ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

ПРОБЛЕМА ВЕЛИЧЕЗНОЇ КІЛЬКОСТІ НАШИХ СУЧАСНИКІВ, ПРО ЯКУ ЧАСТО ВОНИ Й САМІ НЕ ЗДОГАДУЮТЬСЯ

Наприклад, проспавши ранкову пробіжку чи заснувши під час свого улюбленого серіалу, людина зазвичай вважає, що просто втомилася. Але це - вже перший сигнал про те, що їй потрібно негайно звернутися до ендокринолога. Про те, що собою являє щитоподібна залоза і як запобігти її захворюванню, - розмова з лікарем-ендокринологом поліклініки № 2 м. Запоріжжя Оленою ШВЕЦЬ.

РЕГУЛЯТОР ОБМІНУ РЕЧОВИН

- Щитоподібна залоза - це дуже важливий орган ендокринної системи, розташований на передній поверхні шиї. Щитоподібна залоза виробляє гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (ТЗ), які з потоком крові доходять до кожної клітини нашого організму, регулюють обмін речовин і роботу внутрішніх органів. Стан цієї залози позначається на функціонуванні всіх органів і систем людини в цілому. Здорова щитоподібна залоза новонародженої дитини важить 2-3 г, дорослої людини - 12-25 г (об’єм залози в жінки до 18 мл, хоча залежно від фази менструального циклу може варіювати, і до 25 мл у чоловіка). У нормі ніяких конкрементів, вузлів, ущільнень в структурі щитоподібної залози немає.

ГОЛОВНІ ВОРОГИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

- Що може спричинити розвиток захворювань щитоподібної залози?

- Передусім спадкова (генетична) схильність. Далі - тютюновий дим, у курців ризик захворіти майже вдвічі вищий, ніж у тих, хто не курить і веде здоровий спосіб життя. Впливають і психічні травми (стрес). Що глибше й частіше людина хвилюється, то більше напружується щитоподібна залоза й зростає ризик порушення її нормальної роботи. Забруднення довкілля пестицидами, хімічними сполуками свинцю, ртуті, сірководнем, стічними водами вуглепереробних підприємств тощо – все це негативно діє на залозу.

Особливу увагу хочу звернути на дефіцит йоду, особливо у високоіндустріальних регіонах, а також недостатнє вживання продуктів, які містять йод. Безконтрольний прийом медичних препаратів, які прискорюють обмінні процеси, з метою схуднення. Або передозування лікарських препаратів, до складу яких входять гормони. А також інфекції (ангіна, грип) та інші захворювання внутрішніх органів.

ПЕРШІ СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ

- Лікарю, а які перші симптоми захворювань залози?

- На жаль, захворювання щитоподібної залози проявляються майже непомітно для людини. Іноді про те, що залоза не в порядку, дізнаються тільки під час обстеження з приводу інших хвороб. Хоча є захворювання щитоподібної залози, які потребують підвищеної уваги. Найперше вузловий і дифузний зоби, далі гіпотиреоз (зниження функції залози) та гіпертиреоз чи тиреотоксикоз (підвищення функції щитоподібної залози).

Вузловий зоб - захворювання, яке розвивається в результаті утворення вузлів (збільшення обмеженої ділянки тканини щитоподібної залози). Увага! Новоутворення (вузли) щитоподібної залози спостерігаються в кожної другої жінки, якій за 50 років. 95% цих захворювань доброякісні, 5% - злоякісні.

Дифузний (рівномірний) зоб характеризується збільшенням об’єму всієї залози в цілому. Найчастіше через нестачу йоду в організмі людини розвивається ендемічний дифузний зоб (90% усіх випадків). Щитоподібна залоза збільшується в розмірах для того, щоб поглинути з крові більше йоду, потрібного для синтезу її гормонів. Зазвичай жінки хворіють на ендемічний зоб у 3-4 рази частіше, ніж чоловіки. Насамперед це пов’язано з підвищеною потребою жіночого організму в гормонах щитоподібної залози в період статевого дозрівання, вагітності та годування груддю, клімаксу. У дітей молодшого та середнього шкільного віку ендемічний зоб спостерігається більш як у 5%.

На початкових стадіях дифузний зоб може перебігати
практично безсимптомно, тому не слід залишати без належної уваги навіть незначні ознаки, характерні для всіх видів зоба: відчуття «грудки в горлі» і дискомфорту в ділянці шиї, кашлеві реакції під час пальпації шиї в ділянці щитоподібної залози, осиплість голосу, тривалий сухий кашель, утруднення дихання, іноді ковтання, напади ядухи, особливо в положенні лежачи, запаморочення, дискомфорт під час поворотів і нахилів голови. На тлі зоба функція (вироблення гормонів) щитоподібної залози може зберігатися на нормальному рівні, може порушуватися.

У разі підвищення функції «щитовидки» до перелічених вище симптомів приєднуються симптоми гіпертиреозу, а за зниженої функції - гіпотиреозу.
Ось симптоми гіпотиреозу: надмірна маса тіла (ожиріння), незважаючи на знижений апетит, набряклість обличчя й кінцівок, депресія, нервозність, сонливість удень, безсоння вночі, погіршення пам’яті, повільність, загальмованість, зниження артеріального тиску (гіпотонія), біль у ділянці серця, задуха під час фізичного навантаження У дітей на тлі гіпотиреозу спостерігається відставання в рості й розумовому розвитку, погіршення успішності в навчанні.

А тепер симптоми, характерні для гіпертиреозу: раптове схуднення, незважаючи на підвищений апетит, почастішання серцебиття, підвищення артеріального тиску, часта стомлюваність, загальна слабкість, пітливість, нервова збудливість. Людина безпричинно розлючується, стає прискіпливою в дрібницях, дратівливою, агресивною, погано спить і переносить підвищену температуру навколишнього середовища, тремтіння кистей рук, тривале підвищення температури тіла до 37-38°С. Як для гіпотиреозу, так і для гіпертиреозу характерні зниження потенції та сексуального потягу в чоловіків і порушення менструального
циклу в жінок.

СКІЛЬКИ ЙОДУ ПОТРІБНО ЛЮДИНІ

- Яка фізіологічна норма споживання йоду?

- Дітям до року достатньо 50 мкг на добу, дітям від 2 до 6 років - 90 мкг; від 7 до 12 - 120 мкг на добу; молодим людям від 12 років і старшим - 150 мкг; вагітним і мамам-годувальницям - 200 мкг на добу, літнім людям - 100 мкг. Усім, крім вагітних, достатньо вживати в їжу йодовану сіль. Тим же, хто планує вагітність, вагітним і жінкам-годувальницям слід вживати калію йодид: 150 мкг на добу до вагітності, 200 мкг - під час вагітності й лактації. Протипоказанням до профілактики йодного дефіциту є тиреотоксикоз та автоімунний тиреоїдит. Дефіцит йоду під час вагітності загрожує недорозвиненням мозку плода, викиднем, мертвонародженням, смертністю в ранньому дитячому віці, глухотою, косоокістю й іншими дефектами розвитку новонародженого.

Крім того, потрібно вживати харчі, які містять велику кількість йоду: морську рибу (близько 70 мкг йоду) - насамперед оселедець, камбалу, тріску, палтус, морський окунь, тунець, лосось; в печінці тріски - до 800 мкг; багато цього мікроелемента в риб’ячому жирі (до 770 мг); морепродукти (краби, креветки, кальмари, мідії, устриці), зернові, молоко, яйця, олію, яловичину, овочі (баклажани, ріпчасту й зелену цибулю, часник, салат, щавель, спаржу, шпинат, редис, буряки, картоплю, моркву, томати), фрукти (апельсини, лимони, банани, дині, виноград, ананаси, полуниці, яблука, хурму).

ФІТО- ТА ДІЄТОТЕРАПІЯ

- Крім споживання йоду, як ще захистити залозу від захворювань?

- Насамперед раджу щороку проходити профілактичні консультації в лікаря-ендокринолога. Крім того, за появи будь-яких названих симптомів негайно потрібно звернутися до лікаря для обстеження. Взимку й навесні щитоподібна залоза потребує вітамінів. На вашому столі обов’язково мають бути лимони, фейхоа, яблука. Дуже корисні трав’яні збори з шавлії, живокосту, п’ятипалу (перстачу), деревію, а також сушених водоростей.

Кілька разів на місяць влаштовуйте собі «море» у ванні. Для цього найліпше додавати у воду мінеральну сіль Мертвого моря. Вона багата магнієм, калієм, кальцієм, бромом і йодом. Можна приймати ванну і з екстрактом морської капусти.
Також корисно їсти морську капусту, ягоди чорноплодої горобини, пити сік з картоплі чи суміші картопляного, морквяного соків і соку селери, чи суміш соків картоплі, огірка й буряків.

А ще - відмовтеся від шкідливих звичок, насолоджуйтеся життям, робіть добро та частіше усміхайтеся.

Олена ПЕТРЕНКО.

м. Запоріжжя.