Хворію на водянку. Хотів би дізнатися побільше про це захворювання і як його позбутися. В. ГОРОВЕНКО. Львівська обл. Лист коментує член-кореспондент НАН і НАМН України, завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Іван ЧЕКМАН.
Водянка (асцит) — скупчення рідини в черевній порожнині. Водянка — це симптом захворювання внутрішніх органів. Найчастіше буває в разі серцево-судинних захворювань, хвороб печінки, нирок. Вираженість водянки залежить від того захворювання, що спричинило скупчення рідини. Перед тим як застосовувати ліки, треба обмежити вживання рідини, солі, вводити до раціону садовину, городину, що діють сечогінно, зокрема петрушку, спаржу, чорну смородину, суниці, кисломолочні продукти (кефір, ряжанку, ацидофільне молоко). Замість чаю та кави треба вживати настої та відвари лікарських рослин, які мають сечогінну, кардіотонічну дію. Добре допомагає за водянки настій кореня бузини трав’янистої, трави волошки лучної, відвар кори в’яза гладенького, відвар бруньок смереки. Також можна використовувати настій трави в’язеля барвистого: 1 ч. л. висушеної сировини залити 500 мл окропу, довести до кипіння, настоювати 1 годину, вживати по 1 ч. л. 3 рази на день після їди (рослина отруйна, дози перевищувати не слід). Сечогінна дія зумовлена наявністю в рослині серцевих глікозидів коронізиду і короніліну, які посилюють роботу серця й нирок. Корисний настій цибулин лілії білої: подрібнену сировину залити 70% розчином етилового спирту в співвідношенні 1:5, настоювати 8 днів, процідити, вживати по 20 крапель 4 рази на день до їди. Помічний настій коренів переступня білого: 1 ст. л. сухої подрібненої сировини залити 200 мл окропу, довести до кипіння, настоювати 1 годину, процідити, вживати вранці натщесерце по 2 ст. л. Передозування небезпечне, треба дотримуватися рекомендованої дози. Якщо водянка зумовлена хронічною серцевою недостатністю, то одночасно з препаратами рослин застосовують сечогінні засоби: фуросемід або гідрохлортіазид.
