Про тонкий кишечник говорять мало порівняно з іншими органами, а дарма... Причиною є важкодоступність цього органа для обстеження. Тонкий кишечник — надзвичайно важлива система, що відповідає за роботу всього організму, й дуже часто саме в ньому криється причина багатьох проблем зі здоров’ям. Хоча для того, щоб налагодити ефективну роботу тонкого кишечнику, не потрібно багато зусиль.
Що ж треба зробити, щоб оздоровити кишечник і уникнути багатьох проблем зі здоров’ям? Читайте — це дуже важливо знати всім!
Тонкий кишечник — один із найбільш таємничих органів. Чому? Бо його дуже складно обстежити. У медицини вкрай мало інструментів для обстеження тонкого кишечнику. Практично це можна частково зробити лише за допомогою радіозонда, який, проходячи через кишечник, фотографує, що навколо відбувається.
Що ж до популярної гастроскопії (обстеження за допомогою зонда), то вона може досліджувати лише стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку, а 8 м тонкого кишечнику залишаються поза кадром.
Колоноскопія ж (дослідження через пряму кишку) охоплює лише одну п’яту товстого кишечнику.
Тому найбільше інформації про стан тонкого кишечнику отримують за допомогою природних «приладів» — очей, пальців, вух, звертаючи увагу на такі показники, як здуття живота, бурчання, больові відчуття, а також випорожнення. Зокрема, пронос (рідкі випорожнення) свідчить про проблеми в цьому органі, який «не впорався» з травленням їжі та всмоктуванням.
Останнім часом науковці завели мову про те, що тонкий кишечник не тільки належить до системи травлення, а й є активним органом ендокринної системи. Під час медичних досліджень було доведено, що багато залоз внутрішньої секреції запускаються саме з тонкого кишечнику, в цьому його можна порівняти з диригентом оркестру.
У ньому містяться певні рецепторні ділянки, через подразнення яких відбувається вплив на ендокринну систему. Тому від стану цього органа залежать і надзвичайно важливі гормональні процеси організму.
Безпосередній вплив тонкий кишечник чинить і на серце, бо розміщений дуже близько до цього органа.
Але й більш віддалені внутрішні системи також «пожинають» наслідки процесів, що відбуваються в тонкій кишці. Бо в ній всмоктується переважна більшість речовин, які надійшли з їжею. Якщо вони корисні й потрібні, то всім від цього добре, позаяк отримали якісну поживу.
Якщо ж людина харчується напівфабрикатами, продуктами, що містять хімічні домішки: стабілізатори, ароматизатори, барвники, консерванти, стимулятори тощо, то через тонкий кишечник вони надходитимуть до всіх інших органів. Наукові дослідження свідчать, що людина, яка часто вживає згадані продукти, протягом року з’їдає до 3 кілограмів «хімії». А позаяк тонкий кишечник є дуже активним, можна передбачити, що ці 3 кілограми сміття потрапляють у кров.
Тримати тонкий кишечник у порядку допоможе такий простий і легкодоступний засіб, як клітковина. Крім того, потрібно пам’ятати, що рослинна клітковина — це обмінний сорбент, тому вона не лише очистить тонкий кишечник, а ще й віддасть вітаміни та мікроелементи, які він всмокче, «поділившись» з усіма іншими органами.
Клітковина виконує ще одну дуже важливу функцію. Проходячи тонким кишечником, вона лагідно подразнює всі його ділянки, тонізуючи в такий спосіб гормональну систему організму. Інші складові їжі не чинять такого впливу на тонку кишку, бо перетравлюються у верхніх відділах тонкого кишечнику й до низу доходять у вигляді каші, яка вже не може механічно подразнювати його стінки (на відміну від клітковини, що в майже незмінному вигляді проходить через увесь кишечник).
Тонкий кишечник — це своєрідний термостат, а отже, в ньому створено ідеальні умови для розмноження бактерій. Тому варто одній - двом новим, не знайомим вашій імунній системі, бактеріям потрапити через рот, і в тонкому кишечнику вони почнуть розвиватися «за повною програмою», а через систему всмоктування їхні токсини підуть гуляти всім організмом.
Спеції та прянощі допоможуть підняти захисний бар’єр тонкого кишечнику, а отже, запобіжать виникненню патологічних процесів. Добре підійдуть «щільні» прянощі: часник, цибуля, корінь імбиру, кора кориці, плоди кропу, коріандру, хрін, петрушка, селера, пастернак тощо.
Із метою підняття захисного бар’єра можна застосовувати й метод академіка Болотова: після кожного приймання їжі посмоктати дрібку солі, поклавши її на язик.
Ще одна важлива умова запобігання гнильним патологічним процесам у тонкому кишечнику — це наявність апетиту. Лише за цієї умови в шлунку відбудеться виділення потрібної кількості соку для подальшого травлення в кишечнику. Розсіл, як і спеції, також сприяє появі апетиту. Для цього можна використовувати розсіл із квашеної капусти чи підсолений свіжий овочевий сік: свіжу капусту дрібно нашаткувати, посолити, пом’яти рукою, щоб виділився сік, і їсти для пробудження апетиту.
Потрібно звернути увагу на ще один важливий нюанс: вживання м’яса та інших білкових страв (риби, яєць), які більше за інші продукти спричияють процеси гниття в тонкому кишечнику. Щоб уникнути цього, білкові продукти потрібно вживати лише тоді, коли шлунок має достатню кількість соків для їх травлення, а відтак підготує для подальшої переробки в тонкій кишці.
Коли з’явився апетит, першою слід з’їсти м’ясну чи рибну страву, бо якщо перед цим закинути щось інше, скажімо, салат, він поглине частину соків, яких може не вистачити для травлення білків, а отже, вони почнуть гнити.
Але якщо апетиту нема, його спочатку слід викликати, наприклад, підсоленим салатом зі свіжої капусти, який запустить механізм виділення соляної кислоти, потрібної для травлення білків.
Ще одна порада: час від часу проводити протипаразитарну терапію. Бодай двічі на рік — восени й навесні. Тонкий кишечник — це найулюбленіше місце проживання гельмінтів, бо в ньому найбільше поживи. Для цього можна використати гарбузове насіння чи фітокомплекси. Наприклад, ефективним є такий засіб: приготувати суміш із подрібнених на порошок полину, пижма й гвоздики (пряність), взятих у рівних частинах. Цю суміш потрібно вживати перед кожним прийманням їжі чи на початку їди по 1/4 — 1/3 кавової ложечки, курсами по 5 днів з інтервалами 3-5 днів, загалом 3-4 курси.
Суміш дуже гірка. Той, хто не може її через це проковтнути, може зробити «капсули»: розім’яти м’якуш хліба (сформувати кілька маленьких коржиків), насипати порошок суміші в центр кожного коржика, зліпити кілька кульок, проковтнути їх, перш ніж почати їсти.
Пом’якшити гіркоту суміші можна, додавши до трьох названих рослин ще й корицю та порошок імбиру (продають як приправу), вони також мають антипаразитарні властивості, крім того, сприяють поліпшенню мікрофлори кишечнику.
За допомогою цього засобу можна позбутися круглих та стрічкових глистів і навіть лямблій, з якими боротися досить важко. Тим часом потрібно пам’ятати, що гельмінти є причиною величезного списку захворювань практично всіх органів та систем. Тому що вони дуже токсикують організм відходами своєї життєдіяльності, пригнічують нормальну мікрофлору, внаслідок чого активізується патогенна. Крім того, вони забирають у людини білки, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи.
Здоров’я тонкої кишки залежить і від стану хребта, зокрема, зони її проекції — попереку та нижньої частини грудного відділу. Якщо там унаслідок защемлень порушена іннервація, то імпульси з тонкого кишечнику можуть не доходити до ендокринних залоз, зокрема, підшлункової залози, простати в чоловіків, яєчників у жінок, через що ці органи страждатимуть.
У разі появи неприємних відчуттів у тонкому кишечнику (біль, здуття) їх можна полегшити за допомогою дії тепла на ділянку цього органа, завдяки чому поліпшиться місцевий кровообіг, активізується імунна система. Із цією метою на ділянку пупа кладуть грілку, а маленьким дітям — шмат вати, який закріплюють бинтом чи шаликом.
Борис Скачко, лікар, фітотерапевт.
