або Незвичайний шлях від хвороби до здоров'я
Костянтин Вікторович ПЛЕХАНОВ, інженер за освітою, — автор незвичайної системи оздоровлення. Її ефективність він довів на власному прикладі: прожив понад 90 років. Причому, якщо в першій половині свого життя був дуже хворобливою людиною, страждав від занепаду сил і депресії, то в другій — не хворів навіть на застуду, а ще відрізнявся незвичайною активністю та енергійністю.
Гаряча вода змінює реакцію судин
На чому базується система Плеханова? На загартуванні. Але дуже незвичайному. Ми звикли, що загартовування обов'язково пов'язують із холодом: обливання холодною водою, моржування... На жаль, таке під силу не кожному. Плеханов запропонував альтернативу холодним душам та обливанням: гарячі обтирання. Рушником, змоченим у гарячій, але не такій, що ошпарює, воді і віджатий, швидко обтирають усе тіло, кілька разів повторюючи процедуру, щоб не відбулося звуження судин, яке зумовлює мерзлякуватість. Останнє обтирання залишить відчуття свіжості, а через 2—3 тижні настане зміна в системі кровообігу: у відповідь на вплив холоду замість звуження судин відбуватиметься їх розширення, і людина перестане так гостро реагувати на холод.
Костянтин Плеханов назвав цей метод «випарне загартовування».
Механізм дії гарячої води
Механізми загартовування ті ж самі, що і за інших методів. Це «гра» судин, їх розширення та звуження, яка лежить в основі регулювання теплообміну в організмі. Гартувальний ефект формується під час перепаду температур.
Гаряча вода, яка тонким шаром лягає на досить тепле тіло, одразу ж випаровується. А випаровуючись, відповідно до законів фізики, забирає тепло. Що вища температура повітря і води, що сухіше приміщення, то інтенсивніше випаровування і, відповідно, охолодження шкіри. Цьому дуже сприяє рух повітря в приміщенні.
Оскільки гаряче обтирання повторюється багато разів, шкіра не встигає переохолоджуватися, нова порція води одразу ж зігріває її. Але, на відміну від звичайного загартовування, що супроводжується контактом шкіри з холодною водою, що неминуче спричиняє стресову реакцію, під час випарного загартовування холод підводиться до шкіри м'яко та опосередковано. Людина відчуває лише приємний дотик гарячої води.
Практика виконання процедури
На практиці Плеханов виконував це так. Опускав у таз із гарячою водою серветку, злегка віджимав її і швидко обтирав усе тіло, потім усе повторював. Наступного дня він додав одне обтирання, на третій — ще одне. Зрештою він знайшов оптимальний для себе варіант — 3,5 хвилини. Пізніше Плеханов спокійно обливався крижаною водою, а потім заліз і в ополонку. Потім відмовився від пальто й шапки взимку.
Це дуже щадний, навіть приємний вид загартовування, який можна рекомендувати літнім, ослабленим людям, а дітям особливо — адже їх не можна примушувати робити неприємні для них речі. Тут немає ніякого ризику, якщо, звичайно, не вийти відразу після обтирання на протяг. Цей спосіб має ще й ту перевагу, що легко перетворює процедуру в звичну, тим більше що виконувати її можна в будь-який час доби і за будь-яких умов.
Загартовування — це зміцнення імунітету
А в чому взагалі сенс загартовування? У тренуванні процесів терморегуляції. З одного боку, охолодження стимулює збільшення вироблення тепла організмом, а з іншого — прагнення зберегти його. Тренування навчає організм швидко реагувати на холод і відповідати підвищеним теплопродукуванням і зниженою тепловіддачею. Таким чином, незважаючи на низьку температуру середовища, зберігається постійна температура тіла.
У людини незагартованої механізми терморегуляції працюють слабше, що веде до ослаблення імунного захисту й посилення активності патогенних мікроорганізмів. В результаті — застуди, грип.
Схоже, що під час випарного загартовування тренування терморегуляційної системи йде навіть швидше, ніж під час загартовування контактом із холодом. Але й за гарячого загартовування вас підстерігає пастка: ви можете непомітно переохолодитися. Щоб цього уникнути, людям ослабленим або літнім краще гаряче обтирання спочатку робити не всього тіла, а рук — до ліктів або плечей, поступово розширюючи площу обтирань. І в жодному разі не можна доводити себе до ознобу. Коли кількість обтирань наблизиться до п'яти-восьми, таке відчуття вже не з'явиться. Після процедури обов'язково треба розтертися сухим рушником.
Випадкове відкриття стало порятунком
К. Плеханов прийшов до своєї системи емпіричним шляхом: був час, коли він навіть вмиватися холодною водою не міг. У тридцятих роках його здоров'я було на межі інвалідності — гостре виснаження нервової системи. Він все ж таки намагався працювати, а обличчя, страждаючи від холодобоязні, «освіжав» серветкою, змоченою в гарячій воді, й помітив, що після такого «вмивання» відчуває себе набагато краще. Тоді він став робити обтирання всього тіла. Поступово додавав кількість процедур, довівши їх загальну тривалість до трьох хвилин. І так йому це сподобалося, що він став займатися гіарячим обтиранням постійно. В результаті забув, що таке кашель, нежить, біль у горлі, ходив завжди легко одягненим, міг купатися в крижаній воді. Костянтин Вікторович став ділитися своїм досвідом з іншими.
К. Плеханова вже немає в живих. Але його старість була активною і діяльною завдяки власним методом збереження здоров'я.
