Алкоголь - друг чи ворог? Випиваючи його, ми шкодимо здоров’ю чи, можливо, навпаки - профілактуємо появу серцево-судинних, неврологічних та інших захворювань? Питання настільки не однозначні, що ледь не в кожного є своє бачення щодо цього й свої індивідуальні стосунки з алкоголем, і ці стосунки часто дуже міцні. Факти свідчать: за останній час споживання алкоголю значно зросло, й для багатьох щодня випити пляшку, а то й не одну, пива або й чогось міцнішого, стає нормою. Особливо зараз, у теплі весняні дні, приємно посвяткувати з друзями на природі з шашликами та хмільними напоями. Коли ця любов розслабитися й повеселитися може перерости в залежність, скільки й як часто можна вживати та як не зашкодити собі? Допоможе розібратися один із найвідоміших професіоналів у цій сфері, заслужений лікар України, нарколог, психіатр, людина, що посідає багато поважних медичних посад і є генеральним директором Київського обласного психо-наркологічного медичного об’єднання, Геннадій ЗІЛЬБЕРБЛАТ.
Кому й скільки можна вживати алкоголю
-Геннадію Михайловичу, у своїй роботі Ви щодня стикаєтеся з людьми, що мають залежність. Із Вашого досвіду та останніх досліджень у цій галузі, кому й скільки можна пити, а кому краще уникати вживання алкоголю?
-Стосунки людей з алкоголем умовно можна розділити на кілька типів: люди, яким можна споживати спиртні напої, й вони цим користуються; ті, які не п’ють із релігійних переконань, через хвороби; та ті, хто п’є, й то чимало, перебуваючи в залежності.
Але є категорія людей, яким категорично пити не можна. Передусім, це молодь до 21 року, недаремно в Америці тим, хто не досягнув цього віку, алкоголь не продають. Адже це - час психофізіологічного формування організму. Особливо шкідливо споживати спиртні напої до 16 років, у період статевого дозрівання, бо це закладає різні патології: відбуваються зміни в печінці, підшлунковій залозі, мозку, психічній діяльності, репродуктивному здоров’ї.
Загальновідомо, що не можна випивати вагітним, жінкам-годувальницям. Також алкоголь протипоказаний у разі судомних нападів та епілепсії: ці захворювання свідчать про патології головного мозку, які алкоголь, як потужний інтоксикаційний агент, може посилити.
Не можна пити людям з ураженою підшлунковою залозою, хворобами печінки, нирок, після травм голови з втратою свідомості. Алкоголь сприяє швидкому прогресуванню цих захворювань.
Але якщо людині з алергією можна пояснити, що слід уникати споживання речовин-алергенів, то з алкоголем ситуація значно складніша. Вважається: якщо трішки випити, то це не зашкодить, а може й допоможе. Однак людям із цими захворюваннями пити не можна взагалі.
Якщо ж ви здорові й старші 21 року, тоді споживати алкоголь можна, але знову ж питання - скільки? Фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я в середині минулого століття дійшли висновку, що споживання сорокаградусних напоїв у кількості 200 мл і більше з частотою понад 4 рази на місяць - уже зловживання, яке формує розвиток залежності. Нині ця норма є дещо більшою.
Так ось, якщо в межах неї кілька разів на тиждень споживати по 150-200 мл сухого червоного вина, тоді це справді профілактика серцево-судинних захворювань, якщо ж людина п’є значно більше, закладається фундамент, на якому виникатимуть хвороби.
Чим це небезпечно? Ця залежність призводить до глибинних змін в організмі на рівні дофамінового обміну (хімічних речовин , що відповідають за передавання електрохімічного імпульсу від нервової клітини), клітин головного мозку, й ці зміни необоротні. Якщо людина потрапляє в залежність, вона не може повноцінно повернутися до попереднього способу життя.
Три стадії алкогольної залежності
-Коли людина починає пити забагато, як формується залежність? Які симптоми сигналізують про це?
-Умовно алкогольна залежність поділяється на 3 стадії залежно від симптомів. Спершу відбувається формуванням психічної залежності від алкоголю. Першими її дзвіночками є тамування похмілля за допомогою алкоголю. Тобто, якщо після вечірнього застілля вранці ви не можете й дивитися на спиртне й поправляєте здоров’я ситним борщем та розсолом, кавою та холодним душем, – це нормально, якщо ж допомагаєте собі алкоголем - це вже ознака залежності.
Із часом у таких людей збільшується толерантність до алкоголю, й вони починають вживати все більше. На цьому тлі розвивається ранішнє, денне чи вечірнє похмілля (тип залежить від часу вживання алкоголю). Так, вечірній тип похмілля типовий для людей, які дорожать роботою, поважають або й бояться шефа, тому на роботі не вживають. Але їхній робочий день триває в напруженні й нервозності, в очікуванні вечора, коли можна випити та зняти напруження. Ці люди вже розуміють, що потрапили на гачок залежності: дають обітниці, що не питимуть, але зриваються.
Потому людина починає втрачати контроль за кількістю випитого, зловживати випивкою вже й в обід, згодом втрачається й ситуаційний контроль. Тобто, наприклад, людина може вибігти з роботи й пити з першим-ліпшим, головне, щоб було з ким. За деякий час нездоланне бажання випити зростає й людина починає пити й наодинці все більшими дозами, деградує, звинувачує в проблемах інших, з’являються необоротні зміни в печінці та інших внутрішніх органах: це вже друга й третя стадії алкогольної залежності.
- Які б Ви дали рекомендації людині, яка має перелічені симптоми й спіймала себе на думці, що вона не може зупинитися пити?
- Коли накочується непереборне бажання випити, випити треба, але не алкоголю, а води, чаю, компоту й добре поїсти. Голод і спрага провокують потяг до алкоголю. Це помітили ще в минулі століття. Тому мудрі жінки, коли їхні чоловіки поверталися додому після важкої роботи й просили налити чарку горілки, пропонувала їм спершу поїсти борщу, й тоді бажання випити зменшувалося. Це не випадковість.
Річ у тім, що на стінках шлунка є рецептори, що регулюють відчуття голоду й спраги. Вони пов’язані з рецепторами, які відповідають за алкоголізацію, тому одночасно із угамуванням голоду знімається й бажання випити. У такому разі задоволення від алкоголю перекривається іншими смаковими втіхами та відчуттям насичення.
«Застільні правила»
-Як не потрапити в залежність, які головні правила, аби мінімізувати згубну дію алкоголю під час застіль?
-Споживати спиртні напої варто лише з тими людьми, які вас не силуватимуть пити під приводом прояву поваги. По-друге, підготуйтеся заздалегідь: поїжте вдома, не пийте на голодний шлунок. Бо коли алкоголь потрапляє на слизову оболонку порожнього шлунка, це не лише збільшує ступінь опіку, він активніше всмоктується, провокуючи швидке сп’яніння. Отож добре перед випивкою з’їсти бутерброд із маслом або шматочок масла, щоб змастити слизову оболонку.
Рекомендується не змішувати різні види алкоголю, якщо вже обрали якийсь напій, не змінюйте його. Не пийте багато та великими дозами, бо це також сприяє швидкому сп’янінню та втраті контролю над кількістю спожитого. Яскравий приклад цього: людині за столом ставиш чарку, а вона її замінює келихом, наливає, виголошує тост, усі ще закушують, а вона вже виголошує другий. Це в наркологічному середовищі називається «прискорити хід стола» й теж свідчить про залежність, коли хочеться швидше випити, щоб отримати відчуття сп’яніння.
Якщо вживаєте алкоголь, пийте невеликими кількостями та закушуйте. Їжа має бути простою, природною, легкою для перетравлення. Ніяких салатів із майонезами чи жирного м’яса.
Не рекомендується й запивати спиртні напої солодкими газованими водами. Вони дають додаткове небажане навантаження на шлунок і сприяють швидкому всмоктуванню алкоголю, посилюючи його негативну дію. Тому, якщо ви любите запивати, то робіть це мінеральною водою без газу.
Перша допомога під час похмілля
-Якщо все ж людина не змогла витримати норми та спожила зайве, як якнайкраще боротися з похміллям на ранок?
-Наголошую: похмелятися алкоголем на другий день категорично не можна, хоч як вам погано. Треба вживати продукти, що абсорбують, проводити детоксикацію. В ідеалі приймати активоване вугілля або ентеросгель. Вони, як пилосос, проходячи по організму, вбирають все зайве. Після їх прийому вичекайте 2 години, щоб вони почистили організм. Не їжте протягом цього часу, можна лише пити воду.
Розсіл - народний засіб, що має подібну дію. Він багатий на вітамін С, легко засвоюється організмом, виводить токсини. Доведено, що вітамін С у великих дозах сприяє витверезінню. Отож на похмілля можна з’їсти лимон, випити свіжовичавлений сік з апельсина, грейпфрута, мандарина.
Є навіть метод лікування алкоголізму, запропонований у 30-ті роки минулого століття польським професором психіатром Яном, який полягає в насиченні організму залежної людини вітаміном С. Рекомендується першого дня з’їсти 1 лимон, другого – два, й так дійти аж до 10 лимонів, у наступні 9 днів щоденно з’їдати на 1 лимон менше. Після такого лікування в більшості людей залежність слабшала.
Дуже добре збадьорює ранковий контрастний душ. Поліпшує самопочуття навариста, насичена вітамінами їжа, найкращою стравою є борщ, на другому місці - бульйони. Їжа не має бути грубою, важкою: не їжте вранці м’ясних страв та продуктів, що погано перетравлюються. Зокрема, грибів та фініків, бо вони важкі для підшлункової залози й особливо заборонені людям, які перенесли панкреатит. Не бажано їсти наступного дня й солодке.
Як нівелювати бажання випити
- Як можна допомогти людині позбутися алкогольної залежності?
- Є різні шляхи та методи лікування. Головне: щоб кинути пити, людина має по-справжньому захотіти цього, потрібен палкий душевний мотив. Таким мотивом може бути віра в Бога. Якщо людина відкрила душу Господу, сприйняла слова духівника, що алкоголь шкідливий, є численні випадки, коли люди кидають пити раз і назавжди. Потужною мотивацією є й любов до чоловіка, жінки, дітей, роботи. Адже алкоголь призводить до деградації та втрати соціальної позиції, заробітку й душевних стосунків із коханими людьми.
Колись партія саме так мотивувала людей кинути пити, ставили перед вибором: або випивка, або партквиток на стіл. А це означало втрату всього: становища в суспільстві, роботи, любові. Тому багато хто переоцінював своє ставлення до алкоголю й припиняв пити. Зараз такого інструменту впливу немає.
Щоб допомогти людині, треба знати її душу, її сильні та слабкі сторони, що їй цінне, що нею рухає. Хворій людині, поряд із медикаментозним лікуванням, треба допомогти знайти мотивацію, що дасть їй сили не вживати алкоголь. Інакше непристосована, достатньо не промотивована людина, потрапивши в попередню компанію, почне знову випивати.
За допомогою лікаря слід проаналізувати ситуацію, можливо, хворому слід поміняти місце роботи, де колеги випивають, або підшукати хобі, що приноситиме більше за алкоголь задоволення. Окрім того, в домі взагалі не повинно бути спиртного.
Є негласне правило: коли після лікування людина кидає пити, тут заслуга лікаря лише 30%, решта - родини та друзів. Таких людей треба оточити увагою та підтримкою, створити глибоке відчуття любові, заради якої залежний готовий пожертвувати та відмовитися від випивки.
Підготувала Валентина Берник.
