ЗАКАЧУВАННЯ В ТРАНСПОРТІ

Поділитися:
ЗАКАЧУВАННЯ В ТРАНСПОРТІ

За статистикою, тільки 6—8% людей ніколи не закачувало в транспорті. Хвороби, пов’язані з рухом, називають кінетозами. До них належать морська й повітряна хвороба, а також закачування в транспорті.

ЩО ТАКЕ ЗАКАЧУВАННЯ

Проявляється воно запамороченням, яке поступово посилюється, тяжкістю в голові, головним болем, слабкістю, сонливістю, відчуттям дискомфорту. Потім з’являються холодний піт, посилене слиновиділення, блідість, нудота. Їжа на смак стає «паперовою», у роті може з’явитися мильний або інший неприємний присмак. Якщо поїздка триває — виникає блювота, дихання стає поверхневим, тиск крові знижується. «Винуватець» цих неприємностей — вестибулярний апарат, розміщений у глибинній частині вуха. Він відповідає за відчуття рівноваги й координацію рухів. Рівень чутливості вестибулярного апарату у всіх людей різний. Тому одним не страшний океанський шторм і найдужче дошкуляє хитання в машині, а іншим може стати недобре навіть під час ходьби по нерівній дорозі. Спричинити захворювання можуть також висока температура повітря, випари бензину, тютюновий дим та інші різкі запахи. Іноді закачування, яке особливо важко перебігає, виявляється проявом якогось серйозного захворювання (наприклад, хвороби Меньєра або вегетосудинної дистонії). Тому людям, що страждають від морської хвороби, потрібно пройти медичне обстеження в лікаря-невропатолога.

ЯК ЗАПОБІГТИ ЗАКАЧУВАННЮ

Існує кілька простих рекомендацій, які можуть допомогти за даної проблеми. - Напередодні поїздки слід добре відпочити. Якщо у вас безсоння, прийміть заспокійливий або снодійний засіб. - Напередодні і в день поїздки уникайте вживання алкоголю, а також максимально обмежте куріння. - Переїдання, а також поїздки натще збільшують ризик виникнення закачування, тому не варто вирушати в дорогу голодним. Поїжте за 1,5—2 години до поїздки. Їжа має бути легкою, не спричиняти подразнення шлунка й здуття кишечнику. Уникайте вживання незбираного молока й газованих напоїв. - У транспорті вибирайте місце спереду, сідайте обличчям по ходу руху. Якщо вам неприємне мелькання предметів за вікном, заплющте очі і, якщо можливо, відкиньте спинку крісла максимально назад. - Діти легше переносять поїздку в положенні лежачи на спині, із ледь закинутою назад головою. Краще, якщо дитина в дорозі засне. - Одним із методів профілактики закачування є прийом ліків. Звичайно, препарат має призначати лише лікар! Пам’ятайте, що після польоту в літаку, навіть якщо в дорозі вираженого закачування не спостерігалося, під час подальшої поїздки наземним транспортом можливе погіршення самопочуття.

ПЕРША ДОПОМОГА В РАЗІ ЗАКАЧУВАННЯ

Якщо в дорозі вам раптом стало недобре, допомогти можуть такі засоби. - Валідол — по 1 таблетці двічі-тричі під язик; м’ятні таблетки. - Інколи подолати хворобу допомагає вживання невеликої (2—3 ковтки) кількості рідини через певні інтервали часу (наприклад, кожні 25 хв). Краще пити холодну воду, міцний чай або фруктові соки. - Полегшити стан хворого можна, піднісши до його обличчя ватку, змочену нашатирним спиртом. - Імбир — улюблений засіб натуропатів від нудоти. Його застосування не спричиняє ніяких побічних явищ, властивих іншим лікам від нудоти, корінь можна вживати у вигляді чаю, їсти зацукрованим або приймати у вигляді капсул (по дві капсули кожні 4 години за день до і, якщо потрібно, під час подорожі). Приймати тільки на голодний шлунок. - Покласти поліетиленовий пакет чи торбинку з льодом на основу черепа й сонячне сплетення, тримати приблизно 15 хв. Це може допомогти зняти нудоту. - 1 краплю ефірної олії м’яти перцевої додати до невеликої кількості меду й проковтнути. Це допоможе усунути нудоту. - Якщо нудота почалася, спробуйте з’їсти оливки або посмокчіть лимон. Ці продукти висушать рот і допоможуть зменшити млість. Сухе печиво на соді може абсорбувати надмір солі й кислоти в шлунку. - У найбільш тяжких випадках (сплутана свідомість, різке зниження тиску і т. ін.) потрібно негайно звернутися по медичну допомогу. Зв’яжіться з лікарем також у тому разі, якщо закачування в транспорті супроводжується нестерпним головним болем, порушенням ритму серця або якщо ви не впевнені, що ви або ваша дитина захворіли саме від закачування.

ТРЕНУВАННЯ ВЕСТИБУЛЯРНОГО АПАРАТУ В ДІТЕЙ

Діти страждають від кінетозу частіше дорослих, тому що їхній вестибулярний апарат слабший. Але з віком він удосконалюється і до 13—14 років відповідає вестибулярному апарату дорослої людини. Тренувати дитячий вестибулярний апарат можна з перших місяців життя. Це дуже легке й приємне заняття, практично — гра. Для цього частіше колишіть дитину на руках вгору-вниз, вперед-назад, із одного боку в інший; легенько підкидайте дитину, яка сидить у вас на колінах; кружляйте з нею по кімнаті, притискаючи її до свого плеча. Покачайте дитину по ліжку з боку на бік. Пострибайте або потанцюйте з нею. Коли дитина стане старшою, ці вправи замінять гойдалки-каруселі, переверти (рос. — кувырки), лазіння по канату тощо.

ЗАРЯДКА ВІД ЗАКАЧУВАННЯ

Вестибулярний апарат можна тренувати і в дорослому віці. Якщо вас постійно закачує в транспорті, а їздити (плавати, літати) доводиться багато, регулярні заняття допоможуть позбутися від морської або повітряної хвороби й обходитися під час подорожі без таблеток. Для тренувань застосовують вправи зі швидкими рухами головою: нахили вгору-вниз і вліво-вправо, колові обертання. Вестибулярному апарату підуть на користь стрибки, переверти в різних напрямках і швидкі присідання. Для посилення тренувального ефекту вправи можна виконувати із заплющеними очима. Бажано під час тренувань використовувати батут. У разі якщо під час занять з’являються ознаки закачування (нудота, запаморочення), навантаження потрібно зменшити. Майте на увазі, що тренувальний ефект зберігається всього кілька місяців, тому займатися треба регулярно або відновлювати заняття за 2—3 місяці до майбутньої подорожі. Ось приблизний комплекс спеціальних вправ для тренування вестибулярного апарату. 1. Повороти голови вправо і вліво на місці і в русі (10 разів). 2. Повороти тулуба на 45—180°С на місці, кружляння (10 разів). 3. Нахили голови вперед і назад на місці і в русі (10 разів). 4. Нахили тулуба вперед-назад на місці і під час ходьби (5—10 разів). 5. Нахили голови врізнобіч на місці і в русі (10 разів). 6. Нахили тулуба врізнобіч на місці й під час ходьби, руки в замку над головою (5—10 разів). 7. Згинання тулуба під прямим кутом і обертання в один бік (10 разів), пауза, випрямлення тулуба й ходьба по прямій на відстань 3—5 м. 8. Стрибки на носочках (40—50 разів за 30 секунд). 9. Біг, ходьба на місці, стрибки на місці з поворотом на 180—360°С (5—10 разів).

Підготувала Оксана ОСТРЯНКО.