Леонід Січкін,
біосугестолог, артист.
Людина використовує лише 10% своїх можливостей
У 1970 році один мій знайомий музикант придбав японський електроорган. На ті часи це було «диво». Інструкції до органа не було, й тому можливості органа доводилося виявляти методом «тику». Він міг грати в різних тональностях, імітувати інші інструменти тощо.
Минуло багато часу й, уже перебуваючи на пенсії, мій знайомий дізнався, що свого часу, граючи на цьому органі, він використовував не більше 10% можливостей цього інструменту. Те саме можна сказати й про людину, яка використовує не більше 10% (а часто й менше) можливостей свого мозку й тіла для досягнення здоров'я, успіху, щастя.
Ось кілька доказів цього. Чотирирічна дівчинка пише, читає й розмовляє сімома мовами. Кирило Максимов у 9 років тричі присів із вагою 205 кг. Присідав би й більше, але судді Книги рекордів не дали йому зробити цього. Бо були в стані напівпритомності від побаченого. Той самий хлопчик рік по тому встановив рекорд у віджиманні від підлоги: 3630 разів за годину.
А Джумбер Лежава після операції, під час якої вирізали 4,5 м кишок (гангрена), почав віджиматися й у 55 років віджався 5011 разів за годину. Вілма Рудольф, яка перехворіла в ранньому дитинстві на поліомієліт, до 10 років не могла ходити, а на олімпіаді в Римі стала триразовою чемпіонкою: з бігу на 100 м, 200 м і в естафеті.
Таких прикладів тисячі. Про всі не розкажеш. Але хочеться згадати ще про одне. У Нью-Йорку перед будівлею ООН ось уже 60 років стоїть скульптура Вучетича «Перекуймо мечі на орала». Сам скульптор розповідав, що він довго шукав модель, переглянув тисячі спортсменів, але тільки-но побачив киянина Бориса Гуревича — полегшено зітхнув і вигукнув: «Знайшов!»
Борис Гуревич народився 1937 року з «букетом» хвороб, серед яких вроджений порок серця, рахітизм. Заледве до школи пішов лише в 9 років. Коли хлопчикові було 15, він дізнався, що його тезка, спортсмен із Москви, Борис Гуревич, став чемпіоном світу з боротьби. Хворий хлопчик, звільнений від уроків фізкультури, пішов на стадіон, щоб побачити цей вид спорту, який приніс популярність його тезці. І почав ходити туди регулярно, щоб подивитися через вікно в зал, де займалися спортсмени.
Один із тренерів звернув на нього увагу й, помітивши безпросвітну тугу в очах підлітка, запросив його до залу. Чи міг хто-небудь припустити в той момент, що до залу ввійшов не кволий хлопець із хворим серцем, а майбутній олімпійський чемпіон, дворазовий чемпіон світу та Європи, шестиразовий чемпіон СРСР!
Знання - віра - мотивація - звичка
Я вам розповів про феномени? Ні. Я вам розповів про можливості людини.
Чому ж, володіючи такими можливостями, людство не використовує їх? У мене, як і в будь-якого фахівця, є своя концепція в цьому питанні. Особистий досвід дає підстави мені стверджувати, що багато-які біди людини криються в браку мотивації. А мотивації нема внаслідок браку абсолютної віри. А віра неможлива без абсолютного знання, якого в багатьох нема з різних причин. Поясню на прикладі.
Після однієї з моїх публікацій до мене звернулася жінка й благала відвідати її маму, яка перенесла інсульт. Прийшов. І побачив, що кімната хворої завалена літературою про здоровий спосіб життя. Питаю: «Чого ж раніше ви не займалися собою?» Відповідає: «Якби я тоді знала, що буде так погано, я б займалася собою по п'ять годин на день».
Тобто, після інсульту в жінки з'явилося «абсолютне знання», яке ґрунтується на особистому чуттєвому досвіді, що хворіти — дуже погано. І відразу з'явилася мотивація: «Не хочу страждати».
Отже, є знання, як погано бути хворим і старим, і є знання, як стати абсолютно здоровим: збалансоване харчування, певна кількість фізичного навантаження та відсутність негативних думок — інших способів у природі не існує. Але люди не використовують цих інструментів досягнення здоров’я й довголіття. Чому? Нема сили волі? Лінощі не дають?
Відповідь неправильна. Немає таких термінів у психології. А є — звичка. Відомий учений І.П. Павлов сказав: «Людина — це набір стереотипів, що динамічно змінюються, вони ж таки — умовні рефлекси, вони ж — звички».
Тож розберімося, що ж таке звички? Багато роботодавців, добираючи персонал, висувають вимогу: «без шкідливих звичок», маючи на увазі алкоголь, наркотики, куріння. Мало хто розуміє, що переїдання, малорухливий спосіб життя, песимізм тощо — це теж шкідливі звички. І їх можна позбутися. Причому, зауважте: позбуваючись шкідливих звичок, ми автоматично набуваємо корисних.
Метод відродження самого себе
«Ключ до здоров’я й довголіття» — так я називаю аутогенне тренування (АТ); «Авто» перекладається — сам, «генос» — той, що себе народжує. Тобто, це метод відродження самого себе. Чи маю я підстави так стверджувати? Судіть самі. «Я наїдав» свою масу тіпа до 120 кілограмів (за зросту 1 м 75 см), а потім без особливих проблем скинув 30.
Двічі ламав ногу, якось у ДТП порвав литковий м’яз — і ані разу не звертався до лікаря, ані дня не лежав у лікарні: загоїлося без гіпсу та швів. Задля експерименту я закурив, рік потому дійшло до 2 пачок на день. Кинув курити — за 8 днів автогенного тренування. Те саме було з алкоголем: розпрощався зі спиртним — швидко й безболісно.
У вересні минулого року мені видалили вроджену пахову грижу — заважала тренуванням. Через місяць шрам зник без сліду.
І все це — завдяки автогенному тренуванню, яким я займаюся щодня.
Думка — це «чарівна паличка»
Такі «чудеса» може творити кожен зі своїм здоров’ям, тілом, життям. У кожного є «чарівна паличка» — думка. Саме її ми задіюємо під час АТ. Багаторазове повторення думок-формул мети допомагає осягти дивовижні результати в багатьох важливих сферах життя.
Наприклад, людина хоче кинути курити, але в неї не виходить. Що робити? Повторювати думку: «я байдужий до куріння». Скільки? Багато разів. Що більше, то краще. Як мінімум — бодай вранці, щойно прокинувшись, і ввечері перед сном по кілька хвилин. Це неодмінно спрацює: за якийсь час (у кого — за 3 дні, у кого — за тиждень, у кого — за місяць) людина відчує, що більше не має тяги до сигарет. Я це відчув на собі.
Часом на заняттях у моїй «школі здоров'я» доводиться чути від когось: «А я не буду займатися автогенним тренуванням. У мене нема сили волі». Я відповідаю: «Гаразд. А ви можете повторити за мною: «Я молодий (а), гарний (а), здоровий (а)»? Слухач повторює за мною ці слова. «Ну, ось ви й провели автогенне тренування. Але зараз ви сказали цю фразу один раз, через деякий час повторіть її 10 разів, а згодом — 15 разів. Настане час, коли ви в цьому відчуватимете потребу, так само, як дехто відчуває потребу в каві чи інших збадьорювальних, оздоровчих засобах».
Нотатки з власного 40-річного досвіду
Особисто я застосовую метод автогенного тренування близько 40 років і розв’язую за його допомогою різні проблеми. Приміром, якось помітив, що став гірше бачити. Відразу сформував думку-мету, яку почав щодня по багато разів повторювати: «Я бачу чітко, яскраво, різко». І через певний час зір відновився.
Коли в мене виникає стресова ситуація, погане самопочуття чи інша проблема, я відразу намагаюся усамітнитися в якомусь місці: вдома, в машині чи на лавочці в сквері, й починаю повторювати фразу: «Я молодий, красивий, здоровий, веселий, життєрадісний, сповнений віри, енергії, оптимізму. Мине 100 років, 200 років, і я буду такий самий. Я — вічний двигун».
Як результат, у свої 80 років я зовсім не хворію на застудні, вірусні чи будь-які інші захворювання, фізіологічні показники мого організму відповідають нормам здорової людини, двічі на тиждень я займаюся важкою атлетикою, веду активний спосіб життя, зокрема, виступаю з концертами, проводжу «Школу здоров’я».
Це попри те, що у 16 років лікарі поставили мені діагноз, за їхніми словами, не сумісний з життям (одна з форм туберкульозу), крім того, мав різні досить серйозні травми тощо.
Людина – це набір стереотипів. До чого ми звикли, те й формує наше життя. А одні стереотипи (які нам заважають) можна замінити іншими (які допомагають). Приміром, ми знаємо, що брак руху є причиною поганого кровообігу, підвищення артеріального тиску, хвороб серця, суглобів тощо, але не можемо себе примусити бігати чи ходити. Формуємо собі думку-мету: «Ходжу багато і з задоволенням», яку повторюємо якомога частіше. А через деякий час помічаємо, що нам хочеться пройти кілька зупинок пішки, прогулятися ввечері парком, зробити піший похід на природу у вихідні. З часом це стає нашою звичкою, внаслідок чого поліпшується стан здоров’я, психологічний стан, а слідом зникають і деякі життєві проблеми.
Або люди роками страждають від зайвої маси тіла, це псує їм настрій, стає причиною виникнення різних хвороб і комплексів. Однак цю ситуацію легко змінити за допомогою автогенного тренування: «Я байдужий до їжі жирної, солодкої, борошняної. Їм мало й ситно. Після 6-ї вечора апетит зникає».
Звісно, відразу звичка багато їсти не полишить. Людина продовжуватиме їсти надмірно, порушувати режим правильного харчування. Але через деякий час повторювання думок-формул мети вона помітить, що насичується значно меншою кількістю продуктів і ввечері в неї більше не виникає почуття голоду. А з часом стрункішає фігура, зникає дискомфорт в органах травлення, поліпшуються фізіологічні показники організму.
Незважаючи на простоту й ефективність методу, не всі відважуються зробити автогенне тренування постійною складовою свого життя, ключем у розв’язанні різних проблем. Бракує віри. У цьому разі потрібна допомога досвідченого фахівця. Перевірено практикою: за десять занять у «Школі здоров’я», де я вчу людей займатися автогенним тренуванням, позитивні зрушення відчувають усі: хто вже після першого дня, хто — після третього, а хто — аж десятого.
Згадую такий випадок. В одній із груп Школи слухачі, як і завжди, ділилися своїми позитивними досягненнями. А одна з жінок, яка страждала від зайвої маси тіла, щоразу розчаровано повторювала: «Їм і хочу». І ось настав останній, десятий, день наших занять, які проходили ввечері. Вривається «непіддатлива» слухачка й у захваті кричить: «Я не хочу їсти. Сьогодні я цілий день нічого не їла».
Цінність таких занять у тому, що завдяки досягненню позитивного результату під керівництвом фахівця у людини з’являється віра в метод. І вона успішно застосовує його самостійно вдома за різних потреб, для розв’язання різних проблем зі здоров’ям та інших. Кращих ліків, ніж автогенне тренування, я не знаю.
22 і 25 травня 2017 року в концертному залі «Київпроекту» відбудеться психологічне шоу Леоніда Січкіна: «Твої можливості, людино!», на якому буде продемонстровано безмежні можливості людського мозку й тіла. До дійства залучатимуться глядачі, щоб на собі переконатися в унікальних властивостях власного організму. Після шоу відбудеться запис у «Школу здоров’я».
1 червня 2017 року відбудеться концерт Леоніда Січкіна «І сміх, і сльози, і любов…», під час якого глядачі відчують цілющий вплив мистецтва, отримають оздоровчий сеанс сміхотерапії.
Психологічне шоу «Твої можливості, людино!» та концерт «І сміх, і сльози, і любов…» відбудуться в концертному залі «Київпроекту» за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16/22.
Квитки можна придбати заздалегідь у концертних касах міста, на сайті karabas.com, а також безпосередньо перед
