Хіромі Шинья — відомий японський лікар, гастроентеролог і хірург, автор кількох бестселерів, присвячених здоровому способу життя.
Програма правильного харчування, викладена Хіромі Шинья в книзі «Чарівні ензими», або «Про шкоду здорового харчування», допомогла знайти здоров’я багатьом пацієнтам. За сорок років своєї лікувальної практики він не виписав жодного свідоцтва про смерть, хоча йому доводилося лікувати навіть дуже хворих людей. Особливу роль у відновленні організму й підтримці здоров’я доктор Шинья відводить ензимам.
Що таке ензими
Неважливо, скільки цінних поживних речовин ви вживете з їжею, — вони не надійдуть у вашу плоть і кров, якщо у вас в організмі немає достатньої кількості ензимів.
Що таке, взагалі, ензими? Це білкові речовини, які беруть участь абсолютно в усіх фазах життєвої активності людини. Зараз ледь не всі знають, що вони важливі для перетравлення їжі. Але мало хто має уявлення про їх незамінну роль у диханні, обміні речовин, екскреції та детоксикації. Вони — каталізатори хімічних реакцій, і їх значення, я думаю, ще недооцінене в сучасній медицині та дієтології. Ензими — це ключовий чинник здоров’я людини.
У тілі людини наявні від трьох до п’яти тисяч відомих науці різновидів ензимів. Більшість із них виробляється кишковими бактеріями! Коли кишкове середовище порушене внаслідок розвитку шкідливих бактерій, ріст кількості ензимів пригнічується.
В одній упряжці: бактерії та ензими
З точки зору пропорцій, у кишечнику людини приблизно 20% корисних, 30% шкідливих і 50% проміжних бактерій. Останні відіграють головну роль там, де йдеться про стан травного середовища.
Коли внаслідок неправильного, нерегулярного харчування зростає кількість шкідливих бактерій, проміжні бактерії приєднуються до них, збільшуючи їх кількість. Унаслідок колективного впливу неперетравлені залишки їжі в кишечнику гниють і розкладаються, утворюючи токсичні гази. Таке погіршення внутрішнього середовища кишечнику з часом неминуче призводить до погіршення травлення й виникнення захворювань.
За правильного ж харчування зростає кількість корисних бактерій і проміжні бактерії приєднуються до них. Отож кишечник стає чистим, травлення стабільним, а сама людина живе довго й не хворіє. Іншими словами, проміжні бактерії — щось на зразок хиткого електорату на виборах. І «голосуєте» замість них ви — своїм харчуванням!
Слід нагадати про особливу роль кишечнику в підтриманні захисних сил організму. Імуноцити, які містяться в кишечнику, тобто імунні клітини — макрофаги, лімфоцити та нейтрофіли, — проявляють велику активність, захищаючи нас від патогенів, які могли потрапити з їжею в організм. Дві третини всіх імуноцитів нашого організму перебувають саме в кишечнику. Якщо нічого не робити для поліпшення стану кишечнику, організм втрачає імунітет і життєві сили.
Квашені продукти — джерело ензимів
Як підтримувати корисні кишкові бактерії, що живуть у нас у кишечнику й потрібні для нашого здоров’я?
Один з надійних способів досягнення такого результату — споживання ферментованої, тобто збродженої (сквашеної), їжі. Вона дуже корисна для здоров’я. Погляньмо на ферментацію ближче. У ході цього процесу глюкоза, білки, вуглеводи їжі розщеплюються мікробами на компоненти, цілющі для людського тіла. Особливо виграє від збродженої їжі кишечник, оскільки вона сприяє розмноженню корисних бактерій. Тому ферментовані (зброджені) продукти харчування вживають представники ледь не всіх народів у світі.
Зброджена їжа містить величезну кількість ензимів (як уже згадувалося, таку їжу ще називають ферментованою, адже ензими — це ті ж ферменти). Тобто, вживаючи її, ви постійно їх поповнюєте. Вони перетравлюються і засвоюються організмом, розпадаючись на пептиди й амінокислоти. Згідно з моєю теорією, підтвердженою величезною кількістю даних, далі вони знову сполучаються в «чарівні ензими», які служать основною сировиною для генерації інших ензимів, потрібних організму. Ці продукти, поставляючи корисні бактерії в травний тракт і підтримуючи імунну систему, роблять непотрібними екстраординарні заходи ліквідації поганих бактерій, які розплодилися, потужними антибіотиками, оскільки просто не дають довести до крайності ситуацію зі здоров’ям.
З цієї точки зору роль збродженої їжі недооцінена сучасною дієтологією.
Як свідчить кулінарний досвід, сквасити можна практично будь-які овочі та фрукти. Пропонуємо вашій увазі кілька рецептів.
Корисні рецепти
Квашений часник. Інгредієнти: часник — 1 кг, сіль — 1,5—2 ст. л., вода — 1 л, перець гострий — 1 шт., листя хрону — 2—3 шт. чи один корінець хрону, перець духмяний горошком — 8—10 шт., лавровий лист — 6—8 шт., кріп, якщо є, листя смородини, листя вишні тощо — до смаку.
Каструлю з водою поставити на вогонь. Щойно закипить, насипати сіль, розмішувати до повного розчинення. Охолодити.
Головки часнику очистити від верхнього лушпиння (чи видалити його повністю, якщо воно стало вже занадто жорстким) і укласти в банки. Крім часнику в кожну кладемо по шматочку гострого перцю, трохи листя чи корінця хрону, духмяний перець і т.д. Залити часник охолодженим розсолом і поставити в прохолодне темне місце на 3 тижні. Стежити за кількістю розсолу, підливати в банки переварену воду, якщо потрібно.
Через зазначений час квашений часник готовий!
Квашена ріпа. Інгредієнти: ріпа та морква порівну, червоний гострий перець — до смаку, води — 10 л, солі — 2 склянки.
Добре вимити ріпу та моркву холодною водою, обрізати хвостики. Очистити моркву, ріпу не чистити. Якщо ріпа дуже велика, розрізати її навпіл чи на 4 частини. Приготувати розсіл, прокип’ятивши воду з сіллю. Дати розсолу охолонути. У бочку чи іншу ємність викласти ріпу та моркву в кілька рядів, між якими покласти червоний гострий перець. Залити вміст бочки приготованим розсолом, щоб він повністю покривав ріпу та моркву. Якщо ріпа спливатиме, покласти зверху гніт. Поставити бочку в темне прохолодне місце. Через 45 днів квашена ріпа готова до вживання.
Ріпу обов’язково потрібно зберігати в розсолі, але можна перекласти в ємність меншого розміру чи в банки, підливши розсіл. Перед вживанням ріпу промити, обчистити й нарізати разом із морквою.
Квашена капуста по-німецьки. Інгредієнти: капуста — 3 кг, морква — 2 шт., кмин — 3 ст. л., сіль — 2 ст. л., ягоди журавлини — 0,5 склянки, яблука — 3 шт.
Очистити капустяні головки від верхнього листя й нашаткувати їх якомога тонше — це одна з особливостей приготування квашеної капусти по-німецьки. За рахунок тонкої нарізки вона менш хрустка, зате просто тане в роті. Моркву почистити й натерти на тертці з великими вічками. Насіння кмину обсмажити на добре розігрітій сухій сковорідці буквально 2 хвилини — щоб віддало аромат. А потім злегенька пом’яти його качалкою. У яблук видалити серцевину й порізати тонкими часточками. Перетираючи капусту руками, викласти її в каструлю чи відро, пересипаючи морквою, часточками яблук, кмином і сіллю, а також ягодами, якщо ви вирішили їх використовувати. Поставити під гніт — у теплому місці капуста кваситиметься 2—3 діб. Час від часу її потрібно протикати довгою дерев’яною паличкою. Не забудьте підставити під ємність із капустою тазик чи миску! А тоді можна їсти! Якщо не любите дуже кислої капусти, то зберігати її краще в холодильнику.
Квашені буряки. Інгредієнти: буряки — 500—600 г, вода — 500 мл, сіль — 1 ст. л. без гірки, лавровий лист — 2—3 шт., перець чорний і духмяний – по 3—4 шт., часник — 2—3 зубки, кріп — зонтики з насінням, перець гострий — до смаку.
Приготувати розсіл: закип’ятити воду з сіллю 2—3 хвилини, потім відставити до повного охолодження. Це дуже важливий момент. Якщо залити буряки теплим розсолом, то можна замість розсолу через 1—2 доби отримати неприємну тягучу субстанцію. Буряки виходять ніби в желе, смак начебто не страждає, але виглядає не дуже апетитно. Тож ліпше заливати охолодженим розсолом.
Буряки відварити до готовності, охолодити, обчистити й порізати скибочками.
У підготовлену чисту банку вкласти всі спеції й приправи, нарізані шматочками буряки й залити холодним розсолом. Залишити в теплі на 2—3 доби, поки буряки заквасяться, потім прибрати в холодильник. Подавати готові квашені буряки з нарізаною тонкими пластинками цибулею, поливши запашною олією, до відвареної картоплі, пюре, м’яса.
Підготувала
Ірина ВОЛОДИМИРСЬКА.
