Чи не кожен із нас чув про хворобу Паркінсона, що змушує людей тремтіти та значно знижує якість життя. Проте сучасна медицина вже навчилася певною мірою протистояти цій хворобі та сповільнювати її розвиток. Чимало залежить і від хворого: правильне харчування та фізичні вправи допомагають якомога довше зберігати звичне життя.
Лікар-невролог вищої категорії, доктор медичних наук, професор, керівник відділу клінічної фізіології та патології екстрапірамідної нервової системи з центром паркінсонізму ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» Ірина КАРАБАНЬ розповість про причини, симптоми, можливості лікування хвороби Паркінсона, а також дасть практичні поради хворим.
Хвороба Паркінсона – що це за хвороба?
-Ірино Миколаївно, читачі нашої газети, які потерпають від хвороби Паркінсона, або мають членів сімї з цією недугою, скаржаться, що мають недостатньо інформації про причини її виникнення, а також засоби, які сприяють полегшенню стану хворих. Тож, передусім, розкажіть, будь ласка, що це за патологія?
- Хвороба Паркінсона (ХП) – це хронічне повільно прогресуюче нейродегенеративне (в основі якого лежить втрата функціональних властивостей нервової системи та загибель нейронів) захворювання центральної нервової системи, головними ознаками якого є порушення пластичності рухів.
Основою захворювання є порушення функцій та зменшення кількості клітин, що виробляють дофамін. Дофамін – це нейромедіатор (біологічно активна хімічна речовина), що сприяє передаванню збудження з клітини на клітину. Словом, дофамін відповідальний за рух м'язів.
Поширеність цієї хвороби в Україні становить 133 особи на 100 000 населення. Захворюваність на Хворобу Паркінсона в осіб до 40 років незначна, збільшується після 50 років і досягає максимуму у віці 65-70 років.
Симптоматика та ризики хвороби Паркінсона
- Які симптоми хвороби Паркінсона?
- За хвороби Паркінсона хворих найчастіше турбують такі симптоми: тремор (тремтіння), брадикінезія (сповільнення рухів, зменшення їх амплітуди, швидкості тощо), порушення якості ходьби, м'язова ригідність (підвищення тонусу мязів, внаслідок якого кінцівки при їх згинанні та розгинанні застигають у наданому їм положенні). Поговорімо про ці симптоми трішки детальніше. Тремор проявляється в стані спокою, зменшується за активних рухів та припиняється під час сну, а в разі хвилювання тремтіння посилюється. Брадикінезія на ранній стадії може виявлятися збідненою мімікою (гіпомімія). М’язова ригідність – це стан, коли деякі м’язи, навпаки, надмірно напружуються, внаслідок чого, наприклад, пацієнту не вдається повернути голову або підняти руку.
Ці симптоми визначають характерний вигляд хворого: маскоподібне обличчя, зігнута поза, тремтіння рук і голови, човгаюча хода дрібними кроками, підвищена слинотеча, глухе й монотонне мовлення.
Досить неприємними симптомами можуть бути порушення сечовипускання та запори.
Приблизно в половини пацієнтів із ХП буває поява депресії, в такому разі потрібне додаткове призначення антидепресантів.
- Чи є ранні ознаки, що за 10 років сигналізують про ймовірність захворювання?
- Зазвичай ХП має повільний перебіг та на початках може не діагностуватися. На ранній стадії пацієнти можуть відзначати лише деяку тугорухливість у кінцівках, зменшення гнучкості суглобів, біль або загальне ускладнення під час ходьби та активних рухів. До ранніх симптомів відносять і труднощі з початком ходьби, вставанням із крісла, зміну почерку (зазвичай дрібніє).
- Що підвищує ризик появи хвороби?
- Не завжди вдається визначити зовнішні причини, що провокують виникнення хвороби Паркінсона. Але існує низка найімовірніших чинників ризику. Насамперед - вік, адже з кожним десятиліттям життя відбувається втрата 10% нейронів, які виробляють дофамін. Симптоми паркінсонізму виявляються в разі зменшення вироблення дофаміну на 60-80% від вікової норми.
Крім того, початок захворювання може бути спровокований психоемоційним стресом, супутньою судинною патологією на тлі атеросклерозу та артеріальної гіпертензії, лікарськими препаратами нейролептичної дії, що знижують активність дофаміну. Ці чинники не є провідними в розвитку ХП, але часто супроводжують хвороби, що погіршують її терапію.
Сучасні діагностика та оздоровлення
- Як діагностують хворобу Паркінсона?
- Діагностика ХП повністю базується на спеціальному клінічному, неврологічному огляді. До методів діагностики можна додати також позитронно-емісійну томографію (ПЕТ - дає змогу відстежувати розподіл в організмі біологічно активних сполук) та електроміографію (ЕМГ дозволяє оцінити біоелектричну активність м'язів). Але ці методи мають недоліки: висока вартість та ймовірна помилковість.
Оздоровлення хворих - основні моменти
- Розкажіть, будь ласка, про методи оздоровлення хворих із хворобою Паркінсона.
- Лікування ХП симптоматичне, індивідуальне, спрямоване на боротьбу з окремими клінічними проявами захворювання. Воно складається з довічної медикаментозної терапії, психотерапії, лікувальної фізкультури та дієтичного харчування.
Для сучасного лікування часто використовують поєднання препарату-попередника дофаміну (із леводопою) з іншими препаратами (їх призначає лікар). Препарат попередник дофаміну дає найбільш виражений ефект у терапії рухових порушень, однак має численні побічні ефекти, що проявляються за тривалого використання.
Разом із тим слід прагнути якомога довше зберігати звичайний устрій життя, перебування в трудовому колективі, професійну діяльність, а якщо це неможливо, рекомендувати посильну фізичну працю, заохочувати до самообслуговування. Численні спостереженнями за хворими на ХП показали, що надмірна допомога для них шкідлива та пришвидшує інвалідизацію.
Спираючись на власні спостереження, можу сказати, що раціональна дієтотерапія та регулярні заняття лікувальною фізкультурою дають змогу покращити фон настрою, розширити коло самообслуговування та знизити дозування протипаркінсонічних препаратів.
Дієта – один зі складників терапії
- Чому настільки важливо дотримуватися дієти?
- У пацієнтів із хворобою Паркінсона травлення має свої особливості, які пов'язані зі зниженням секреторної активності й моторики травного тракту. Додаткові складнощі вносить застосування спеціальних препаратів, які можуть спричиняти зниження апетиту, зміну смакових відчуттів, дисфагію (порушення ковтання), нудоту та блювоту, закрепи та проноси – це все потребує приймання їжі певного складу та калорійності.
У профілактиці закрепів велике значення мають так звані баластні речовини, які не перетравлюються травними соками й потрапляють у товстий кишківник, а далі набухають, збільшуючи об'єм калових мас, що сприяє посиленню моторики товстого кишківника та його випорожненню. Пацієнтам слід рекомендувати вживання хліба з борошна грубого помелу або з висівками, щоденне споживання фруктів та овочів, причому краще в необчищеному, сирому вигляді. Замість печива та інших солодощів рекомендовано вживати сухофрукти, горіхи. По змозі слід уникати продуктів, що сприяють виникненню закрепів: печиво, здоба, какао, міцна кава та чай, червоне вино.
У разі закрепів варто обов’язково вводити в раціон кисломолочні продукти: кефір, ацидофілін (дієтичний кисломолочний продукт) із додаванням столової ложки олії. Послаблювальний ефект дають спожиті вранці натщесерце терта морква, сире яблуко, кисле молоко або 5-7 штук чорносливу, вимитих і залитих ізвечора окропом, а також випита натщесерце склянка холодної води.
Добре діє суміш із сухофруктів: для приготування потрібно взяти по 100 г чорносливу, кураги, інжиру, промити, облити окропом і змолоти на млинку для м’яса, додати 100 г меду та 5-7 г подрібнених листків сени олександрійської. Усе ретельно перемішати, зберігати в холодильнику. Приймати щодня перед сном по 1 ст. л. суміші, розведеної в половині склянки холодної води. Крім цього, масаж живота за годинниковою стрілкою 2-3 рази на день дасть кишківнику механічну стимуляцію до правильної роботи.
Хвороба Паркінсона може зумовити порушення ковтання, тому варто використовувати блендер, тертку, товкачку для подрібнення або доводити їжу до бажаної консистенції за допомогою упарювання чи тушкування.
Постава під час приймання їжі має бути прямою. Їсти потрібно повільно, невеликими порціями, добре пережовувати їжу, закривати рот під час ковтання. Під час приймання рідкої їжі слід після кожного ковтка відставляти чашку й робити коротку паузу. Після їди слід посидіти 20 хвилин.
Для більшості хворих на ХП характерним є відносно швидка й значна втрата маси тіла, що пов'язана з підвищеною витратою енергії через ригідність м'язів і тремор. Тому їжу слід приймати 4-5 разів на день невеликими порціями та збільшити енергоємність раціону до 1700-2200 ккал на день. Щоб зробити їжу калорійнішою, можна заправляти страви соусами з додаванням борошна, вводити в меню збиті вершки, різні креми, домашній та твердий сир.
- Чи впливає харчування на якість оздоровлення?
- У разі використання препаратів-попередників дофаміну рекомендують приймати ліки за 30 хвилин - 1 годину до їди або через 1-1,5 години після. Це пов'язано з тим, що за одночасного прийому цієї групи препаратів з їжею знижується їх здатність засвоюватися. Дуже важливо знати, що приймання протипаркінсонічних засобів можна поєднувати з іншими лікарськими препаратами, однак приймати лікарські засоби варто з інтервалом 10-15 хвилин, а не одночасно.
Щоб підвищити ефективність препаратів із леводопою, радять зменшити кількість білків у їжі, проте збільшити вуглеводів. Корисні вуглеводи містяться в овочах, вівсяних крупах, гречці, кіноа, булгурі, бурому рисі, сочевиці та інших бобових, горіхах і насінні.
Велика кількість білка міститься у свинячій вирізці (25-27 г на 100 г продукту), курячому м’ясі та печінці (20-23 г), кунжуті (22 г), арахісі (25 г), твердому (21-27 г) та кисломолочному сирі (16-17 г), курячих яйцях (11-13 г), тож вживання цих продуктів варто зменшити до рекомендованої на день дози.
Щоб розрахувати правильну дозу, потрібно на кожний кілограм маси тіла вживати 0,8 г білка, тобто якщо маса тіла пацієнта 70 кг, порція білка на добу - 56 г. До речі, в разі виражених дискінезій (раптових мимовільних рухів у різних групах м'язів) слід перерозподілити білок протягом доби (20% продукту має припадати на першу половину дня, а 80% – на другу). Якщо виражених дискінезій немає, рекомендовано рівномірно розподіляти білкові продукти протягом дня.
Жири в раціоні харчування мають становити не більше 20% від загальної калорійності, при цьому рекомендується споживання олій замість вершкового масла, сметани, смальцю тощо, адже останні сприяють прогресуванню атеросклерозу та безпосередньо погіршенню стану здоров’я хворих на ХП.
Деякі пацієнти відчувають нудоту під час першого приймання протипаркінсонічних препаратів. Зазвичай нудота зникає через кілька тижнів, хоч деякі пацієнти можуть відчувати її постійно. Таким пацієнтам радять приймати ліки після невеликої кількості рослинної їжі.
Народні рецепти, що стануть у пригоді
- Які рослинні препарати можна порадити хворим на ХП?
- Поділюся рецептами настоянок та чаїв, які можна призначати в усі періоди захворювання та в поєднанні з лікувальними препаратами.
Якщо не вказано іншого, настої готувати так: 1 столову ложку суміші рослин залити 1 склянкою окропу, настоювати в закритому посуді (в термосі) 1 годину, процідити.
Супутній атеросклероз судин головного мозку. Збір № 1: узяти порівну морську капусту (ламінарію цукристу), глід криваво-червоний (плоди), собачу кропиву звичайну (трава), крушину вільхоподібну (кора), ромашку аптечну (квітки). Приймати у вигляді настою по ⅓ склянки 3 рази на день через 1 годину після їди.
Збір № 2: узяти порівну глід криваво-червоний (квітки), малину звичайну (плоди), смородину чорну (плоди), суницю лісову (плоди), собачу кропиву п'ятилопатеву (трава), материнку звичайну (трава), сухоцвіт багновий (трава), хвощ польовий (трава). Приймати як чай (1 ч. л. на склянку окропу) вранці та ввечері по 1 склянці в гарячому вигляді. Плоди малини, чорної смородини, лісової суниці можна замінити листям цих рослин.
Підвищена дратівливість. Збір № 1: узяти порівну валеріану лікарську (корінь), деревій звичайний (трава), материнку звичайну (трава). Приймати у вигляді настою по Ѕ склянки 3 рази на день перед їдою.
Збір № 2: взяти в рівних частинах кропиву дводомну (листя), перстач гусячий (трава), омелу білу (трава), собачу кропиву п'ятилопатеву (трава). Приймати у вигляді настою по Ѕ склянки 3 рази на день перед їдою.
Виражене тремтіння рук. Збір № 1: узяти по 1 частині м'яти перцевої (листя), липи серцеподібної (квітки), ромашки аптечної (квітки) та 3 частини глоду криваво-червоного (плоди, квітки). Приймати у вигляді настою по Ѕ склянки 3 рази на день перед їдою.
Збір № 2: узяти по 1 частині хмелю звичайного (шишки), полину звичайного (корінь), валеріани лікарської (корінь) та 2 частини кропиви дводомної (листя). Приймати у вигляді настою по 1 склянці 3 рази на день через 1 годину після їди.
Збір № 3: гармала (ребрик) звичайна (трава). Приготування: 1 чайну ложку трави залити 1 склянкою окропу, настояти 2 години, процідити. Приймати по 1 ст. л. 3 рази на день. Ця трава знімає м'язовий спазм, зменшує тремтіння рук.
Слинотеча. Збір: узяти по 2 частини чебрецю звичайного (трава), меліси лікарської (трава) та 1 частині материнки звичайної (трава), м'яти польової (листя), собачої кропиви п'ятилопатевої (трава), омели білої (трава). Приймати у вигляді настою по Ѕ склянки 2 рази на день через 1 годину після їди або за 30 хвилин до їди.
Розлад настрою. Збір № 1: узяти порівну багно звичайне (трава), ефедру хвощову (трава), полин звичайний (корінь), ялівець звичайний (плоди). Приготування: 1 ст. л. суміші залити 1 склянкою окропу, настоювати 30 хв, процідити. Приймати по Ѕ склянки вранці та в середині дня. Настій - загальнозміцнювальний засіб, особливо показаний за хронічних захворювань.
Збір № 2: взяти по 1 частині півонії незвичайної (корінь), валеріани лікарської (корінь) та 2 частини аїру тростинового (кореневище). Приймати у вигляді настою по Ѕ склянки 2 рази на день (вранці та в середині дня) через 1 годину після їди.
Збір № 3: узяти порівну валеріану лікарську (корінь), ромашку аптечну (квітки), шипшину коричну (плоди), нагідки лікарські (квітки), горобину чорноплоду (плоди). Приготування: 1 столовую ложку суміші залити 1 склянкою окропу, кип’ятити 5 хв, настоювати 20 хв, процідити. Пити по Ѕ склянки 3-4 рази на день.
Підготувала Дар’я Змієвець.
