Мені 84 роки. Прошу надрукувати поради фахівця щодо лікування народними засобами емфіземи легенів.
З повагою Валентин.
м. Київ.
Лист коментує лікар, фітотерапевт В’ячеслав ВАРНАВСЬКИЙ.
Емфізема легенів — це патологічний стан легеневої тканини, який характеризується підвищеним вмістом у ній повітря через розширення альвеол, а також деструкцією альвеолярних стінок. Однією з основних причин хвороби є куріння. Сигаретний дим спричиняє в альвеолах необоротні процеси. Доведено, що таке захворювання легенів також може виникнути через забруднене повітря, екологічні чинники. Деякі травники вважають, що це чоловіче захворювання і його треба лікувати «чоловічими» лікарськими рослинами.
Я ж починаю лікування з комбінації «сімейної пари» — алтеї з мелісою лікарською. Алтею дуже часто плутають з мальвою лісовою. Великої біди в цьому немає, оскільки хімічний склад у них майже однаковий. Рецепти щодо застосування алтеї можна знайти всюди, в будь-якій аптеці дадуть консультацію. Під час лікування емфіземи підійде один із двох засобів: 2 ст. л. подрібнених коренів залити 1,5 склянки холодної перевареної води, настояти 1 годину. Спочатку розмішати ложкою, потім процідити. Приймати по півсклянки тричі на день. Курс лікування - 2 місяці. Повторювати тричі на рік протягом 3 років.
З цією метою можна готувати гарячий настій: 2 ст. л. квіток і листя залити двома склянками окропу — денна доза. Терміни ті ж. Серйозних протипоказань в алтеї не виявлено. Моя особиста думка: коріння алтеї не слід тривало призначати в разі загострення панкреатиту, цукрової хвороби.
Лікування емфіземи алтеєю неодмінно доповнюю настоянкою такої рослини, як меліса. Узяти 4 ст. л. трави меліси на 1 л сухого білого вина. Настоювати добу. Пити рекомендую по третині склянки тричі на день разом із настойкою алтеї, а також окремо в разі нападів. Побічних проявів у меліси небагато. Не показана меліса за дуже низького кров’яного тиску. Не слід приймати настоянку меліси в разі брадикардії, коли частота пульсу менш як 60 ударів на хвилину.
І обов’язково під час лікування емфіземи використовую різні страви з усіма улюбленої картоплі. Картопля містить значну кількість вуглеводів, білків, пектинові речовини, клітковину, органічні кислоти, багато калію, фосфору, вітамінів, каротину, десятки найпотрібніших організмові мікроелементів. Її амінокислоти добре збалансовані й легко засвоюються.
Під час лікування антибіотиками та сульфаніламідними препаратами рекомендую пити по 2 ст. л. соку картоплі відразу ж після прийому ліків. Кількість ліків можна в цьому випадку зменшити майже наполовину.
На жаль, у картоплі досить протипоказань. Так, картопляний сік не можна приймати в разі низької кислотності шлункового соку. Лікування картоплею заборонено за важких форм цукрового діабету. В усіх частинах рослини міститься алкалоїд соланін. Найбільше він збирається в позеленілих і в пророслих бульбах у старої картоплі, навіть якщо вона не позеленіла. Проте дуже корисно вдихати пари картоплі в лушпинні. Відварена картопля, шматочками якої можна обгортати грудну клітку, також є гарним народним засобом під час лікування емфіземи легенів.
Незважаючи на такі протипоказання, знаючи позитивні приклади використання картоплі, я рекомендую її хворим на емфізему використовувати одночасно з прийомом алтеї та меліси.
Обов’язково рекомендую використовувати й селеру. Її вважають засобом, здатним підняти загальний тонус організму, підвищити фізичну й розумову працездатність. Рецепти: 3 ст. л. подрібненого кореня залити 1 л окропу, настояти протягом ночі. Приймати по 2 ст. л. тричі на день. Раджу також розрізати селеру вздовж волокон і висушити, потім перемолоти в порошок, використовувати замість солі. Але я б не став призначати препарати селери за гломерулонефриту, гастритів з підвищеною кислотністю.
