Паліативна допомога – з повагою до людської гідності
Хто хоча б раз потрапляв у тенета тяжкої хвороби, добре знає, якою безпомічною, розгубленою та вразливою стає людина в такому стані. Особливо тяжко тим, кому поставили діагноз «невиліковна хвороба». Саме тому в усіх цивілізованих країнах розвинений напрямок хоспісної та паліативної допомоги, призначення якої - допомога хворим та немічним.
Проблема настільки серйозна й важлива, що з метою привернення уваги медичних працівників, широкої громадськості та державних діячів у всьому світі щорічно друга субота жовтня присвячена Всесвітньому дню хоспісної та паліативної допомоги. Ініціатором відзначення є Всесвітній альянс паліативної допомоги.
Відповідно до сучасних міжнародних підходів та концепцій, паліативна медицина має бути невід’ємною, інтегрованою складовою медичного обслуговування та соціальної опіки. Декларація ВООЗ (1990) та Барселонська декларація (1996) закликають усі держави світу ввести паліативну допомогу в структуру національних систем охорони здоров’я.
За ініціативи Міністерства охорони здоров’я України вже кілька років поспіль у жовтні проводиться тиждень паліативної та хоспісної допомоги. Він покликаний привернути увагу суспільства до проблем невиліковно хворих, підвищити рівень медичної, хоспісної та паліативної допомоги шляхом обговорення в суспільстві цієї теми, підвищити обізнаність та розуміння медичних, соціальних і духовних потреб паліативних хворих і їхніх сімей.
За підтримки директора Чортківського державного медичного коледжу, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України Любомира Степановича Білика студенти та викладачі радо беруть участь у різноманітних заходах у рамках означеного Тижня.
У місті немає хоспісу, але вже багато років діє Чортківський будинок благодійної служби милосердя «Карітас», який має цьогоріч 28 підопічних. Саме тому хочеться поділитися історією про них, тих людей, які змушують переглянути погляди на життя, замислитися над ним. Причому не тільки над своїм життям, а й над долями тих, хто так потребує турботи та любові. На базі «Карітасу» викладачі нашого навчального закладу частково проводять заняття з основ медсестринства та терапії, під час яких відпрацьовують зі студентами навики догляду за хворими на практиці.
Окрім засвоєння медичних навиків та вмінь, ці заняття спрямовані навчити студентів спілкуватися з людьми, знаходити взаєморозуміння. Підтримка – одна із найважливіших умов правильного ставлення медичного працівника до пацієнта, яка визначає прагнення медика бути корисним. Повага передбачає визнання цінності пацієнта. Щоб продемонструвати повагу, потрібно ознайомитися з умовами життя пацієнта якомога ґрунтовніше, щоб спілкуватися з ним як з особистістю, а не лише як із носієм певної хвороби. Підопічні «Карітасу» потребують уваги, розуміння, співчуття та шанобливого ставлення, тому заняття тут дуже особливі, вимагають, крім знань, прояву такту та людяності.
У позанавчальний час студенти разом із наставниками радо відвідують людей, які стали їм знайомими та рідними. У Різдвяний період приносять смачні дарунки та вітають щирою колядою, в час Великого посту діляться добрим словом та усмішкою, аби хоч на мить розвіяти самотність цих людей, створити краплинку радості, цікавлячись сьогоднішнім і колишнім їхнім життям.
Цей новий навчальний рік не є винятком, адже студенти добре усвідомлюють, що в «Карітасі» їх з нетерпінням чекають не тільки на заняттях, там потребують уваги, тепла та любові кожного дня. Так, у рамках акції «Кошик здорового серця», приуроченої до Всесвітнього дня серця, майбутні медсестри поділилися своїм теплом та увагою з місцевими підопічними «Карітасу», передали щирі вітання, солодкі та фруктові подарунки. Довго спілкувалися, нікого не обділили увагою.. Приємно було дивитися на задоволені обличчя цих знедолених людей і відчувати, як багато для них важить тепле й щире слово.
Уже традиційною стала благодійна акція «Осінні дари» в рамках Тижня хоспісної та паліативної допомоги, яка передбачає збір продуктових наборів для підопічних «Карітасу». Студенти приносять найпотрібніші для побуту речі та діляться продуктами харчування, які виростили чи приготували їхні сім’ї.
Кожні відвідини змінюють студентів, вчать їх бути людяними, терплячими, оскільки часом серце цих самотніх людей закрите, бо дуже зранене. Саме завдяки таким візитам молода генерація медичних працівників має можливість зростати професійно та духовно.
Л.П. МАТВІЇШИН, І.І. ІГНАЦЕВИЧ,
викладачі Чортківського
державного медичного коледжу.
