ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СЕРЦЯ - 29 ВЕРЕСНЯ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СЕРЦЯ - 29 ВЕРЕСНЯ

Серце людини потребує постійної уваги

Серед хвороб, які найбільше дошкуляють українцям, лідирують, за інформацією МОЗ України, серцево-судинні. Про чинники,  що призводять до цих  захворювань,  як їм запобігти, розповідає  полковник медичної служби, кандидат медичних наук, начальник відділення реанімації та інтенсивної терапії для терапевтичних хворих Головного військово-медичного клінічного центру Міністерства оборони України «ГВКГ» Андрій ГОЛОД.

Серцеві хвороби - так само попереду

- Проблема, про яку йдеться, знайома багатьом нашим громадянам, - говорить Андрій Григорович. – Адже, згідно з офіційною статистикою, від серцево-судинних хвороб щороку помирає майже півмільйона людей. Це більше, аніж від раку, туберкульозу й СНІДу, разом узятих. Загалом  близько 25 мільйонів українців мають ті чи ті проблеми з серцем. На жаль, їхня кількість не лише не зменшується, а навпаки, зростає. Тому зі 100 померлих 66 особам вкоротили віку саме серцево-судинні хвороби.
- Які саме  захворювання серця найбільше дошкуляють нашим співвітчизникам?
- Найчастіше серцево-судинні проблеми пов’язані з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та аритмією. Наприклад, близько 25 відсотків інсультів розвиваються на тлі такого порушення ритму серця, як миготлива аритмія, тому, звісно, запобігання аритмії має дуже велике значення. Утім, будь-які збої в його роботі можуть з часом мати вельми сумні наслідки. Нагадаю, що в Україні показник смертності, пов'язаний із серцево-судинними хворобами, сягає понад 60 відсотків. За ним ми є лідером не лише в Європі, а й у світі.
- Але ж і багато європейців потерпають від тих же хвороб, що й українці…
- Це так. Але смертність там значно нижча: більш як у 2 рази. 

Кожен третій українець має гіпертонію

- Статистика, наведена Вами, вражає. Невже українці такі байдужі до  власного здоров’я?
- Однозначно на це запитання не відповісти. Чинників, які провокують виникнення серцево-судинних захворювань, дуже багато. Наприклад, гіпертонічна хвороба, яка, за висновками експертів ВООЗ, чи не найчастіше провокує  інсульт,  інфаркт. А тих, хто її має, у нас понад 12 мільйонів. Левова частка з них рано чи пізно починає страждати від ішемічної хвороби серця. На жаль, кожен третій дорослий громадянин України має  гіпертонію,

Серед осіб з підвищеним артеріальним тиском  знають про наявність захворювання 67,8% сільських і 80,8% міських мешканців, лікуються відповідно 38,3 та 48,4%, ефективність лікування становить 8,1 та 18,7%. Отже, ситуація щодо контролю артеріальної гіпертензії  незадовільна як у сільській популяції, так і в міській, проте в сільській місцевості вона вкрай несприятлива.

Контролювати здоров'я слід щоденно

За своїм здоров’ям слід стежити. Щоденно. Розумію, що це не завжди легко робити, але потрібно. Наприклад, щоб виявити аритмію, треба не лише робити регулярно кардіограму, а й проходити голтерівське обстеження, тобто добовий моніторинг роботи серця.  До речі, останнім часом побільшало інфарктів, коли люди, що їх перенесли, й не здогадуються про це. Наприклад, відчуваючи певні порушення в роботі серця, не звертають на них уваги. А це може призвести будь-якої миті до фатального фіналу. Щоб цього не сталося, слід за найменшої підозри, що з вашим «двигуном» не все гаразд, звертатися до лікаря-кардіолога. 
Та ж ішемічна хвороба серця перебігає здебільшого безсимптомно. Звісно, людина помічає певні збої, наприклад, під час бігу чи навіть пришвидшеної ходи. Її не завжди виявляють навіть під час кардіограми, зробленої за звичайних умов, тобто коли пацієнт не зазнає ніяких навантажень. Тому потрібно робити обстеження під навантаженням, наприклад, крутячи педалі так званого  велосипеда – велоергометра, чи ж ходячи по біговій доріжці – тредмілу. У разі збільшення під керівництвом лікаря темпу, кардіограф реєструватиме показники роботи серця, цим самим значно збільшуючи ймовірність виявлення патології. Правда, і в таких випадках не завжди вдається її виявити…
Загалом більшість із нас абияк ставляться до свого здоров’я, в тому числі й серця. 

Традиційна кухня потребує корекції

- У чому це проявляється?
- У кожного по-різному. Наприклад, у харчуванні. Так вже історично склалося, що традиційною їжею українців є жирна їжа, насичена тваринними жирами. А вони ж містять багато холестерину, інших шкідливих компонентів, які відкладаються на стінках судин. Насамперед у тих, хто переступив 40-річний поріг. Багато хто полюбляє смажене м’ясо, що містить багато канцерогенів.
До злісних ворогів нашого здоров’я, особливо серця, слід віднести й такий харчовий продукт, як сіль. А наша національна кухня складається з багатьох страв,  які містять надмірну її кількість. Це призводить до затримки в організмі рідини, цим самим провокуючи підвищений артеріальний тиск, зумовлює інші негативні побічні дії
- Ви сказали про шкідливість тваринних жирів. Проте наші пращури споживали їх,  але жили, як мовиться, довго й щасливо. Невже в організмі сучасної людини сталися такі зміни, що він їх перестав сприймати?
- Так, наші діди та прадіди не надто переймалися цією проблемою.  Але ж хвороби серцево-судинної системи існують стільки, скільки існує людство. Сьогодні середня тривалість життя в Україні наближається до 70 років. А раніше вона була значно коротшою. Постає закономірне запитання: чому? Причин багато. Та далеко не останнє місце серед них посідали хвороби серця, які кілька століть тому взагалі не діагностували  й людина, страждаючи  від тієї ж аритмії, й гадки не мала про неї.
Сьогодні, коли медицина зробила неймовірний прорив у справі діагностування різних захворювань, ми володіємо інформацією про стан здоров’я населення, в тому числі знаємо й про те, які хвороби найбільше дошкуляють громадянам.

50-60%  інфарктів провокують стреси

- Одним із найпоширеніших серцево-судинних захворювань є інфаркт міокарда. З чим це, Андрію Григоровичу, пов’язано?  
-Головною його причиною є атеросклероз коронарних артерій. До чинників, які  провокують його розвиток, слід віднести  нервові та фізичні  перенавантаження, а також спосіб життя. Якщо ви зловживаєте алкоголем, курите, мало рухаєтеся, віддаючи перевагу відпочинку на канапі, а не на спортивному майданчику, то можете бути впевненими: ви в групі ризику.
Останнім часом інфаркт «помолодшав»: якщо раніше вважалося, що це хвороба 50-60-літніх, то сьогодні випадки інфаркту трапляються й у тих, кому 30-35. Слід пам’ятати, що 50-60% випадків інфарктів трапляється на нервовому ґрунті. А це означає, що потрібно всіляко уникати стресів, інших нервово-психічних навантажень.

Будьте обережні під час холодної погоди

- А як Ви прокоментуєте останні повідомлення про те, що між загостренням серцево-судинних хвороб і різким зниження температури існує прямий зв'язок?
  - Узимку, коли позначка на ртутному стовпчику опускається вниз, відбуваються спазми коронарних артерій, кровотік гальмується, цим самим провокуючи інфаркт. Передусім у гіпертоніків.
Це, до речі,  підтвердили французькі вчені.  Так, медико-статистичні дослідження, проведені протягом 2 років за участю 700 хворих, доставлених у лікарні з інфарктом міокарда, довели: взимку серед цієї категорії громадян інфаркти трапляються вдвічі частіше. За даними французьких учених, ймовірність розвитку інфаркту в таких пацієнтів у разі падіння температури зростає на 5—60%.
Відповідні дослідження довели також, що похолодання, окрім підвищення кров’яного тиску, сприяє підвищенню в’язкості крові й тромбоутворенню. А це означає, що в такі дні слід знизити фізичні навантаження. В зимову пору року в крові зростає й рівень холестерину. А різні респіраторні захворювання можуть спричинити  запальні процеси, які здатні спровокувати відрив жирових бляшок, а ті, своєю чергою, закупорення  судин.
Люди, які потерпають від гіпертонії, з власного досвіду знають, що саме взимку серце їх непокоїть більше, аніж, скажімо, навесні. Учені з інституту серця, що в американському місті Лос-Анджелес, дійшли висновку, що саме взимку ризик померти від інфаркту чи інших серцево-судинних захворювань, збільшується на 30-40%.
- Хто є потенційною жертвою інфаркту міокарда?
- До групи ризику входять насамперед гіпертоніки, ті, хто має підвищений рівень холестерину, а серед родичів - людей, які страждали від серцево-судинних захворювань і підвищеного тиску. Дуже ризикують отримати інфаркт і ті, хто перебуває в стані постійного стресу, веде малорухливий спосіб життя, має надмірну масу тіла, курить і переступив 40-45-річний життєвий рубіж.

Який спосіб життя любить серце

- Як, Андрію Григоровичу, зберегти людині свій «двигун» якомога довше здоровим? Що потрібно робити, щоб він працював безвідмовно? Принаймні, до сивих скронь…
- Часто доводиться чути, що в усіх бідах і проблемах, пов’язаних зі станом здоров’я пересічних громадян України, винна вітчизняна медицина, мовляв, реформують її вже два десятиліття, а змін на краще як не було, так і немає. Згоден, що українська медична галузь перебуває  не  в кращому стані. Але слід пам’ятати, що значною мірою наше здоров’я  - в наших руках: за висновками ВООЗ його стан на 50% зумовлений способом життя.
- А в більшості українців він не надто здоровий…
- Інколи складається враження, що багато наших громадян проводять над собою експерименти, вивчаючи можливості людського організму. Маю насамперед на увазі тих, хто безмірно курить, зловживає оковитою. Шинки, що з’являються у наших містах та селах, як гриби після дощу,  - це велике зло. Але, разом з тим, хіба хтось змушує людину завертати до них чаркуватися  з такими ж «друзями»? Вранці, їдучи на роботу, повертаючись увечері додому, бачу біля таких закладів чимало людей. Тож звідкіля в них візьметься те здоров’я?
А як ми харчуємося? У значної частини населення склався стереотип: якщо не пообідав чи не повечеряв добрячим шматком м’яса, то, вважай, і не їв. Я не закликаю відмовитися від м’ясних страв, бо м'ясо містить багато поживних речовин, яких потребує наш організм. Але разом з тим маємо споживати багато овочів, фруктів, які насичені вітамінами,  здатні запобігати різним серцево-судинним захворюванням.
Для серцевого м’яза дуже корисні мікроелементи, особливо калій, магній і кальцій. Вони регулюють серцевий ритм, знижують тиск та виводять з організму «поганий» холестерин і надмірну рідину. Тому до раціону мають входити сухофрукти, крупи, картопля в лушпинах, кисломолочні продукти, морська риба.
Потрібно також контролювати рівень холестерину та цукру в крові. А ще – відмовитися від так званих стимуляторів – продуктів, що негативно впливають на центральну нервову систему й серце. Наприклад, кави, міцного чаю, гострих приправ. Корисно розріджувати кров, бо коли вона гусне, то їй важко донести корисні речовини до клітин серця. Тому я радив би пити напої, багаті вітаміном С: настої шипшини, журавлинний морс, їсти часник.
Якщо ви уважно приглянетеся на вулиці, в транспорті до людей, що вас оточують, то помітите, що значна їх частина страждає від ожиріння. А надмірна маса тіла теж неабияк провокує різні захворювання, передусім серцеві, зокрема, підвищує кров’яний тиск. Кожен, хто цінує своє здоров’я, повинен обмежити, зокрема, споживання продуктів, багатих холестерином – свинини, масла й масляних кремів, жирної сметани, страв, приготовлених із субпродуктів.
Людям, яким виповнилося 30 і більше, я порадив би хоча б раз на місяць вимірювати артеріальний тиск. Навіть якщо ви й не відчуваєте ніяких симптомів гіпертонії, все одно придбайте апарат для вимірювання тиску. Тоді гіпертонія не застане вас зненацька, бо чимало людей, маючи підвищений тиск, і не здогадуються про це. А потім дивуються, ставши жертвою інсульту чи інфаркту. Особливо настороженим щодо тиску слід бути тим, чиї батьки, інші близькі та рідні потерпали від гіпертонії, бо хвороба ця в багатьох випадках є спадковою.
Не потрібно забувати дороги до лікаря. Особливо тоді, коли відчуваєте, що з «мотором» не все гаразд. У лікарні чи поліклініці вас обстежать і призначать, за потреби, лікування, дадуть слушні поради, прислуховуючись до яких, можна запобігти багатьом проблемам зі здоров’ям.
Слід якомога більше рухатися. Коли людина рухається, судини розширюються й серце викидає в кров’яне русло  більше крові. Отримуючи помірні фізичні навантаження, ви тренуєте серцевий та інші м’язи,  поліпшуєте роботу внутрішніх органів. Особливо корисне плавання.

Інтерв’ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ.