В ОДНОМУ РИТМІ З СЕРЦЕМ

В одному ритмі з серцем

Нині у світі приблизно 2,5 мільйона людей живуть із кардіостимуляторами. Їх імплантують навіть немовлятам за певних захворювань серця. У минулому кардіостимулятори імплантували тільки задля порятунку життя, сьогодні ж актуальним є питання про поліпшення його якості. Саме завдяки кардіостимулятору багато пацієнтів не лише можуть повернутися до своєї роботи, займатися господарством, а й подорожувати, вести інтимне життя та навіть повернутися в спорт.
Про імплантацію кардіостимулятора
й спосіб життя людей після операції — розмова з кандидатом медичних наук, кардіохірургом Обласного медичного центру серцево-судинних захворювань Олексієм Григор'євим.

 

- Олексію Юрійовичу, що являє собою кардіостимулятор?

- Апарат складається з власне кардіостимулятора та з’єднаних із ним електродів. Сам кардіостимулятор - це мікроелектронна схема, батарея, й починає він діяти тільки за певного порушення серцевого ритму.

Хочу звернути увагу на те, що сучасна система електростимуляції може адаптуватися до будь-якого порушення ритму серця. Щоб «розпізнавати» роботу серця, кардіостимулятор посилає електричний імпульс — серцевий м’яз починає скорочуватися. Зв’язок між серцем і кардіостимулятором забезпечується одним чи двома електродами. Електрод являє собою дуже тонкий електрично ізольований кабель, який закріплюється в серці.

У нашому Кардіоцентрі хворим імплантують такі кардіостимулятори, які можуть автоматично налаштовувати частоту своїх електричних імпульсів відповідно до зміни життєвих процесів в організмі. Деякі з них навіть можуть коригувати свій режим роботи для максимальної ефективності навантаження пацієнта.

Більш того, останнє покоління кардіостимуляторів здатне реагувати навіть на зміни почуттів. Якщо ви, наприклад, дивитеся гостросюжетний фільм чи відбувається несподівана для вас подія, то можливе раптове прискорення пульсу й підвищення тиску крові, — кардіостимулятор на це все відреагує.

- Як довго триває операція із встановлення такого складного пристрою?

- Операції передують ретельний огляд пацієнта, лабораторні дослідження, з’ясовуються супутні захворювання. Сама процедура імплантації в більшості випадків триває близько години. Як правило, застосовується місцеве знеболювання. Робиться невеликий розріз шкіри в підключичній ділянці. Потім крізь вену в серце обережно вводять один чи кілька електродів кардіостимулятора. Позаяк кровоносні судини нечутливі до болю, ніякої додаткової анестезії не потрібно.
Лікар стежить за правильним розміщенням електрода в серці за допомогою рентгенівського монітора. Перевіривши функціонування електрода, його під’єднують до кардіостимулятора. Сам прилад імплантують під шкіру в невелику пазуху під ключицею. Насамкінець кардіохірург зашиває розріз кількома швами. Невдовзі по операції пацієнти, як правило, перестають відчувати незручності. За певних обставин можуть бути незначні больові відчуття в ділянці рани, але досить скоро вони зникнуть.

Завжди з посвідченням у кишені

- Що має насторожити пацієнта після операції й спонукати звернутися до лікаря?

 Рана на місці імплантації почервоніла чи гаряча на дотик, спухла, чи з неї сочиться рідина; підвищена температура тіла, запаморочення, біль у грудях, постійне почуття втоми чи слабкості. Хочу звернути увагу на регулярну перевірку параметрів кардіостимулятора та стан серцевого м’яза. Якщо потрібно, лікар налаштує програму кардіостимулятора відповідно до індивідуальних потреб пацієнта. Таке налаштування ніякого додаткового хірургічного втручання не потребує.

На процедуру перевірки зазвичай витрачається 5-10 хвилин. Перше налаштування параметрів проводять через місяць після операції. Далі — кожні 6 місяців. Якщо в елементі живлення кардіостимулятора вичерпується ресурс, перевіряти роботу й налаштовувати пристрій потрібно кожні 3 місяці.

- Якою ж є якість життя пацієнта з кардіостимулятором?

- Після імплантації можна поступово повертатися до звичного розпорядку життя. Можна виконувати роботу в саду й у домівці, керувати автомобілем, брати душ, купатися й плавати, а подеколи — навіть пірнати з аквалангом; у більшості випадків можете продовжувати працювати за своїм фахом і займатися своїми хобі тощо.

Якщо людина на додачу до кардіостимулятора потребує медикаментів, то вона їх вживає, при цьому проходить обов’язкові післяопераційні обстеження.
Людина з імплантом завжди (в поїздках, у повсякденному житті) повинна мати при собі посвідчення, яке підтверджує імплантацію кардіостимулятора. Відчувши щось незвичайне у зв’язку з кардіостимулятором, пацієнт мусить зв’язатися з лікарем.

Зони безпеки та ризику

Слід пам’ятати, що людям із кардіостимулятором не можна перебувати під палючим промінням сонця в стані безруху, іншими словами — брати сонячні ванни, але при цьому можна переміщатися й виконувати якусь роботу. Але якщо виникають сумніви чи щось турбує — зверніться до лікаря.
Кардіостимулятори, які нині імплантують, максимально захищені від негативного впливу побутових електроприладів та їхнього випромінювання. Тому людям із кардіостимуляторами можна користуватися різними приладами, зокрема, телевізором, радіо, навушниками, аудіовізуальними пристроями, бездротовими телефонами, феном, електробритвою, мікрохвильовкою, комп’ютером тощо.
Аби запобігти можливим перешкодам, рекомендується тримати мобільний телефон з боку, протилежного імплантованому кардіостимулятору.

Хочу звернути увагу на те, що дуже важливо, аби побутові електроприлади були справними. Крім того, існують прилади (машини, що зумовлюють потужні вібрації, вогнепальна зброя, електричні прилади з потужними електричними полями тощо), які можна використовувати тільки за певних умов і неодмінно — порадившись із лікарем.
На жаль, не можна перебувати й у зоні дії певних пристроїв та промислового електромагнітного устаткування. Існує знак, що попереджає пацієнтів із кардіостимулятором про заборону користування тим чи тим приладом.
Наприклад, тягові підстанції, трансформаторні зали, джерела потужного електромагнітного поля тощо.

Нині вже розроблено кардіостимулятори й електроди до них, з якими пацієнт може перебувати в зоні дії згаданих вище пристроїв. І в Запорізькому кардіоцентрі імплантують такі системи кардіостимуляторів.

- А чи безпечно подорожувати людям із кардіостимулятором?

- Як правило, безпечно подорожувати літаком, водним транспортом, поїздом, трамваєм, тролейбусом, метро... Якщо знадобляться адреси клінік і/чи лікарів у будь-якій країні, наприклад, у разі відпустки, потрібно звернутися по допомогу до свого лікаря.
Якщо служби безпеки (аеропортів, урядових установ, телевізійних центрів, судів...) настійно пропонують пройти через рамку металошукача, треба показати реєстраційну карту кардіостимулятора. У такому разі вони зобов’язані провести ручний огляд чи використовувати ручний металошукач. У деяких випадках можуть запропонувати комп’ютерний томограф. Це безпечно й для людини, й для кардіостимулятора.

- Чи всі методи обстеження дозволено таким пацієнтам?

- Обов’язково перед будь-яким обстеженням медичний персонал слід повідомити про кардіостимулятор. Абсолютно нешкідливі такі процедури: рентгеноскопія, лікування зубів (свердління, чистка за допомогою ультразвуку). У разі ж суто спеціальних процедур і терапії — таких, як літотрипсія, транскутанна електростимуляція, магніторезонансне обстеження, опромінення чи електрокаутеризація, — потрібна попередня оцінка співвідношення користі й ризиків, а також ретельне дотримання умов дослідження, протоколів і доз енергетичних навантажень.

Розмовляла

Олена Петренко.
м. Запоріжжя.