Один чоловік найнявся водоносом до багатія. Він щодень на коромислі приносив два великі жбани води. Але один із них мав тріщину. А другому нічого не бракувало і він до кінця подорожі був наповнений водою, тріснутий, коли його доставляли додому, був заповнений лише наполовину.
Так тривало протягом двох років. Щодня водонос приносив тільки півтора жбани води до панського дому. Очевидно, повний жбан пишався своїми досягненнями. А бідний тріснутий страждав від своєї неповноцінності. Він міг виконувати тільки наполовину ту справу, для якої був створений.
Після двох років, котрі видалися йому втраченими намарно, він промовив біля струмка до водоноса:
- Я відчуваю сором і хотів би тобі зізнатися.
- У чому? – запитав водонос. – Чим ти засоромлений?
- Тим, що протягом двох останніх років я приносив тільки половину води, бо на шляху до панського дому через тріщину в моєму боці вона виливається. Це через мене ти мусиш більше трудитися і не отримувати належної платні за свою працю.
Водонос, співчуваючи старому тріснутому жбану, відповів:
- Сьогодні, коли ми будемо вертатися, зверни увагу на ті гарні квіти, що на шляху.
І справді, коли вони простували шляхом, старий тріснутий жбан спостеріг на дорозі прегарні польові квіти, і це його трохи розвеселило. Але в кінці дороги знову впав у відчай, бо був наполовину порожнім, і попросив прощення у водоноса. А водонос сказав до жбана:
- Чи ти зауважив, що квіти були лише з одного боку дороги? Це тому, що знав я про твою тріщину і скористався з неї. Я посіяв насіння квітів з твого боку, і що- дня, коли ми верталися від струмка, ти поливав їх водою. Два роки я збирав ці квіти і прикрашав ними стіл мого пана. І якби ти не був таким, яким є, не мав би він такої краси у своєму домі.
Кожен із нас має свої тріщини. Усі ми є надтріснутими жбанами. Але Господь, якщо ми Йому це дозволимо, зможе використати наші тріщини для прикраси Свого дому. У Божому задумі не марнується нічого. Якщо ми хочемо бути однією парафією і служити один одному, згідно з Божим покликанням, Він промовляє до нас: «Не бійтеся своїх тріщин. Визнайте їх і дозвольте Мені використати їх для прикраси Царства. Сміливо йдіть уперед, знаючи, що у вашій слабкості проявляється Моя сила!»
