ПРО ЩО РОЗПОВІСТЬ АНАЛІЗ КРОВІ

Поділитися:
ПРО ЩО РОЗПОВІСТЬ АНАЛІЗ КРОВІ

До редакції нашої газети надійшов лист: «Я сам передплачую «Здоров’я і довголіття». Але хочу, щоб газету отримувало якомога більше людей. Тому пропоную започаткувати рубрику «Фізіологічний портрет людини», де розповідати про різні найбільш поширені фізіологічні дані: аналіз крові, сечі, гормонів щитівки, вміст шлункового соку, артеріальний тиск та інше. З повагою Кравченко Петро Семенович». Із радістю відгукуємося на таку пропозицію. Сподіваємося, що розмови з фахівцями щодо запропонованих тем справді будуть корисними кожному, зроблять нашу газету ще цікавішою та ґрунтовнішою, і коло друзів-читачів побільшає. Перша публікація — про дослідження крові, один із найбільш поширених лабораторних аналізів. Допоможе дізнатися про основні показники крові та їх значення і правильно підготуватися до дослідження крові завідувачка клініко-діагностичної лабораторії поліклініки № 3 Подільського району, лікар-лаборант вищої категорії Інна МАРУШЕВСЬКА.

КРОВ І МИ

Щодня безупинно нашим організмом циркулює кров, виконуючи чимало життєво важливих функцій. До її складу входять клітини крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) та плазма, яка складається з білків, ферментів, гормонів, вітамінів та інших речовин. Більша частина клітин крові утворюється в кістковому мозку — губчастій тканині, що міститься всередині кісток. Кров переносить кисень та поживні речовини до всіх клітин організму, знищує мікроби, виводить продукти розпаду з клітин через нирки, які кожні 5 хвилин очищують її повністю, допомагає підтримувати постійний температурний режим. Отже, не дивно, що саме кров може дати цінну розгорнуту інформацію про здоров’я людини. Кров досліджують у клініко-діагностичних лабораторіях. Побачити, як «працюють» органи та системи нашого організму, можна, оцінивши стан основних показників крові: еритроцитів, ретикулоцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів, ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів). Розглянемо кожен із цих показників окремо.

ЕРИТРОЦИТИ

Еритроцити — червоні кров’яні тільця, які містять гемоглобін. Їх основна функція — постачання кисню від легень до тканин тіла та видалення з них вуглекислоти. Норма для чоловіків (4,0—5,0)х1012/л, для жінок (3,9—4,7)х1012/л. Збільшення кількості еритроцитів може бути пов’язане з інтенсивною м’язовою роботою, емоційним збудженням, втратою рідини за підвищеного потовиділення, зниження — через надмірне пиття та після приймання їжі. Ці коливання короткочасні і зумовлені перерозподілом еритроцитів в організмі. Показники об’єму еритроцитів, що циркулюють у крові, мають велике діагностичне значення за різних втрат крові та порушень кровообігу. Значне збільшення кількості еритроцитів може відбуватися в разі захворювань системи крові (первинний еритроцитоз) або може бути симптомом, пов’язаним із кисневим голодуванням тканин: у разі тривалого перебування на висоті, легеневих захворювань, куріння, вад серця (вторинний еритроцитоз). Значне зменшення кількості еритроцитів — головна ознака анемії (малокрів’я), що пов’язана зі значними втратами крові, хронічними захворюваннями.

РЕТИКУЛОЦИТИ

Ретикулоцити — це молоді форми еритроцитів, які в невеликій кількості містяться в периферійній крові. Їх вміст розповість про те, наскільки добре функціонує кістковий мозок. Норма для жінок і для чоловіків 0,2—1%. Зменшення їх кількості вказує на зниження інтенсивності кровотворення. Збільшення — на посилення їх активності. Хорошим симптомом для людей з анемією є підвищення рівня ретикулоцитів.

ГЕМОГЛОБІН

Гемоглобін — дихальний пігмент (речовина, яка надає забарвлення тканинам) еритроцитів. Він легко сполучається з киснем і розносить його по всьому організму (це його головна функція). Коли гемоглобін насичується киснем у легенях, він має яскраво-червоний колір, коли віддає кисень у тканини — набуває темного синювато-червоного відтінку (ось чому вени здаються голубими). Норма для чоловіків 130,0—160,0 г/л, для жінок 120,0—140,0 г/л. Підвищення кількості гемоглобіну спостерігається в мешканців високогір’я, у льотчиків після висотних польотів, спортсменів-альпіністів, після надмірного фізичного навантаження. Спричинювати підвищення концентрації гемоглобіну можуть захворювання, пов’язані зі збільшенням кількості еритроцитів (поліцитемія, спадкові або вторинні еритроцитози). Зменшення вмісту гемоглобіну спостерігається у разі різних форм анемії: залізодефіцитної (пов’язана із нестачею заліза), гемолітичної (коли кістковий мозок виробляє достатню кількість еритроцитів, але вони живуть недовго і швидко руйнуються), гіпопластичної (пов’язана із первинним ураженням кісткового мозку та порушенням процесу кровотворення), які можуть бути спричинені вагітністю, хронічними або злоякісними захворюваннями, значною втратою крові.

ЛЕЙКОЦИТИ

Лейкоцити — білі кров’яні клітини, які захищають організм від інфекцій та інших небезпечних впливів, у тому числі забезпечують імунітет організму. Лейкоцити різняться один від одного як за формою та структурою, так і за функціями. Деякі їх види розпізнають чужорідні мікроби, інші — виробляють проти них антитіла (речовини, згубні для мікробів), ще одні — знищують їх (у цій боротьбі гинуть не тільки мікроби, а й самі клітини-захисники). Норма для чоловіків і жінок (4,0—9,0)х109/л. У здорових людей вміст лейкоцитів може збільшуватися після приймання їжі, фізичних навантажень, емоційного збудження, до кінця дня, під дією холоду, сонця, лікарських препаратів, деяких діагностичних процедур, у другій половині вагітності, під час пологів та в передменструальний період. Значне збільшення лейкоцитів називається лейкоцитозом і спостерігається в разі запальних процесів (абсцеси, апендицит, плеврити, поліартрити), різних інфекційних захворювань (бешиха, пневмонія, сепсис, паротит), інтоксикацій, опіків, значних втрат крові, злоякісних пухлин, захворювань системи крові (лейкози, лімфогранулематоз, поліцитемія), травм. Значне зниження лейкоцитів називається лейкопенія і супроводжує такі інфекційні захворювання, як черевний тиф, грип, вірусний гепатит, кір, малярія, краснуха. Також спостерігається за захворювань системи крові (анемія, деякі форми лейкозів), цирозу печінки, деяких уражень селезінки, дії радіації, впливу низки хімічних речовин та лікарських препаратів (сульфаніламіди, левоміцетин, амідопірин, антиспастичні засоби, аналгетики тощо).

ТРОМБОЦИТИ

Тромбоцити — найменші за розміром клітини крові, їх ще називають кров’яними пластинами. Саме вони першими вступають у процес зупинення кровотечі, у разі порізів та ран закупорюють їх і сприяють згортанню крові. Норма для чоловіків та жінок (180,0—320,0)х109/л. Кількість тромбоцитів знижується фізіологічно під час менструацій та вагітності, збільшується після фізичних навантажень, може коливатися залежно від пори року та протягом дня. Значне збільшення тромбоцитів у крові (тромбоцитоз) свідчить про наявність злоякісних пухлин, запальних процесів (гострий ревматизм, туберкульоз, виразковий коліт), є наслідком гемолітичної анемії, значної крововтрати, лікування кортикостероїдами, видалення селезінки. Значне зменшення тромбоцитів (тромбоцитопенія) спостерігається за тяжкої залізодефіцитної анемії, злоякісних пухлин з метастазами в кістковий мозок, певних бактеріальних та вірусних інфекцій, захворювань печінки, щитоподібної залози, деяких форм лейкозів, застосування лікарських препаратів (вінбластин, левоміцетин, сульфаніламіди та інші).

ШОЕ

ШОЕ — це швидкість осідання еритроцитів, яка залежить від змін у складі білкових функцій крові, відношень між холестерином та лецитином (жироподібна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах), від кількості еритроцитів у крові і допомагає чіткіше встановити діагноз та стежити за перебігом захворювання.Норма   для  чоловіків  1—10  мм/год,   для   жінок   2—15 мм/год. Фізіологічно ШОЕ прискорена у вагітних, під час менструацій, у післяпологовий період. Значне прискорення ШОЕ спостерігається за анемій, хронічного нефриту, деяких захворювань системи крові, злоякісних пухлин, інфаркту міокарда тощо. Уповільнення ШОЕ супроводжує значну недостатність кровообігу, хронічний гепатит, приймання саліцилатів та хлористого кальцію.

ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВИЛЬНО

Часто люди скаржаться на те, що результати аналізів, отриманих у кількох лабораторіях, різняться і не відповідають дійсності, їх показники значно вищі або нижчі норми. Щоб бути впевненими у достовірності досліджень, слід до них правильно підготуватися. Це надзвичайно важливо, адже навіть пробіжка напередодні дослідження, або зайвий шматочок сала, чи горнятко кави можуть змінити показники і ви самі введете себе в оману. Тому закликаю всіх: будьте відповідальними і послідовними.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПАЦІЄНТА

За день до проведення клінічного аналізу крові: — уникайте надмірних фізичних навантажень (фізичні вправи активують зсідання крові, збільшують кількість нерозчинного білка крові, активність тромбоцитів, підвищують кількість лейкоцитів, вміст вільних жирних кислот);— уникайте емоційного збудження, стресів (стресові реакції зумовлюють тимчасовий лейкоцитоз, підвищують вміст жирних кислот, холестерину, інсуліну, глюкози); — обходьтеся, по можливості, без ліків. Якщо ви не можете від них відмовитися, обов’язково повідомте про це лабораторію та лікаря, який вас лікує; — не проводьте за 3—5 днів до здавання аналізів крові діагностичних досліджень (вони можуть підвищити продукування наднирковими залозами адреналіну через хвилювання, страх перед дослідженням та його результатами і вихід його у загальну циркуляцію крові, збільшити кількість лейкоцитів, тромбоцитів, посилити згортання крові, активність ферментів); — не вживайте алкогольних напоїв (вони спричиняють гострі порушення в організмі: знижують рівень глюкози в сироватці крові, активують печінкові ферменти, збільшують діаметр еритроцитів); — не куріть (куріння збільшує вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, їх середній діаметр та об’єм, підвищує активність термостабільного ізоферменту лужної фосфатази, який вважають показником наявності пухлин);— не пийте кави та міцного чаю (кофеїн збільшує кількість лейкоцитів, вміст жирних кислот, глюкози в крові);— не вживайте жирної, смаженої, гострої їжі, надмірної кількості м’яса (вона може зумовити помутніння сироватки, тобто плазми, крові, підвищити вміст аміаку, сечовини, білків у крові); — не приймайте  їжі після 18-ї години (тоді в організму буде час нормалізувати свій стан); — лягайте спати близько 22—23-ї години, щоб ви могли відпочити; — здавайте кров через годину після пробудження (в цей час показники крові найбільш достовірні, адже пізніше, особливо в другій половині дня, вони фізіологічно змінюються, розвивається лейкоцитоз, підвищується вміст заліза, а вміст багатьох гормонів знижується).

Записала Людмила БЕЗВЕРХНЯ.

передплата