Часто ГРВІ або грип ми «перебігаємо на ногах», а потім довго намагаємося позбутися їх наслідків – наприклад, нежитю. Коли ж нам пропонують підлікуватися, жартуємо, мовляв: «лікований нежить минає за 7 днів, а нелікований – за тиждень». Проте нежить не такий безневинний, як заведено думати. Так, часом він минає справді за кілька днів, але за гіршого розкладу він загрожує серйозними ускладненнями, такими як гайморит і фронтит. Ці захворювання, ставши хронічними, можуть зумовлювати сильний головний біль та інші неприємні симптоми.
Згідно з дослідженнями, 10-15% дорослих страждають від тих чи тих гнійних запальних процесів у придаткових пазухах носа. Але далеко не всі здогадуються про наявність цих проблем.
Сьогодні про це розповідає хірург-оториноларинголог, член Європейської спільноти ринології (ERS), який пройшов стажування в багатьох європейських клініках, започаткував власну ЛОР-клініку, в якій успішно лікує різні патології вуха, горла, носа, Павло ЗАПОРОЖЧЕНКО.
- Ніс забезпечує людині функцію дихання, а також дарує світ ароматів. Але він виконує ще й захисну роль.
- Ніс і його придаткові пазухи - це брама, через яку ми вдихаємо досить агресивне повітря: забруднене, холодне, що містить бактерії, віруси, гриби, й там за лічені секунди воно зігрівається, зволожується й знезаражується та лише в такому безпечному вигляді потрапляє в легені.
-Яким чином це відбувається?
Порожнину носа можна порівняти з коридором, від якого з боків розходяться кімнати, звані придатковими пазухами носа – порожнечі в кістках черепа, вкриті слизовою оболонкою. Найбільшими є гайморові пазухи (розміщені у верхній щелепі) та фронтальні (в ділянці чола), дрібніші -осередки гратчастого лабіринту (між оком і носом) та клиноподібна пазуха (під основою черепа) . Усі вони утворюють слиз – потужний бар'єр місцевого імунітету, що уберігає нас від інфекцій.
Але цей таки слиз стає основою для утворення гною в разі гаймориту й фронтиту - запалення пазух у чоловій та верхньощелепній кістках. Річ у тім, що кожна з цих порожнин має маленькі отвори. Під час запального процесу цей отвір звужується, слиз застоюється, до нього долучається бактеріальна інфекція, й може виникнути хронічне гнійне запалення, яке потребує лікування в лікаря.
- Гайморит або фронтит за несвоєчасного лікування стають хронічними захворюваннями, але не завжди людина підозрює, що вона хвора. За якими симптомами можна розпізнати хворобу?
- Найчастіше запальні процеси в пазухах не відбуваються непоміченими. Ця зона рясно іннервується нервами і, якщо в пазухах з'являється гній, він неминуче тисне на стінки пазух, провокуючи біль, що розпирає, в зоні пазухи: у чолі чи у верхній щелепі, чи у переніссі й очах. А в разі запалення клиноподібної пазухи виникає біль у всій голові, особливо в потилиці. Якщо немає виділень з носа, температури, людина може не повязувати головний біль з проблемами у верхніх дихальних шляхах.
Вона може вирішити, що це зумовлено проблемами з зубами, мігренню чи іншими неврологічними чи судинними причинами. Адже головний біль має десятки причин.
І тут часто проблеми з пазухами виявляють дантисти, сімейні лікарі, неврологи, зробивши додаткові дослідження: комп'ютерну томографію чи магнітно-резонансну томографію голови. За таким знімком чітко видно запальний процес у пазухах. За його наявності слід негайно звернутися до лікаря.
- Чим можуть бути небезпечні гайморит і фронтит? З огляду на близькість вогнищ гною до мозку, чи можуть вони спровокувати менінгіт чи погіршити роботу мозку?
- Позаяк слизова оболонка придаткових пазух міститься в безпосередній близькості від мозкових оболонок, то гіпотетично є ризик їх ураження. Але на практиці ризик невеликий. Це можливо в пацієнтів із тяжким імунодефіцитом. Адже слизова оболонка - це дуже потужний захисний бар'єр, і для того, щоб інфекція пробила його, вона має бути дуже агресивною, або в пацієнта дуже пригнічений імунітет.
Куди реальніша ситуація, коли в пацієнта із задавненою формою гаймориту чи фронтиту значно погіршується загальний стан здоров'я. З'являються дратівливість і втома через частий головний біль та інтоксикацію організму, знижується імунітет, людина частіше хворіє, підвищується температура. Це не має загрозливих наслідків для організму, але знижує загальний тонус і якість життя.
- Які причини, крім невилікуваного нежитю, найчастіше провокують набряк і звуження проходу пазух, на тлі якого може розвиватися гнійне захворювання, і як із цим боротися?
- Є дві групи причин. Перша - це запальний процес, що може мати бактеріальне, вірусне, алергійне походження. Друга – запалення, не пов'язане з якимось збудником. Воно виникає на тлі хімічного опіку чи вдихання їдких речовин. Відповідно, й лікування в кожному випадку різне. Призначити його отоларинголог може лише після ендоскопічного дослідження, поставивши діагноз.
За алергійного запалення - це протиалергійні препарати, що знімають набряк і прояви алергії на поверхні слизової оболонки. Якщо є гнійні виділення, це свідчить про бактеріальну інфекцію, тоді призначаються антибіотикотерапія та протинабрякові препарати.
За вірусної інфекції рекомендована симптоматична терапія, що допоможе усунути збудника запалення. У всіх випадках важливо, щоб слизова оболонка скоротилася, щоб розширилося співустя й відновився нормальний відплив слизу з придаткової пазухи в порожнину носа.
- Багато хто намагається лікувати ці захворювання, використовуючи бабусині рецепти. Як Ви до цього ставитесь?
- Наші бабусі користувалися цими рецептами не від хорошого життя. Нехай ці знання стануть даниною історії. Адже кілька десятків років тому не було такого спектру антибіотиків, протизапальних препаратів, що маємо сьогодні.
Я рекомендую в разі виникнення проблеми відразу звернутися до лікаря та насамперед правильно поставити діагноз. Бо занедбаний стан довше й дорожче лікується.
Місцевий імунітет – запорука нашого здоров'я, що закладається генетично від батьків. Щоб він нормально функціонував, потрібно як мінімум не заважати йому, зокрема не перевантажувати курінням, адже нікотин погіршує імуніте.
Негативно позначається на слизовій оболонці сухе повітря, що виникає в період опалення жител. Тому потрібно частіше робити вологе прибирання, зволожувати приміщення, прогулюватися.
Якщо людина відчуває сухість у носі, утворення сухих кірок, можна придбати в аптеці спеціальні сольові розчини для носа. Це розчин кухонної солі у воді, певної концентрації. Він зручний у використанні, і його можна застосовувати необмежену кількість разів щодня, за потреби.
- Багато хто боїться, що за гаймориту й фронтиту обов'язково треба робити прокол.
- Прокол носа – ця процедура теж історична. Раніше за гаймориту вводили в ніс криву голку, нею протикали тонку стінку гайморової пазухи, відсмоктували гній і промивали антисептиком, щоб убити патогенну флору. За мою багаторічну лікарську практику я цей метод використав лише тричі для пацієнтів із гострим больовим синдромом за гаймориту, що не могли терпіти. Після відкачування гною вони отримували швидке полегшення.
У всіх інших випадках зараз достатньо призначити курс антибіотиків, покликаних вбивати бактерії в порожнині носа, а також протинабрякову терапію. Цього переважно досить, щоб вилікувати гайморит і фронтит за один, максимум два тижні.
Але якщо в людини виникають часті рецидиви, ми виявляємо причину, використовуючи комп'ютерну томографію пазух носа, рентгенівське дослідження з роздільною здатністю, де в найдрібніших деталях видно стан пазух. Це може бути новоутворення, поліп.
Іноді запальні процеси в коренях зубів теж призводять до хронічного гаймориту. Адже нижня стінка гайморової пазухи щільно прилягає до коренів зубів верхньої щелепи, й інфекція із зуба може поширитися на слизову оболонку гайморової пазухи. Або лікар-стоматолог під час пломбування каналів зуба ненароком проштовхнув пломбівний матеріал у просвіт пазухи, що також із часом призводить до розвитку хронічного запалення. Усі ці недоліки можна усунути за допомогою делікатної операції, завдяки чому зняти всі запальні процеси в носі, й людина зможе знову легко дихати на повні груди.
