Вранці й уночі мене часто турбує нестерпний головний біль. Дільничний терапевт припустив, що в мене підвищений внутрішньочерепний тиск. Порадьте народні методи лікування цієї хвороби.
З повагою Іванна Степанівна.
м. Красний Лиман.
Лист коментує лікар-невропатолог Володимир БОЛСУН.
Внутрішньочерепний тиск, як і артеріальний, індивідуальний у всіх людей. Його норма становить 100-180 мм рт. ст. Якщо ці цифри стають вищими, то у людини виявляються всі симптоми, характерні для цього захворювання.
Ліквор - це густа, прозора внутрішньочерепна рідина, в якій ніби плаває головний мозок. Ця рідина оберігає його від струсів. Вона живить мозок та імунологічно захищає його від інфекцій. У разі підвищення артеріального тиску (АТ) цієї рідини виділяється більше, і людина відчуває важкість у голові, слабкість, нудоту, а потім уже стійкий загальний головний біль. Основний симптом, звичайно ж, - це частий головний біль, який посилюються вночі і рано вранці, оскільки в горизонтальному положенні тіла кількість ліквору збільшується.
Практично завжди це захворювання супроводжується вегето-судинною дистонією. Причинами, що призводять до збільшення кількості ліквору і, як наслідок, до підвищення внутрішньочерепного тиску, можуть бути часті травми голови, інфекції (менінгіт, пухлини), атеросклероз і прийом деяких лікарських препаратів. Встановити правильний діагноз допоможе офтальмолог під час обстеження очного дна.
У разі прийняття знеболювальних препаратів відбувається зняття симптому, тобто болю, але не зменшення внутрішньочерепного тиску. За більш легкого ступеня тяжкості потрібен прийом сечогінних, заспокійливих і судинних лікарських препаратів. Призначають спеціальну гімнастику, мануальну терапію, хороший ефект дає безсольова дієтотерапія. Крім того, сприятливо діють компреси з камфорної олії та спирту на комірцеву зону, настоянки глоду і валеріани, собачої кропиви, які змішують у рівних пропорціях і вживають по 30 крапель на день.
Для оздоровлення рекомендую вправу «поклони». Вранці, не піднімаючись вертикально, опуститися на підлогу і сісти на п'яти, руки на колінах. Інтенсивно дихати одну хвилину. Зробити глибокий вдих і повільно нахилитися головою вперед, до підлоги - видихнути повітря і так у поклоні застигнути на 3 секунди. Потім, зітхнувши, піднятися, віддихатися, відпочити і повторити уклін іще тричі.
Сенс цієї вправи в тому, що під час нахилу і видиху кров приливає до голови й АТ збільшується - це приплив. А на вдиху і у вертикальному положенні АТ, усередині голови (значно більше) зменшується - це відлив. Ми ніби розмиваємо, відкачуємо ліквор, і внутрішньомозковий тиск поступово зменшується. Цю вправу треба поступово збільшувати за часом виконання. Позитивні результати дає системне заняття йогою.
