Чув про лікувальні властивості со ори японської. Надрукуйте, будь ласка, в газеті, як її застосовувати. З повагою І.І. РАНЧУК. м. Шепетівка.
Лист коментує кандидат біологічних наук Любов ДУДЧЕНКО.
Софора японська – це дерево з родини бобових, яке нагадує акацію, з цілющими властивостями, гарний медоніс. Рослина містить речовини (зокрема рутин), які мають здатність зміцнювати стінки судин, запобігаючи їх ламкості. У народній медицині препарати з софори, зокрема з квітів, плодів, використовують здавна для профілактики й лікування недуг, пов’язаних з порушенням проникності судин, а також у разі крововиливів у мозок і серце. Завдяки судинозвужувальним властивостям софору використовують за носових кровотеч, які часто супроводжують гіпертонію. До того ж софора японська відома в народній медицині як потужний гіпертензивний засіб, зокрема, мед з неї, який містить багато рутину. Рослина також тонізує нервову систему, нормалізує обмін речовин, тим самим запобігаючи утворенню каменів у різних органах. Препарати із софори застосовують для профілактики атеросклерозу, судом у м’язах, за погіршення чіткості зору. Володіючи протизапальними властивостями, софора японська помічна також у лікуванні бронхітів та кашлю, препарати з рослини знімають набряки слизової оболонки, зменшують запалення, виводять мокротиння. Найчастіше із софори готують спиртові настоянки: з бутонів і плодів. Настоянку бутонів використовують як гіпотензивний засіб, а також змащують нею уражені ділянки шкіри в разі шкірних захворювань, у тому числі екземи, дерматомікозів тощо. Рецепт: готують на 70% спирті у співвідношенні 1:5, п’ють по 20-40 крапель 4-5 разів на день після їди. Настоянку зі зрілих плодів застосовують як ранозагоювальний засіб, також у разі виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки та ін. Рецепт: готують на 56% спирті у співвідношенні 1:1 (свіжих плодів) і 1:2 (підсушених). Треба пам’ятати, що препарати софори японської не можна передозовувати, а то стінки судин втрачають еластичність, стають ламкими, можуть спричинити штучний атеросклероз і навіть кровотечу.
