ВЕЛИКИЙ ПІСТ: ЧАС ЗАДУМАТИСЯ НАД СВОЇМ ЖИТТЯМ

Як відомо, піст – це духовна мандрівка, що готує нас до величного свята Христового Воскресіння. Піст для вірянина є лише одним із засобів для досягнення духовної мети – примирення з Богом, людини з людиною, очищення душі та тіла від гріха і прагнення жити благочестиво во славу Божу і в ім’я спасіння людських душ. Часто люди ставлять собі запитання: як я повинен постити? Що можна робити в піст, а що ні? Христос в Євангелії від Матвея сказав: «Також коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони приймають сумне обличчя, щоб на людях бути такими, що постяться». Господь дає нам настанову постити найперше постом духовним. Багато людей часто сприймають піст поверхово, вважають, що достатньо не вживати м’яса. Але потрібно пам’ятати: в пості головне - стримувати себе не від м’ясного, а від злого. Як сказали святі отці церкви: в піст іноді споживайте і м’ясо, аби ви ніколи не споживали один одного – ні злими ділами, ні лукавими словами. Якщо людина справді прагне достойно постити, то передусім має приборкати власний язик від злого слова, наклепу, лихослів’я. Великий піст – це той час, коли людина має задумуватися над своїм життям, своїми вчинками, не осуджуючи інших, звертати увагу на свою недосконалість і гріховність. Постити – це навчитися прощати, допомагати іншим, робити справи щирого милосердя не заради прославлення себе, а во славу Божу. Святі отці постили місяцями. Такий піст не під силу мирянам. Для кого пом’якшується тілесний піст? Для тих, хто важко працює, подорожує, хворіє, для маленьких дітей, вагітних, годувальниць. Піст має сприяти відновленню здоров’я, а не його шкоді. Тому надмірний піст церква не схвалює. Коли людина виснажує себе тілесним постом, то стає неспроможною для здійснення духовних подвигів. Для тих, хто за станом здоров’я не може постити, порада: підійдіть до свого духівника і попросіть благословіння, щоб тілесний піст пом’якшити. Протягом посту церква закликає надавати перевагу стравам рослинного походження. Шлунку треба давати перепочити. До цього схиляють і медпрацівники. Але людина не повинна брати на себе заважкий тягар посту, якщо не спроможна його нести. Кожній людині Господь дає нести хрест настільки, наскільки це відповідає її силам. Багато запитань виникає в людей щодо того, як поводитися під час Великого посту. Потрібно уникати гучних банкетів, святкувань. Але якщо знайомі запрошують на ювілей чи святкування, не треба сприймати це запрошення вороже, осудливо. Англійський поет Вільям Блек колись казав: «Правда, сказанная злобно, лжи отъявленной подобна». У жодному разі не треба вороже ставитися до тих людей, котрі виявили бажання розділити з вами свято. Колись до мене завітала парафіянка: що робити, запитала вона, коли ювілей випадає у Великий піст. Я пощуся, але до мене прийдуть різні люди, які й не постять. Я сказав: не треба боятися, нехай на столі буде трапеза і скоромна, і пісна. Як відомо, Господь себе людям не нав’язує, то і ми не повинні тиснути на людей. Наслідки можуть бути зворотними. Через кілька днів я зустрів її. Вона подякувала, сказала, що все було добре. Хоч була різна їжа на столі, головне, що була щира атмосфера у взаєминах. Ніхто не сварився, поводилися, як єдина християнська родина. Пам’ятайте: не те оскверняє людину, що входить у неї, а те, що виходить із неї.

Дмитро ПРИСЯЖНИЙ, настоятель Свято-Покровської парафії. м. Боярка Київської обл.