ТУЛЯРЕМІЯ: ЛЕГШЕ ЗАПОБІГТИ, ЯК ЛІКУВАТИ

ТУЛЯРЕМІЯ: ЛЕГШЕ ЗАПОБІГТИ, ЯК ЛІКУВАТИ

Нещодавно в засобах масової інформації з’явилося повідомлення про випадки захворювання на туляремію.  Що це за хвороба, як її визначити та лікувати?
Про це розповіла «ЗіД»  кандидат медичних наук Броніслава ВЛАЗНЄВА.

Основні симптоми

Туляремія - гостре інфекційне природно-осередкове захворювання з ураженням лімфатичних вузлів, шкірних покривів, іноді очей, зіву та легенів, супроводжується вираженою інтоксикацією. Інкубаційний період (час від початку зараження до прояву захворювання) триває від 1 до 30 діб, найчастіше він становить 3 – 7 діб. Ознаки захворювання: підвищення температури тіла до 38-40°С, лихоманка, головний біль, м’язовий біль, загальна слабкість, втрата апетиту. Тривалість лихоманки різна: від 1 тижня до 2-3 місяців, найчастіше - 2-3 тижні. Під час огляду хворих спостерігають почервоніння й набряклість обличчя, а також слизової оболонки рота та носоглотки, почервоніння ока. У деяких випадках спостерігається висипання на шкірі та слизових оболонках. Знижується серцева діяльність, артеріальний тиск.
Через кілька днів від початку захворювання розвивається гепатолієнальний синдром (ураження печінки). Форма захворювання залежить від органа (легені, очі), ураженого збудником. Буває ізольоване чи поєднане ураження різних груп лімфатичних вузлів - пахвових, стегнових, пахових. За важкого перебігу лімфатичні вузли можуть збільшуватися до розмірів лісового горіха чи дрібного курячого яйця.

Шляхи зараження

Джерелом інфекції є численні види диких гризунів, зайці, птахи, собаки та інші, бактерії виділено від 82 видів диких, а також домашніх тварин (вівці, собаки, парнокопитні). Основна роль у підтриманні інфекції в природі належить гризунам
(водяний щур, звичайна полівка, ондатра та ін.).
Людина заражається туляремією внаслідок прямого контакту з тваринами (зняття шкур, збір загиблих гризунів та інші), а також через інфіковані гризунами харчові продукти й воду. Часто зараження відбувається через кровосисних переносників (кліщі, комарі, блохи, гедзі та інші членистоногі).
Імовірне зараження й респіраторним шляхом (під час вдихання інфікованого пилу від зерна, соломи, овочів). Зареєстровано випадки захворювань людей на виробництвах, пов’язаних з переробкою природної сировини (цукрові, спиртові, пенькові заводи, елеватори тощо), на м’ясокомбінатах, під час забою овець і великої рогатої худоби, на яких були інфіковані кліщі, на околицях міст, розташованих поблизу природних вогнищ зараження. Відомі випадки завезення інфекції під час транспортування продуктів і сировини з неблагополучних щодо туляремії районів.
Чоловіки хворіють у 2-3 рази частіше, ніж жінки. Туляремію вважають хворобою сільської місцевості, проте нині відзначають стійке наростання захворюваності серед міського населення.
Бактерії проникають в організм людини через шкіру (навіть неушкоджену), слизові оболонки очей, дихальних шляхів і травного тракту. Далі туляремійні палички потрапляють у лімфатичні вузли, де відбуваються їх розмноження та розвиток запального процесу з формуванням так званого первинного бубону (запаленого лімфатичного вузла). Під час загибелі збудника вивільняється ендотоксин, що посилює місцевий запальний процес і, надходячи в кров, спричиняє розвиток інтоксикації. У разі гематогенного поширення (збудник потрапляє безпосередньо в кров) розвиваються форми інфекції з токсикозо-алергійними реакціями, ураженням різних органів і систем (насамперед легенів, печінки й селезінки).

Як убезпечитися

Лікують антибіотиками, також здійснюють дезінтоксикаційну терапію, показані антигістамінні (протиалергійні) та протизапальні препарати (саліцилати), вітаміни, серцево-судинні засоби. Для місцевого лікування бубонної (лімфатичної) і шкірних виразок застосовують мазеві пов’язки, компреси, лазерне опромінення, діатермію. У разі нагноєння бубону проводять його розкриття та дренування.
Сьогодні найдієвішим методом профілактики туляремії залишається щеплення, яке роблять за відсутності медичних протипоказань один раз на 5 років. Крім того, для убезпечення слід використовувати індивідуальні засоби захисту від комах і кліщів, зокрема накомарники (сітка, як у пасічника, на головний убір), репеленти (хімічні засоби для відлякування комах).
Якщо ж у приміщенні з’явилися гризуни, їх треба позбутися. Наприклад, поставити пастки чи приготувати спеціальні хімічні препарати. Також варто дотримуватися порядку у дворі й на садових ділянках, не допускати захаращеності. А сміття й харчові відходи при цьому ліпше тримати в спеціально відведених місцях. Продукти ж слід зберігати в холодильнику, кухонних шафах, на полицях у льосі, в коморі в пластикових, скляних чи дерев’яних контейнерах, а воду - в закритих ємностях. Не можна вживати продукти харчування, пошкоджені гризунами.
Крім того, в разі появи випадків захворювання на туляремію потрібно використовувати тільки переварену воду, повернувши їй структуру за допомогою кременю, цеоліту, шунгіту тощо. І насамкінець: для того щоб не заразитися повітряно-пиловим шляхом, прибирання будинку варто робити із застосуванням засобів особистого захисту, наприклад, ватно-марлевих пов’язок чи респіратора, а також рукавичок.
Якщо колись реєстрували сотні випадків цієї особливо небезпечної хвороби, то останніми роками захворюваність проявляється поодиноко. Зокрема, за даними Українського центру контролю та моніторингу захворювань, у грудні минулого року зареєстровано два випадки зараження туляремією в селі Калинівка Київської області. Це сталося під час обробки впольованого зайця, тож, аби не наразитися на небезпеку, також будьте обачними з мисливськими трофеями.