Що треба знати про профілактику та лікування одного із найважливіших органів
(Закінчення. Початок у № 1)
ЦИРОЗ — НАЙВАЖЧЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ
Тепер про найважче захворювання печінки — цироз. Це хронічне захворювання, яке проявляється загибеллю клітин печінки та заміною їх сполучною тканиною, що призводить до зниження функції печінки й розвитку печінкової недостатності. Найчастіше цироз розвивається тривалий час і є наслідком хронічних інфекційних захворювань печінки (наприклад гепатиту В і С), хронічних порушень кровообігу, хронічних інтоксикацій (наприклад, за алкоголізму). Трагічним фіналом цирозу печінки є розвиток печінкової коми (як прояв печінкової недостатності). Цироз із грецької означає «рудий, лимонно-жовтий». Саме такого відтінку набуває у хворих людей печінка, яка в нормі має червоно-коричневий колір. Цироз печінки — це зміна будови печінки, за якої нормальні печінкові клітини заміщуються рубцевою тканиною. Дві найважливіші причини, які призводять до цирозу печінки — вірусний гепатит (насамперед, гепатити В і С) і алкоголізм. За цирозу печінки відбувається порушення вироблення й накопичення печінкою життєво важливих речовин (білків, жирів, вуглеводів, гормонів), погіршується знешкодження отруйних та інфекційних агентів.
ОСНОВА ЛІКУВАННЯ — ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ВПЛИВ
Основа лікування цирозу печінки — терапевтичні заходи. Дієта: вилучення жирних, смажених страв, алкоголю. Дієта за цирозу має дуже суворі обмеження. Категорично заборонені: жирне м’ясо, супи на міцних бульйонах, кулінарні жири, сало, риба жирних сортів, круто зварені яйця, яєчня, консерви, маринади, копчення, гриби, бобові, шпинат, щавель, редис, редька, зелена цибуля, кислі фрукти і ягоди, морозиво, вироби з кремом, шоколад, чорна кава, какао, холодні напої, гірчиця, перець, хрін. У разі асциту (водянки черевної порожнини) — обмеження солі; сечогінні засоби; противірусна терапія призначається рідко, але іноді допомагає сповільнити розвиток захворювання. Може знадобитися хірургічне лікування: проколи черевної стінки, за допомогою яких видаляється накопичена рідина з живота.
ТРАВИ ПРОТИ ЦИРОЗУ
Від цирозу печінки не так уже й багато існує трав. Зазвичай призначають ті ж рослини, що й за гепатиту. На мій погляд, найбільш дієвими є парило (реп’яшок), корінь хмелю та цикорій. Траву реп’яшка беруть без стебел. Готується відвар із розрахунку 3 ст. л. трави на 0,5 склянки води. Довести до кипіння, варити на слабкому вогні 7 хв під кришкою. Зняти з вогню, перелити разом із травою в термос на ніч. Уранці відвар процідити, розвести в ньому до повного розчинення 1 ст. л. меду. Приймати по 0,5 склянки 4 рази на день до їди. Пити в теплому вигляді, попередньо накапавши в кожну дозу відвару по 20 крапель спиртової настоянки кореня хмелю. За тиждень кількість крапель збільшується до 30. Для настоянки: 5 ст. л. подрібненого кореня хмелю треба залити 0,5 л горілки, настояти у світлому місці три тижні, щодня збовтуючи. Також рекомендую приймати 1,5 місяця відвар плодів шипшини (з розрахунку 70 ягід на склянку води). Їх треба подрібнити, залити окропом і тримати на малому вогні 2 години, у жодному разі не даючи закипіти. Температура тримається в межах 90 градусів. Після тривалого настоювання на поверхні з’являються масні плями. Настій обов’язково треба процідити через марлю. Дві склянки випивають протягом дня невеликими порціями. Курс лікування триває 2 місяці та замінюється відразу, без перерви, іншим на такий же термін. Другий курс лікування проводять цикорієм. Корінь цикорію товчуть на порошок, просіюють. Приймають по третині чайної ложки тричі на день. Запивають відваром суміші трави цикорію й листя ліщини. Першого береться 1 частина, другого — 2 частини. Дві ст. л. суміші заварюють 0,5 л окропу. Ще прокип’ятити 2 хв й залишити настоюватися ніч. Це денна доза, розділена на 4 прийоми до їди. У відвар додають мед, вливають перед прийомом на кожну порцію 1 ч. л. спиртової настоянки березових бруньок, яку готують окремо: 10 ст. л. сировини настоюють в 0,5 л горілки. Приймати можна вже за два тижні, але проціджувати лише через місяць. Додатково, крім настою шипшини, відвар кореня копитня: 1 ч. л. на 1 склянку окропу, млоїти під кришкою на водяній бані 30 хв, приймати по 2 ст. л. 4 рази на день між їдою. Після чотирьох тижнів — десятиденна перерва. Лікування супроводжувати нетривалими — до 3 тижнів — прийомами всередину настоїв і відварів пижма, чистотілу, деревію, нагідок, безсмертнику, полину, буквиці, розхідника плющовидного (рос. — будры обыкновенной), які готують окремо. Якщо цироз супроводжується вираженим асцитом — водянкою живота, то до основного лікування парилом і цикорієм додають відвар перстачу гусячого — 1 ст. л. сухої сировини кип’ятять у склянці молока 3 хв, настоюють 2 години, приймають по чверті склянки 4 рази на день до їди. Якщо лікування проходить влітку, то можна використовувати сік свіжої рослини — це ще потужніша дія. Від водянки давати й квітки волошок — 2 ч. л. пелюсток на 1 склянку окропу, настояти 1 годину, приймати по 50 мл 3—4 рази на день перед їдою, за 10 хв до прийому відвару парила або цикорію. Якщо печінка значно збільшена, то повернути її до норми додатково допоможе суміш трави звіробою та брусниці — не листя, а всієї рослини зі стеблом і коренем. Змішати їх у рівній пропорції; заварюється 1 ст. л. у склянці окропу, настоюється годину. Пити цей настій замість чаю тричі на день без особливої норми — коли кілька ковтків, а коли й усю склянку. Настій підсолоджувати медом. Дуже допомагає від асциту дрік: 1 ст. л. трави з гілочками на півтори склянки води, упарити на одну третину, давати по 3 ст. л. кожні 2 години, але після позбавлення від водянки скоротити прийом до трьох разів на добу і ще користуватися через день. Рекомендую за цирозу також приймати по 0,2 г муміє один раз на добу протягом 10 днів. Провести 3 курси лікування з перервами по 10 днів.
ПРОБЛЕМИ ЖОВЧНОГО МІХУРА ШКОДЯТЬ ПЕЧІНЦІ
Про захворювання печінки говорять багато. Але не всі знають, що спричинює розвиток цих хвороб, як вони проявляються і до яких ускладнень можуть призвести. Одне з таких захворювань — холецистит. Холецистит — запальне захворювання жовчного міхура, яке виникає внаслідок потрапляння до жовчного міхура хвороботворних мікроорганізмів. Чинниками, які сприяють розвитку холециститу, є застій жовчі (внаслідок порушення активності жовчного міхура — дискінезії, малоактивного способу життя), огріхи харчування (зловживання смаженою та копченою їжею), глистяні захворювання, спадкоємна схильність. Залежно від тривалості перебігу захворювання, розрізняють гострий і хронічний холецистит. Типовими клінічними проявами гострого або загострення хронічного холециститу є: печінкова колька — гострий спастичний біль в правому підребер’ї, який віддає під праву лопатку, в праве плече; нудота, блювання; відсутність апетиту, підвищення температури тіла, слабкість, стомлюваність. Гострий характеризується появою загальних інфекційно-токсичних реакцій (виражена слабкість, підвищення температури тіла до 38° і вище, озноб, головний біль, рясне потовиділення) і симптомів, пов’язаних безпосередньо із ураженням жовчного міхура — біль у правому підребер’ї, що іноді віддає вгору чи в спину, нудота, блювання, здуття живота, порушення випорожнення. Гострий холецистит треба лікувати. Інакше жовчний міхур може стати флегмонозним або ж розвинеться гангрена жовчного міхура. Хронічний холецистит тягнеться довго, нерідко роками, супроводжуючись епізодичними загостреннями, що розвиваються, як правило, на тлі огріхів у дієті. Зазвичай до цього призводить уживання жирного, гострого, копченого й міцних алкогольних напоїв. Хронічний холецистит може бути безкам’яним та калькульозним, тобто таким, який перебігає з утворенням камінців у просвіті міхура. В останньому разі він є одним із проявів жовчнокам’яної хвороби. Наявність камінців значно ускладнює лікування та погіршує видужання. Найнеприємніше ускладнення калькульозного холециститу — печінкова колька, тобто стан, за якого в жовчовивідних шляхах застряє невеликий (зазвичай близько 1 см) камінь, порушуючи вихід жовчі в просвіт дванадцятипалої кишки. Унаслідок цього в кров потрапляє велика кількість пігментних речовин (зокрема, білірубін) і починає розвиватися надниркова жовтяниця. Симптоми кольки багато в чому нагадують напад гострого холециститу, однак біль при цьому значно інтенсивніший та з’являється найчастіше вночі або над ранок. За якийсь час приєднуються ознаки жовтяниці: пожовтіння склер та шкірних покривів, що набувають характерного лимонно-жовтого кольору, потемніння сечі й посвітління калу. Хворі з колькою потребують екстреної госпіталізації. Порушення евакуаторної функції жовчного міхура, що розвивається через спазм або, навпаки, атонію самого міхура або жовчовивідних шляхів, а також наявних каменів, нерідко призводить до застою жовчі. Це позначається на стані печінки, і може розвиватися холецистичний гепатит. Тому в ході траволікування треба приділяти особливу увагу підбору трав із гепатопротекторною дією.
ФІТОТЕРАПІЯ ПРОТИ ХОЛЕЦИСТИТУ
Основними напрямками фітотерапії хронічного холециститу є: поліпшення відтоку жовчі; усунення спазмів жовчного міхура й жовчовивідних шляхів; боротьба з мікробами та найпростішими, що спричинюють запалення жовчного міхура; руйнування наявних і запобігання утворенню нових каменів. До трав, які мають гепатопротекторну дію, належать розторопша плямиста, діюча речовина якої силімарин входить до складу препаратів Легален і Карсил, цикорій звичайний, що є основним компонентом відомого препарату Лів-52, і кульбаба лікарська, чий фосфоліпідний профіль намагається повторити препарат Ессенціале. Жовчогінні засоби прийнято поділяти на холеретики й холекінетики. Холеретики посилюють відтік жовчі за рахунок підвищення секреції в її складі води та збільшення обсягу, а холекінетики призводять до виведення жовчі, підвищуючи тонус гладкої мускулатури жовчного міхура й жовчовивідних шляхів. У кожному конкретному випадку приймають різні жовчогінні. Наприклад, якщо в жовчному міхурі є камені, а також за дискінезії жовчовивідних шляхів гіпертонічного типу треба застосовувати холеретики, тому що холекінетики можуть посилити больовий синдром і спровокувати напад печінкової кольки. А ось за атонії жовчного міхура на тлі хронічного некалькульозного холециститу, за атонічної дискінезії жовчовивідних шляхів більше показані холекінетики. Виражений холекінетичний ефект мають кукурудзяні приймочки й пижмо звичайне. До холеретиків належать береза та м’ята. Для народної медицини важливо позбавити людину болю та відновити нормальну роботу жовчного міхура. Проте відразу привертає до себе увагу підбір таких рослин, які стимулюють жовчовиділення, одночасно усувають невротичні розлади, мають потужну протизапальну дію. Узяти, приміром, уже згаданий нами хміль. За антисептичними властивостями він перевершує саліцилову кислоту, ефективний за неврозів, знімає больові відчуття, спазми. Треба тільки знати, що якщо за жовтяниці корисний відвар його коріння, то за запалення жовчного міхура — відвар суплідь. Добову дозу готують з розрахунку 2 ст. л. на півтори склянки окропу. Настояти не менш як годину, приймати по 0,5 склянки. Можна відразу після настоювання не проціджувати. Відфільтровується лише остання вечірня доза. Більш насичена, вона сприяє швидкому засинанню й глибокому сну. За дискінезії й холециститів не обійтися без м’яти перцевої. Вона теж є гарним болезаспокійливим, протизапальним, дезінфікувальним та заспокійливим засобом. Способи приготування настоїв і відварів м’яти різні. Іноді можна заварювати від чайної до столової ложки листя склянкою окропу та приймати по невеликому ковтку тричі на день. Готують і більш насичений відвар: 4 ст. л. на 0,5 л води, кип’ятити на слабкому вогні 7 хв, процідити. Відвар дають пити в теплому вигляді по половині склянки тричі на день до їди. З успіхом можна користуватися й порошком із листя м’яти — до третини чайної ложки за прийом незадовго до їди. Порошком зручно користуватися в тих випадках, коли одночасно приймається окремо приготовлений настій з інших трав. Є такі настої, які доводиться пити за один раз по цілій склянці й більше. Як приклад, можна навести такий трав’яний збір: подрібнюють і ретельно змішують 3 частини трави звіробою, по дві частини полину звичайного, м’яти перцевої, кореня валеріани, 1 частину шишок хмелю. П’ять ст. л. суміші заливають 1 л окропу, тримають під кришкою на водяній бані 20 хв, потім настоюють протягом ночі. П’ють відразу по 2 склянки двічі на день за півгодини до їди за холециститу. Зрозуміло, було б зайвим додавати до такої кількості рідини ще якийсь настій або відвар. Тому цілком підходить як додатковий компонент порошок із квіток безсмертнику. Коли навесні на березі розпушаться листочки, треба не упустити час, зібрати їх про запас, поки вони не втратили клейкість. Найкраще листя те, яке зібране рано вранці, на початку місячного циклу. Сушити його теж клопітно, треба увесь час ворушити, не допускаючи, щоб листки склеювалися в грудки. Препарати з листя берези — один із найнешкідливіших засобів у лікуванні холециститу, навіть лямбліозного. Встановлено, що водний настій та екстракт листя весняного збору спричинюють загибель лямблій. Рекомендується приймати водний настій — 4 ч. л. подрібненого сухого листя залити 0,5 л окропу, настояти ніч. Перед настоюванням додати кавову ложечку соди: без неї не витягти з листя смолисту речовину — бетулін. Дорослі можуть пити від однієї третини до половини склянки до їди 4 рази на день, маленьким дітям давати по 1 ст. л. 4 рази на день за 20 хв до їди. Курс лікування триває до півтора місяця. Цей настій корисний також за жовтяниці, знімає набряки, спричинені серцевою недостатністю, є стимулювальним засобом за розладів нервової системи. Можна зробити пігулки з пижма. Висушені ґудзички квіток розтерти й, підмішуючи мед, зробити круте тісто. З нього, присипаючи тим же просіяним порошком, скачати кульки завбільшки як горошина. Приймати по одній штуці тричі на день. Якщо відома секреція шлункового соку, то дуже підходять такі рецепти. Так, за холециститу з гіперсекрецією шлункового соку взяти в однакових кількостях нагідки, спориш, м’яту перцеву й траву материнки. Столову ложку суміші залити склянкою окропу, настояти. Приймати по 2 ст. л. тричі на день за 30 хв до їди. Курс лікування 3 тижні. За холециститу на тлі зниженої секреції шлунка взяти порівну траву звіробою, собачої кропиви, листя м’яти перцевої, безсмертник. Чотири ст. л. подрібненої суміші залити 1 л окропу й настояти в термосі 3 години, процідити. Приймати по 1/3 склянки теплого настою тричі на день за 30 хв до їди або через годину після їди. У разі закрепів можна додати трохи сени або плодів жостеру чи крушини. Рекомендую за холециститу приймати також по 0,2 г муміє 1 раз на день уранці натще, запиваючи солодкою рідиною. Курс лікування — 10 днів. Перерва — 5 днів. Усього треба пройти три курси.
ДІЄТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ ЗА ХОЛЕЦИСТИТУ
Варто сказати, що за холециститу потрібна дієта, яка повністю виключає жирні й смажені страви, бажано віддавати перевагу рослинній їжі. Рекомендовані продукти: вегетаріанські, фруктові, молочні супи, круп’яні супи на овочевому відварі; відварене м’ясо, птиця нежирних сортів, відварена нежирна риба; — молоко, свіжий кисляк, кефір, ацидофільне молоко, сир до 200 г на день; — каші й борошняні страви (за винятком здоби), хліб білий, чорний черствий; — стиглі фрукти, ягоди (крім кислих сортів) в сирому, запеченому, вареному вигляді, овочі й зелень у вареному вигляді й сирі (особливо морква, буряки); варення, мед, цукор (до 70 г на день); овочеві, фруктові соки у великій кількості, чай неміцний з молоком. Пляшки з лікувальною мінеральною водою відкривають заздалегідь для відходження газів і підігрівають на водяній бані — каструлі з водою. Рекомендую також настійно за лікування холециститу щодня з’їдати натще по дві-три груші (краще дикі) або пити компот із груш без цукру. Дуже допомагає як за холециститу, так і за цирозу такий нескладний рецепт. Змішайте 1 кг меду, 200 мл маслинової олії, 4 лимони (з 2 лимонів зрізати шкірку, лимони пропустити через млинок для м’яса) і гарненько перемішайте. Зберігати в закритому посуді в холодильнику. Перед прийомом перемішувати. Приймати по 1 ст. л. тричі на день за 30 хв до їди. Протягом року потрібно провести 3 таких лікувальних курси. На закінчення ще раз підкреслю, що є низка загальних принципів, дотримання яких є обов’язковою умовою ефективного лікування печінкових захворювань. До таких принципів належать: відмова від шкідливих звичок (куріння, прийом алкоголю й наркотиків) і дотримання дієти. Та, головне, ніколи не забувати, що від стану печінки багато в чому залежить здоров’я всього організму в цілому, і нехай наш захисник старається щосили та «стоїть до останнього», але якщо допустити поразку — замінити його буде нічим. Бережіть здоров’я!
ДОМАШНІ ЗАСОБИ ПРОТИ ЦИРОЗУ Й ХОЛЕЦИСТИТУ
Рекомендую також настійно домашні засоби лікування як холециститу, так і цирозу. Залити 0,5 кг вівса 1 л окропу. Настояти 40 хв, процідити. Приймати по 0,5 склянки тричі на день. Почистити буряк, нарізати й варити доти, доки відвар не загусне й не стане, як сироп. Приймати по 0,25 склянки тричі на день до їди. Сік капусти білоголовкової приймати по 0,5 склянки тричі на день до їди теплим. Змішати 0,25 склянки олії з 0,25 склянки соку грейпфрута й пити на ніч через 2 години після їди, попередньо очистивши шлунок і зробивши клізму. Після клізми та прийому суміші лягти в ліжко на правий бік. Уранці клізму повторити. Процедуру можна повторювати через 4—5 днів за потреби в разі холециститу.
