ВІД ЧОГО СТРАЖДАЄ ПЕЧІНКА

ВІД ЧОГО СТРАЖДАЄ ПЕЧІНКА

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ПРОФІЛАКТИКУ Й ЛІКУВАННЯ ОДНОГО З НАЙВАЖЛИВІШИХ ОРГАНІВ

 

Від мудрих еллінів дійшов до нас міф про Прометея, який украв з Олімпу вогонь, щоб передати його людям. Розгніваний Зевс наказав прикувати титана до скелі й засудив до страшної кари. Орел, який прилітав кожного дня, роздзьобував Прометею печінку. Не очі, не шлунок, не нирки або серце, а саме печінку. Чому владика богів вирішив, що це буде найтяжчим покаранням? Очевидно, стародавні греки вважали печінку одним із чи не найголовніших органів.

ПЕЧІНКА СТРАЖДАЄ ВІД ПОТУЖНОГО ТОКСИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Вона захищає всі наші органи від впливу агресивного зовнішнього середовища. Ми, люди, які живуть у сучасному світі, щодня вдихаємо й одержуємо з їжею величезну кількість шкідливих та отруйних речовин. Наша печінка не розрахована на таке потужне токсичне навантаження, їй не вдається знешкодити всі отрути повністю. У боротьбі за виживання клітини печінки прагнуть наростити навколо шкідливих шлаків і токсинів жировий саркофаг. Річ у тім, що жир водонепроникний, і тому він ізолює токсини від іншого вмісту клітини. З кожним днем токсинів і шлаків накопичується все більше, і шари жирового саркофага навколо них постійно наростають. Цілком природно, що жировий саркофаг заважає клітинам печінки виконувати свою головну функцію — фільтрувати кров. Отож, нашими судинами циркулює погано профільтрована кров з отрутами й токсинами, які отруюють кожну клітину організму. У зв’язку з цим хочу відразу ж нагадати про шкоду куріння та пияцтва. Так, смоли, що потрапляють у кров із цигарковим димом, відкладаються в клітинах печінки й перетворюються на канцерогенні вільні радикали. А навіть невелике споживання алкоголю, наприклад, дві чарки горілки чи одна пляшка міцного пива на день, призводять до накопичення в печінці токсичних продуктів розпаду етилового спирту. При цьому порушується функція жовчоутворення, що призводить до появи каменів у жовчних протоках. Надходження до організму смаженої, копченої, маринованої їжі, а також барвників, консервантів і нітратів призводить до накопичення в клітинах печінки токсичних і канцерогенних речовин. Це спричинює загибель або жирове переродження клітин печінки. На особливу увагу також заслуговує питання про токсичну дію на печінку прийнятих нами лікарських препаратів. Токсичні продукти переробки ліків печінкою накопичуються всередині її клітин.

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАЛЬНО-ВІДНОВНОГО ХАРЧУВАННЯ

Лікувальне харчування в разі захворювань печінки має сприяти відновленню функціонального стану самого органа, нормалізації процесів жовчоутворення й виділення жовчі, відновленню порушеного обміну речовин у всьому організмі. Якщо йдеться про небезпеку жирового переродження печінки, рекомендується збагатити свій раціон ліпотропними речовинами. Такими продуктами є сир, тріска, соя. Тривалий час вважали, що людям із хронічними захворюваннями печінки треба обмежувати у своєму харчуванні жири. Зараз лікарі вважають інакше: печінковим хворим потрібно приймати жири, але тільки ті, які переносяться організмом, і якщо приймати їх правильно, то стан не тільки не погіршується, а значно поліпшується. Загальна кількість жиру в дієті повинна становити 80—100 г. Сприятливим співвідношенням вважається 70% тваринного жиру (тобто зв’язаного з білком — м’ясо, риба, сир та ін.) і 30% рослинного. Річ у тім, що суміш тваринних і рослинних жирів робить більш вираженою ліпотропну дію і така дієта ефективніша за ту, яка містить тільки тваринні або тільки рослинні жири. Олія нормалізує обмін речовин у печінці та в організмі в цілому, має гарний жовчогінний ефект.

ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для лікування захворювань печінки у своїй практиці я використовую різні лікарські рослини, вибір яких залежить від причини розвитку, характеру захворювання, ступеня порушення функції печінки. Вони сприяють підвищенню захисної функції клітинних оболонок клітин печінки. Крім захисту клітин печінки, активізують утворення й виділення жовчі, знижуючи її концентрацію, до того ж нормалізують секреторну функцію всіх органів травного тракту. Тому в лікуванні потрібно використовувати насамперед ті рослини, які містять якнайбільше флавоноїдів. Найліпше починати лікування печінки, коли тільки-но з’являються перші, ледь помітні сигнали легкого нездужання, спричиненого порушенням травлення. Тому перед тим, як прийняти гостей або піти в гості, де на вас чекає щедрий стіл, не полінуйтеся зробити настій насіння анісу, кмину або фенхеля, за дією вони однакові. Насіння треба гарненько роздушити. Половину чайної ложки залити 1,5 склянки окропу, додавши туди ще половину чайної ложки листя м’яти. Настояти 40 хв і в теплому вигляді випити невеликими ковтками — можете бути впевнені, що печінка цілком упорається з будь-якими жирними стравами. Цей самий настій можна пити й за застійних явищ у печінці, спричинених неправильним харчуванням, порушенням у ній процесу обміну білків, жирів і вуглеводів. Печінка значно легше сприйматиме удари на неї, якщо кілька разів на рік місячними курсами пити відвар із плодів шипшини.

ДИВОВИЖНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ Й АНТИТОКСИЧНІ ЗАСОБИ

Найпопулярнішою рослиною в моїй практиці від усіх захворювань печінки, в тому числі за цирозу, був і залишається безсмертник. В особливих рекомендаціях він не має потреби, варто пам’ятати тільки те, що збирати його потрібно не пізніш, як за два тижні після початку цвітіння. Згодом його активність знижується. Найкраще діє такий відвар: 2 ч. л. квіток на 1 склянку води, варити на малому вогні 1 годину, домагаючись такої температури, щоб кипіння було зовсім непомітним, тоді безсмертник не виварюється, а впарюється на одну чверть. Відвар, що залишився, пити по 1/3 склянки тричі на день за півгодини до їди. Уже невдовзі печінковий біль як рукою зніме. Запальних захворювань печінки позбавить цикорій. Можна взяти окремо будь-яку частину цієї чудової рослини: 4 ст. л. трави або кореня залити 1 л окропу, злегка поварити (7 хв), настояти одну годину, процідити. Додати у відвар 3 ст. л. меду й 1 ст. л. яблучного оцту та пити в гарячому вигляді замість чаю за півгодини до їди або через 1,5 години після їди по склянці. Але не можна казати, що цикорій підходить усім без винятку. Утриматися від нього треба тим, хто страждає від варикозного розширення вен, судинних захворювань. За отруєння водопровідною водою я всім раджу приймати, одночасно з іншими травами, потовчений на порошок корінь кульбаби — по неповній чайній ложці тричі на день до їди. Він посилює виведення шкідливих речовин з організму, допомагає за токсичного ураження печінки. На жаль, ми дуже мало уваги приділяємо цілющим якостям цієї симпатичної рослини, вважаючи її злісним бур’яном. Повага до неї як до цінних і нешкідливих ліків зростає, якщо знати, що кульбаба корисна не тільки людям із хворою печінкою: вона позитивно впливає на водно-сольовий обмін, тонізує нервову систему, сприяє відновним процесам після інсультів, а дослідження підтверджують її протипухлинну дію, особливо за раку печінки. Для лікування хворої печінки давно випробувано іншу чудову траву — ласкавець золотистий (рос. — володушка). Чудові результати дає місячне лікування свіжою рослиною. Запальні процеси в печінці знімаються швидко. Залити 2 ст. л. трави 0,5 склянки окропу, поставити на маленький вогонь, підтримуючи легке кипіння, і тримати доти, доки не випариться одна третина. Цей відвар, уживаний у тій же дозі — по 0,5 склянки тричі на день до їди, діє м’яко, не спричинюючи ніяких неприємних відчуттів. Але з ласкавцем треба бути обережним за виразки шлунка й дванадцятипалої кишки в період загострення, за жовчнокам’яної хвороби.

АГАВА — «ПЕЧІНКОВИЙ» ВАЗОН

Не варто забувати й домашні засоби. У багатьох оселях вирощують агаву. Здавна її використовують за хвороб печінки. Рецепт дуже простий. Треба зрізати листок середньої величини, подрібнити, утворену зелену масу разом із соком, що виступив, залити склянкою холодної води й настояти ніч. Пити по 1 ст. л. тричі на день за 20 хв до їди. У побуті деякі люди схильні вважати агаву американську різновидом алое. Якщо хтось наміриться замість агави використовувати в зазначених цілях листя алое, може тільки нашкодити собі: препарати алое справді корисні за цілої низки захворювань, та зовсім протипоказані за хвороб печінки й жовчного міхура.

ПРО РОЗТОРОПШУ, ЧИСТОТІЛ ТА ІНШІ «МОДНІ» РОСЛИНИ

Останніми роками відродився інтерес до розторопші плямистої. Рослина своєрідна, з численними білими плямами на великому глянсуватому листі, унизаному по нерівних краях гострими жовтими колючками. Здавна насіння розторопші застосовували в народній медицині різних країн за хвороб печінки. Насіння треба розтерти на порошок. Готують відвар: 2 ст. л. на 0,5 л води, упарити на повільному вогні наполовину. Відвар, який залишився, п’ють по 1 ст. л. щогодини протягом дня. Але можна приймати й сухий порошок — по 1 ч. л. 4 рази на день, запиваючи водою, курсами 1 місяць. Болісні печінкові кольки змушують людей вдаватися до чаю з ромашки, меліси, м’яти, листя брусниці, до ягід шипшини, калини, ялівцю, до настоїв і відварів коріння лепехи, оману, трави споришу, лісової суниці, підбілу, грициків, хвоща, череди, чистотілу. Кожен знаходить для себе щось помічне і починає завзято хвалити свій рятівний засіб. Останнім часом в моду ввійшов чистотіл. Він справді помічний за захворювань печінки, що не заперечується й науковою медициною. Оптимальна доза для людей із хворою печінкою — 4 ст. л. сухої трави залити 1 л гарячої води. Настояти ніч. Пити вранці натще й увечері по 0,5 склянки за кожний прийом.

МЕД ПІДСИЛЮЄ ДІЮ ТРАВ

Деякі рослини особливо ефективні в поєднанні з медом. Помітно поліпшує роботу печінки відвар трави кропиви. Узяти 4 ст. л. на 0,5 л води, кип’ятити 5 хв, процідити. У відварі розвести повну столову ложку меду й пити в гарячому вигляді по півсклянки 4 рази на день. За захворювань печінки популярний сік хріну з медом: того й того беруть порівну, змішують, уживають по 1 ч. л. кілька разів на день, запиваючи теплою водою.

(Про лікування холециститу й цирозу читайте в наступному номері).