«Щит благополуччя»
Щитоподібна залоза розміщується в передньому відділі шиї й нагадує за формою невеликий щит, який прилягає до щитоподібного хряща трахеї. Це винятково важливий ендокринний орган. Залоза складається з правої та лівої часток, сполучених перешийком. Це найбільший ендокринний орган, маса його в дорослої людини становить 30—60 г. Залоза виробляє йодовмісні гормони — тироксин і трийодтиронін. Вони надходять безпосередньо в кров, регулюючи обмін речовин, ріст і розвиток тканин.
Важливо відзначити, що функція щитоподібної залози перебуває в тісному взаємозв’язку з функцією інших ендокринних залоз, особливо гіпофіза та статевих залоз, а також із нервовою системою. Власне, порушення функції щитоподібної залози — це дискоординація роботи всього «ендокринного оркестру». Ось чому й лікування дієве, якщо воно багатоцільове.
Збільшення щитоподібної залози, нерідко з патологічним посиленням її функції, часто називають зобом. Так, відомі дифузний, токсичний, а також ендемічний зоб. Причинами таких захворювань може бути спадкова схильність, внутрішньоутробна патологія, запальні процеси в залозі, наслідки інфекційних захворювань чи психічних травм.
Особливе значення має нестача йоду в навколишньому середовищі, а оскільки такий дефіцит характерний для деяких регіонів, наприклад Полісся й Прикарпаття, подібні захворювання відносять до ендемічних (тобто які належать до певної місцевості).
Що ж таке гіпертиреоз? На тлі збільшення залози (чи без зовнішніх змін) у кров надходить надмірна кількість гормону тироксину. Ознаки гіпертиреозу — тремтіння рук, почастішання пульсу, швидка стомлюваність, дратівливість, схуднення. Гіпертиреоз може призвести до тиреотоксикозу, тобто вираженої форми гіпертиреозу, іменованого базедовою хворобою. Це важке захворювання з посиленим серцебиттям, м’язовою слабкістю. Одна з ознак базедової хвороби — витрішкуватість.
Не менш небезпечний і гіпотиреоз, тобто мікседема, — стійке зниження функції щитоподібної залози, що призводить до значного порушення обміну речовин унаслідок недостатнього продукування тиреотропних гормонів. Для гіпотиреозу, чи мікседеми, характерні слабкість, сонливість, ослаблення пам’яті, сухість шкіри, в дітей спостерігається затримка росту, аж до карликового.
Зазначу, що один із найсерйозніших наслідків гіпер- та гіпотиреозу — різні захворювання серця, в тому числі кардіоневрози. У цьому плані вегетосудинні дистонії — нерідко прихований наслідок порушення функції щитоподібної залози.
Однією з основних причин цього захворювання я все ж виділив би порушення в роботі травного тракту, особливо печінки. Практично це підтверджується тим, що в процесі моєї медичної практики абсолютна більшість хворих із патологією щитоподібної залози під час обстеження та діагностики скаржилася на біль у зоні печінки, шлунка, лівого підребер’я (ознаки панкреатиту), печію, хронічні закрепи. І досягав я позитивних результатів у процесі лікування захворювань щитоподібної залози тільки тоді, коли мені вдавалося виліковувати всі супутні з основним діагнозом патологічні стани.
Сила впливу — в комплексі засобів
Із цією метою я розробив лікувальний комплекс, який охоплює фітотерапію, гомеопатію, повноцінне харчування, щадний режим роботи й відпочинку, водолікування, тривале перебування на свіжому повітрі в спокійній обстановці. Фітотерапія та гомеопатія мають своєю метою нормалізувати функцію щитоподібної залози завдяки поліпшенню роботи печінки й усього травного тракту, детоксикації організму, підвищенню рівня імунного захисту.
Водолікування та фізичні вправи мають нормалізувати функціонування нервової системи, від якої залежить здоровий розум, рух усіх м’язів і кінцівок, ясність органів дотику й нюху, з чого й складається зрештою хороше самопочуття пацієнта із прямим та зворотним зв’язком у плані нормалізації функції щитоподібної залози.
Фітотерапія
— у разі підвищеної функції щитоподібної залози та її гіпертрофії
Узяти 20 добре подрібнених горіхів разом зі шкаралупою та ядрами (загальнозміцнювальний засіб), 5 г подрібненої кори в’яза (протизапальний), 20 г кореня солодки голої (антибіотичний), 1 ст. л. трави перстачу білого (протипухлинний), омели білої (протипухлинний), по 2 ст. л. насіння вівса (обволікальний), насіння льону (проносний). Увесь збір добре перемішати, 1 ст. л. суміші залити 1 л води, кип’ятити 3 хвилини. Починати пити по 1 ст. л. тричі на день за 1 годину до їди. Поступово дозу відвару довести до півсклянки. Відвар зберігати в холодильнику, пити підігрітим.
— у разі зниженої функції щитоподібної залози (гіпотиреоз)
Узяти по 5 ст. л. дроку красильного (заспокійливий), софори японської (зміцнює стінки судин), подрібненого кореня солодки голої (антибіотичний) і хвоща польового (сечогінний). Увесь збір добре змішати, 1 ст. л. збору залити на ніч 1 л води. Уранці кип’ятити 3 хвилини. Настояти 2 години. Починати пити по 1 ст. л. тричі на день за 45 хвилин до їди. Поступово дозу відвару довести до 0,5 склянки. У відвар додавати по 2 краплі спиртової настоянки кореня ревеню тангутського (очищувальний).
Водолікування
У невеликий бавовняний мішечок покласти 250 г цибулиння. Мішечок зав’язати, помістити в 5-літрову каструлю й залити доверху водою. Прокип’ятити протягом 30 хвилин. У приготовану ванну вилити цей відвар разом із мішечком. Температура води 39°С. Тривалість процедури — 20 хвилин.
Дієтичне харчування
У «прохолодну» дієту, показану для оздоровлення щитоподібної залози, рекомендую: баклажани, редьку, шпинат, селеру, пшеничний хліб, ячмінь, зелену квасолю, апельсини, яблука, груші, зелений чай, гриби, яйця качки, гречку, м’ясо птиці.
Лікувальна фізкультура: «Вічний двигун енергії»
Лягти животом на жорсткий матрац. Розслабитися. Напружити стопи й пальці ніг, повільно й не дуже сильно поперемінно то правою, то лівою ногою постукувати пальцями ніг по матрацу. Починати процедуру з 10—15 постукувань, а протягом 2 місяців довести до 200, додаючи щодня по 5—6 вправ. Через 2 місяці ці ж вправи можна виконувати, постукуючи пальцями обох ніг по матрацу одночасно (тримаючи ноги разом). При цьому удари вже можна наносити з силою, але так, щоб не травмувати пальців. Ці вправи спрямовані на зміцнення імунної системи, нормалізацію кровообігу та поліпшення рухової функції гомілковостопних, колінних і тазостегнових суглобів.
Володимир КОНСТЯНТИНОВ.
