ВІД ЧОГО СТРАЖДАЄ ДИТЯЧИЙ ОРГАНІЗМ

ВІД ЧОГО СТРАЖДАЄ ДИТЯЧИЙ ОРГАНІЗМ

«Влітку дитина зовсім не хворіла. А з початком навчального року «не вилазимо» з хвороб: то одне, то інше» - такі нарікання можна почути від багатьох мам. І справді, чому вже з вересня спостерігається сплеск захворюваності, від яких чинників залежить дитяче здоров’я, як зміцнити юний організм? Про це ми попросили розповісти завідувачку кафедри педіатрії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України, професора Олександру Василівну ТЯЖКУ.

Чому восени діти більше хворіють

- Олександро Василівно, холоди лише починаються, а діти вже масово хворіють. Із чим це пов’язано? Невже в Україні нашестя вірусів?
- Зовсім ні. Насправді кількість вірусів, які викликають гострі респіраторні захворювання, не збільшилася. Просто змінився в бік зниження імунний стан нашого організму. Тому зараз спостерігається підвищення рівня захворюваності. І не лише на вірусні та застудні хвороби, а й інші. Приміром, багато скарг на загострення хвороб органів травлення, алергії тощо.
Ослаблення імунітету передусім пов’язане з кількома чинниками. По-перше, з різкими змінами погоди, які спостерігалися у вересні. Я не пам’ятаю останніми роками таких температурних добових коливань: зранку +10, вдень +24. Через це діти часто були одягнені не у відповідності з температурним середовищем і іпереохолоджувалися. Переохолодження призводить до погіршення кровообігу на слизових оболонках, зокрема носоглотки. Унаслідок цього погіршується їх захисна функція. Віруси й бактерії потрапляють в організм і починають активно розмножуватися.
По-друге, після закінчення канікул та відпусток люди повертаються в робочі та шкільні колективи, збільшується кількість контактів. Ми всі є носіями вірусів і бактерій, тож посилено починаємо обмінюватися ними.
По-третє, разом зі зміною ритму життя відбулася зміна режиму харчування, сну, відпочинку тощо. І, безумовно, це позначилося на організмі.


Роль харчування в збереженні імунітету

- Чи можливо провести якісь профілактично-оздоровчі заходи, щоб попри сезонні холоди, завантаженість шкільними уроками, гуртками наші діти все ж хворіли якомога менше?
- Звісно. Однією з найголовніших умов збереження дитячого здоров’я є дотримання звичайних правил здорового способу життя. Зокрема, повноцінне харчування відіграє величезну роль у зміцненні імунітету. На жаль, його отримують сьогодні далеко не всі діти. І не через погане матеріальне становище сімей, а через недостатню обізнаність батьків. Приміром, сьогодні до мене на прийом приходила мама з семирічним хлопчиком, який хворіє на бронхіальну астму і в якого почалося загострення цієї патології. На запитання про режим дитини мама розповіла, що влітку син спав до 12-ї години, а зараз вона його піднімає о 7-й ранку й збирає до школи. Така різка зміна сама негативно позначилася на імунній системі.
На сніданок хлопчик отримує бутерброд з хліба й твердої ковбаси та чай з лимоном. Таке харчування протипоказане не лише для хворої, а й здорової дитини. Адже ковбаса, сосиски містять у собі величезну кількість шкідливих хімічних добавок, які завдають шкоди дитячому організмові. Якщо дитині дають такий само бутерброд у школу, то марно сподіватися, що вона ростиме здоровою.
Дитячий сніданок має складатися з каші чи овочевого рагу, фруктово-ягідного пюре тощо. Серед крупів найкориснішими вважаються гречані, кукурудзяні, пшоняні, потім рисові й на останньому місці - манні. Каші подають з молоком, вершковим маслом, олією, печеними чи тушкованими яблуками та грушами, гарбузом тощо. У школу можна дати дитині бутерброд з твердим сиром, а в прохолодну пору року - шматочком печеного м’яса чи курятини домашнього приготування. І обов’язково покладіть їй у портфелик багато яблук. Якщо дитина не любить яблука, можна давати банани. Що стосується цитрусових, то слід стежити, чи вони не викликають алергійну реакцію.
На обід дитина має з’їсти суп чи борщ, кашу чи рагу (залежно від того, чим вона снідала), шматочок м’яса чи риби тощо. Вечерею може бути запіканка, кисломолочні продукти (кефір, ряжанка), знову ж таки різноманітні каші (якщо дитина не схильна до повноти) з м’яким сиром, овочеві рагу. Овочеві рагу можна готувати з картоплі, цвітної капусти, моркви, цибулі, кабачка, патисона тощо. До речі два останні овочі є надзвичайно корисними і їх обов’язково потрібно водити до дитячого харчування. Щодо гарбузової каші, то ліпше її готувати з пшоном, а не рисом. Вона буде за вітамінно-мікроелементним складом багатшою. А ще допоможе розв’язати проблему дитячих закрепів, яка часто виникає з початком навчального року.
Інколи, коли я розповідаю мамам про оптимальний раціон харчування для їхніх малюків, вони стверджують, що дитина «таке» не їстиме. На це я заперечую: потрібно навчитися так готувати корисні продукти, щоб дитина їх полюбила. А ще дотримуватися правил здорового харчування всією сім’єю. Адже батьки є найкращим прикладом для дітей, вони формують усі звички своїх малюків, зокрема й харчові.
Окремо потрібно сказати про продукти, які протипоказані дітям: ковбаси, консерви, копчені та смажені страви.

Про питний режим і важливий вітамін

Дотримання питного режиму є не менш важливим за повноцінне харчування. Це профілактика закрепів, проблем жовчного міхура тощо. Дитина має зранку натще випити чашку якісної питної води кімнатної температури - 100 -200 мл, залежно від віку.
Що менший вік дитини, то більше рідини вона потребує. На першому році життя — 100-120 мл на 1 кг маси тіла. Діти дошкільного віку повинні отримувати за день близько 1 л рідини, 6-7 років — до 1,5 л, старшого шкільного віку — до 2 л. Під терміном «рідина» ми маємо на увазі питну воду, домашні компоти, узвар із сухофруктів, супи, борщі тощо. Звичайно, що солодкі газовані напої не входять до цього переліку, бо нічого, окрім шкоди, не приносять дитячому організмові.
Дуже важливим для збереження дитячого здоров’я є вітамін D. Сьогодні відомо, що цього вітаміну потребують всі тканини людського організму. У літній період він виробляється в людському організмі під впливом сонячного проміння. А з 1 жовтня по 1 квітня, коли значно зменшується кількість сонячних днів, а відповідно й час нашого перебування на сонці, потрібно щодня вживати вітамін D разом з їжею чи у вигляді препаратів. Багатими на нього є червона риба та риб’ячий жир (у вигляді капсул продається в аптеках). Якщо дитина постійно їх вживає, потреби в препаратах немає. Якщо ж ні, тоді раз на день слід приймати цей вітамін у вигляді аптечних крапель у дозі, визначеній лікарем згідно з віком дитини.
Зазвичай дітям дошкільного віку призначають по одній краплі, дітям шкільного віку - по 2 краплі на день. Якщо дитина дошкільного віку часто хворіє, то їй також підвищують дозу вітаміну D до 2 крапель на день. Якщо дитина схильна до алергійних захворювань (обструктивний бронхіт, алергійний риніт), призначають збільшену дозу: 4 краплі протягом місяця, а згодом переходять на 2 краплі.

Рух і свіже повітря – прості засоби поліпшення кровообігу

- Олександро Василівно, виступаючи на сторінках нашої газети, Ви неодноразово наголошували: рух і свіже повітря - прості, доступні й дуже дієві засоби профілактики хвороб. Але мені здається, що батьки далеко не завжди розуміють це.
- Як свідчить практика, сучасні діти настільки завантаженні уроками, гуртками, репетиторами, що на свіже повітря, прогулянки, спортивні ігри в них бракує часу. Це велика помилка дорослих. Річ у тім, що коли дитина рухається, в неї поліпшується кровообіг не лише в м’язах, а й у всіх внутрішніх органах. Крім того, відбувається насичення киснем клітин, зокрема й мозку, поліпшується апетит та пам’ять. Унаслідок цього зростає працездатність, підвищується ефективність навчання, дитина потребує менше часу на засвоєння нового матеріалу, приготування домашнього завдання.
На жаль, коли я запитую у своїх маленьких пацієнтів, як часто вони займаються фізкультурою, то чую відповідь: раз на тиждень на уроці фізкультури. Зранку практично ніхто не робить зарядку.
Але достатньо дитині 10 разів присісти, 10 разів підстрибнути, зробити кілька махів руками й у неї відразу відбудеться збудження всіх систем організму. Це дуже важливо –«розбути» організм після сну, налаштувати його на робочий день.
Корисним є й ранкове обливання та обтирання прохолодною водою. Знову ж таки, дитина цим із задоволенням займатиметься лише разом з татом і мамою.

Коли потрібні додаткові профілактичні засоби

- Чи потрібно використовувати якісь додаткові засоби для поліпшення опірності організму, профілактики захворювань?
- Якщо батьки з попереднього досвіду знають, що їхні син чи донька схильні до частих захворювань, можна вжити додаткових заходів для профілактики захворювання, поліпшення опірності організму. З цією метою застосовують настоянки елеутерококу чи женьшеню. Їх п’ють курсом 1,5 місяця. Коли настає сезон підвищення захворюваності, дитині можна давати перед виходом з дому гомеопатичний препарат Афлубін.
Хто має хронічний тонзиліт чи гайморит, повинен до настання зимового періоду вже зараз пройти «профілактичний курс лікування». Зокрема, мені подобаються препарати з екстрактом ісландського моху (у вигляді пастилок), вони добре активізують функції слизових оболонок. Їх дають дитині після сніданку, коли вона прополоскала ротик і збирається виходити з дому.
Потрібно застосовувати й інші засоби - ті, які порадить лікар з огляду на наявні в здоров’ї дитини проблеми. Для цього батьки мають звернутися до педіатра, який спостерігає й лікує сина чи доньку. Під час проведення профілактичних заходів слід надавати перевагу препаратам, виготовленим з природних компонентів, які не містять сильних хімічних складових.

Як зберегти дитячу нервову систему

- Сучасні діти скопіювали ще одну погану звичку дорослих: надмірну любов до телевізора та комп’ютера…
- І це стало причиною таких проблем у дітей: як перезбудження нервової системи, недосипляння. У переважній більшості діти перед сном дивляться мультфільми чи фільми. Але перегляд телевізора не заспокоює мозок, не налаштовує його на відпочинок. Тому дітей важко вкласти в ліжко о 21-й чи 22-й годині, як того вимагає режим. Однак, науково доведено, що повноцінний відпочинок мозку відбувається з 22-ї години до 1-ї години ночі. І якщо в цей час дитина не спить, то це позначиться і на її розумовій діяльності, і на фізіологічних процесах.
Щоб забезпечити дитині гарний сон, батьки мають увечері перед вкладанням у ліжко вивести сина чи доньку на прогулянку на свіжому повітрі. Що стосується вихідних днів, то жоден з них не повинен минути без спортивних гуртків, прогулянок у лісопаркових зонах, ігор на свіжому повітрі.
- Підвищена втомлюваність, головний біль, роздратованість – також часті скарги серед школярів. Яка причина цього й чим можна зарадити?
- У наш час у дітей досить поширені вегетосудинні дисфункції. Такі малюки вже в перший рік життя є досить збудливими, пізніше починають скаржитися на головний біль, погано зосереджуються тощо. У цьому разі я рекомендую батькам зробити трав’яну подушечку: пошити з простої тканини напірника, наповнити його сушеними м’ятою, мелісою, додати до них подрібненого кореня валеріани, шишок хмелю й добре зашити, щоб трави не висипалися. Увечері трав’яну подушечку потрібно класти поруч із подушкою, на якій спить дитина, щоб вона вдихала заспокійливі аромати. А зранку трав’яну подушечку слід заховати в щільно закритий целофановий пакет, щоб не видихалася протягом дня.
Для того щоб діти росли спокійними, радісними, впевненими в собі, вони мають перебувати в атмосфері спокою та взаємної доброзичливості. Крики, суперечки, постійні обговорення проблем і страхів батьків завдають шкоди дитячій нервовій системі. Маленька дівчинка повинна почуватися у своїй родині принцесою, а хлопчик - принцем, батьківський дім має бути їхньою фортецею, в якій усе надійно, стабільно, безпечно й затишно.
Для нервової системи дуже важливим є дотримання режиму дня.

Гельмінтози: як діагностувати й коли лікувати

- Останніми роками багато проблем у дитячому здоров’ї пов’язують із паразитарними ураженнями. Тому батьки «про всяк випадок» проводять процедури очищення своїм малюкам. Чи можна це робити?
- Гельмінтози сьогодні є досить поширеною проблемою. Тому я б радила тим дітям, які відпочивали літом у сільській місцевості, де багато тварин, чи були проблеми з дотриманням гігієни, зробити аналізи на наявність яйцеглистів. Для того щоб аналіз був високоінформативним, його потрібно робити на убутний Місяць. А матеріал для аналізу слід забирати з п’яти місць свіжого кавалка калу. Але без точного визначення наявності паразитів в організмі, їх виду, а також консультації лікаря в жодному разі не раджу проводити профілактичне лікування. Бо часто скарги дітей на біль у животі, нудоту пов’язані не з паразитарними ураженнями, а зі зміною режиму дня та харчування, про що ми вже говорили вище.
Слід зазначити, що в багатьох випадках відрегульований режим дня та правильне харчування є повноцінними й достатніми засобами для збереження та відновлення здоров’я дитини. Батьки не повинні шкодувати часу й зусиль для формування здорових звичок у своїх дітей. Це - найцінніші вкладення, які може зробити людина.

Розмовляла Мирослава ЩЕРБА.

ЧИТАЙТЕ У НОВОМУ НОМЕРІ:
№7 2019

  • Як зробити організм не вразливим до хвороб.
  • Захистіть печінку від жирового переродження.
  • Метод Бутейка проти недуг.
  • Яблучний оцет контролює холестерин.
  • Швидка допомога для органів травлення.

Щоби читати та завантажувати газету, увійдіть в систему на сторінці Кабінет передплатника.

Оформити передплату на газету "Здоров'я і Довголіття"