилася на це й вона. Боялася спочатку, що нашкодить собі. Але нічого – погіршення не настало. Так проморжувала майже місяць. Подумала: якщо гірше не стає, то буде ліпше. І справді – поступово здоров’я поліпшувалося. Звідтоді вже років 3-4 купається й забула і про лікарню, й про хвороби. Був серед моржувальників і один грузин, який теж розказав мені свою історію. Він свого часу страждав від радикуліту, який так скрутив, що бідака не міг без сторонньої допомоги й пересуватися. Одного разу взимку друзі під руки привели його на Дніпро. «Я дивлюся, люди купаються, і мені теж захотілося. Роздягся - і в ополонку. Вийшов і прошу: одягніть мене. Друзі одягли й водили мене під руки, доки я не зігрівся. З того часу почав моржувати, й радикуліт, який так дошкуляв, минув». Розповідали мені, що один із членів тур-клубу Київського будинку вчених позбувся своєї астми саме моржуванням.

ХОЛОД ВІДНОВИВ НЕРВОВІ ЗАКІНЧЕННЯ

Є такі моржувальники, які купаються щодня. Та я вважаю, що досить 1-2 разів на тиждень. Бо, якщо купатися щодня, організм звикає й не отримує вже потрібного стресу (це не той стрес, який переходить у дистрес й зумовлює негативні наслідки, а той, що активізує й оздоровлює організм, імунну систему). Причому, купатися можна розпочинати серед зими, без ніякої до цього підготовки, і жодних негативних наслідків не буде. Завдяки моржуванню в мене відновилися на пальцях ніг нервові закінчення - в дитинстві підморозив собі великі пальці на ногах. На третій рік моржування ми почали після ополонки хвилин 10–15 бігати, щоб обсохнути на повітрі. Бігали босоніж, по снігу, по кризі. Морози були 10-15 градусів, здавалося, пальці ніг аж примерзали до льоду. І, на диво, чутливість шкіри на великих пальцях відновилася. З часом моржуванням зацікавилися й мої діти. Син почав бігати купатися на Дніпро ще підлітком, робив це потайки. Казав мені, що робить пробіжку зі своїм другом уранці перед школою. Я мав підозру, що син почав моржування, але не непокоївся, тому що й сам колись пройшов через це. А онука мого син привчив до моржування з 5 років. Це додало йому здоров’я й убезпечило від захворювань. Ну й невістка не відстає, теж купається взимку.

ПОРАДИ «МОРЖАМ»-ПОЧАТКІВЦЯМ

Усім, хто хоче почати оздоровлюватися за допомогою моржування, я раджу обов’язково дотримуватися наступних правил. 1. Перше й найголовніше: після купання треба достатньо тепло одягнутися й обов’язково добре розігрітися фізичними вправами. Найліпше – швидка хода або лижна прогулянка, це зумовлює інтенсивний кровообіг у всіх органах тіла. Найцінніше й найкорисніше в моржуванні - не занурення в холодну воду, а інтенсивний внутрішній розігрів організму, активізація імунної системи, яку викликає попереднє охолодження. Саме це і є найкориснішим у зимовому купанні. 2. Перед купанням у холодній воді не треба розігріватися фізичними вправами або іншим шляхом. Адже в цьому разі система терморегуляції людини працює в режимі охолодження. І якщо розігріта людина занурюється в холодну воду, то потрібен деякий час, доки система терморегуляції змінить режим роботи на розігрівання. Отут і можливі деякі негаразди, місцеве переохолодження. Коли підходиш до ополонки й дуже не хочеться пірнати в холодну воду, це означає, що система терморегуляції працює в режимі розігрівання, – тож можна купатися. А в переохолодженому стані, звісно, йти в ополонку не слід. 3. Після того як вийшли з води, не треба розтиратися рушником. Річ у тому, що після холодного купання кровоносні судини шкіри стискаються, кровообіг уповільнюється – організм надійно ізолює внутрішні органи, захищаючи їх від переохолодження. У разі ж розтирання рушником відбувається відновлення кровообігу в шкірі, унаслідок чого холодна кров надходить до внутрішніх органів, що може спричинити переохолодження. А ось якщо швидко одягнутися й почати розігріватися рухом, організм сам регулює інтенсивність кровообігу в усіх органах тіла й робить це досконало, не допускаючи переохолодження. Не треба штучно втручатися в цей процес. Наведені правила не є моїм винаходом, вони логічно випливають з досвіду й практики водолікування й фізіатрики, які ґрунтуються на глибокому розумінні особливостей діяльності людського організму. Для підтвердження важливості дотримання наведених правил наведу два приклади. Один мій знайомий в дитинстві, бігаючи на ковзанах по замерзлому водоймищу неподалік свого будинку, до пояса провалився під кригу. Швидко дістався додому, скинув мокрий одяг та поліз грітися на теплу піч. Результат був трагічний – туберкульоз колінного суглоба. Другий приклад. У сільській лікарні, де працювали мої друзі, санітарка похилого віку страждала від радикуліту, майже щоранку її підліковували: робили масажі й т.ін., аби привести до норми. Та якось вона перестала звертатися по допомогу. Колеги поцікавилися в неї, в чому річ. Виявилося, що кілька днів тому вона до пояса провалилася під кригу, коли полоскала в річці білизну. Перед тим як вибратися з води, зібрала розкидану білизну, а потім пішла промокла з важким кошиком додому, а це було неблизько. Удома швидко переодягнулася – й на роботу в лікарню, щоб не спізнитися. Результат був несподіваний – радикуліт відступив. Це сталося завдяки тому, що жінка добре розігрілася рухом після різкого охолодження.

ЗАГАРТУВАННЯ МАЄ БУТИ ПРАВИЛЬНИМ

Мій син в дитинстві неодноразово застуджувався. Я почав шукати засоби, як його загартувати. Прочитав багато книжок з цього приводу – усі вони рекомендували загартування починати з осені обтиранням водою температури 38 градусів, кожного дня знижуючи її на 1 градус. Ось я й почав щодня обтирати сина, дотримуючись цих рекомендацій. Та більш як на 3 дні сина не вистачало - він застуджувався. Я ніяк не міг зрозуміти, чому так трапляється, адже все робив начебто правильно. Тільки згодом, коли ознайомився з водолікуванням, зрозумів, у чому тут річ. Виявляється, коли я обтирав дитину теплою водою, організм не сприймав це як охолодження і не вмикав систему терморегуляції, тож наставало переохолодження. І, як наслідок, – застуда. Аби не застудити дитину під час загартування, треба обтирання робити прохолодною водою - кімнатної температури або трохи холоднішою. Швидке прохолодне обтирання - й система терморегуляції отримує потужний сигнал, це її мобілізує, прискорюється кровообіг і починається активне зігрівання. Дитину треба швидко одягнути й активними фізичними вправами добре розігріти. Таке загартування дає швидкі позитивні результати. Успіхам у загартуванні можуть заважати деякі хронічні хвороби. У мого сина був хронічний тонзиліт - збільшені мигдалики в горлі. А я ще юнаком переніс важку ангіну й теж мав проблеми з горлом, тому поставив собі завдання вилікувати спочатку своє горло, а тоді сину.

ЯК Я ЗЦІЛИВ ХВОРЕ ГОРЛО

Якось я почув по радіо, що в жителів Африки, які мешкають на березі океану, ніколи не болить горло, тому що вони полощуть його океанською водою. Тому я вирішив спробувати цей спосіб. Спершу полоскав горло водою з морською сіллю, а тоді перейшов на звичайну кам’яну – ефект такий самий. Солі треба додавати на склянку води стільки, щоб вона вже не розчинялася, - така собі крута ропа. З допомогою цього засобу я швидко досяг позитивного результату, а тоді взявся за сина – і наші недуги було подолано. З того часу у ванній у мене на почесному місці стоїть літрова банка з ропою. На ніч та вранці обов’язково полощу горло та рот ропою. А ще полощу й зубну щітку після чищення зубів – ропа і її дезінфікує. З власного досвіду зробив висновок, що причиною пародонтозу ясен є забрудненість зубної щітки.

Записала Алла ГРІШИЛО.