ВИШНІ ЗАПОБІГАЮТЬ УТВОРЕННЮ ТРОМБІВ

ВИШНІ ЗАПОБІГАЮТЬ УТВОРЕННЮ ТРОМБІВ

Скажеш слово «вишні», і ніби згадаєш щось своє, рідне, і неодмінно в пам’яті спливе Шевченкове: «садок вишневий біля хати». Адже вишні здавна ввійшли в історію та побут України, стали, як і калина, її своєрідним символом. Знаний поет Володимир Сосюра закликав: «любіть…вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну». Колись жодне селянське обійстя не обходилося без вишняка, що був і окрасою, й джерелом достатку та лікування в родині. У спекотну жнивну пору припечені сонцем на копі збіжжя вишні з хлібом підживлювали жниварів, а взимку сушені ягоди надавали неповторного аромату узварам, киселям, допомагали в разі застуди. Деякі народні цілителі вміли лікувати вишнями все, навіть дитячий церебральний параліч, епілепсію, хвороби кісток, урівноважували душевний стан, виводили зі стану депресії. Чому ж вишні в людей серед улюблених дарів природи? Бо на вигляд ці червоні та темно-червоні плоди-кульки дуже апетитні, а на смак вельми приємні. Незрівнянний «букет» смаку забезпечують цукри (до 15%), серед яких переважає глюкоза, органічні кислоти, вітаміни В1, В2, С, Р, РР, каротин, фолієва кислота, пектинові речовини, мінеральні солі заліза, міді, марганцю, калію, йоду, фосфору, магнію, кобальту. Ці ж біологічно активні речовини зумовлюють лікувальну силу вишень за багатьох захворювань. Найперше дослідники визначають, що вишні оздоровлюють серцево-судинну систему, адже в них наявні сполуки Р-вітамінного комплексу (у темних сортах більше), причому вони рівномірно розміщені по всій м’якоті, отож легкодоступні для засвоєння. Сполуки зміцнюють стінки капілярів і справляють антигіпертензивний вплив. Благотворно діють кумарини, знижуючи в’язкість крові, та пектини, що виводять з організму шлаки, зокрема, й зайвий холестерин. Як наслідок– судини чисті, без тромбів і немає передумов для розвитку атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, інсульту та інфаркту. Вишні помічні і в разі недокрів’я, бо постачають організм речовинами кровотворного ряду: насамперед залізом (його багато, більше, як у яблуках), міддю, кобальтом, вітаміном С, фолієвою кислотою та іншими солями. Разом з тим ці плоди корисні в разі кровотеч, зокрема рясних і тривалих у жінок. Для зупинення крововтрати можна скористатися й іншими частинами дерева, приміром, потовчене листя або тампони з нього прикладають до порізів, поранень шкіри та слизових оболонок, а в разі носової кровотечі закладають тампон з товченим листям у ніс. Цікаві спостереження, що робітники мідних рудників не хворіли на гіпертензію, радикуліт, серед них було мало хворих із онкологічними недугами. Можна припускати, що завдяки наявності міді й вишні створять захист від цих негараздів у здоров’ї, так само як вони захищають нервову систему від перезбудження в разі епілепсії та інших психічних захворювань. Вишні поліпшують апетит, регулюють діяльність травного тракту, допомагають перетравленню жирів та білків, м’яса, молока, риби, профілактують поноси, зменшують процеси бродіння в кишках. Треба зауважити, що виявлено антисептичні властивості вишень: вони пригнічують збудників дизентерії та стафілококів і стрептококів, що спричиняють інші запалення Велике значення має той факт, що у вишнях багато йоду (330 мкг, у ли- монах лише 80 мкг). Накопичуючись у щитоподібній залозі, він бере участь у продукуванні гормонів, зокрема тироксину, що регулюють процеси обміну речовин в організмі, зосібна обмін цукрів. Вишні також сприяють виведенню сечової та щавлевої кислот з організму, а це перешкоджає утворенню каменів та солей у різних органах – нирках, сечовому міхурі, печінці, суглобах. Нестача ж йоду спричиняє розвиток зобної хвороби, отож вишні запобігають і цьому серйозному порушенню здоров’я. Стануть у пригоді вишні і в разі запальних хвороб дихальних шляхів: вони сприяють розрідженню й виведенню мокротиння, зменшують температуру тіла. Тому в разі застуди, катару верхніх дихальних шляхів, бронхіту, плевриту корисно споживати вишні в будь-якому вигляді: ягоди, сік, сироп. Приміром, 2 ст. л. ягід залити 100 мл окропу, настояти впродовж 5 хв, настій випити, ягоди з’їсти. Наш відомий учений Ф. Мамчур описав свої спостереження з приводу лікування людей, яких турбували часті позиви до сечовипускання або багаторазові нічні позиви. Те, що ці ягоди володіють протизапальною дією, наштовхнуло лікарів рекомендувати хворим вживати багато свіжих плодів вишень або черешень, соки чи компоти з них. Діяльність сечовивідних органів у багатьох випадках нормалізувалася. Як зазначав цей лікар і фітотерапевт, у народній медицині Франції (як і деяких інших країн) практикується лікування вишнями та черешнями (щоденно протягом сезону з’їдати по півкілограма плодів) подагричного артриту. При цьому хворі мають дотримуватися овочево-фруктової дієти та здорового способу життя. У нас вишні теж вважали помічними в разі запалення суглобів та ревматизму, хворим на артрит народні цілителі рекомендували пити вишневий сік з молоком. Із лікувальною метою в народі використовували не лише плоди, а й плодоніжки, листя, корені, зрідка листя (виразка шлунка). Відвар молодих пагонів усуває розлади травлення (коліт, понос, атонія кишечнику), а відвар свіжого листя в молоці п’ють у разі жовтяниці. Народні цілителі радили разом із вишнями заготовляти й плодоніжки, позаяк це ефективний протизапальний, протипоносний, сечогінний засіб. Ось рецепт відвару, який рекомендували в разі гіпертонічної, сечокам’яної хвороби, подагри, а також дизентерії, набряків: 1 ч. л. висушених та подрібнених плодоніжок залити 200 мл окропу, кип’ятити впродовж 15 хв у закритій посудині, охолодити, перецідити й випити за день. Отож, недарма у багатьох народів світу вишні у великій пошані, а рід вишні нараховує майже 200 видів. Цікаво, що в Німеччині і черешні – це не окрема рослина, а всього-на-всього солодкі вишні.