ПРИТЧА "ДЕРЕВО ВИКОНАННЯ БАЖАНЬ"

Поділитися:
ПРИТЧА

Одного разу втомлений подорожній шукав місце для відпочинку. Він побачив розлоге дерево, що вабило тінистою кроною, й вирішив відпочити в її тіні. А оскільки день був спекотний, у подорожнього, звісно ж, виникло бажання втамувати спрагу. І щойно це бажання виникло в його уяві, перед ним бозна-звідки з’явилася висока склянка, наповнена холодним свіжим фруктовим соком. Він з радістю взяв склянку і відпив із неї.
Потім подорожній подумав: от було б добре, якби тут з’явилася моя м’яка постіль. І тут же під ним з’явилося ліжко. «Чудово! — подумав подорожній. — Але було б ще ліпше, якби тут була моя дружина й відчула зі мною ці радощі». Одразу ж перед ним постала дружина.
Але, побачивши дружину, він злякався: а раптом дружина несправжня? А якщо  це демон прийняв її вигляд? І щойно ця думка виникла в його голові, дружина перетворилася в демона. Подорожній затремтів від страху: «Цей демон може мене проковтнути». І, звісно ж, його думка одразу ж стала дійсністю, демон накинувся на нього й проковтнув.
Дерево, яке виконує наші бажання, — це і є саме життя. Рано чи пізно наші бажання й думки матеріалізуються. Здійснення бажаного не приносить задоволення, а тільки породжує нові бажання. Так наші бажання й створюють існуючу навколо нас реальність. Переконання й емоції, особливо страх і відчуття провини, також перетворюють наші потужні духовні енергії в зовнішню реальність. Таким чином, хоч що б ми побажали, віра чи страх  кінець кінцем проявляються в наших життях. Зрештою нас пожирає матеріальний світ.
Наші бажання, вірування й страхи посилають наші думки в певних напрямках і згодом формують нашу особисту реальність. Якщо ми бажаємо створити здоровішу, щасливішу й гармонійнішу реальність, ми мусимо вирішити, чого ж ми хочемо насправді, — і не дозволяти випадковим бажанням скеровувати нас у помилкових напрямках.

Слід культивувати в собі щасливі, здорові, позитивні думки, щоб саме їх реалізувало дерево виконання бажань нашого життя...
То що ж ви хочете насправді?