ВУГЛЕХОДІННЯ. МЕТОД ЗЦІЛЕННЯ ДУХУ, ДУШІ Й ТІЛА

Поділитися:
ВУГЛЕХОДІННЯ. Метод зцілення духу, душі й тіла

Вуглеходіння (ходіння по розпеченому вугіллю) у більшості українців асоціюється з йогівськими практиками індусів чи шаманськими ритуалами африканських племен. І мало хто знає, що це дійство було традиційним і в слов’ян. Його практикували й козаки для виховання здорових, сміливих, невразливих і непереможних вояків, які боронили свою вітчизну і були грозою для агресорів різних країн. Крім того, ритуали вуглеходіння проводили в християнських монастирях, у деяких духовних обителях це роблять і зараз (приміром у Болгарії та Греції).

Це дійство видається таємничим та викликає багато запитань. Зокрема, чому ноги людини, що пройшла по розпеченому вугіллю (температура його сягає 400—1000°С), залишаються неушкодженими? Протягом багатьох  років цей феномен вивчають і намагаються пояснити науковці. Практика вуглеходіння викликає цікавість у сучасних фахівців з вивчення можливостей організму людини: реабілітологів, психологів, біоенергетиків. І як виявилося — не даремно.

 

Богдан Дикий — керівник обласної організації здорового способу життя, реабілітації та оздоровлення «Закарпатський морж», кандидат наук, доцент Ужгородського национального університету, має неабиякий досвід у справі відновлення здоров’я, формування гармонійної особистості людини за допомогою природних методів. Завдяки його ексклюзивним науковим розробкам та практичним напрацюванням колишні хворі забувають про свої негаразди: нормалізується артеріальний тиск, знижуються показники цукру в крові, зникають напади бронхіальної астми, запальні процеси в органах дихання, зменшуються прояви варикозної хвороби, уразливість до застуд та вірусних захворювань тощо. Останнім часом Богдан Володимирович зацікавився практикою вуглеходіння. Як і всі інші методики, спочатку вивчав її  на собі. Потім залучив до цього дійства членів асоціації. Сьогодні пропонує випробувати вуглеходіння кожному, хто бажає. І не просто заради цікавості.

— Практика вуглеходіння належить до наших прадавніх практик гармонізації людини, — пояснює Богдан Володимирович. — Бо діє відразу на трьох рівнях: енергетичному, психічному, фізичному (дух, душа і тіло). Під час проходження по розпеченому вугіллю в людини стираються негативні інформаційно-енергетичні програми — страхи, які на рівні підсвідомості керують її життям, впливають на перебіг життєвих процесів в організмі, тобто не дають їй реалізувати свій потенціал та досягнути здоров’я. Пройшовши по вогняній доріжці, людина починає по-іншому розглядати себе, вчиться зливатися з природними стихіями, довіряти собі та навколишньому світу. Крім того, відбувається очищення енергетичних каналів, їх розблокування, завдяки чому людина стає спроможною поставити собі потрібні цілі та знаходить сили і можливості для їх реалізації.

І останнє, але не менш важливе: під час дійства вуглеходіння  через акупунктурні точки на стопах (зони-представництва внутрішніх систем) відбувається регулювання роботи всіх органів: мозку, серця, печінки, нирок тощо, нормалізується імунітет (а отже, людина стає невразливою до зовнішніх агресивних чинників), запускаються процеси омолодження. До речі, вуглеходіння можна назвати й діагностичним методом — якщо в якихось органах відбуваються неполадки, пов’язані з ними на стопах місця темніють. Якщо ж організм здоровий, то на підошвах ніг не спостерігається жодних «відміток». Вуглеходіння — це ще й потужний метод зняття стресу, який є чи не головним чинником виникнення хвороб.

Але чи кожному під силу «лікування» цим методом? Чи попри всі його достоїнства він не загрожує глибокими опіками (адже йдеться про ходіння по розпеченому вугіллю, температура всередині якого значно вища 100°С?

Ні, але лише за умови, якщо це робити під наглядом досвідченого інструктора, який допоможе певним чином підготувати свою свідомість і свій організм до практики вуглеходіння. Богдан Дикий розробив власну авторську методику входження людини в стан, коли розжарене вугілля їй видається землею, вкритою шовковистою травою. І на відмінну від інших майстрів вуглеходіння робить це дуже швидко: за 5—10 хвилин. Спочатку він пропонує людям, які зібралися навколо багаття, відчути благодатну силу вогню, звернутися до нього зі словами вдячності, відчути, що він несе не небезпеку й руйнацію, а любов і зцілення. Адже вогонь є частинкою Божественного Духу, який спускається до людей у вигляді вогняних язиків, що не обпікають, а несуть відчуття благодаті й прохолоди. Після цього майбутні вуглехідці починають рухатися по колу, скандуючи життєстверджувальний лозунг: «я сильний духом», таким чином вводячи свої свідомість і тіло у певний вібраційний ритм, з цими ж словами і в цьому ж ритмі вони проходять і по кількаметровій доріжці, викладеній із розжареного вугілля.

Це дійство супроводжується маршовою українською музикою, на кшталт «Гопака» чи гуцульського «Аркана». Ще ефективніше, якщо вуглехідці співають українські маршові пісні.

— Музика і спів допомагають увійти в один ритм з вібраціями навколишньої природи, що значно посилює ефективність вуглеходіння. Але це відбувається лише в тому разі, якщо звучать мелодії і мова тієї території, де відбувається це дійство (в Болгарії — болгарські, Греції — грецькі, в Україні — українські тощо), — розповідає Богдан Дикий. — До речі, потрібно згадати про ще один важливий аспект вуглеходіння. Воно допомагає пробудженню генетичної пам’яті людини.

На сьогодні під керівництвом Богдана Володимировича практику вуглеходіння на собі випробували понад 200 осіб. Дехто це зробив понад 10 разів. Вуглехідці стверджують, що їм вдалося значно поліпшити стан свого здоров’я. Тому реабілітолог намагається ознайомити з цією практикою оздоровлення людей з різних регіонів України, планує в перспективі підготувати інструкторів, які могли б за його методикою працювати з людьми. Сьогодні Богдан Дикий проводить свої семінари-тренінги не лише в містах Закарпаття, а й в інших регіонах України. Нещодавно він побував на Волині та Тернопільщині, а  28 травня ознайомитися з теорією і практикою вуглеходіння зможуть кияни.

передплата