ЦЕ БУВ БОГ?

ЦЕ БУВ БОГ?

У Єгипті, де в глибоку християнську давнину було багато великих монастирів, один чернець дружив із невченим щирим селянином. Одного разу селянин сказав йому: — Я теж пошановую Бога, Який створив цей світ! Щовечора я наливаю в мисочку козячого молока і ставлю його під пальмою. Вночі Бог приходить і випиває те молочко. Воно Йому дуже подобається! Жодного разу не було, щоб у мисці хоч щось лишилося. Почувши ці слова, чернець не міг не розсміятися. Він приязно й дохідливо пояснив своєму приятелеві, що Бог не потребує козячого молока. Однак селянин уперто наполягав на своєму. І тоді чернець запропонував потайки простежити, що відбувається вночі після того, як залишити під пальмою миску з молоком. Сказано — зроблено: вночі монах і селянин зачаїлися неподалік і невдовзі при місячному світлі побачили, як до миски підкралася лисичка й виїла все молоко. Селянина, ніби грім з ясного неба, вразило це відкриття. — Так, — скрушно визнав він, — тепер я бачу: це був не Бог! Чернець спробував утішити селянина й пояснив, що Бог — це Дух, що Він зовсім інший порівняно з нашим світом, що люди пізнають Його особливим чином... Однак селянин лише стояв перед ним, похиливши голову, а потім заплакав і пішов у свою хатину. Чернець теж попрямував до келії. Але, підійшовши до неї, він із подивом побачив біля дверей Ангела, який заступив йому шлях. Чернець зі страху впав на коліна, а Ангел сказав: — У цієї простої людини не було ні виховання, ні мудрості, ні книжності, щоб пошановувати Бога інакше, ніж вона це робила. А ти зі своєю мудрістю й книжністю відібрав у неї цю можливість. Ти скажеш, що, безсумнівно, розсудив правильно. Але одного ти не зрозумів: Бог, дивлячись на щире серце цього селянина, щоночі посилав до пальми лисичку, щоб утішити його й прийняти його жертву...