ПРИТЧА «ВКРАДЕНИЙ ГАМАНЕЦЬ»

Поділитися:
ПРИТЧА  «ВКРАДЕНИЙ ГАМАНЕЦЬ»

Один селянин помітив зникнення свого гаманця з грошима. Обшукавши весь будинок, він гаманця не знайшов і дійшов висновку, що його вкрали. Перебираючи в пам'яті всіх, хто приходив до нього в будинок останнім часом, селянин вирішив, що знає злодія — це був сусідський син. Хлопчик заходив до нього як раз напередодні зникнення гаманця, і ніхто інший не міг би вчинити крадіжку.
Зустрівши хлопчика наступного разу, селянин помітив у його поведінці багато підтверджень своїм підозрам. Сусідський син явно ніяковів, ховав очі і взагалі мав вигляд кота, який нашкодив; словом, кожен жест, кожен рух видавали в ньому злодія. Але у селянина не було жодних прямих доказів, і він не знав, що робити. Кожен раз, коли він зустрічався з хлопчиком, той мав усе винуватіший вигляд, а селянин злилися все більше.
Нарешті він так розгнівався, що вирішив піти до батька злодюжки і пред'явити йому формальне звинувачення.
І тут дружина покликала його:
— Подивися, що я знайшла за ліжком, — сказала вона й подала йому зниклий гаманець із грошима.
Наступного дня селянин знову подивився на сина свого сусіда: ні жестом, ні рухом не походив він на злодія.

P.S.: Людина бачить у навколишніх те, що хоче бачити. Весь світ навколо нас — це дзеркало. Від того, як ми його сприймаємо, залежатиме те, як він сприймає нас. Будьте добрішими, і світ буде добрішим до вас.