Пропонує її фахівець дотикової терапії Анатолій Гончаров. В успішності цієї методики він переконався на власному досвіді та в процесі оздоровлення людей, які зверталися до нього по допомогу. Він вважає, що варто нормалізувати кислотно-лужний баланс у тілі людини, і її здоров’я значно поліпшиться за багатьох хвороб, й оздоровлення можливе без медикаментозного та оперативного втручання. Робиться це завдяки поєднанню слаболужної терапії із дотиковою терапією.
Слаболужна терапія діє на фізіологічному рівні, дотикова терапія – на енергетичному (утворюються певні імпульси). Унаслідок такого поєднання методик активізується процес виведення токсинів та сольових накопичень. Методика основна на законах живої природи.
Дві головні функції підшлункової залози.
Основною причиною розвитку більшості захворювань (серцеві, судинні, легеневі, дихальної системи тощо) є сповільнений рух рідин (крові, лімфи). У багатьох випадках він виникає внаслідок запальних процесів у підшлунковій залозі та «закислення» організму через неправильне харчування.
Підшлункова залоза - дуже важливий орган для правильної роботи всього організму людини. Адже тільки підшлункова залоза виробляє інсулін та панкреатичний сік. Тобто вона є унікальною - виконує подвійну функцію: бере участь у травленні (керує цим процесом) та регулює вміст цукру в крові (контролює вуглеводний і жировий обмін). Ці дві функції складно переоцінити, тому що вони дуже важливі для життєзабезпечення нашого організму. Людина не може жити без підшлункової залози. І якщо її діяльність із якихось причин розладжується, виникають різні порушення в організмі.
Щоб нормалізувати роботу цієї залози, слід застосувати слаболужну терапію. Вона допомагає посилити утворення гормону інсуліну й відновити закриті капіляри, а отже нормалізувати крово- та лімфообіг. Це основа для відновлення здоров’я.
Прискорити рух рідин та обмінні процеси в підшлунковій (та інших органах) можна через шкіру за допомогою розтирань та аплікацій слаболужним розчином.
Швидкість досягнення результату для кожної людини буде різною. Вона залежить від товщини нирок, віку, наявності травм, медикаментозного впливу тощо. А ще від низки інших чинників. Приміром, відновні процеси уповільнюються від вживання алкоголю; тютюнокуріння; мобільного, комп’ютерного випромінювання; носіння натільної білизни зі штучних тканин, а також чорного й червоного кольорів та їх відтінків; від часу дії цих шкідливих впливів.
Видужання залежить від дотримання засад здорового способу життя, зокрема харчування за законами живої природи, та затрат часу кожної людини на профілактику й лікування певного захворювання.
Готуємо слаболужний розчин
За будь-якої кислотності сечі для дорослих та дітей готують слаболужний розчин: 10 г, або 1 ч. л. з вершком, харчової соди розчинити в 1 л свіжої води, підігрітої до 30-40ºС (розчин матиме рН 7,84). Берегти його слід у скляному посуді в темному місці із закритою кришкою, без обмеження в часі.
Слаболужний розчин має такі властивості: стерильний; кровоспинний; знеболювальний; антивірусний. Його можна використовувати для відновлення закритих капілярів, слизової поверхні в судинах, альвеол у легенях, для посилення сповільненого руху крові, лімфи та клітинної рідини, обмінних процесів у шкірі та внутрішніх органах, очищення шкіри від накопичених змертвілих клітин, усунення набряків, для розрідження крові.
Застосування слаболужного розчину
Для усунення запальних процесів у яснах та болю зубів треба зволожити ясна слаболужним розчином та покласти тампон, зволожений ним, між щокою та яснами біля хворого зуба на 3–5 годин. Через 3-4 доби зуб перестане турбувати.
Для поліпшення зору та очищення гайморових пазух краще проводити процедуру в лежачому стані. У кожне око та носову порожнину закапати по 5–7 крапель слаболужного розчину й протягом дня повторити процедуру 5–7 разів. Також це сприятиме очищенню бронхів і легень від слизу та мокротиння.
Від шкірних захворювань слід зволожувати слаболужним розчином усе тіло та обличчя (для чоловіків - після гоління). Цю процедуру проводять у кімнаті з температурою повітря 22–24ºС в оголеному вигляді, 5–7 разів протягом дня. Одягатися після того, як висохне розчин на поверхні шкіри.
Для виведення токсинів з організму людини використовують компреси на стопи та долоні. Для цього на долоні та стопи треба надягнути рукавички та шкарпетки з бавовни салатного, бірюзового чи білого кольору (попередньо їх слід зволожити в розчині й ледь відтиснути). Поверх них слід одягнути поліетиленові рукавички або пакети й теплі рукавички та шкарпетки. Тривалість процедури - 4–6 годин (можна всю ніч). Курс – до поліпшення стану.
У разі усунення проблем у піхві, шийці матки треба використовувати спринцювання лужним розчином уранці та ввечері.
Для оздоровлення молочних залоз беруть серветки із бавовни або льняної тканини, зволожують розчином, накладають на молочні залози, зверху покривають поліетиленовими плівками, поверх них – утеплювальними серветками, та закріплюють їх бюстгальтером на всю ніч. Після компресів перші серветки відпирають, висушують та знову використовують. Такі компреси застосовують кожен день.
У разі проблем щитоподібної залози, пуповинної та міжхребцевих гриж, шлунка, матки, сечового міхура, передміхурової залози та геморою використовують компреси: на потрібну ділянку накладають зволожену в розчині та відтиснуту серветку, зверху поліетиленову плівку, а поверх неї – утеплювальну серветку, закріплену пластиром.
У разі оздоровлення дітей використовують зволоження шкіри слаболужним розчином 5–7 разів упродовж доби. Після зволоження застосувати перехресні дотики до проекцій на шкірі всіх внутрішніх органів. Перед процедурами вживати медову воду до 0,3 л на добу.
За падучої хвороби - зволожувати шкіру, в тому числі голови та волосяного покриву голови, слаболужним розчином 5–7 разів упродовж доби. Після зволоження застосувати дотики до проекцій на шкірі всіх внутрішніх органів. Упродовж доби зволожувати горло ззовні до 7–10 разів. Перед нападом, коли з’являється лоскотання в горлі, треба зволожити розчином горло ззовні, після цього полежати 5–15 хв. Час між нападами буде збільшуватися, а кількість медикаментів – зменшуватися (згодом їх прийом припиняється).
У разі оздоровлення ротової порожнини та карієсу зубів треба чистити зуби вранці та ввечері й полоскати рот слаболужним розчином 5-7 разів протягом дня.
За різаних ран, наривів чи забоїв зволожити бавовняну серветку слаболужним розчином і прикласти до рани, закріпити пластиром. Через 4 години пов’язку зняти та накласти нову, якщо є потреба, або продовжити зволожувати рану розчином.
Коли вкусили мошки, комарі, бджоли або оси, достатньо протягом дня зволожити місце укусу слаболужним розчином 3–5 разів.
Для прийняття лікувальної ванни розчин нагріти до температуру близько 40ºC. Розчинити харчову соду із розрахунку приготування слаболужного розчину. Періодично занурювати голову в розчин. Приймають ванну тривалістю 15–20 хв 1 раз на тиждень. Використовують для розрідження крові, посилення метаболізму шкіри, за шкірних проблем.
Такі ванни протипоказані, якщо: цукор у крові становить < 3,0 ммоль/л; НВ > 114 г/л; тромбоцитів < 180*10 9; АТ < 00-60 мм рт. ст.; пульс < 60 та вище 80 ударів на 1 хв.
Як проводити дотикову терапію
Перед здійсненням дотикової терапії треба зволожити все тіло слоболужним розчином, закапати очі та носові пазухи; жінці – проспринцюватися, а підліткам – підмитися.
Завжди треба починати з ділянок сповільненого руху крові, лімфи та клітинної рідини, передусім із нігтьових покриттів пальців рук та ніг та проекції шкіри з відповідними органами тканин (суглобів, тазостегнових суглобів, лобкових, черепних, шийно-грудних кісток, крижових та куприкових хребців, шкіри грудей, тих, що відповідають за молочні залози та легені, тощо).
Дотикову терапію роблять таким чином. Лягти із заплющеними очима та дотикатися підошвою правої зігнутої ноги до колінного суглоба лівої ноги, або навпаки.
Потім покласти руки на живіт - на 2 см вище пупка, при цьому пучками великого та вказівного пальців правої руки дотикатися до пучки з нігтьовим покриттям великого пальця лівої руки, натискаючи на нігтьове покриття й навколо. Так зробити по черзі з кожним пальцем. Потім руки поміняти. Після цього пучками пальців під кутом 45-700 та долонею правої руки дотикатися до проекцій шкіри головки підшлункової залози (приблизно в ділянці сонячного сплетення), одночасно пучками великого та вказівного пальців лівої руки дотикатися до пучки з нігтьовим покриттям великого пальця правої, зігнутої в коліні, ноги, робити періодичні натискання на нігтьове покриття й навколо. Так зробити по черзі з кожним пальцем. Потім руку й ногу поміняти.
Потім пучками під кутом 45-700 та долонею правої руки дотикатися до проекцій шкіри хворого органа, а пучками великого й вказівного пальців лівої руки дотикатися до пучки з нігтьовим покриттям великого пальця правої ноги, зігнутої в коліні, робити періодичні натискання на нігтьове покриття та навколо, так по черзі з кожним пальцем. Потім руку й ногу поміняти на протилежні.
Натискання на нігтьове покриття й навколо слід робити 1-2 хв по черзі з кожним пальцем рук та ніг, зігнутих у коліні. Ефективність дотиків пучками пальців, зігнутих під кутом 45-700, і долонь збільшується за рахунок зволоження їх слаболужним розчином.
Залежно від стану органів, під час слаболужної та дотикової терапії можуть виникнути такі процеси: тимчасові відчуття (приємне тепло, поколювання, посилення шуму в голові, печія, тягучий або гостропульсівний біль, послаблення кишківника, судоми, пощипування, стиснення органа, біль у голові та в очах, свербіння, лоскотання, дзвін у вухах, простріли, оніміння, спітніння або напади жару, дряпання в горлі, затьмарення, розпирання внутрішніх органів, підвищення температури, висипання, хруст у суглобах), а також періодичні відновлення (гурчання в судинах, позіхання, газоутворення, закисання очей).
Крім того, можуть спостерігатися виділення слизу з гайморових пазух, піхви, кишківника, потових залоз шкіри та мокротиння із легень, може з’явитися кашель.
З урахуванням функцій органів і систем, слизова поверхня в судинах має відновлюватися через кожні 3 доби, а альвеоли в легенях – через кожні 5 діб, тобто впродовж нашого життя мають бути періодичні виділення слизу з гайморових пазух, піхви, кишківника, потових залоз шкіри та мокротиння із легень.
Їх відсутність свідчить про нестачу гормону інсуліну, утворення колоній закритих капілярів, згущення крові із розвитком якихось нових захворювань. Причиною цих порушень є нестача гормону інсуліну через періодичне запалення підшлункової залози.
