Ще під час народження природа закладає в організм наших дітей досить потужні резерви здоров’я. І вони можуть зберігатися все життя, якщо їх правильно використовувати й вчасно поповнювати. На жаль, не завжди цих простих порад дотримуються. І як результат — зростання усіляких захворювань (органів дихання й травлення, порушення постави, погіршення зору) в школярів, а також тривожні випадки смерті дітей на уроках фізкультури. Чому так відбувається? Як відновити та зберегти здоров’я школярів? Поговорімо про це детальніше.
П’ЯТИРІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
У 1994—1999 роках за розпорядженням Представника Президента України в м. Києві було прийнято до впровадження комплексну міжвідомчу оздоровчу програму «Школяр». Було обстежено 20 тисяч дітей. Головне завдання: виявити їхній рівень здоров’я, щоб за потреби підвищити його до безпечного. Виявилося, що в 46% школярів низький і нижче середнього рівень здоров’я, тобто небезпечний для життя, 90% — мають функціональні та органічні порушення постави. Для ослаблених дітей було розроблено індивідуальні програми фізичних навантажень, і за два місяці занять під наглядом лікарів районних Центрів здоров’я, в комплексі з іншими оздоровчими заходами, більш як 60% дітей відновили своє здоров’я до безпечного рівня. Валеологія (наука про здоровий спосіб життя) поділяє соматичне (тілесне) здоров’я людей (у тому числі й дітей) за рівнем фізичного розвитку, переносності навантажувальних проб і часу відновлення функціональних показників після навантаження на 5 рівнів: 1) високий; 2) вищий від середнього; 3) середній; 4) нижчий від середнього; 5) низький. Низький і нижчий від середнього — це небезпечні рівні здоров’я, коли не можна прогнозувати надійність людини (особливо дитини) за високих фізичних чи емоційних навантажень, тому що вони можуть спровокувати навіть смерть під час навантаження. Саме діти з низьким рівнем здоров’я, за нашими даними, помирали на уроках фізкультури. У більшості випадків вони систематично не займалися або дуже мало уваги приділяли фізичній активності. Виходить замкнуте коло: через рухову недостатність погіршуються обмінні процеси, знижуються функціональні можливості організму й, відповідно, переносність навантажень. Як розірвати це коло? Більшість фахівців стверджують, що раціональне харчування й несприйняття шкідливих звичок, систематичні фізичні заняття дають можливість досить швидко відновити здоров’я дитини до безпечного рівня. Зупинімось на останньому.
ПРАВИЛО «639+1»
Наведу такі цифри. В Україні тільки близько 12% людей починають день із ранкової зарядки, в Німеччині — 68, у США — 78, в Японії — 75%. Ранкова зарядка «вмиває» кров’ю 639 скелетних м’язів, ефективна робота яких забезпечує здоров’я всього організму. Лікарі Стародавнього Сходу казали: «У серця — м’яза-царя — 639 помічників (кожен — мале серце). Правило «639+1» має знати кожна людина з дитинства: допоможи своєму серцю (1) роботою всіх скелетних м’язів (639), і ти проживеш довго». До цієї поради бажано прислухатися, і ось чому. Світова статистика останніх років, яка стосується всього населення планети, свідчить, що в результаті гіподинамії (малорухомого способу життя) щорічно у світі помирає близько 1,9 млн осіб. Крім того, низька фізична активність збільшує ризик смерті від онкологічних захворювань на 45% серед чоловіків і на 28% серед жінок; від захворювань легенів — на 92% серед чоловіків і 75% серед жінок; від серцево-судинних захворювань, відповідно, на 52 і 28%. Ризик же смерті від фізичного перенавантаження — 1 раптова смерть на 1,5 млн інтенсивних тренувань. При цьому серед осіб, які займаються інтенсивними тренуваннями менш як 1 раз на тиждень, ризик раптової смерті від фізичних навантажень у 7 разів вищий, ніж у тих, хто тренується в інтенсивному режимі 5 разів на тиждень.
ІЗРАЇЛЬ І ДОВГОЖИТЕЛІ
Корисно повчитися ставленню до свого здоров’я, наприклад, у жителів Ізраїлю. Розповім епізод, який стався зі мною під час поїздки до цієї країни. О 6 годині ранку я вирушив на пробіжку узбережжям Середземного моря. І несподівано для себе побачив там стільки людей, немов у нас на Хрещатику у вихідні дні. По 7-кілометровій доріжці для пробіжок ходили, бігали й молоді люди, і похилого віку в кедах, майках, курточках. Мене це дуже вразило. Я запитав в однієї 80-річної бабусі: «Навіщо вам це потрібно?» Вона відповіла: «Я хочу жити, мені потрібне здоров’я». Вони один одному зауваження роблять: «Ви не так ходите, треба руками розмахувати й великі кроки робити». Розуміють, для чого це потрібно, і на власному досвіді переконалися, наскільки рухова активність корисна для організму. Крім того, в містах, на трасах повсюдно розміщено соціальну рекламу, яка пропагує всі види спорту, спортсменів, спортивні досягнення жителів країни.
ПРАВИЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ
Наведені приклади й цифри вказують на те, що фізичне навантаження потрібне кожній людині. А школярам, у яких організм тільки формується, особливо. Тому уроки фізкультури в школах не можна скасовувати, але їх потрібно організовувати правильно. Учитель фізкультури повинен насамперед навчити дітей виконувати різні фізичні вправи і поступово нарощувати навантаження залежно від рівня підготовки дитини та її фізичного стану. Обов’язково діти мають одержувати домашнє завдання з фізкультури — що треба «підтягти», що вдосконалити. Сучасний школяр не підготовлений до здачі нормативів, які від нього вимагають у школі. Крім того, ці нормативи розроблялися ще в 30-х роках, коли люди були значно міцнішими, на них ще не вплинули блага цивілізації (комп’ютери, транспорт, інші технічні досягнення), екологія. Люди багато рухалися, виконували в основному важку фізичну роботу. У країні активно розгортався масовий фізкультурно-оздоровчий рух, уводилися норми ГПО, БГПО й кожна дитина мала виконати ці норми. Повсюдно працювали клуби ДТСААФ, у школах працювали спортивні секції, і школярі після уроків, як правило, тренувалися в спортзалах і на стадіонах школи. Зараз же ситуація з руховою активністю абсолютно інша. Діти реалізують свою рухову потребу лише на 11%, проводячи весь вільний час за телевізором, комп’ютером, на уроках. Щоб бути здоровою, дитина має одержувати фізичне навантаження. Але це навантаження повинно бути поступовим, від малого до більшого, що дуже важливо. Загальні вимоги: 3 заняття фізкультурою в школі й 2—3 вдома, хоча б по 30—40 хвилин, тобто займатися 5—6 разів на тиждень. Це не так багато, але користь для здоров’я величезна.
КОРИСТЬ ІГРОВИХ ВИДІВ ФІЗКУЛЬТУРИ
Також школяр, який активно займається фізкультурою і спортом, відволікається від шкідливих звичок (уживання алкоголю, наркотиків, куріння), які погіршують здоров’я й знижують фізичні можливості дитини в досягненні спортивних результатів. Психіка дитини влаштована так, щоб прагнути кращого, змагатися й перемагати. Це вона може одержати, беручи участь в ігрових видах спорту, які несуть у собі багато позитивного: емоційне піднесення (забив м’яч, зробив гарну подачу, звернув на свої позитивні якості увагу дівчат чи хлопців), дозоване навантаження (є час відпочити й погратися), максимальний контроль викладача над тим, що відбувається. Спочатку бажано, щоб ігровий майданчик був невеликим, з радіусом приблизно 10 метрів, тоді діти одержуватимуть потрібне, але не межове, небезпечне для здоров’я, навантаження. Для участі в іграх на міні-майданчиках можна ставити в пари дітей з однаковим рівнем здоров’я. Таким чином, заняття будуть безпечними, а тренувальна ефективність достатньою. Удома запропонуйте дитині нескладний комплекс фізичних вправ, який дає можливість задіяти в роботу всі м’язи тіла (не обов’язково їх качати, але вони повинні активно скорочуватися, що поліпшує їхнє кровопостачання): обертання шиєю, згинання-розгинання рук та ніг, нахили вперед-назад, повороти тулуба вправо-вліво, присідання й т. ін. Пам’ятайте про регулярність занять. А також про те, що ви, батьки, — найліпший приклад для дітей. Тому приєднуйтеся, надихайте їх своїм бажанням бути здоровими й активними. Іноді школярі соромляться займатися на загальних майданчиках, їм ніяково від того, що інші виконують щось краще за них. Вони кажуть: «Он той дядечко набагато старший за мене й підтягується, а я не можу». Підтримайте їх, поясніть: «Він займається все життя. А тобі потрібно зміцнити своє здоров’я, поступово й ти зможеш домогтися багато чого».
КУПЕР І ЙОГО АЕРОБІКА ДЛЯ ЗДОРОВ’Я
Ще один важливий принцип, що дасть можливість підвищити рівень здоров’я школярів: від малого до великого. Навантаження мають бути поступовими, з урахуванням контролю пульсу. Американський психофізіолог Кеннет Купер пропонує такий підхід: перші 6 тижнів занять пульс не повинен перевищувати 130 ударів за хвилину; за 6 тижнів дозволяється пульс 180 мінус вік, це приблизно 160—170 ударів за хвилину; а за 12 тижнів — навантаження на повну потужність, до пітніння. Купер — автор книжки «Аеробіка для гарного самопочуття» — внаслідок багаторічних досліджень і практичних занять із тисячами людей, які зверталися до створеного ним центру, розробив систему оздоровчих вправ, яку назвав аеробікою, тобто сприятливим збагаченням організму киснем повітря. Книга стала бестселером і дала неймовірний поштовх до масового оздоровлення американців. Вона лягла в основу 20-річної оздоровчої програми, впровадження якої допомогло знизити рівень серцево-судинних захворювань із 60 до 40% і збільшити тривалість життя на 8—12 років. Таких досягнень в історії охорони здоров’я не було в жодній країні за останні сто років. Раджу прочитати всім батькам і школярам цю книжку.
