Те, що вода є колискою життя, не викликає сумніву ні в кого із сучасних учених. Саме у воді відбувалося формування найбільш складних органічних сполук, які в подальшому стали матеріалом для побудови тіл усіх живих істот. Про це свідчить і те, що кров тварин і людей за своїм складом близька до води океану - це доведено дослідженнями. В організмі людини вода є транспортним засобом: доставляє клітинам кисень, поживні речовини й «вимиває» з клітин шлаки.
Засіб, рівному якому немає
У разі її браку всі функціональні системи організму (оскільки все взаємопов’язано) працюють не в оптимальному режимі: не виробляється достатньої кількості найважливіших соків, без яких неможливе травлення, а це своєю чергою спричиняє виникнення багатьох захворювань, несвоєчасно виводяться з організму продукти обміну речовин. Нестача води в організмі сприяє концентрації солей в тканинах, їх відкладенню, насамперед у нирках, жовчному міхурі, в суглобах.
Лікування водою відоме з найдавніших часів. Водні процедури рятували людей від різноманітних згубних хвороб, зміцнювали організм, додавали душевних сил.
«У воді – зцілення», - проголосив батько медицини Гіппократ. Вона надає дивовижний болезаспокійливий ефект. Хто розуміє дію води та вміє застосовувати її, той володіє таким цілющим засобом, рівного якому немає.
Учені стверджують, що людське життя, функції нашого організму - це у відомому сенсі «боротьба за воду». У процесі старіння організм ніби всихає. Тому найперше завдання на шляху до подовження життя - всіляко активізувати його системи, застосовуючи при цьому такі випробувані часом засоби підвищення життєвого тонусу, як загартовування та водолікування.
На жаль, у наш час індивідуальне лікування водою майже забуте. І хоча в санаторіях, фізіотерапевтичних відділенннях при поліклініках його успішно застосовують, але наявність таких закладів - крапля в морі порівняно з кількістю хворих, які могли б успішно оздоровлюватися за допомогою водних процедур.
Книга «Водолечение от всех недугов», матеріали з якої ми починаємо друкувати, саме й пропонує водні процедури, які успішно можна застосовувати в домашніх умовах. Складено її на основі книг: родоначальника водолікування С. Кнейппа, його учня В.Б. Камінського «Друг здравия», всесвітньо відомого йога Рамачаракі «Йогічне водолікування», відомого російського медика О.С. Залманова «Таємна мудрість людського організму» тощо.
Проте слід зауважити, що пропоновані варіанти лікування водою мають насамперед інформаційний, а не рекомендаційний характер. Читач, обравши той чи той спосіб, має співвіднести його зі своєю індивідуальністю, станом здоров’я й обов’язково проконсультуватися з лікарем.
Водолікування за Кнейппом
Себастіана Кнейппа, священика з Гамбурга (Німеччина), вважають родоначальником водолікування. Що холодніша вода, то ліпше, стверджував він. Такого висновку Кнейпп дійшов унаслідок особистого багаторічного досвіду.
У 26 років він тяжко захворів. Лікарі не змогли допомогти, й він, втративши надію на одужання, покірно чекав свого кінця. Одного разу йому на очі потрапила книга, в якій ішлося про лікування водою. Поради, що були в ній, стали для Кнейппа, як соломинка для потопельника. І він зайнявся водолікуванням. Минуло 3, потім 6 місяців. Помітного поліпшення не було, але й погіршення не спостерігалося. Це обнадіювало. З часом організм міцнів все більше. І хвороби відступили. Тож вода стала вірним другом Кнейппа на все життя.
Але він не тільки лікувався сам, а й намагався допомогти позбутися від недуг багатьом іншим людям. Свій більш як 35-річний досвід водолікування Кнейпп виклав у книзі «Моє водолікування. Засоби для лікування хвороб і збереження здоров’я». У різних країнах світу її перевидавали 46 разів. Пропонуємо в короткому викладі основні способи водолікування, які застосовував Кнейпп для оздоровлення.
Основні правила водолікування
Воду можна застосовувати у вигляді компресів, ванн, пари, обливань, обмивань, пиття тощо. Розчинення хвороботворних речовин зазвичай досягається за допомогою пари й теплих ванн, а їх виведення з організму - повторними обгортаннями, а також - обливаннями й компресами. Зміцнюється організм за допомогою холодних купань, обливань та обмивань.
Застосування холодної води, якщо користуватися нею правильно й помірно, не може зашкодити. При цьому Кнейпп рекомендує взимку до холодної води додавати ще й сніг.
Тим, хто тільки починає застосовувати водолікування, слабким та хворим людям, тим, хто боїться холоду, анемічним і нервовим у зимовий час можна користуватися теплими ваннами й душами (18-19°С).
Крім того, слід ретельно дотримуватися рекомендованої тривалості й температурного режиму водних процедур. Наприклад, якщо зазначено, що процедура має тривати 1 чи 2-3 хв, то довше залишатися у воді не варто.
Не можна застосовувати холодну водотерапію в разі ознобу та лихоманки.
Проводити холодні процедури слід по можливості швидко, але без страху.
Одягатися й роздягатися перед та після процедур потрібно енергійно. Зокрема, холодна ванна разом із роздяганням та одяганням має тривати не більше 4-5 хв.
Після холодного купання тіло не слід витирати (крім голови й кистей рук, щоб під час одягання не замочити одягу), а швидко на мокре тіло одягнути сукню чи сорочку. На перший погляд це багатьом здається дивним. Але, витираючись, ви робите тертя не з однаковою силою, зумовлюючи тим самим виникнення неоднакової температури в різних частинах тіла. Для здорових людей це практично не має значення, а для хворих і слабких є не дуже добре. Якщо не витиратися, то вода на зовнішніх покривах допомагатиме інтенсивнішому утворенню тепла та швидшому його розподілу по всьому тілу.
Після купання неодмінно потрібно рухатися (працювати чи прогулюватися) до тих пір, доки все тіло не висохне й не досягне нормальної температури. Спочатку треба ходити швидко й енергійно, а коли стане тепліше, трохи повільніше. Мінімальна тривалість руху - не менше 15 хв.
Для більшості людей застосування водних процедур з холодною водою неприйнятне, оскільки діє збудливо й позбавляє сну. Але є й такі, котрі після них швидко засинають. Тому кожен має зважати на особливості свого організму й набутого досвіду у водолікуванні.
Цілющі ванни: ножні…
Холодна ножна ванна. Стояти у воді по ікри чи вище них 1- 4 хв. Здорових людей така процедура освіжає й зміцнює, усуває втому й приносить спокій і здоровий сон. Для хворих застосовується переважно для того, щоб прокачати кров униз від голови й грудей, але здебільшого використовується спільно з іншими способами лікування водою, коли недужий з якоїсь причини не переносить повної ванни чи напівванни.
Тепла ножна ванна. У теплу ванну для ніг (31-33°С) покласти повну жменю кухонної солі, 2 жмені деревного попелу й добре перемішати. Тривалість процедури 12-15 хв. Іноді можна робити таку ванну за температури води 38°С, але після неї відразу слід застосувати холодну ножну ванну на 0,5 хв, не довше.
Ножні ванни призначені для слабких, малокровних, нервових, дуже молодих і літніх людей. Помічні в разі порушення кровообігу, приливів, болю голови, горла, судом тощо. У разі пітніння ніг їх застосовувати не слід.
Дуже корисна ванна для ніг із сінної потерті (стебел, листя, насіння та ін.). Залити окропом 3-5 жмень сінної потерті, накрити посуд кришкою й дати настоятися до температури 31-33 С. Перед застосуванням сінну потерть можна не виймати.
Ці ножні ванни сприяють розчиненню, виділенню, зміцненню й дуже добре допомагають за хвороб ніг, відкритих ран, забиттів (кровоточивих і синців), пухлин, подагри, хрящових вузлів, нагноєнь між пальцями, наривів під нігтями, ушкоджень від тісного взуття тощо.
Дуже схожа на описану вище ванну ножна ванна з відваром вівсяної соломи. Солому треба варити близько 30 хв. Відвар охолодити до 31-33°С й приймати ванну протягом 20-30 хв.
Досвід показує, що ці ванни не мають собі рівних у разі розм’якшення всяких затвердінь на ногах. Вони чудово допомагають за суглобового ревматизму, подагри, мозолів, врослого нігтя, який гниє. Навіть відкриті й гнійні рани на ногах усуваються за допомогою цих ванн.
У разі розширення вен температура ванни має бути не вище 32°С, а ноги треба занурювати тільки до початку литок.
Сидячі…
Холодна сидяча ванна. Сідають у таку ванну, як на стілець, щоб у воді були нижня половина живота (до нирок) і верхня половина стегон. Тривалість процедури від 30 секунд до 4 хв. Ця ванна є дуже корисною для живота: допомагає видаляти гази, посилює травлення, регулює випорожнення, кровообіг, допомагає за анемії, кровотеч та різних жіночих хвороб. Боятися холодної ванни не потрібно. Якщо її робити правильно й обережно, вона ніколи не зашкодить. Щоб уникнути застуди та загартуватися, найліпше приймати такі ванни частіше вночі. Прокинувшись, потрібно, вставши з постелі, відразу сісти у ванну й потім - знову негайно в ліжко. Не слід робити ці ванни частіше, ніж 2-3 рази на тиждень, щоб від надмірного приливу крові до поперекових ділянок не посилився геморой.
Тим, хто погано засинає вечорами, прокидається вночі чи страждає від безсоння, рекомендується регулярно застосовувати такі сидячі ванни - й проблем зі сном не буде. Корисні ці ванни й тим, хто прокидається вранці з важкою головою, і коли сон не приносить бажаного відпочинку.
Повні
Холодна повна ванна. Вода за цієї процедури має покривати все тіло, крім голови. Приймати її треба мінімум 30 секунд і не більше 3 хв.
Тепла повна ванна. Після 25-40 хв перебування в теплій ванні слід відразу швидко перейти у ванну, яка стоїть поряд, із холодною водою й зануритися в неї до голови. Якщо другої ванни немає, потрібно обмити якомога швидше все тіло холодною водою протягом 1 хв. Потім, не витираючись, швидко одягнутися й рухатися по кімнаті чи на вулиці до тих пір, доки тіло повністю не висохне й не зігріється (близько 30 хв).
Темпера в теплій ванні має бути 31-35°С, а для літніх людей - 38°С.
Таке почергове занурення в теплу та холодну воду корисно робити не один раз, а тричі. Це так звана процедура з потрійною зміною. Загальний час прийому ванни 33 хв: 10 хв - тепла ванна, 1 хв - холодна, 10 - тепла, 1 - холодна, 10 - тепла й 1 хв - холодна. Закінчувати процедуру потрібно холодною ванною.
Здоровим людям слід сідати у ванну з холодною водою й повільно занурюватися по шию, а чутливим та хворим потрібно швидко сісти й обмити груди та спину, не занурюючись у воду.
Холодну ванну можна цілком замінити обмиванням холодною водою після теплої ванни. Тільки при цьому ніколи не слід мочити голову. Якщо це сталося випадково, потрібно відразу її витерти насухо.
Чергування холодних і теплих повних ванн корисні для поліпшення кровообігу, виведення з організму токсинів, зміцнення судин, підвищення імунітету.
Повна ванна з відваром сінної потерті. Маленький мішечок сінної потерті занурити в посуд з гарячою водою й залишити на 15 хв. Потім відвар вилити у ванну з теплою водою й розвести до потрібної температури. Ця ванна відкриває пори й посилює кровообіг.
Ванна з відваром вівсяної соломи. Прокип’ятивши в посуді великий пучок соломи протягом 30 хв, усе інше робити так само, як описано вище. Ванна з вівсом корисна за хвороб нирок, сечового міхура й ревматичного болю.
Для очей…
Таку процедуру роблять, застосовуючи холодну та теплу воду. В обох випадках обличчя слід занурити у воду й розплющити в ній очі на 15 с. Потім підняти голову і через 15 с знову занурити у воду лоб та очі. Так можна повторити 4-5 разів.
За теплою очною ванною завжди йде холодна. У теплу ванну додають відвари різних рослин (розтертого кропу чи очної трави).
Холодна ванна чудово діє на здорові, але слабкі очі, зміцнює весь зоровий апарат як зсередини, так і ззовні.
Теплу очну ванну застосовують, щоб розм’якшити припухлості зовні очей, розчинити й видалити зсередини очей гній.
